Рішення № 82855234, 05.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2019 р. № 520/10466/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (61124, м. Харків, вул. Вишнева, 3, код ЄДРПОУ 03196624), Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00019442) про визнання неправомірними дій щодо скасування пільг, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, Кабінету Міністрів України , в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради щодо скасування з 07 листопада 2015 року надання ОСОБА_1 пільг по 50% знижці з оплати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради поновити з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 та членам його сім`ї право на 50% знижку з оплати за користування житлом та комунальними послугами, а також палива, яка гарантована йому ст. 22 Закону України "Про міліцію", без урахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї ОСОБА_1 та без обмежень норм споживання;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради здійснити перерахунок заборгованості по сплаті житлово - комунальних послуг з 07 листопада 2015 року по дату подання позову з рахуванням 50% знижки за користування житлом та комунальними послугами;

- стягнути з держави України в особі Кабінету Міністрів України завдану ОСОБА_1 моральну шкоду внаслідок неправомірних дій Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради щодо скасування з 07 листопада 2015 року 50% знижки за користування житлом та комунальними послугами в розмірі 18000 гривень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року прийнято даний адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - залишено без задоволення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що є пенсіонером МВС із 01.01.1998 року відповідно до Закону України "Про міліцію" наділений правом разом з членами сім`ї довічно на 50 відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. У відповідь на звернення позивача про повідомлення причин скасування пільг листом № 1209/0/147-18 Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради повідомлено про відсутність правових підстав для надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Позивач вважає дії відповідача, що полягають у скасуванні пільг, незаконними. Крім того, у зв`язку з порушенням його прав Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, просив стягнути з Кабінету Міністрів України моральну шкоду.

Відповідачем, Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що з 07.11.2015 року у зв`язку з набуттям чинності Закону України "Про Національну поліцію" втратив чинність Закон № 565-XII, відповідно до якого позивач мав право на 50% знижку по сплаті за користування житлом, комунальними послугами та паливом. Таким чином у відповідача відсутні правові підстави для продовження надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки вказані пільги не передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідач, Кабінет Міністрів України правом надати відзив не скористався.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ. Згідно довідки Управління МВС України в Харківській області від 22.01.1998 р. № 100/19920 позивач та члени його сім`ї мають право довічно, відповідно до Закону України "про міліцію" на 50 процентну знижку з оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

ОСОБА_1 перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, за пільговим статусом "Міліціонер на пенсії".

У зв`язку із втратою з 7 листопада 2015 року чинності Законом України «Про міліцію» позивачу припинено надання пільг.

Вважаючи, що його права порушені ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про міліцію", в редакції, чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

За приписами ч. 6 ст. 22 Закону України "Про міліцію" за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом.

На підставі підпунктів «а» та «в» підпункт 1 пункту 68 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в статтю 22 Закону України «Про міліцію» внесено зміни: частину четверту доповнено словами «в межах норм, встановлених законодавством», а частину шосту доповнено словами «якщо середньомісячний сукупний доход сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Проте, зміни, внесені підпунктом «в» підпункту 1 пункту 68 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року в статтю 22 Закону України «Про міліцію» частини шосту та сьому викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року№76-VIII внесені зміни в Закон України «Про міліцію» і частина сьома статті 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаного Закону від 28 грудня 2014 року Кабінетом Міністрів України 4 червня 2015 року прийнято постанову № 389, яка набрала чинності 1 липня 2015 року та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.

Згідно пункту 2 цього Порядку, дія останнього поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України "Про міліцію".

Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 27 січня 2016 року до пункту 2 зазначеного Порядку було внесено зміни та слова «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв`язку з виконанням службових обов`язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), виключено.

З 7 листопада 2015 року у зв`язку з набуттям чинності Законом України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50-ти процентну знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.

Згідно з абзацами 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Суд звертає увагу, що Закон України «Про Національну поліцію» не містить норм, які б передбачали пільги, компенсації і гарантії не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.

Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, яким внесено зміни в Закон України «Про міліцію», стосовно пільг неконституційним не визнавався.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України «Про Національну поліцію», то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

Оскільки саме пільги на оплату житлово-комунальних послуг в Законі України «Про Національну поліцію» не передбачені, відсутні встановлені законом підстави для поновлення позивачу пільг, на які він мав право і якими користувався відповідно до статті 22 Закону України «Про міліцію».

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 243/4524/16-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 227/1458/16-а та у справі № 465/1613/17 від 12 червня 2019 року.

Отже, відповідач, зупиняючи застосування пільги позивачу, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50-ти процентної знижки на оплату житлово-комунальних послуг, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством.

Таким чином, оскільки Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради жодним чином не було порушено прав позивача, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення з держави України в особі Кабінету Міністрів України завдану ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 18000 гривень

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (61124, м. Харків, вул. Вишнева, 3, код ЄДРПОУ 03196624), Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00019442) про визнання неправомірними дій щодо скасування пільг, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.