Рішення № 82859905, 26.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.06.2019Справа № 910/4228/19

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО», м. Київ

про стягнення 631 800,00 грн, -

За участю представників:

від позивача: Завалишин Ю. О.

від відповідача: Костенко І. А., Онупрієнко А. В.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» про стягнення 631 800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором № Л/Е-18972/НЮ від 12.10.2018 в частині виконання робіт у встановлений договором строк, а саме до 31.12.2018, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій на загальну суму 631 800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15.05.2019.

Відповідач у відзиві на позов, який подано до суду 26.04.2019, проти задоволення позову заперечив. За твердженнями відповідача, позивач безпідставно взяв за базу нарахування штрафних санкцій всю суму договору (і вартість обладнання, і вартість робіт), оскільки обладнання за договором було поставлено своєчасно.

Також відповідач заперечив проти визначеного позивачем періоду нарахування штрафних санкцій до дати підписання акту приймання виконаних будівельних робіт від 29.03.2019, посилаючись на отримання замовником такого акту від підрядника ще 13.02.2019. За контррозрахунком відповідача штрафні санкції підлягають нарахуванню за період з 01.01.2019 по 13.02.2019. Відповідач зазначає, що прострочення виконання зобов`язання щодо проведення робіт відбулося вже після припинення дії договору, у зв`язку з чим позивач не має права на нарахування штрафних санкцій. Окрім того, відповідач посилається на відсутність в діях підрядника вини у порушенні строку виконання робіт та вказує, що саме позивачем не було забезпечено своєчасне відключення напруги в електромережі, що є необхідним для проведення робіт.

10.05.2019 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на відзив, за змістом якої позивач заперечує проти нарахування штрафних санкцій виключно на суму робіт та вказує, що акт приймання виконаних будівельних робіт був підписаний з запізненням у зв`язку з виявленням недоліків в роботах.

15.05.2019 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Підготовче судове засідання 15.05.2019, у зв`язку з неявкою представника відповідача, відкладено судом на 29.05.2019.

У судовому засіданні 29.05.2019 судом розглянуто та задоволено клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи нових доказів, подане до суду 29.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2019.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову надали заперечення з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступні фактичні обставини справи.

12.10.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (найменування змінено на Акціонерне товариство «Українська залізниця») (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» (підрядник) укладено договір № Л/Е-18972/НЮ (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується за власний рахунок виконати у встановлений строк роботи по об`єкту «Технічне переоснащення тягових підстанцій Ясениця (Заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)», а замовник зобов`язаний після затвердження акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи і оплатити підряднику їх вартість відповідно до умов цього договору.

За умовами пунктів 1.2-1.4 Договору зміст та обсяги робіт по договору визначаються договірною ціною по об`єкту «Технічне переоснащення тягових підстанцій Ясениця (Заміна вимикачів, роз`єднувачів ПО кВ, ТС-110)» (Додаток № 1).

Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Місце виконання робіт по об`єкту: Львівська обл., Старосамбірський район, с.Ясениця-Замкова, вул. Центральна, 191а.

Відповідно до пункті 3.1, 3.2 Договору, загальна вартість договору визначається Договірною ціною (Додаток 1), який є невід`ємною частиною договору і становить 4 050 000,00 грн (з ПДВ). Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з пунктом 4.1 Договору строк виконання робіт по об`єкту становить 80 днів і визначається Календарним планом виконання робіт (Додаток № 2), передбачених Договором, який є невід`ємною частиною Договору.

Датою завершення виконання робіт вважається дата їх прийняття Замовником (п. 4.2 Договору).

Згідно з положеннями пунктів 5.1-5.5 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в наступному порядку:

Розрахунки між сторонами проводяться в національній валюті України в гривні в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі документів про фактичні обсяги поставки обладнання, виконаних робіт та їх вартість:

- накладна на обладнання;

- акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в);

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма КБ-3).

Типові форми КБ-2в та КБ-3 складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє вказані документи і, в разі відсутності зауважень, підписує їх.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 30 банківських днів з дати підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), (але не раніше дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Як визначено у пунктах 6.1-6.5 Договору, підрядник зобов`язаний до початку виконання робіт перевірити проектну документацію, її комплектність та відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проектної документації підрядник повідомляє про це Замовника.

