Рішення № 82854743, 05.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2341/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (далі - відповідач, ПАТ «Лисичанськвугілля») про надання дозволу на погашення податкового боргу в загальній сумі 3837852,67 грн ПАТ «Лисичанськвугілля» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису майна від 23 травня 2019 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року по справі № 812/988/15 задоволено у повному обсязі позовні вимоги ДПІ у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області ПАТ «Лисичанськвугілля» про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 3837852,67 грн.

Відповідно до положень статей 87, 95 Податкового кодексу України та на виконання вищевказаної постанови Луганського окружного адміністративного суду ДПІ у м. Лисичанську надіслано до банку, що здійснює обслуговування ПАТ «Лисичанськвугілля», інкасові доручення від 02.03.2016 № 74, від 30.08.2016 № 246, від 02.03.2016 № 73, від 03.04.2019 № 377, від 11.04.2016 № 136, від 30.08.2016 № 248, від 18.02.2016 № 33. В подальшому ГУ ДФС у Луганській області надіслано до банку, що здійснює обслуговування боржника, інкасові доручення від 03.04.2019 № 380, від 03.04.2019 № 376, від 03.04.2019 № 378.

У зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача погашення боргу по зазначеним інкасовим рахункам не відбулось.

Керуючись нормами статей 88 та 89 Податкового кодексу України, на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 19 грудня 2017 року, актом опису майна від 23 травня 2019 року описано майно ПАТ «Лисичанськвугілля» на загальну суму 81432,00 грн. Зазначене майно зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (об`єкт обтяження), що підтверджується витягом від 24.05.2019 № 59881702.

З огляду на викладене, позивач просить надати дозвіл ГУ ДФС у Луганській області на погашення податкового боргу в загальній сумі 3837852,67 грн ПАТ «Лисичанськвугілля» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису від 23 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 07 червня 2019 року прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 1-2).

Від ПАТ «Лисичанськвугілля» 25 червня 2019 року за вх. № 33881/2019 надійшла заява про визнання позовних вимог, в якій зазначено, що на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підприємстві зареєстровано 7 (сім) реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться виключно в їдальнях відокремлених підрозділів ПАТ «Лисичанськвугілля» та застосовуються при здійсненні розрахункових операцій з продажу продуктів харчування та виготовлених страв у їдальнях. Отримані кошти від такого продажу спрямовуються на закупівлю нових продуктів харчування та інгредієнтів для виготовлення нових страв. Готівкові кошти за реалізацію вугільної продукції до РРО не надходять. Розрахунки за придбання вугілля здійснюються виключно через розрахункові рахунки підприємства (арк. спр. 54-55).

Відповідно до положень статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.07.2019 № 1005517133 ПАТ «Лисичанськвугілля» зареєстровано як юридичну особу, місцезнаходження: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 1, код за ЄДРПОУ 32359108, як платник податків перебуває на обліку в Лисичансько-Попаснянському управлінні ГУ ДФС у Луганській області (арк. спр. 57-65).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі № 812/998/15 стягнуто з ПАТ «Лисичанськвугілля» на користь Державного бюджету України податковий борг у загальній сумі 3837852,67 грн, а саме: екологічний податок у загальній сумі 1408053,06 грн, рентна плата за користування надрами у загальній сумі 2429799,61 (арк. спр. 13-15).

Згідно з рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 19.12.2017 № 1 про опис майна у податкову заставу відповідно до статті 89 Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності платника податків ПАТ «Лисичанськвугілля» (арк. спр. 9).

Згідно з актом опису майна від 23 травня 2019 року № 15 податковим керуючим на підставі рішення ГУ ДФС у Луганській області від 19.12.2017 № 1 проведено опис майна ПАТ «Лисичанськвугілля» на загальну суму 81432,00 грн (арк. спр. 10-11).

На підставі акта опису майна у податкову заставу від 23 травня 2019 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відомості про податкову заставу, що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (арк. спр. 12).

З метою стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ «Лисичанськвугілля», у рахунок погашення податкового боргу за постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі № 812/998/15 контролюючим органом надіслані інкасові доручення від 02.03.2016 № 74, від 30.08.2016 № 246, від 02.03.2016 № 73, від 03.04.2019 № 377, від 11.04.2016 № 136, від 30.08.2016 № 248, від 18.02.2016 № 33, від 03.04.2019 № 380, від 03.04.2019 № 376, від 03.04.2019 № 378, які повернуті без виконання із зазначенням причини такого повернення - відсутність коштів на рахунках платника, у зв`язку з наявністю в банку постанови про арешт коштів боржника (арк. спр. 26-35).

Згідно з постановою головного державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 20.02.2019 у зведеному виконавчому провадженні № 1342962 накладено арешт на грошові кошти ПАТ «Лисичанськвугілля», що містяться на рахунках боржника (арк. спр. 21-25).

Відсутність готівкових коштів у боржника підтверджена інформацією ПАТ «Лисичанськвугілля», викладеною у листі від 14.06.2019 № 01/12-432 (арк. спр. 45).

Також з матеріалів справи слідує, що 11 червня 2003 року та 05 серпня 2003 року ПАТ «Лисичанськвугілля» вручені перша податкова вимога від 06.06.2003 № 1/54 та друга податкова вимога від 05.08.2003 № 2/79 (арк. спр. 36, 37).

Наявність податкового боргу у загальній сумі 3837852,67 грн на час розгляду справи підтверджена витягами з інтегрованої картки ПАТ «Лисичанськвугілля» (арк. спр. 16-20).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статетю 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пунктами 59.4 та 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З вищевикладеного слідує, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, у контролюючого органу виникає право податкової застави, яке поширюється на будь-яке майно платника податків, що перебуває у його власності, та оформлюється актом опису майна у податкову заставу. Податкова застава має бути зареєстрована у відповідному державному реєстрі.

Вищеописаними письмовими доказами у повній мірі підтверджено наявність податкового боргу ПАТ «Лисичанськвугілля» у загальній сумі 3837852,67 грн, вжиття контролюючим органом заходів стягнення такого боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності ПАТ «Лисичанськвугілля», а також відсутність достатніх для погашення податкового боргу коштів.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).

З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків, є Головне управління ДФС у Луганській області.

Враховуючи, що на час розгляду адміністративної справи сума податкового боргу відповідачем не сплачена, а позивачем вжито всіх можливих та необхідних попередніх заходів щодо стягнення податкового боргу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління ДФС у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 39591445) до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (місцезнаходження: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 1, код за ЄДРПОУ 32359108) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі задовольнити повністю.

Надати дозвіл Головному управлінню ДФС у Луганській області на погашення податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» у загальній сумі 3837852,67 грн за рахунок майна Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису майна від 23 травня 2019 року № 1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова