Рішення № 82855905, 04.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/243

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2019 року № 640/4417/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 будинок АДРЕСА_2 , до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (надалі - відповідач), адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок, 32, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо повернення документів, поданих ОСОБА_1 для видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку у АДРЕСА_5, про що заявника було повідомлено листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №63/19/012/27-19 від 08 лютого 2019 року;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки площею 0,1 га по АДРЕСА_5 (кадастровий номер НОМЕР_1 ) у Печерському районі міста Києва, з цільовим призначенням даної земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 (кадастровий номер НОМЕР_1 ) з цільовим призначенням - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.

На вказаній земельній ділянці, як зазначає позивач, останній має намір збудувати одноповерховий індивідуальний житловий будинок загальною площею 249,28 кв.м, у зв`язку з чим 28 січня 2019 року позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через Центр надання адміністративних послуг із заявою про видачу будівельного паспорту, до якого були додані, за доводами позивача, усі необхідні документи.

Листом від 08 лютого 2019 року №63/19/012/27-19 відповідач повернув позивачу пакет документів, у зв`язку з «неукомплектованістю пакету документів», а саме, у листі зазначено про необхідність привести поданий на розгляд пакет документів у відповідність до Порядку, а саме у повній мірі виконати вимоги, викладені у листі Департаменту від 18 січня 2019 року №26/19/012/27-19 (надати схему забудови земельної ділянки відповідно до додатку 3 Порядку, з нанесеними відстанями до всіх меж сусідніх земельних ділянок та під`їздами до будівель і споруд), а також попередньо отримати погодження Спеціального управління протизсувних підземних робіт.

За доводами позивача, вказані підстави для відмови у видачі будівельного паспорту не відповідають чинному законодавству, оскільки схема забудови земельної ділянки є складовою частиною будівельного паспорту, який розробляється та видається відповідачем, а тому виконується така схема, за твердженнями позивача, саме Департаментом.

Крім того, позивач зазначив, що ним разом із заявою про видачу будівельного паспорту від 28 січня 2019 року було подано повний пакет документів, в тому числі, ескізні наміри забудови, що містять схему розташування будівлі на земельній ділянці з вказанням відстаней до сусідніх земельних ділянок та будівель.

Стосовно отримання погодження Спеціального управління протизсувних підземних робіт, позивач послався на те, що погодження проектування з цим управлінням відбувається після видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, а не передує йому, тому, за доводами позивача, відсутність такого погодження не може бути підставою для відмови у видачі будівельного паспорту.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі направлена на адресу відповідача та отримана уповноваженою особою останнього, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на день ухвалення рішення, відповідач відзиву на позовну заяву не надав з невідомих суду причин.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №433 від 28 грудня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном А.І. та зареєстрованого в реєстрі за №433 (Т.1, арк. 13, 14).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вперше позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 10 січня 2019 року з заявою про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Листом від 18 січня 2019 року №26/19/012/27-19 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повернув позивачу подану ним заяву про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки разом з доданими до неї документами та повідомив про необхідність надати засвідчену в установленому порядку копію документу, що засвідчує право власності або користування земельної ділянки (в тому числі документ, що підтверджує реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до статей 125,126 Земельного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»); схему забудови земельної ділянки, виконану відповідно до додатку 3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103 (зі змінами) (надалі - Порядок №103), з нанесеними відстанями до всіх меж сусідніх земельних ділянок та під`їздами до будівель і споруд (Т.1, арк. 15).

28 січня 2019 року позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою, в якій просив видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки загальною площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 (кадастровий номер НОМЕР_1 ), до якої позивачем було додано: засвідчену в установленому порядку копію документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою та ескізні наміри забудови (Т.1, арк. 12).

Листом від 08 лютого 2019 року №63/19/012/27-19 позивачу Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повернуто пакет документів щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку у АДРЕСА_5 , у зв`язку з відсутністю у наданому пакеті документів схеми забудови земельної ділянки, виконаної відповідно до додатку 3 Порядку, з нанесеними відстанями до всіх меж сусідніх земельних ділянок та під`їздами до будівель і споруд, а також зазначено, що, враховуючи складний рельєф земельної ділянки, позивачу необхідно попередньо отримати погодження спеціального управління протизсувних підземних робіт та роз`яснено, що після надходження необхідних документів в установленому порядку, Департамент повернеться до розгляду порушеного питання (Т.1, арк. 28).

