Ухвала суду № 82855090, 05.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 липня 2019 року м. Полтава Номер провадження №ЗП/440/8/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану в інтересах ОСОБА_2 до відкриття провадження у справі, особи, які можуть отримати статус учасників справи: відповідач 1 - старший державний інспектор відділу митного оформлення №4 митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС Дахнюк Олег Володимирович , відповідач 2 - Волинська митниця ДФС про визнання протиправними дій щодо відкриття провадження у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2019 року представник ОСОБА_1 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_2 до відкриття провадження у справі, особи, які можуть отримати статус учасників справи: відповідач 1 - старший державний інспектор відділу митного оформлення №4 митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС Дахнюк Олег Володимирович , відповідач 2 - Волинська митниця ДФС про визнання протиправними дій щодо відкриття провадження у справі про порушення митних правил, шляхом зобов`язання Волинської митниці ДФС (ідентифікаційний код 39472698, адреса: 44350, Волинська область, Любомильський район, село Римачі, вул. Призалізнична, буд, 13) повернути ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) ноутбук ASUS FX 5050U AL070 TUF, тимчасове вилучення якого було засвідчено протоколом про порушення митних правил №2073/20500/19.

Ознайомившись зі змістом заяви про забезпечення позову, суд вважає за важливе зазначити наступне.

Як визначено частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову визначає стаття 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм, адміністративний суд вправі забезпечити позов тільки у випадку, коли сам позов підлягає розгляду адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту даної заяви про забезпечення позову, необхідність її забезпечення заявник пов`язує з тим, що під час перетину кордону в зоні митного контролю "зелений коридор" посадовими особами Волинської митниці ДФС, органом якої є міжнародний автомобільний пункт пропуску "Устилуг", у ОСОБА_2 вилучено особистий ноутбук ASUS FX 5050U AL070 TUF, який було придбано ним під час перебування на території Республіки Польща (далі - вилучена річ). Вказані дії проводилися незважаючи на те, що при огляді транспортного засобу, пасажиром якого був ОСОБА_2 , останній повідомив осіб, що здійснювали огляд, про те, що вилучена річ є річчю його особистого користування. При цьому, працівники митниці ні під час проведення огляду, ні в подальшому, не змогли надати доказів комерційного призначення вилученої речі, з урахуванням того, що в закордонному паспорті ОСОБА_2 були наявні відомості про те, що він лише двічі здійснював виїзд за межі території України. В подальшому, працівники митниці склали акт про проведення огляду транспортного засобу, пасажиром якого був ОСОБА_2 , відібрали у останнього письмові пояснення та склали протокол про порушення митних правил №2073/20500/19, тобто вчинили дії з відкриття провадження у справі про порушення митних правил. На переконання заявника, у зв`язку з вказаними діями, митниця, в тому числі її посадові особи, порушили право власності ОСОБА_2 на вилучену річ. Вказані дії заявник вважає протиправними, виходячи з того, що у митниці, в тому числі її посадових осіб, були відсутні підстави для відкриття провадження у справі про порушення митних правил, і саме вказані дії останній у подальшому має намір оскаржувати до Полтавського окружного адміністративного суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

Відповідно до частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною 2 статті 486 та статтею 487 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 488 та частини 1 статті 494 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 508 Митного кодексу України передбачено, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Порядок вилучення товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, урегульовано статтею 511 Митного кодексу України.

Таким чином, складання посадовими особами митного органу протоколу про порушення митних правил, вилучення товару, який є безпосереднім предметом порушення митних правил, це виконання не управлінських функцій, а вчинення процесуальної дії у справі про адміністративне правопорушення, що пов`язане з порушенням митних правил.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Таким чином, провадження у справах про порушення митних правил, за які передбачена адміністративна відповідальність, розгляд справ про порушення митних правил, накладення адміністративних стягнень, оскарження постанов суду (судді) у справі про порушення митних правил здійснюються у порядку передбаченому Митним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення і не належать до юрисдикції окружного адміністративного суду, а підлягають розгляду місцевим загальним судом як адміністративним.

Відповідно до частини 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Враховуючи те, що заява про забезпечення позову подається до суду, до якого подано або має бути подано позов за правилами підсудності, то в даному випадку Полтавський окружний адміністративний суд в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не являється "судом, встановленим законом", який має повноваження на розгляд та вирішення по суті поданої заяви про забезпечення позову, на який не поширюється юрисдикція вказаного окружного адміністративного суду, оскільки розгляд такого позову належить до юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність повернення заявнику без розгляду заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 150, 153, 154, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану в інтересах ОСОБА_2 до відкриття провадження у справі, особи, які можуть отримати статус учасників справи: відповідач 1 - старший державний інспектор відділу митного оформлення №4 митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС Дахнюк Олег Володимирович , відповідач 2 - Волинська митниця ДФС про визнання протиправними дій щодо відкриття провадження у справі про порушення митних правил, повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали направити особі, яка подала заяву, та ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В. Гіглава