Виконані роботи приймаються замовником поетапно на підставі належним чином складених та оформлених підрядником типових форм КБ-2в та КБ-3, які підписуються уповноваженими представниками замовника та підрядника (від замовника - начальник підрозділу «Служба електропостачання», начальник підрозділу «Самбірська дистанція електропостачання», від підрядника - директор Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО»).

Якщо при прийнятті виконаних робіт замовником виявлені допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки, він має заявити про них підряднику.

При наявності зауважень або виявленні недоліків замовник складає двосторонній Акт, в якому перераховуються недоліки і вказуються терміни їх усунення. Підрядник протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання даного Акту зобов`язаний підтвердити свою згоду щодо усунення виявлених недоліків або надіслати обґрунтовану відмову. Усунення недоліків проводиться за рахунок Підрядника протягом 30 (тридцяти) робочих днів.

Підрядник до підписання типової форми КБ-2в надає замовнику відповідні документи, що підтверджують якість використаних матеріальних ресурсів (сировина, будівельні матеріали, вироби, устаткування), а також документи, що підтверджують відповідність поставленого обладнання.

Замовник зобов`язаний до початку робіт надати підряднику місце для проведення робіт, забезпечити можливість вільного і безперешкодного доступу до місця виконання робіт працівникам підрядника. (п. 7.1 Договору)

У пункті 11.2 Договору сторони погодили, що за порушення термінів виконання робіт, визначених Договором, Підрядник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості своєчасно не виконаних робіт за Договором за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Договір набирає чинності з моменту його підписання двома сторонами та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 16.1 Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору договірна ціна складається з вартості будівельних робіт на суму 265 877,68 грн та вартості устаткування на суму 3 784 122,32 грн.

У Додатку № 2 «Календарний план виконання робіт» до Договору сторони погодили строк виконання робіт по об`єкту «Технічне переоснащення тягових підстанцій Ясениця (Заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)» до 31.12.2018.

На виконання умов Договору відповідачем було передано позивачу обладнання, а саме:

згідно з видатковою накладною № 1022 від 05.12.2018, товарно-транспортною накладною № Р1022 від 05.12.2018 та актом прийому-передачі обладнання від 05.12.2018 передано обладнання - трансформатор напруги НКФ-110 ІІ УХЛ1, вартістю 1 053 924,34 грн;

згідно з видатковою накладною № 1026 від 10.12.2018, товарно-транспортною накладною № Р1026 від 10.12.2018 та актом прийому-передачі обладнання від 10.12.2018 передано обладнання - елегазовий вимикач 3AP1FG, вартістю 2 728 411,20 грн.

05.12.2018 та 10.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» виписано та відправлено до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних декларацій» ДФС України відповідні податкові накладні.

28.12.2018 представниками підрядника і замовника складено акт приймання-передачі устаткування до монтажу, за змістом якого замовником передано монтажній організації - Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» устаткування для монтажу на об`єкті «Тягова підстанція ЕЧЕ-25 Ясениця».

Платіжними дорученнями № 1521646 від 16.01.2019 на суму 1 053 924,34 грн та № 1521672 від 16.01.2019 на суму 2 728 411,20 грн підтверджується, що позивачем було оплачено вартість отриманого ним устаткування в повному обсязі.

Листом вих. № 34-1/02-19 від 13.02.2019 відповідач повідомив позивача про завершення виконання робіт, у тому числі, по об`єкту «Технічне переоснащення тягових підстанцій Ясениця (Заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)», у зв`язку з чим направив для узгодження та підписання документи згідно з переліком.

Листом вих. № Е-6/899 від 14.03.2019 позивач повідомив відповідача про припинення нарахування штрафних санкцій за Договором з 13.02.2019.

29.03.2019 позивачем підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма Кб-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

Спір у даній справі виник у зв`язку з несвоєчасним, як вказує позивач, виконанням відповідачем своїх зобов`язань з виконання будівельних робіт у строки, визначені Календарним планом, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення штрафних санкцій за порушення негрошового зобов`язання, нрахованих за період з 01.01.2019 по 28.03.2019 на загальну суму 631 800,00 грн.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та відповідні заперечення відповідача, господарський суд зазначає наступне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає договір № Л/Е-18972/НЮ від 12.10.2018 як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України та глави 33 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб (ч. 2 ст. 839 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч. ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось судом, у Додатку № 2 «Календарний план виконання робіт» до Договору сторони погодили строк виконання робіт по об`єкту «Технічне переоснащення тягових підстанцій Ясениця (Заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)» до 31.12.2018.

Матеріали справи (видаткові накладні № 1022 від 05.12.2018 та № 1026 від 10.12.2018, товарно-транспортні накладні № Р1022 від 05.12.2018 та № Р1026 від 10.12.2018, акти прийому-передачі обладнання від 05.12.2018 та від 10.12.2018) свідчать, що відповідачем без прострочення передано позивачу устаткування - трансформатор напруги НКФ-110 ІІ УХЛ1, вартістю 1 053 924,34 грн та елегазовий вимикач 3AP1FG, вартістю 2 728 411,20 грн.

Вказані первинні документи підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень і заперечень, а також скріплені печатками підприємств. Платіжними дорученнями № 1521646 від 16.01.2019 на суму 1 053 924,34 грн та № 1521672 від 16.01.2019 на суму 2 728 411,20 грн підтверджується факт оплати замовником отриманого ним устаткування в повному обсязі.

В подальшому, 28.12.2018 позивач передав устаткування Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» для монтажу, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі устаткування для монтажу.

Згідно з поясненнями представників сторін, наданими в судовому засіданні 26.06.2019, фактично роботи були розпочаті після передачі обладнання для монтажу 28.12.2018 (за три дні до закінчення строку виконання робіт, встановленого Календарним планом, тобто без прострочення) та були закінчені 03.02.2019 (згідно з листом підрядника від 13.02.2019 вих. № 34-1/02-19). Роботи здійснювались при відключенні напруги на об`єкті за відповідними заявками замовника до ПрАТ «Львівобленерго».

Як вбачається з відповіді ПрАТ «Львівобленерго» вих. № 133/2420 від 17.05.2019 на адвокатський запит представника відповідача, позивачем подавались заявки на вивід електрообладнання в ремонт на станції Ясениця на періоди з 29.12.2018 10:55 год. до 04.01.2019 17:00 год., з 04.01.2019 17:00 год. до 11.01.2019 17:00 год., з 11.01.2019 17:00 год. до 14.01.2019 17:00 год., з 14.01.2019 17:00 год. до 18.01.2019 14:52 год., з 18.01.2019 15:50 год. до 22.01.2019 до 9:48 год., 22.01.2019 12:00 год. до 25.01.2019 17:00 год., з 25.01.2019 17:00 год. до 28.01.2019 17:00 год., 28.01.2019 17:00 год. до 04.02.2019 17:30 год.

Викладеними обставинами відповідач обґрунтовує відсутність в його діях вини у простроченні робіт, оскільки, як стверджує останній, саме позивачем було запізно передано обладнання для монтажу та здійснено заявку на відключення електроенергії лише 28.12.2018.

Зважаючи на такі доводи відповідача, господарський суд зазначає, що порушенням зобов`язання у розумінні чинного законодавства є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 601 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Стаття 613 Цивільного кодексу України встановлює, що кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Тобто, для кваліфікації дій кредитора як такого, що прострочив, необхідним є встановлення однієї з обставин: або відмови кредитора прийняти від боржника належне виконання зобов`язання, або невчинення кредитором дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Наразі матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів відмови позивача прийняти від відповідача належне виконання зобов`язань за Договором. Відповідачем не доведено жодними доказами тих обставин, що у період з дати укладення договору і до 28.12.2018 позивач відмовлявся надати доступ до місця виконання робіт, не передавав устаткування для монтажу на звернення відповідача або ж не виконав вимогу відповідача завчасно подати заявку на відключення електроенергії на об`єкті. Також судом не встановлено обставин невчинення замовником дій, які б були прямо встановлені договором або законом.

В свою чергу, саме на відповідача умовами Договору покладено обов`язок виконати роботи у встановлений строк. При укладенні Договору відповідач був обізнаний про покладену на нього відповідальність за порушення його умов.

Судом враховано, що підрядник зобов`язаний був бути обачним та розраховувати строки виконання робіт так, щоб завершити їх вчасно. Однак, устаткування за договором, який укладений ще в жовтні 2018 року, відповідач передав позивачу лише у грудні 2018 року, що в свою чергу також вплинуло на строк виконання робіт відповідачем. Також відповідачем не доведено належними та достатніми доказами в порядку статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України неможливість виконання передбачених Договором будівельних робіт після отримання від позивача обладнання, а саме з 28.12.2018 по 31.12.2018.

Отже, відповідно до Календарного плану виконання робіт (Додаток № 2 до Договору) сторони встановили строк виконання робіт по 31.12.2018, однак, з встановлених вище обставин вбачається, що відповідач у вказаний строк не виконав роботи з монтажу обладнання, чим порушив умови Договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Як було встановлено судом вище, лише 13.02.2019 відповідачем було направлено позивачу лист № 34-1/02-19 від 13.02.2019 «Щодо закінчення робіт», у якому повідомив про завершення повністю станом на 03.02.2019 робіт по об`єкту «Технічне переоснащення тягових підстанцій Ясениця (Заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)».

Листом вих. № Е-6/899 від 14.03.2019 позивач повідомив відповідача про припинення нарахування штрафних санкцій за Договором з 13.02.2019.

Однак, матеріалами справи (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за від 29.03.2019 (форма КБ-3), акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 29.03.2019 (форма КБ-2в) підтверджується, що виконані відповідачем підрядні роботи по об`єкту «Технічне переоснащення тягових підстанцій Ясениця (Заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)» були прийняті позивачем 29.03.2019.

За висновками суду, враховуючи те, що акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 було направлено відповідачем для підписання позивачу ще у лютому 2019 року, у зв`язку з чим самим позивачем повідомлено відповідача про припинення нарахування штрафних санкцій за невиконані роботи з 13.02.2019, тобто, фактично підтверджено виконання зобов`язань, то вірною датою закінчення прострочення відповідача є 12.02.2019.

Включення позивачем у період нарахування штрафних санкцій 30-денного строку на усунення недоліків, встановленого пунктом 6.4 Договору, суд вважає необґрунтованим, оскільки доказів виявлення таких недоліків при прийнятті виконаних робіт та заявлення про них відповідачу в порядку пунктів 6.3, 6.4 Договору надано не було. З цих підстав надана позивачем копія документа під назвою «Зауваження до актів виконаних робіт по об`єкту «Технічне переоснащення тягових підстанцій Ясениця (Заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)» судом також до уваги не приймається.

При цьому, з огляду на встановлений у пункті 16.1 Договору строк його дії до 31.12.2018 та відповідні заперечення відповідача, господарський суд зауважує, що згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України. Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку (постанова Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 905/2187/13, постанова Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/123/17).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 Господарського кодексу України),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 11.2 Договору сторони погодили, що за порушення термінів виконання робіт, визначених договором, підрядник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості своєчасно не виконаних робіт за договором за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Тобто, сторонами у договорі було визначено розмір штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідачем у встановлений строк свого обов`язку з виконання робіт не виконано, чим допущено прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені та штрафу на підставі пункту 11.2 Договору.

Щодо бази нарахування штрафних санкцій господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, у Календарному плані виконання робіт (Додаток № 2 до Договору) сторони передбачили граничний строк виконання робіт - 31.12.2018. При цьому, зі змісту Договору вбачається, що виконання робіт включає в себе етап поставки обладнання та етап його встановлення (монтажу) на об`єкті, строки виконання яких окремо за кожним етапом Договором не визначені.

З поданих доказів вбачається, що відповідач виконані роботи в частині поставки обладнання виконав вчасно, оскільки поставив його у грудні 2018 року, однак, прострочив виконання робіт в частині монтажу такого обладнання.

