Рішення № 82855269, 26.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 р. № 520/2772/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кікоян Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Саєнко Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд :

визнати протиправними та скасувати у повному обсязі вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 березня 2019 року № Ф-00000301306 Головного управління ДФС у Харківській області в сумі 72323,82 грн. (сімдесят дві тисячі триста двадцять три гривні 82 копійки), рішення № 00003541306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07 березня 2019 року Головного управління ДФС у Харківській області в розмірі 7232,38 грн. (сім тисяч двісті тридцять дві гривні 38 копійок).

- стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (код 39856317) на користь самозайнятої особи - приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в сумі 1563,96 грн. (одна тисяча п`ятсот шістдесят три гривні 96 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 30.01.2019 по 05.02.2019 року ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка самозайнятої особи ОСОБА_2 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.. За результатом перевірки складено акт №411/20-40-13-06-07/НОМЕР_1 від 12.02.2019 р. та встановлені порушення позивачем пунктів 1 та 4 частини другої статті 6, абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 72 323,80 грн. в 2015 році. За наслідками акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області були прийняті вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.03.2019 року №Ф-00000301306 та рішення №00003541306 від 07.03.2019 року , позивач з даними рішеннями не погоджується, вважає їх незаконним та не обґрунтованими.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов зазначив, що доводи позовної заяви є безпідставними та помилковими, а позов не підлягає задоволенню, оскільки до перевірки позивачем не надано документів, які б підтверджували отримання доходу протягом перевіряємого періоду у розмірі, що відповідає даним, зазначеним у звітності, а незаконні дії позивача призвели до порушення вимогпу нктів 1 та 4 частини другої статті 6, абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 72 323,80 грн. в 2015 році.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що у зв`язку з встановленням розбіжності у сумі доходу, який підлягає обкладенню податком на доходи з фізичних осіб та єдиного соціального внеску, контролюючим органом на адресу позивача був надісланий запит від 05.02.2018 р. № 1241/ФОП/20-40-13-03-23, з питань правильності визначення бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно.

Відповідь на даний запит позивачем надано 15.02.2018 року.

На підставі п.п. 20.1.1, пп. 20.1.4, пп. 20.16 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. № 2755-VІ, ст. 13 Закону України від 8 липня 2010р. №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 8395 від 14.11.2018 р. працівниками Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо діяльності самозайнятої особи ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ,податкова адреса: АДРЕСА_2 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.

Копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 8395 від 14.11.2018 р., повідомлення від 14.11.2018 р. № 1094/К/20-40-13-06 надіслані за податковою адресою позивача згідно вимог статті 42 Податкового кодексу України рекомендованим листом та отримані ОСОБА_2 особисто під підпис 24.11.2018 р.

Перевірка проведена у приміщенні Південного управління ГУ ДФС у Харківській області за адресою : м.Красноград, вул. Короленко, 85, к. 4.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 12.02.2019р. № 411/20-40-13-06-07/2446411666 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.".

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1 та 4 частини другої статті 6, абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 72 323,80 грн. в 2015 році.

Позивачем до Головного управління ДФС у Харківській області подано заперечення до акту від 12.02.2019р. № 411/20-40-13-06-07/2446411666 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.".

Головним управлінням ДФС у Харківській області 04.03.2019 року за вих. № 10543/10/20-40-13-06-15 надано відповідь, згідно якої акт залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.03.2019 року №Ф-00000301306 щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 72 323,82 грн. та рішення №00003541306 від 07.03.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 7232,38 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Положення пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 встановлюють, що для платників, серед яких фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

За змістом пункту 5 частини третьої розділу ІІІ Порядку № 449 платники, визначені підпунктом 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При цьому враховується кількість місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий.

У разі якщо таким платником не отримано доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Суд зазначає, що у відповідності до положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 для приватних нотаріусів базою нарахування єдиного внеску є чистий оподаткований дохід, отриманий від їх діяльності за результатами календарного року і зазначений у податковій декларації за відповідний рік, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Спірним рішенням крім визначення єдиного внеску застосовані штрафні санкції у розмірі 7 232,38 грн, з огляду на що суд зазначає наступне.

Вимога про сплату боргу є похідною від прийняття спірного рішення, яким донарахований єдиний внесок та застосовані штрафні санкції, протиправність яких обумовлює відсутність підстав формування вимоги згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено неправильність визначення позивачем бази оподаткування єдиного внеску у 2015 році і, відповідно, протиправно винесено вимогу від 07.03.2019 №Ф-00000301306 щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 72 323,82 грн. та рішення №00003541306 від 07.03.2019 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 7 232,38 грн. на підставі положень статті 25 Закону №2464-VI.

Зазначена позиція суду узгоджена з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 20.03.2018 року по справі № 820/2370/17.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення - задовольнити.

Скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.03.2019 р. № Ф-00000301306.

Скасувати Рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 07.03.2019 р. №00003541306 про застосування штрафних санкцій.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (61057 м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) у розмірі 1 563,96 грн. (одна тисяча п`ятсот шістдесят три гривні 96 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 05.07.2019 року.

Суддя Рубан В.В.