Рішення № 82859723, 19.06.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.2019 Справа № 905/344/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області (84333, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Румянцева, будинок 4-а) в інтересах держави в особі Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації (84306, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 6; адреса для листування: 84333, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Академічна, будинок 11; код ЄДРПОУ 38144140)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (03179, місто Київ, вулиця Миколи Ушакова, будинок 10, квартира 126; код ЄДРПОУ 23390015)

про стягнення пені в сумі 280 181,32 грн.,-

за участю представників сторін:

прокурор: Хряк О.О. - на підставі посвідчення №028256 від 15.08.2014

від позивача: не з`явився

від відповідача: Харитонова Ю.В. - на підставі довіреності б/н від 07.03.2019, наказу №17/05-19 від 17.05.2019

С У Т Ь С П О Р У

Заступник керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про стягнення пені в сумі 283 181,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на несвоєчасне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" підрядних робіт за договором підряду №109/17 щодо будівництва підвідного газопроводу високого тиску від ГРС смт. Очеретине до м.Андріївка, що стало підставою для нарахування позивачем пені в розмірі 283 181,30 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.02.2019 прийнято до провадження справу № 905/344/19 та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

06.05.2019 від Краматорської місцевої прокуратури надійшла заява про зменшення позовних вимог № 01-39-2951 вих-19 від 03.05.2019, в якій прокурор просив стягнути з відповідача пеню у сумі 280 181,32 грн. за визначений період. Оскільки вказана заява була подана Краматорською місцевою прокуратурою відповідно до приписів ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята судом до розгляду. Відтак, судом остаточно розглядаються позовні вимоги, викладені у заяві № 01-39-2951 вих-19 від 03.05.2019 про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 20.05.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/344/19 та призначено розгляд справи по суті.

Прокурор в судове засідання 19.06.2019 з`явився, підтримав позовні вимоги. Зокрема, прокурор у наданих суду поясненнях зазначив про те, що в порушення ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 (національні стандарти України з ціноутворення у будівництві) відповідач виконав підрядні роботи за договором № 109/17 від 08.08.2017 на загальну суму попередньої оплати 3 723 460,80 грн. несвоєчасно, решта суми попередньої оплати в розмірі 2 203,42 грн. залишилась невикористаною, повернута замовнику лише 03.03.2018, що є порушенням п. 4.1 договору. Зазначив, що причинами не підписання актів форми КБ-2в була низка зауважень та недоліків по виконаним роботам. Зауваження по виконаним роботам підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з журналу авторського нагляду за будівництвом «Будівництво підвідного газопроводу високого тиску від ГРС смт. Очеретине до м. Авдіївка, відповідно до якого 12.12.2017, 15.12.2017, 26.12.2017, 11.01.2018 та 22.01.2018 авторським наглядом виявлені зауваження та недоліки, з якими підрядник був ознайомлений.

Представник позивача в судове засідання 19.06.2019 не з`явився. На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив про помилковість тверджень відповідача про те, що лише складання та передача замовнику актів за формами КБ-2в, КБ-3, підписані в односторонньому порядку (відповідачем), є підтвердженням використання авансового платежу з огляду на положення ДСТУ Б Д.1.1-1-2013. Позивач зазначає, що наявність недоліків в актах приймання матеріально-технічних цінностей від 04.12.2017, актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 по формі КБ-2в та КБ-3 підтверджується листом ПАТ «Донецькоблгаз» від 27.12.2017 № 16/1-3009, листом Департаменту від 28.12.2017 № 512/0/111-17, а також витягом з журналу авторського нагляду за будівництвом «Будівництво підвідного газопроводу високого тиску від ГРС смт. Очеретине до м. Авдіївка»). На думку позивача, надані відповідачем акти № 1 та № 3 приймання виконаних будівельних робіт містили найменування робіт, які фактично не були завершені. Крім того, акт за формою КБ-3 був наданий позивачу лише у лютому 2018. При цьому, враховуючи, що акти № 1 та № 3 були підписані позивачем лише 28.02.2018, то до вказаної дати в останнього не було ніяких підстав для їх реєстрації в Державній казначейській службі на виконання вимог п. 10.1. «Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», затвердженого наказом МФУ від 23.08.2012 № 938. Також представник позивача просив розглянути справу без його участі.

31.05.2019 від представника позивача надійшли пояснення по справі, в яких останній просив вважати вірною суму пені, що підлягає стягненню 280 181,32 грн.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на наступне. Відповідачем відповідно до п. 4.1. договору своєчасно, до спливу тримісячного строку з моменту отримання авансового платежу передано акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 та акти прийому-передачі обладнання від 04.12.2017. Позивач не повідомляв відповідача про будь-які недоліки в актах приймання матеріально-технічних цінностей від 04.12.2017, не складалось жодного дефектного акту з приводу виявлення недоліків обладнання. Зазначив, що положення пункту 4.1 договору встановлюють зобов`язання відповідача виключно щодо складання та передачі замовнику актів КБ-2в, КБ-3 на підтвердження використання авансового платежу. Своїм підписом в акті пуско-налагоджувальних робіт від 22.02.2018 позивач підтвердив належну якість виконаних відповідачем робіт та поставленого за актом приймання-передачі від 04.12.2017 обладнання (ГРПБ) станом на 28.12.2017. Крім того, відмова позивача до 28.02.2018 у підписанні актів виконаних будівельних робіт за грудень 2017 є підставою вважати позивача таким кредитором, що прострочив. Відповідач зазначає, що до моменту отримання підписаних позивачем актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт відповідач не мав права здійснити повернення залишку отриманого авансу. Крім того, у запереченнях на відповідь на відзив позивача представник відповідача зазначає про те, що пунктом п. 4.2. договору підряду № 109/17 від 08.08.2017 було встановлено, що документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником з ДБН А .3.1. - 5- 2016 «Організація будівельного виробництва» та передаються замовнику. Під час розгляду даної справи відповідач також заперечував проти використання процентної ставки пені 0,1 % на день у розрахунку ціни позову, оскільки це є порушенням п. 7.2. договору підряду № 109/17 від 08.08.2017, яким встановлено порядок обрахування пені виключно в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

08.08.2017 між департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (далі - підрядник) було укладено договір підряду № 109/17 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик та відповідно до проектно-кошторисної документації замовника виконати роботи по об`єкту: «Будівництво підвідного газопроводу високого тиску від ГРС смт. Очеретине до м. Авдіївка» (далі - об`єкт), а замовник прийняти та оплатити такі роботи на умовах, в порядку та строки, передбачені даним договором.

Згідно п. 1.2. договору обсяг, вартість та термін виконання робіт визначаються додатками до даного договору, які складають його невід`ємну частину.

Відповідно до п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 23.04.2018 до договору підряду № 109/17 від 08.08.2017) загальна ціна договору складає 11 967 433,15 грн. (одинадцять мільйонів дев`ятсот шістдесят сім тисяч чотириста тридцять три гривні 15 копійок), у тому числі ПДВ 1 994 572,19 грн.

Згідно п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 07.08.2017 до договору підряду № 109/17 від 08.08.2017) попередня оплата за роботи, що є предметом цього договору, може здійснюватись відповідно до вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 за заявкою підрядника, замовник перераховує підряднику аванс, що не перевищує 30 відсотків вартості річного обсягу робіт.

Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику, а використані підтверджуються формами КБ-2, КБ-3.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764, затверджений Порядок державного фінансування капітального будівництва (далі-Порядок), який є спеціальним нормативно-правовим актом в галузі капітального будівництва за державні кошти, який в тому числі, уточнює та визначає порядок фінансових розрахунків між сторонами договору генерального підряду, покладає на сторони цивільно-правові обов`язки.

Відповідно до пункту 3 Порядку цей Порядок є обов`язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

Абзацом 2 пункту 19 вказаного Порядку передбачено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Відповідно до пункту 7 Порядку видатки на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень здійснюють органи Державного казначейства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 15.09.2017 на виконання вимог п. 4.1. договору перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 3 725 664,22 грн., що підтверджується випискою від 18.09.2017 з рахунку Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації № 35421156081822 (т. 1, а.с. 113).

Відповідно до п. 4.2. договору документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником згідно з ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва та передаються замовнику.

У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, а також відсутності виконавчих документів, передбачених чинним законодавством, замовник повертає підряднику документи на доопрацювання (п. 4.3. договору).

Згідно п. 5.1. договору строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт (додаток № 2 до даного договору, який є його невід`ємною частиною).

Відповідно до графіку виконання робіт (відповідно до додаткової угоди № 3 від 23.03.2018 до договору підряду № 109/17 від 08.08.2017) встановлено наступні строки виконання робіт, а саме: 1. підготовчі роботи (дислокація техніки, соціальні питання, розробка ПВР тощо - кінцевий строк - 30.09.2017; 2. поставка обладнання підрядника - кінцевий строк - 10.12.2017; 3. виконання бурових робіт з виготовлення футлярів - кінцевий строк - 20.12.2017; 4. виконання будівельно-монтажних робіт з прокладення поліетиленового газопроводу та встановлення запірної арматури з проведення пневматичних випробувань - кінцевий строк - 20.01.2018; 5. виконання будівлено-монтажних робіт з прокладення металевих трубопроводів та встановлення запірної арматури з проведення пневматичних випробувань - кінцевий строк 20.01.2018; 6. монтаж ГРПБ з обв`язкою та приєднанням трубопроводів до електромереж - кінцевий строк 10.01.2018; 7. спільні роботи з представниками ПАТ «Донецькоблгаз» по врізанню підвідних газопроводів (метал) до існуючих газопроводів Авдіївського КХЗ - терміни визначаються ПАТ «Донецькоблгаз»; 8. пусконалагоджувальні роботи по пуску природного газу в газопровід та налаштування ГРПБ - кінцевий строк- 30.03.2018; 9. благоустрій території ГРПБ - 20.04.2018; 9. пуски газу в стояки та домові вводи - кінцевий строк виконання робіт - 20 квітня 2018 (т. 1, а.с. 52-53).

Місцезнаходження об`єкту - смт. Очеретино до м. Авдіївка Донецької області. Характер будівництва - нове будівництво (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 6.1.5 договору замовник зобов`язаний здійснювати розрахунки за виконані підрядні роботи після надання оформлених підрядником та підписаних замовником актів по формі КБ-2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, складеної за формою КБ 3, актів приймання-передачі обладнання.

Згідно п. 6.17 договору замовник зобов`язаний реєструвати фінансові зобов`язання по оформленим актам виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в, та актам приймання-передачі обладнання в органі Державної казначейської служби України по місту обслуговування та надавати до вказаного органу платіжні доручення для проведення оплати при наявності коштів на рахунку замовника.

Відповідно до п. 6.2.1. договору замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виникли з вини підрядника та виключають можливість використання об`єкту відповідно до проектно-кошторисної документації і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені календарним графіком виконання робіт строки роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, ДБН та іншої нормативної документації (п. 6.3.1. договору).

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення строків виконання робіт при наявності вини підрядника останній сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни невиконаних робіт за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 10.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 28.12.2017 до договору підряду № 109/17 від 08.08.2017) даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018, але до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Вищезазначений договір та додаткові угоди до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Так, на виконання своїх зобов`язань підрядником виконано, а замовником прийнято виконані роботи за Договором підряду № 109/17 від 08.08.2017 та сторонами підписано наступні акти виконаних підрядних робіт, складені за формою КБ 2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складені за формою КБ 3, а саме: акт виконаних робіт № 1 за грудень 2017 року на загальну суму 401 812,37 грн., в т.ч. ПДВ; акт виконаних робіт № 3 за грудень 2017 року на загальну суму 244 848,43 грн., в т.ч. ПДВ; акт № 1-1 вартості устаткування, що придбано виконавцем робіт на загальну суму 3 076 800,00 грн., в т.ч. ПДВ, з яких вбачається, що з боку підрядника акти підписані 04.12.2017, а з боку замовника 28.02.2018.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, акт приймання виконаних будівельних робіт №1 та акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 були повернуті підряднику не підписаними замовником у зв`язку з наявними недоліками, та повідомлено підрядника про готовність підписати акти відразу після їх усунення.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем велося листування з приводу належного оформлення документів придбання відповідачем матеріально-технічних цінностей та виконання підрядних робіт.

Супровідним листом вих. № 523-12 від 04.12.2017 відповідачем були передані позивачу для підписання наступні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 на суму 401 812,37 грн., в т. ч. ПДВ, акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 на суму 244 848,43 грн., в т.ч. ПДВ, акт № 1-1 вартості устаткування, що придбано виконавцем робіт на суму 3 076 800,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Листом № 1234/0/110-17 від 08.12.2017 позивач просив відповідача на виконання п. 4.1. договору підряду № 109/17 від 08.08.2017 та у зв`язку з закінченням тримісячного терміну з моменту одержання авансу в термін до 14.12.2017 підтвердити формами КБ-2 та КБ-3 використані суми авансу, а невикористані кошти - повернути на рахунок департаменту. Факт отримання вказаного листа відповідачем не заперечується.

Також листами № 01-12/903/1-03/01 від 26.10.2017, № 01-12/904/2-03/01 від 27.11.2017, № 01-12/906/1-03/01 від 22.12.2017, позивач просив відповідача прискорити виконання робіт відповідно до наданого графіку виконання робіт (т. 1, а.с.82-84).

Супровідним листом вих. № 534-12 від 11.12.2017 відповідачем на адресу позивача були надіслані копії паспортів на ГРПБ та запірну арматуру та сертифікат на пошуковий кабель. Також у вказаному листі відповідач просив позивача оформити та повернути по одному екземпляру актів до договору підряду № 109/17 від 08.08.2017 (т. 1, а.с. 173). Факт отримання вказаного листа позивачем не заперечується.

Листом вих. № 101-01 від 29.01.2018 відповідач просив відповідача оформити передані листами № 523-12 від 04.12.2017 та № 072-01 від 26.12.2017 акти передачі обладнання та актів виконаних робіт для можливості закриття авансового платежу, здійсненого у вересні 2017.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, акт приймання виконаних будівельних робіт №1 та акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 були повернуті підряднику не підписаними замовником у зв`язку з наявними недоліками, пов`язаними з неякісним виконанням підрядних робіт та повідомлено підрядника про готовність підписати акти відразу після усунення відповідних недоліків.

В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія листа № 353/0/110-18 від 13.03.2018 (т. 1, а.с. 85), в якому позивач просив відповідача повернути невикористану попередню оплату. Як вбачається зі змісту вказаного листа, відповідачем було надано документи, що підтверджують використання попередньої оплати на суму 3 723 160,80 грн. Разом із тим, невикористана сума попередньої оплати була повернута замовнику з порушенням визначених чинним законодавством строків.

Посилаючись на те, що станом на 03.08.2018 об`єкт будівництва не введено в експлуатацію, тобто не виконано всі будівельні роботи згідно календарного графіку, відповідачем порушено трьохмісячний строк виконання підрядних робіт та повернення в цей строк невикористаної суми попередньої оплати, а замовником за договору підряду №109/17 від 08.08.2017 не проконтрольовано своєчасне виконання умов договору та не вжито заходів до стягнення суми нарахованої пені у примусовому порядку й відповідний позов до суду не пред`явлено, прокурор і звернувся до суду з вимогою про стягнення пені на підставі п. 7.2 договору.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору підряду №109/17 від 08.08.2017.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно приписів ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частиною першою та третьою статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно із статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно приписів ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з пунктами 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 N 668, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Пункт 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001, (далі по тексту - Порядок) передбачав, що розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Відповідно до абзацу 2 пункту 19 Порядку замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини та проявляється у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору.

Тобто, підписавши договір підряду № 109/17 від 08.08.2017 департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації та товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" реалізували своє право на вільний вступ у договірні відносини зазначивши саме такий термін для виконання робіт, відповідальність за якими настає на загальних підставах та на умовах Договору.

Згідно із статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як вже зазначалося, згідно календарного графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною до договору підряду № 109/17 від 08.08.2017, роботи повинні бути виконані до квітня 2018 включно.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор просить стягнути пеню в сумі 280 150,48 грн. за період з 15.12.2017 по 28.02.2018. Згідно наявних в матеріалах справи пояснень Краматорської місцевої прокуратури підставою для нарахування пені стало несвоєчасне надання Департаменту форми КБ-3 та неякісне виконання робіт, що свідчить про несвоєчасний звіт про використані кошти. Присутній в судовому засіданні 11.06.2019 прокурор зазначив про те, що підтвердженням підрядником використання авансу відповідно до п. 4.1. договору є складовою частиною графіку виконання робіт та є порушенням грошових зобов`язань, тобто пеня нарахована за порушення строку виконання робіт, що відображено в протоколі судового засідання від 11.06.2019.

Як вже зазначалося, згідно п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 07.08.2017 до договору підряду № 109/17 від 08.08.2017) підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику, а використані підтверджуються формами КБ-2, КБ-3.

Отже, сторони визначили в договорі чіткі строки використання відповідачем суми авансу, встановили певний порядок дій використання та механізм підтвердження їх виконання. Більш того, узгодили мету використання авансу, а саме: на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів. Тобто, перераховану в якості авансу суму в розмірі 3 725 664,22 грн. підрядник повинен використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів.

При цьому, за умовами договору єдиним доказом, що міг би підтвердити обставини виконання відповідачем пункту 4.1. договору, тобто факт використання ним суми авансу, є акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки форми КБ-3.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до акту № 1-1 вартості устаткування, що придбано виконавцем робіт, відповідачем була придбана блочна газорозподільна підстанція, типу ГРПБ - СТБ -0, 6/0, 3-12000-2 вартістю 3 076 800,00 грн., в т. ч. ПДВ. Зазначене обладнання було прийнято за актом прийому-передачі обладнання в монтаж від 04.12.2017. За актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 вартість, придбаних матеріалів складає 401812,37 грн., в т.ч. ПДВ. За актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 вартість, придбаних матеріалів складає 244 848,43 грн., в т.ч. ПДВ.

З аналізу матеріалів справи, вбачається, що незгода позивача в підписанні актів за формою КБ-2в та довідки форми КБ-3 була обумовлена неналежним (неякісним) виконанням підрядних робіт за договором. Проте, позивачем не висловлювалось незгоди щодо якості придбаних необхідних для виконання робіт матеріалів, не складалось жодного дефектного акту з приводу виявлених недоліків придбаного обладнання.

Матеріалами справи, а саме: актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в підтверджено, що відповідачем використані суми в розмірі 3 723 460,8 грн. в строк до 15.12.2017, як того вимагає п. 4.1. договору. Позивачем не доведено, що матеріали для виконання підрядних робіт були придбані поза межами зазначеного строку. Факт підписання актів виконаних робіт за формою КБ-2в 28.02.2018 не спростовує використання авансу для придбання необхідних для виконання робіт матеріалів в строк, передбачений п. 4.1 договору.

За висновками суду, прокурор помилково ототожнює строк використання авансу на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів зі строком виконання підрядних робіт за договором, відповідальність за порушення якого передбачена п. 7.2. договору. Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог прокурора в частині стягнення пені в сумі 280150,46 грн. за період з 15.12.2017 по 28.02.2018.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 30,84 грн. за період з 28.02.2018 по 13.03.2018 за несвоєчасне повернення невикористаної суми авансового платежу, то суд дійшов висновку, що станом на 15.12.2017 було не використано суму авансу в розмірі 2 203,42 грн., що стало підставою для звернення з позовом про стягнення пені на підставі п. 7.2 договору.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт при наявності вини підрядника останній сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни невиконаних робіт за кожен день прострочки.

Згідно п. 7.3. договору за порушення строків оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожен день прострочки.

Дослідивши п. 7.2. та 7.3. спірного договору, суд дійшов висновку про те, що останніми не передбачено стягнення пені за прострочення повернення суми невикористаного авансу, що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 30,84 грн. за період з 28.02.2018 по 13.03.2018 за несвоєчасне повернення невикористаної суми авансового платежу в розмірі 2203,42 грн.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на прокурора.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про стягнення пені в сумі 280 181,32 грн. - відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 19.06.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2019.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова