Ухвала суду № 82854886, 26.06.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

26 червня 2019 року м. Рівне №460/563/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Рудика С.Ю.,

відповідача: представник Мітчук О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про стягнення середнього грошового забезпечення,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - відповідач), за змістом якого просив суд стягнути на користь позивача середнє грошове забезпечення (середній заробіток) за затримку розрахунку в сумі 75136,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення. Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Вважає, що оскільки повний розрахунок з позивачем після його звільнення зі служби 09.06.2018 проведено 20.02.2019, то за період з 09.06.2018 по 20.02.2019 на підставі статті 117 КЗпП України відповідач зобов`язаний виплатити позивачу відшкодування за час затримки у проведенні належного розрахунку у сумі 75136,50 грн.

Ухвалою від 18.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін (а.с.75).

Ухвалою від 04.04.2019 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні.

04.04.2019 відповідач подав суду клопотання про зупинення провадження у справі, в якому зазначив, що правовідносини між відповідачем та позивачем про стягнення заборгованості із виплати середнього заробітку за час затримки повного розрахунку є подібними (тотожними) до правовідносин у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної пенетенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при скороченні штатів (справа №821/1083/17 (К/9901/2627/17) провадження №11-1329апп18). Відтак, просив зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №821/1083/17 (К/9901/2627/17) провадження №11-1329апп18 (а.с.81-82).

Ухвалою від 22.04.2019 в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено з тих підстав, що до початку розгляду справи по суті та без дослідження наявних доказів, суд позбавлений процесуальної можливості встановити дійсні обставини справи та оцінити характер спірних правовідносин.

У судовому засіданні 26.06.2019 під час розгляду справи по суті судом досліджено всі докази, подані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Представник відповідача повторно заявив клопотання про зупинення провадження у справі, повідомивши, що на дату розгляду справи №460/563/19 Великою Палатою Верховного Суду не вирішено порушене в ухвалі Верховного Суду від 08.11.2018 питання щодо застосування до подібних спірних правовідносин положень ст. 117 КЗпП України та відступу від правового висновку Верховного Суду України у постанові від 15.09.2015 у справі №21-1765а15 з аналогічних правовідносин. З цих підстав, просив зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №821/1083/17 (К/9901/2627/17) провадження №11-1329апп18.

Представник позивача заперечив проти задоволення зупинення провадження у справі, вказавши, що правовідносини у даній справі не є аналогічними справі №821/1083/17 (К/9901/2627/17) провадження №11-1329апп18, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду.

Оцінюючи обґрунтованість заявленого представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі, суд враховує таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У ході судового розгляду справи та дослідження письмових доказів, суд з`ясував, що у межах провадження в адміністративній справі №821/1083/17 судом надано оцінку подібним правовідносинам (у іншій справі).

Так, за змістом позовних вимог у справі №821/1083/17 позивач просив суд стягнути відшкодування за затримку у виплаті недоотриманої суми одноразової грошової допомоги в розмірі 20449,52 грн, посилаючись на положення статей 116, 117 КЗпП України, позаяк, незважаючи на наявність постанови суду, яка набрала законної сили та якою встановлено право на отримання належної позивачу суми одноразової грошової допомоги при скороченні штатів, відповідач так і не виплатив цю допомогу в повному обсязі.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову Херсонський окружний адміністративний суд виходив з того, що після ухвалення судом рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та звернення його до виконання, відносини щодо виплати присудженої судом суми регулюються Законом України "Про виконавче провадження", і положення статті 117 КЗпП України до таких правовідносин застосовуватися вже не можуть.

Приймаючи таке рішення, суд врахував висновок Європейського суду з прав людини у справі "Меньшакова проти України", у якому зазначено, що частина перша та частина друга статті 117 КЗпП України стосуються різних (відмінних між собою) правовідносин, що виникають у зв`язку зі звільненням працівника і виконанням роботодавцем свого обов`язку щодо розрахунку при звільненні. Зокрема, Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що після того, як суму заборгованості із заробітної плати звільненого працівника встановив суд (відповідно до частини другої статті 117 КЗпП України), правила щодо стягнення компенсації за кожен день затримки до дати фактичного розрахунку відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України не застосовуються до правовідносин, пов`язаних з виконанням судового рішення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 та прийнято нову, якою позов задоволено частково: стягнуто з Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на користь позивача середньомісячний заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при скороченні штатів у розмірі 17362,80 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції врахував правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 15.09.2015 у справі №21-1765а15, відповідно до якого не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що виплативши позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні у нижчому розмірі, аніж це передбачено чинним законодавством, відповідач порушив його конституційні права на оплату праці у розмірах, передбачених законодавчими актами, у зв`язку з чим зобов`язаний разом із виплатою недоплаченої суми одноразової грошової допомоги відшкодувати працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2017 відкрито касаційне провадження за скаргою Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №821/1083/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.11.2018 вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалу вмотивовано тим, що суд вважає за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 15.09.2015 у справі №21-1765а15 з аналогічними правовідносинами.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) прийнято до розгляду справу за касаційною скаргою Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі №821/1083/17.

Суд встановив, що станом на 26.06.2019 адміністративна справа №821/1083/17 (К/9901/2627/17) провадження № 11-1329апп18 перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, на час розгляду судом даної справи №460/563/19 Великою Палатою Верховного Суду не вирішено порушене в ухвалі Верховного Суду від 08.11.2018 питання щодо застосування до подібних спірних правовідносин положень статті 117 КЗпП України та відступу від правового висновку Верховного Суду України у постанові від 15.09.2015 у справі №21-1765а15 з аналогічними правовідносинами.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду до набрання законної сили судовим рішення касаційної інстанції.

Відтак, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 460/563/19 слід зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі №821/1083/17 (К/9901/2627/17) провадження № 11-1329апп18.

Керуючись статтями п.5 ч. 2 ст. 236, ст. ст. 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Зупинити провадження в адміністративній справі №460/563/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про стягнення середнього грошового забезпечення за затримку розрахунку, у зв`язку з переглядом судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №821/1083/17 (К/9901/2627/17) провадження № 11-1329апп18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала складена 27 червня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.