Не погоджуючись з вказаною відповіддю, позивачем подано до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скаргу, в якій позивач просив скасувати рішення про повернення пакету документів для видачі будівельного паспорту та повторно розглянути цей пакет документів (Т.1, арк. 29-30,31).

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо розгляду Департаментом цієї скарги позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач також звернувся зі скаргою до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, в якій просив скасувати рішення про повернення пакету документів для видачі будівельного паспорту та зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно його розглянути (Т.1, арк. 32-33, 34).

Листом від 05 квітня 2019 року №7/14.1/5750-19 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надало роз`яснення щодо порядку видачі будівельного паспорту для забудови земельної ділянки (Т.1, арк. 40-42).

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Частиною 3 та 4 статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI передбачено, що надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05 липня 2011 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 902/19640, затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (надалі - Порядок №103).

Зі змісту пункту 1.1 Порядку №103 цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

За приписами пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

проект будівництва (за наявності);

засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно з пунктом 2.3. Порядку №103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.4. Порядку №103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно із пунктом 2.5 Порядку № 103 повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Як вже зазначалось судом та вбачається з матеріалів справи, повернення пакету документів щодо видачі позивачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 обумовлено відсутністю схеми забудови земельної ділянки, виконаної відповідно до додатку 3 Порядку, знанесеними відстанями до всіх меж сусідніх земельних ділянок та під`їздами до будівель і споруд, а також у зв`язку з необхідністю отримання погодження спеціального управління протизсувних підземних робіт.

Позивачем в якості доказів надання необхідного пакета документів відповідачу для видачу будівельного паспорту, надано копію ескізних намірів забудови земельної ділянки (Т.1, арк. 16-27), до якої додано схему забудови земельної ділянки площа земельної ділянки 0,1 га (Т.1, арк. 21).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи підтверджується право приватної власності позивача на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , в той час, коли схема забудови земельної ділянки, яка додана позивачем до ескізних намірів забудови земельної ділянки стосується земельної ділянки з кадастровий номером НОМЕР_2 , тобто фактично з іншим кадастровим номером, ніж та земельна ділянка, що належить позивачу.

Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, що позивачем не додано до заяви про видачу будівельного паспорту ескізних намірів забудови саме тої земельної ділянки, яка належить позивачу.

Крім цього, зі схеми, яка надана суду вбачається, що вона виконана на замовлення ЗАТ "Гарцинія", а не позивача та відносно ділянки з іншим кадастровим номером, відтак, суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що у ескізних намірах забудови земельної ділянки було допущено технічну помилку щодо її кадастрового номера, що позбавляє суд можливості вважати схему забудови земельної ділянки, додану позивачем, до ескізних намірів належним та допустимим доказом виконанням вимог пункту 2.1 Порядку №103 при зверненні до відповідача з відповідною заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

В той же час, суд погоджується з доводами позивача в частині відсутності обов`язку останнього подання разом з заявою про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки схеми її забудови, виконаної відповідно до додатку 3 Порядку №103, оскільки згідно з пунктом 2.9 Порядку №103 така схема забудови входить до складу вже виданого будівельного паспорта.

Між тим, матеріалами справи спростовуються твердження позивача щодо подання останнім відповідачу схеми розташування будівлі на земельній ділянці, проте підтверджується, що позивачем було надано саме схему забудови, яка є складовою ескізних намірів, але стосовно іншої земельної ділянки, яка не містить даних щодо відстані до всіх меж сусідніх земельних ділянок та під`їздів до будівель і споруд.

Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що Порядком №103 не визначено обов`язкове отримання погодження спеціального управління протизсувних підземних робіт при подачі заяви про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а тому, суд погоджується з твердженнями позивача щодо протиправності зазначення відповідачем такої підстави для повернення пакету документів.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до пункту 2.4 Порядку №103 при вирішенні питання про видачу будівельного паспорту, крім відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, перевірці підлягає ще й відповідність намірів вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, проте, позивачем не підтверджено, чи відповідають його наміри як забудовника, вказаним вимогам і чи здійснював відповідач перевірку отриманих документів за цим критерієм.

Враховуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, зокрема, той факт, що позивачем не додано до заяви ескізних намірів забудови, які б містили дані щодо відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, саме земельної ділянки, яка належить позивачу, саме з кадастровим номером НОМЕР_1 , суд дійшов висновку про правомірність повернення відповідачем пакету документів позивачу та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність відмовити позовних вимог в повному обсязі.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова