Рішення № 82859804, 26.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2019Справа № 910/3325/19Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК» (07700, Київська обл., Яготинський район, місто Яготин, ВУЛИЦЯ ФІЛАТОВА, будинок 112) до проПриватного акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ» (04212, м.Київ, ВУЛ. БОГАТИРСЬКА, будинок 3) стягнення заборгованості у розмірі 876 806 грн. 65 коп.

Представники:

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 876 806 грн. 65 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором про транспортно - експедиційне обслуговування вантажів №14173 від 16.04.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 року відкрито провадження у справі №910/3325/19, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.04.2019 року.

02.04.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи та розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача.

17.04.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання 17.04.2019 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача, зобов`язано Відповідача у строк до 3 днів з дня отримання ухвали направити копію відзиву з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК», докази чого надати суду, надано Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, надано Відповідачу строк до 3 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 15.05.2019 р.

15.05.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 15.05.2019 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача, відкладено підготовче судове засідання на 05.06.2019 р.

05.06.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про погашення у повному обсязі суми заборгованості.

05.06.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача, заява про зменшення розміру позовних вимог, заява про повернення переплаченої суми судового збору.

В судове засідання 05.06.2019 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача, відкладено підготовче судове засідання на 19.06.2019 р.

В судове засідання 19.06.2019 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2019 року.

В судове засідання 26 червня 2019 року представники Сторін не з`явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується надісланням на адреси сторін телефонограми, ухвали суду на електронні адреси сторін та роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача та Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 26 червня 2019 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

16.04.2018 року між Приватним акціонерним товариством «ОБОЛОНЬ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК» (Експедитор) було укладено Договір про транспортно - експедиційне обслуговування вантажів №14173, відповідно до умов якого Замовник передає Експедитору вантаж, а Експедитор приймає на себе зобов`язання по організації всього комплексу послуг, пов`язаних з транспортно-експедиційним обслуговуванням (надалі ТЕО) вантажів Замовника. (т. 1 а.с. 27 - 42)

Відповідно до п.3.1 Договору розрахунки за фактично виконані роботи, проводяться Замовником після пред`явлення оригіналів документів, протягом 60 календарних днів з моменту внесення рахунку в електронну базу Замовника (1-2 дні з моменту отримання Замовником).

Розрахунки здійснюються згідно тарифів та формул, зазначених в Додатку № 4 , та відстаней, зазначених в Додатку № 5.

Додаток № 5 може бути переглянутий у разі введення обмежень для руху великовантажного транспорту збоку Укравтодору, Державтоінспекції, органів центральної і місцевої влади і наявністю і офіційного підтвердження.

Розрахунки проводяться тільки по рахункам, що відповідають вимогам Замовника. (Наявність всього пакету документів, наявність всіх підписів та печаток на товарно-транспортних документах, відсутність не закритих актів, тощо).

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати послуг Експедитора за цим Договором (крім випадків, пов`язаних з неналежним виконанням Експедитором своїх зобов`язань згідно розділу 2 цього Договору), Замовник сплачує Експедитору пеню у розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Додатковою угодою №4 від 30.07.2018 року до Договору про транспортно - експедиційне обслуговування вантажів №14173 від 16.04.2018 року Сторони домовились встановити розрахунки за фактично виконані роботи виключно по колорейсних маршрутах протягом 30 календарних днів з моменту внесення рахунку в електронну базу Замовника (1-2 дні моменту отримання Замовником) на період з 01.08.2018 р. по 30.09.2018 р. Дана додаткова угода втрачає свою дію 30.09.2018p. (т. 1 а.с.46)

Додатковою угодою №6 від 26.09.2018 року до Договору про транспортно - експедиційне обслуговування вантажів №14173 від 16.04.2018 року Сторони визначили, що розрахунки за фактично виконані роботи по колорейсним маршрутам, проводяться Замовником після пред`явлення оригіналів документів, протягом 30 календарних днів з моменту внесення рахунку в електрону базу Замовника (1-2 дні з моменту отримання Замовником). Розрахунки за фактично виконані роботи по одноостороннім рейсам, проводяться Замовником після пред`явлення оригіналів документів, протягом 60 календарних днів з моменту внесення рахунку в електронну базу Замовника (1 -2 дні з моменту отримання Замовником). (т. 1 а.с.48)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про транспортно - експедиційне обслуговування вантажів №14173 від 16.04.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК» у період з 28.08.2018 року по надало послуги по організації всього комплексу послуг, пов`язаних з транспортно-експедиційним обслуговуванням, а Приватне акціонерне товариство «ОБОЛОНЬ» прийняло вказані послуги, що підтверджується рахунками - актами на загальну суму в розмірі 836 475 грн. 07 коп. (т. 1 а.с.50-88), проте здійснило оплату наданих послуг з простроченням платежу, що підтверджується платіжними дорученнями. (т. 1 а.с.119-123, 132-137, 144-146)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.06.2019 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач зазначає, що враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ» 3% річних у розмірі 13 896 грн. 75 коп., інфляційні у розмірі 60 271 грн. 57 коп. та пеню у розмірі 14 493 грн. 60 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про транспортно - експедиційне обслуговування вантажів №14173 від 16.04.2018 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Статтею 919 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про транспортно - експедиційне обслуговування вантажів №14173 від 16.04.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК» у період з 28.08.2018 року по надало послуги по організації всього комплексу послуг, пов`язаних з транспортно-експедиційним обслуговуванням, а Приватне акціонерне товариство «ОБОЛОНЬ» прийняло вказані послуги, що підтверджується рахунками - актами на загальну суму в розмірі 836 475 грн. 07 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (т. 1 а.с.50-88), проте здійснило оплату наданих послуг з простроченням платежу, що підтверджується платіжними дорученнями. (т. 1 а.с.119-123, 132-137, 144-146)

При цьому, Суд звертає увагу, що у позовній заяві Позивачем визначено загальну суму наданих послуг у розмірі 809 294 грн. 41 коп., у зв`язку з визначенням суми послуг за рахунком - актом №1025 від 23.07.2018 р. у розмірі 30279 грн. 34 коп. замість 47460 грн. 00 коп. та за рахунком - актом №1105/0 від 06.08.2018 р. у розмірі 12444 грн. 80 коп. замість 22444 грн. 80 коп. (т. 1 а.с.58-59) Проте, у зв`язку з тим, що відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог та враховуючи прийняття до розгляду Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.06.2019 року, Суд розглядає позовні вимоги в межах заявлених Позивачем.

При зверненні до суду з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.06.2019 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 28.07.2018 року по 31.05.2019 року у розмірі 13 896 грн. 75 коп. та інфляційні у розмірі 60 271 грн. 57 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за надані послуги за загальний період прострочки з 28.07.2018 року по 31.05.2019 року у розмірі 13 896 грн. 75 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача. Так, Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають 3% річних за загальний період прострочки з 28.07.2018 року по 31.05.2019 року у розмірі 13 853 грн. 01 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 60 271 грн. 57 коп. за загальний період прострочки з 28.07.2018 року по 31.05.2019 року підлягають частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача, а тому до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають інфляційні за загальний період прострочки з 28.07.2018 року по 31.05.2019 року у розмірі 59 516 грн. 83 коп.

Крім того, з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.06.2019 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 28.07.2018 року по 31.05.2019 року у розмірі 14 493 грн. 60 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати послуг Експедитора за цим Договором (крім випадків, пов`язаних з неналежним виконанням Експедитором своїх зобов`язань згідно розділу 2 цього Договору), Замовник сплачує Експедитору пеню у розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені за загальний період прострочки з 28.07.2018 року по 31.05.2019 року у розмірі 14 493 грн. 60 коп., у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Приватного акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК» підлягає стягненню 3% річних у розмірі 13 853 грн. 01 коп., інфляційні у розмірі 59 516 грн. 83 (вісімдесят три) коп., пеня у розмірі 14 493 грн. 60 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ» (04212, м.Київ, ВУЛ. БОГАТИРСЬКА, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 05391057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК» (07700, Київська обл., Яготинський район, місто Яготин, ВУЛИЦЯ ФІЛАТОВА, будинок 112, Ідентифікаційний код юридичної особи 39174532) 3% річних у розмірі 13 853 (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три) грн. 01 (одна) коп., інфляційні у розмірі 59 516 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістнадцять) грн. 83 (вісімдесят три) коп., пеню у розмірі 14 493 (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 60 (шістдесят) коп. та судовий збір у розмірі 1 903 (одна тисяча дев`ятсот три) грн. 70 (сімдесят) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити .

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 08 липня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин