Ухвала суду № 82855962, 05.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

05 липня 2019 року м. Київ № 640/8832/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи заперечення представника Національної поліції України проти розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Деснянське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, за правилами спрощеного позовного провадження,

встановив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Деснянське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про:

- визнання протиправним та скасування наказу Національної поліції України від 18 відкриття 2019 року №397 о/с, підписаного Головою Національної поліції України ОСОБА_2 , в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві;

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві від 22 квітня 2019 року №373 о/с "Щодо особового складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та допущення негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представником відповідача до суду подано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, обґрунтоване важливим значенням справи для відповідача.

Суд, розглянувши подані заперечення, при їх вирішенні виходив з наступного.

Відповідно до частин першої-другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене, зокрема, для розгляду справ незначної складності.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейський суд з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Частиною четвертою статті 260 КАС України передбачено, що у випадку, коли відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заперечень представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248, 260 КАС України,

ухвалив:

Заперечення представника Національної поліції України проти розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Деснянське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, за правилами спрощеного позовного провадження, - залишити без задоволення.

Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак