Рішення № 82855399, 01.07.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1017/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Собчук Є.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Нівакшонової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.04.2019 р. № UA508030/2019/00063; рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2019 р. № UA508000/2019/000035/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно, в порушення норм Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки ВМW 318dА Touring F31, 2013 року випуску та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), внаслідок чого прийнято оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.04.2019 р. № UA508030/2019/00063 та рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2019 р. № UA508000/2019/000035/2. Позивач вказує, що вартість автомобіля згідно рахунку (купча) від 09.04.2019 р. становить 7394,96 євро, а відповідач безпідставно скоригував вартість автомобіля до 9462 євро. З рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2019 р. № UA508000/2019/000035/2 неможливо встановити звідки саме взята сума митної вартості автомобіля та чим вона обґрунтована, що викликає сумніви у законності такого рішення.

Ухвалою від 17.05.2019 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач у встановлений суддею строк усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 05.06.2019 р. у справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 26.06.2019 р. на 13:00 год.

25.06.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що митну вартість товару за МД UA508030/2019/00002620 було заявлено декларантом за другорядним методом - резервним, а не основним, як вказує позивач, який базується на наданій декларантом інформації, отриманої за допомогою SCHWACKE.NET (№ 158345/29794123 від 10.04.2019 р.) та додаванням витрат на доставку за межами України. За результатами оцінки ризику щодо МД UA508030/2019/00002620 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів. Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що документи, надані для підтвердження митної вартості, не містять усіх необхідних даних та не усі відомості та розрахунки підтверджені. Зокрема, надана до митного оформлення калькуляція щодо витрат на транспортування та страхування не має документального підтвердження числових значень складових митної вартості; оплату за товар здійснено раніше, ніж виставлено рахунок-фактуру. Позивачу запропоновано надати додаткові документи. У відповідь на вимогу позивачем надано копію квитанції про сплату коштів без перекладу на українську мову. Перевіркою додаткових документів встановлено, що вони не спростовують сумніву щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. Тому митним органом правомірно прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.04.2019 р. № UA508030/2019/00063 та рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2019 р. № UA508000/2019/000035/2

Протокольною ухвалою від 26.07.2019 р. оголошено перерву до 01.07.2019 р. до 15:00 год.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з викладених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав у нерезидента транспортний засіб - автомобіль ВМW 318dА Touring F31, 2013 року випуску.

Декларантом 25.042019 р. подано до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі електронну митну декларацію № UA508030/2019/002620, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: автомобіль ВМW 318dА Touring F31, 2013 року випуску, що був у використанні.

У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за шостим резервним методом та визначено розраховану декларантом вартість товару 8512 євро, що становить 253737,96 грн.

Декларантом одночасно із митною декларацією надано відповідачу наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 09.04.2019 р., заяву на відкликання поданої митному органу митної декларації за формою згідно з додатком 3 до Положення про митні декларації від 25.04.2019 р. № 26, акти проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.04.2019 р. № UA209020/2019/19750, від 23.04.2019 р. № UA508030/2019/002553, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18.03.2019 р., S-S-0-099/19-00120 від 09.04.2019 р., договір про надання послуг митного брокера від 10.04.2019 р. № 132, документ, що підтверджує вартість перевезення від 23.04.2019 р. б/н, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 18.04.2019 р. № 22/6541/3242, документ, що містить додаткову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам від 10.04.2019 р. № 158345/29794123, розшифровку він-коду від 23.04.2019 р., копію митної декларації країни відправлення від 09.04.2019 р. № 19DE955404076335Е0, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 22.04.2019 р. № UA.008.60566-19

За результатами оцінки ризику щодо МД № UA508030/2019/002620 та поданих до неї документів, за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), митним органом виявлені ризики та сформоване повідомлення від 25.04.2019 р., відповідно до якого, на підставі ч.3 ст.53 МК України, митницею запропоновано надати додаткові документи, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються товару; 2) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Додатково повідомлено позивача, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Також зазначено, що якщо оригінали зазначених документів складені іншою мовою, відповідно до ст.254 МК України необхідно надати переклад цих документів на українську мову. Достовірність перекладу засвідчується особою, що здійснює переклад.

На виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу квитанцію про сплату коштів № 09/04 від 08.04.2019 р. Також, повідомив про відсутність будь-яких інших документів.

26.04.2019 р. відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508030/2019/00063.

26.04.2019 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000035/2, відповідно до якого визначено вартість товару - 9462 EUR.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що документи надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не усі відомості та рахунки підтверджені. Отже, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Надана до митного оформлення калькуляція щодо витрат на транспортування та страхування не має документального підтвердження числових значень складових митної вартості. Оплату за товар здійснено раніше ніж виставлено рахунок-фактуру. Також декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, які б містили у якості порівняльної інформації відомості про вартість авто з максимально наближеними характеристиками. Таким чином, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 МК України на підставі наявної у митного органу інформації, враховуючи пропозиції з продажу авто у країні експорту із мережі Інтернет (www.mobile.de). Рівень митної вартості складає 9462 EUR/шт. (94000 EUR - вартість ТЗ плюс 62 EUR - витрати на транспортування). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

26.04.2019 р. декларантом подано до митного оформлення нову МД № UA508030/2019/002641 з визначенням митної вартості на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2019 р.

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Так, ч.2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено ч.1, п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Із наведених положень слідує, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Згідно ч.4 ст.53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до п.п.2, 3 ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Із наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наведене також вказує на обов`язок органу доходів і зборів зазначити конкретні обставини, що викликають сумніви у визначенні декларантом митної вартості товару та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви: витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті).

Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Як вбачається із матеріалів справи, декларант під час митного оформлення визначив митну вартість товару за резервним (шостим) метод, тобто визнав, що всі основні методи визначення митної вартості товару, з першого по п`ятий, не можуть бути застосовані та самостійно скоригував митну вартість товару, зазначивши таку вартість на основі витягу з інтернеткаталогу Schwacke.net від 10.04.2019 р. № 158345/29794123 в сумі 253737,96 грн., що еквівалентно 8512 євро.

Таким чином викладені у позовній заяві доводи позивача про те, що ним визначено митну вартість товару за першим методом - за ціною договору не відповідають дійсності. При цьому, обґрунтування позовних вимог стосовно протиправності карти відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості товару побудоване ОСОБА_1 виключно на недостовірній інформації про декларування товару за першим методом. Тому викладені у позовній заяві підстави не стосуються обставин, що слугували підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

У зв`язку з тим, що надані для підтвердження митної вартості документи мали розбіжності, не містили усіх необхідних даних та не усі відомості та розрахунки підтверджені (надано калькуляцію щодо витрат на транспортування та страхування, яка не підтверджена документально, оплату за товар здійснено раніше, ніж виставлено рахунок-фактуру), та з метою підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи: банківські платіжні документи, що стосуються товару; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на вимогу митного органу надано лише квитанцію про сплату коштів № 09/04 від 08.04.2019 р. та вказано, що інші документи відсутні.

При цьому, квитанцію від 08.04.2019 р. № 09/04 надано на німецькій мові без перекладу на українську, що є порушенням вимог ст.254 МК України.

Також слід зазначити, що грошові кошти за автомобіль згідно наданої позивачем квитанції сплачено 08.04.2019 р., в той час як рахунок-фактури виписано 09.04.2019 р., що було однієї із підстав, які викликали обґрунтовані сумніви в правильності заявленої митної вартості автомобіля.

Таким чином позивачем не усунуто обґрунтовані сумніви митного органу в достовірності заявленої декларантом митної вартості автомобіля, не надано документи, які б підтверджували складові митної вартості товару, а тому відповідачем скориговано митну вартість товару з 8212 євро до 9462 євро (9400 євро вартість автомобіля + 62 євро витрати на транспортування) на підставі наявної у митного органу інформації з продажу автомобілів у країні експорту з використанням мережі Інтернет (www.mobile.de).

Твердження ОСОБА_1 стосовно відсутності обґрунтування застосування резервного методу є безпідставними, оскільки у рішенні про коригування митної вартості від 26.04.2019 р. № UA508000/2019/000035/2 описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного (шостого) методу відповідно до ст.64 МК України.

Надані в судовому засіданні позивачем скріншоти, роздруківки з сайту https:// ru.globalpetrolprices . com/Germany/disel_prices/та розрахунки витрат на пальне суд не бере до уваги, так як, по-перше, вказані документи не надавалися митному органу при перевірці правильності визначення митної вартості товару, по-друге, позивачем не надано доказів надсилання (надання) їх копій відповідача, а відповідно до ч.9 ст.79 КАС України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Доводи позивача про те, що при візуальному огляді автомобіля було виявлено суттєві недоліки, які продавець не вказав у оголошенні, а саме, пошкодження заднього бампера, правого крила, зношені колеса, внаслідок чого продавець за власні кошти оформив право власності на покупця, страхування та митні документи, не підтверджені належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування митної вартості товару є цілком правомірними.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.04.2019 р. № UA508030/2019/00063 та рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2019 р. № UA508000/2019/000035/2, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.04.2019 р. № UA508030/2019/00063 та рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2019 р. № UA508000/2019/000035/2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 липня 2019 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 108020200