Рішення № 82855050, 03.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1757/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні і виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що є працівником закладу охорони здовров`я, відповідно до норм чинного законодавства має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком, в зв`язку із чим звернулася до відповідача із відповідною заявою та подала всі необхідні документи. Однак відповідачем відмовлено їй у призначенні грошової допомоги. Разом з тим, позивач вважає, що на дату звернення до відповідача ОСОБА_1 має стаж роботи, що дає їй право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

19.06.2018 судом одержано відзив Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь - яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Аналіз документів наданих позивачем 26.09.2018, свідчить, що заявниця має спеціальний стаж роботи на посадах працівника охорони здоров`я 20 років 0 місяців 25 днів. Згідно наданих позивачем документів неможливо визначити форму власності санаторію-профілакторію "Волошка" Полтавського обласного міжколгоспного об`єднання з будівництва, тому для врахування до стажу роботи періоду з 18.07.1983 по 20.07.1999 підстави відсутні.

З урахуванням пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

26.09.2018 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського об`єднаного управління ПФУ (далі ПОУПФ) із заявою про призначення пенсії, на підставі якої їй призначено пенсію за віком.

26.12.2018 ПОУПФ прийнято рішення № 265 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки заявниця немає 30 років страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зазначений висновок обґрунтований тим, що згідно наданих заявником документів неможливо визначити форму власності санаторію-профілакторію "Волошка" Полтавського обласного міжколгоспного об`єднання з будівництва, тому для врахування до стажу роботи періоду з 18.07.1983 по 20.07.1999 підстави відсутні.

Позивач не погодилася з відмовою у призначенні грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи від 25-30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1191 від 23.11.2011 "Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 цього Закону, працювали у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок-30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Згідно з статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно преамбули Закону України "Про основи законодавства України про охорону здоров`я" основи законодавства України про охорону здоров`я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Поняття і терміни, що вживаються в законодавстві про охорону здоров`я визначено статтею 3 цього Закону. Зокрема, заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого Кабінетом Міністрів України №1191 від 23.11.2011, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е", "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років" (далі - Перелік № 909). А також відповідно пункту 5 вказаного Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2001 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Згідно пункту 2 Переліку № 909 лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) у санаторно - курортних закладах (та інших закладах охорони здоров`я) належать до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років.

При цьому, приміткою 2 до Переліку передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Аналіз вищевикладених норм чинного законодавства, дає обґрунтовані підстави вважати, що стаж роботи на посаді лікаря у санаторно - курортних закладах має зараховуватись до пільгового стажу осіб в розумінні пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при розгляді Пенсійним фондом відповідних заяв про призначення пенсії, позаяк зазначена посада прямо передбачена затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 Переліком.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 , у період з 18.07.1983 по 20.07.1999 вона працювала на посадах лікаря (стоматолога, ординатора, спеціаліста - фізіотерапевта) у санаторії - профілакторії "Волошка". Вказані відомості підтверджуються і архівною довідкою № 350/01-11.2 від 02.08.2018 (а.с. 19-29).

Перевіряючи оскаржуване рішення ПОУПФ № 265 від 26.12.2018 на предмет відповідності його критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд не може визнати його обґрунтованим (тобто прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення) та розсудливим, оскільки воно вмотивоване неможливістю визначити форму власності санаторію - профілакторію "Волошка" Полтавського обласного міжколгоспного об`єднання з будівництва (санаторій - профілакторій "Волошка" Полтавського облагробуду). При цьому слід врахувати, що органи Пенсійного фонду уповноважені, зокрема, статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Окрім того, суд враховує, що Основи законодавства України про охорону здоров`я (стаття 3 Закону) не ставить віднесення закладів до закладів охорони здоров`я у залежність від визначення форми їх власності, як і Перелік № 909 не ставить право на зарахування стажу, який дає право на пенсію за вислугою років, у залежність від форми власності закладу охорони здоров`я, визначеного цим Переліком.

Отже, відмова відповідача у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи з 18.07.1983 по 20.07.1999 на посаді лікаря у санаторії - профілакторії "Волошка" Полтавського обласного міжколгоспного об`єднання з будівництва (санаторії - профілакторії "Волошка" Полтавського облагробуду) та, як наслідок, у виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є протиправною.

При цьому, суд звертає увагу, що факт роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря у санаторії - профілакторії "Волошка" Полтавського обласного міжколгоспного об`єднання з будівництва (санаторії - профілакторії "Волошка" Полтавського облагробуду) відповідачем не заперечується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 наявний стаж на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до призначення пенсії за віком не отримувала будь-яку пенсію, а тому має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191. Відтак, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З метою ефективного захисту прав позивача у спірних правовідносинах суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 265 від 26.12.2018 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 257, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. І.Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 40383769) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 265 від 26.12.2018.

Зобов`язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів.

Суддя К.І. Клочко