Враховуючи умови договору, вимоги ст. ст. 837, 839, 840, ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України, а також те, що предметом цього позову є стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання робіт, а не передання обладнання (строку передання якого договором не встановлено, та яке фактично було передано за видатковими накладними до закінчення строку виконання робіт у грудні 2018 року), суд погоджується з доводами відповідача щодо необхідності нарахування штрафних санкцій, виходячи з суми вартості робіт, вказаної у Додатку № 1 до Договору, у розмірі 265 877,68 грн, а не з 4 050 000,00 грн, як вказує позивач.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 04.04.2019 у справі № 904/4641/17.

Недоречним є посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у справах № 914/774/17, № 914/775/17, адже у цих справах Верховний Суд виходив з інших фактичних обставин справи, встановлених господарськими судами, ніж ті, що встановлені у цій справі.

Господарський суд звертає увагу учасників справи, що до найбільш важливих загальних принципів права віднесено принцип справедливості, добросовісності і розумності, який згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України визнається загальною засадою цивільного законодавства.

Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

За перерахунком суду, сума пені за прострочення відповідачем виконання будівельних робіт по об`єкту «Технічне переоснащення тягових підстанцій Ясениця (Заміна вимикачів, роз`єднувачів 110 кВ, ТС-110)», нарахована за період з 01.01.2019 по 12.02.2019 (43 дні) на суму 265 877,68 грн, становить 11 432,74 грн.

При перевірці розрахунку розміру штрафу, заявленого позивачем до стягнення, та контррозрахунку відповідача, судом встановлено, що розрахунок відповідача є вірним, сума штрафу за прострочення виконання робіт вартістю 265 877,68 грн становить 18 611,44 грн (265 877,68 грн х 7 % = 18 611,44 грн).

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» пені в сумі 11 432,74 грн та штрафу в розмірі 18 611,44 грн.

Інша частина позовних вимог (про стягнення пені в сумі 336 867,26 грн та штрафу в сумі 264 888,56 грн) не підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, відповідачу належить відшкодувати позивачу сплачений ним судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 450,66 грн. Інша частина сплаченого судового збору в сумі 9 026,34 грн залишається за позивачем.

Одночасно з цим, відповідачем заявлено про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу згідно з договором на надання правової допомоги № б/н від 18.04.2019, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» та адвокатом Костенко І. А.

Представником відповідача надано суду ордер серії КС № 525519 на надання правової допомоги, виданий 23.04.2019 на ім`я адвоката Костенко І. А. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6290/10, виданого 08.12.2017 Радою адвокатів Київської області.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу на суму 13 700,00 грн адвокатом подано до суду копію платіжного доручення № 205 від 23.04.2019, розрахунок витрат на послуги адвоката від 22.04.2019.

Надання послуг позивачу адвокатом Костенко І.А. підтверджується присутністю останньої в судових засіданнях та складанням й поданням від імені позивача процесуальних документів, які наявні в матеріалах справи.

За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, зокрема: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За висновками суду, позивачем не було доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, понесених відповідачем. Відповідного клопотання суду не заявлялось. Тому, такі витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме відповідачу підлягають відшкодуванню витрати в сумі 13 048,52 грн, що є пропорційним позовним вимогам, залишеним судом без задоволення.

У частині 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У даному випадку господарський суд вважає за необхідне здійснити зустрічне зарахування судових витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу та відповідачу, внаслідок якого стягнути з позивача на користь відповідача різницю в сумі 12 597,86 грн (13 048,52 грн - судовий збір 450,66 грн = 12 597,86 грн).

Керуючись ст. 129, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» про стягнення 631 800,00 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» (02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23; ідентифікаційний код 38622372) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 40081195) пеню в сумі 11 432 (одинадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн 74 коп. та штраф в розмірі 18 611 (вісімнадцять тисяч шістсот одинадцять) грн 44 коп.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 40081195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕРМОМОНТАЖ-ЕНЕРГО» (02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23; ідентифікаційний код 38622372) судові витрати в сумі 12 597 (дванадцять тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн 86 коп.

5. Залишити за позивачем судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви, в сумі 9 026,34 грн. Залишити за відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 651,48 грн.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.07.2019.

Суддя В. В. Князьков