Рішення № 82859476, 02.07.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2019м. ДніпроСправа № 904/1713/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 32)

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76)

про стягнення 26 881,08 грн. штрафу

Представники:

Від позивача: Головащенко Я.О., довіреність №5374 від 08.11.2018, представник

Від відповідача: Носенко Т.Г., довіреність №96/ПУ/2019 від 20.12.2018, представник

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №2007-10/145 від 22.04.2019 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" 26 881,08 грн. штрафу.

Також позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності з вимогами ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу відповідачу нараховано штраф у розмірі п`ятикратної плати за всю відстань перевезення, а саме:

- провізна плата по накладній №45410503 за вагон №65369316 складає 2 208,00 грн., штраф складає 2 208 грн. х5 = 11 040,00 грн.;

- провізна плата по накладній №45410503 за вагон №66449901 складає 2 208,00 грн., штраф складає 2 208 грн. х5 = 11 040,00 грн.

Накопичувальну картку № НОМЕР_1 (НОМЕР_1) представник вантажовласника підписав з оговоркою і з внесеними сумами додаткових зборів у розмірі 4 000,90 грн. не погодився в повному обсязі, а була списана лише сума 1 266,12 грн. (1 055,10 грн. та 211,02 ПДВ), разом зі стягненням штрафу позивач просить стягнути з відповідача несплачену суму в розмірі 4 801,08 грн. (4 000,90 грн. внесену до накопичувальної картки №НОМЕР_1 (НОМЕР_1) та 800,18 грн. ПДВ) на підставі акту загальної форми станції Покровськ від 29.10.2018 №1853 в/ст.

03.06.2019 відповідач подав до канцелярії суду відзив за змістом якого останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Разом із відзивом відповідач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру штрафу, в обґрунтування якої зазначає, що позивачем не доведені обставини які свідчили про завдання йому збитків, штраф який заявлено позивачем до стягнення, не має компенсаторний характер, проте є додатковим засобом отримання прибутку для позивача. Так, відповідачем за накладною № 45410503 за перевезення вантажу було сплачено провізну плату та додаткові збори за всю відстань перевезення вантажу, за повну вагу вказану в перевізному документі, що підтверджується даними графи 34 вказаної накладної. Таким чином, залізниця фактично отримала надлишкову плату (переплату) залізничного тарифу, оскільки відповідач здійснив оплату провізної плати та додаткових зборів за надлишкову масу вантажу, а тому нарахування штрафу є завищеним та не обґрунтованим, у зв`язку з чим просить суд у разі задоволення позову врахувати наведенні у цій заяві обставини та зменшити розмір штрафу з 22 080,00 грн. до 4 416,00 грн.

24.06.2019 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої останній не погоджується з позицією відповідача викладеною у відзиві, та просить суд задовольнити позовну вимоги у повному обсязі. Також, позивач заперечує проти задоволення заяви відповідача про зменшення розміру штрафу та зазначає, що штраф стягується з вантажовідправника в разі порушення Статуту залізниці України незалежно від наявності збитків та наслідків.

01.07.2019 позивачем надані додаткові пояснення в яких зазначає, що згідно з п.3 технічного паспорту ЗВВТ №82 швидкість пересування на вагонних вагах під час зважування 0 км/ч, тобто зважання на даних вагах можливе лише в статичному стані. З огляну на комерційні акти №482004/510, №482004/511 від 26.10.2018 засвідчено, що комісійне зважування вагонів №65369316 та №66449901 відправлених за накладною №45410503 проводилось на станції Покровськ на 150 т. статичних вагах станції (повірка 24.07.2018).

02.07.2019 надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" не погоджується у викладених позивачем обставинах, виходячи з того, що зі змісту комерційних актів неможливо достеменно встановити чи правильно визначалась вага вантажу, оскільки у них не зазначено спосіб проведення перевірки маси вантажу, невідомо чи здійснювалась зупинка вагонів без їх розчеплення, чи зважування було під час руху. Позивачем до позовної заяви додається технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (далі -ЗВВТ) №82, яким здійснювалось зважування спірних вагонів. Технічним паспортом ЗВВТ №82 передбачена швидкість пересування на вагонних вагах під час зважування - 3 км/год, та без зважування 5 км/год. Тобто в даному випадку, встановлені динамічні ваги. При цьому, паспорт містить виправлення, а саме щодо швидкості пересування під час зважування 5км/год виправлено на 0 км/год., що ставить під сумнів, що такі ваги є статичними.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 відкрито провадження у справі №904/1713/19 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 03.06.2019.

Після чого розгляд справи відкладався на 25.06.2019.

У судовому засіданні 25.06.2019 оголошено перерву до 02..07.2019.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2018 зі станції відправлення - Миколаївка-Донецька Придніпровської залізниці відповідачем - було здійснено відправлення вантажу на станцію призначення - Родинська Донецької залізниці за накладною №45410503 у вагоні №65369316 та №66449901 з вантажем вугілля.

Відповідно до накладної №45410503 маса нетто вантажу у вагоні №66449901 становить 68 450 кг., у вагоні №65369316 становить 68 800,00 кг.

26.10.2018 при проходженні вагонів через проміжну станцію Покровськ було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу зазначеній масі у документах, а тому на підставі акту загальної форми №1810 в/ст від 26.10.2018 було здійснено контрольне переважування зазначених вагонів та складено комерційний акт №482004/510 відповідно до якого була проведена перевірка маси вантажу у вагоні №65369316 та встановлено, що в документі зазначено брутто відсутнє, тара вагона 23 200 кг., маса нетто - 68 800 кг. При подаванні вагону на 150-т статичні ваги станції, повірені 24.07.2018, виявлено фактична маса брутто вагона склала 93 250 кг., тара вагона з ПД 23 200 кг., маса вантажу нетто - 70 050 кг., що більше документа на 1 250 кг. та понад ВП 1050 кг. Поверхня вантажу на рівні бортів, розрівняна маркування повздовжніми борознами не порушено. Люки закриті, течі вантажу та виїмки немає. Вагон прибував в технічному стані справний. Зав. вантажним двором по штату не має. Після дозування надлишок вантажу із вагону №65369316 в кількості 2 100 кг перевантажено у вагон №60603677.

26.10.2018 при проходженні вагону №66449901 на підставі акту загальної форми № 31416 від 24.10.2018 року станції Покровськ було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу зазначеній масі у документах, а тому на підставі актів загальної форми № 31416 від 24.10.2018 року було здійснено контрольне переважування зазначеного вагону та складено комерційний акт №482004/511, якими встановлено, що при контрольному переважуванні вагону № 66449901 на 150-тонних статичних справних вагах повірених 24.07.2018, була проведена перевірка маси вантажу у вагоні №66449901. В документі зазначено брутто відсутнє, тара вагона 22 200 кг., маса нетто 68 450 кг. При подаванні вагону на ваги виявлено фактичну масу брутто вагону яка склала 92 250 кг., тара вагону в ПД 22 200кг., маса вантажу нетто 70 050 кг., що більше документа на 1 600 кг. та понад ВП 1050 кг. Поверхня вантажу на рівні бортів, розрівняна маркування повздовжніми борознами не порушено. Люки закриті, течі вантажу та виїмки немає. Вагон прибував в технічному стані справний. Зав. вантажним двором по штату не має.

Після дозування надлишок вантажу із вагону №66449901 в кількості 3 900 кг перевантажено у вагон №60603677.

Комерційні акти №,№ 482004/510, 482004/511 від 26.10.2018 підписано ДС ОСОБА_1 працівниками станції: ОСОБА_3 (агент комерційний вантажного двору) та працівник який проводив зважування вагонів ОСОБА_2 .

На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позивачем нарахований штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення а саме: у сумі 22 080 грн. 00 коп., розмір якого підтверджується розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статей 909 Цивільного кодексу України, 307 Господарського кодексу України, статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Відповідно до частини 5 статті 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливості умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (надалі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з положенням статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.

Згідно з пунктом 2.1 вказаних Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.

В силу приписів частин 1 і 2 статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (пп. 4 п. 52 Статуту залізниць України).

Згідно ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційними актами №,№ 482004/510, 482004/511 від 26.10.2018 засвідчено факт розбіжності маси вантажу у вагонах №,№ 65369316, 66449901 зазначених у перевізних документах №45410503 з фактичною на 2 850 кг.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до частини 1 статті 118 Статуту залізниць України, за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, провізна плата по накладній №45410503 вагон №65369316 становить 2 208,00 грн., по накладній №45410503 за вагоном №66449901 становить 2 208,00 грн. таким чином, штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати становить 22 080,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до підпункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Отже, зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

З огляду на викладене вище, беручи до уваги співвідношення пред`явлених до стягнення санкцій з наявними наслідками порушення зобов`язання, відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладних, неспіврозмірність нарахованого штрафу заподіяному правопорушенню в частині оформлення перевізних документів, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права, що передбачено ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, та зменшення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу до 17 198,92 грн..

Крім того, згідно з актом загальної форми №1853 відповідачу було нарахована суму 5 056,00 грн. за затримку вагонів та проведення робіт з перевантаження надлишків вантажу з вагонів №,№ 65369316, 66449901 які прямували за накладною №45410503. Накопичувальну картку НОМЕР_1 (НОМЕР_1) на суму 5 056,00 грн. представник вантажовласника підписав з оговоркою внесеними сумами додаткових зборів в розмірі 4 000,90 грн. не погодився в повному обсязі, визнав лише суму 1 266,12 грн. (1 055,10 з 211,02 ПДВ.)

З урахуванням накопичувальної картки №НОМЕР_1 (НОМЕР_1) з якої було списано визнану відповідачем суму у розмірі 1 266,12 грн., позивач заявляти до стягнення несплачену суму у розмірі 4 801,08 грн., зазначена сума підтверджується матеріалами справи та розрахунком позивача.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 22 000, грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22; ідентифікаційний код 40150216) заборгованість у сумі 22 000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.07.2019

Суддя Е.М. Бондарєв