Ухвала суду № 82854685, 04.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 липня 2019 року СєвєродонецькСправа № 812/973/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т.В.,

за участі

секретаря судового засідання Бутенко К.В.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Матусевича Р.М., дов. № 3205/14/28/05-19 від 17.05.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаного із затриманням видачі трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому, з рахуванням уточненого адміністративного позову (арк. спр. 25-26), заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаного із затриманням видачі трудової книжки, в сумі 111113,92 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, у задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаного із затриманням видачі трудової книжки - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 812/973/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

31 травня 2019 року з Верховного Суду на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 812/973/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаного із затриманням видачі трудової книжки на новий судовий розгляд.

Ухвалою суду від 04.06.2019 справу прийнято до провадження, визначено, що подальший розгляд справи буде здійснюватись за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання на 19 червня 2019 року (арк.спр. 141-142).

18.06.2019 за вхідним реєстраційним № 32417/2019 відділом діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду зареєстровано заяву позивача від 13.06.2019 про збільшення позовних вимог по адміністративному позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаного із затриманням видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди (арк.спр. 147-149).

У вказаній заяві позивач зазначив, що на час подачі адміністративного позову (05.07.2017) затримка видачі трудової книжки складала - один рік, п`ять місяців, 21 день, або 368 робочих днів. Трудову книжку позивач отримав у Міловському ВП ГУНІІ, за місцем колишнього проходження служби, лише 11.05.2019. На час отримання трудової книжки (11.05.2019) затримка видачі трудової книжки збільшилась та склала три роки, три місяці, 26 днів або 830 робочих днів. Крім того, в первісному позові ним невірно розраховано середньоденний заробіток та не враховано індекс інфляції на споживчому ринку України за період з 01.01.2016 по 05.07.2019, який становить 146,2%. З врахуванням індексу споживчих цін загальна сума за весь час затримки видачі трудової книжки складає 410574,19 грн. У зв`язку із зазначеним позивач просить суд:

- стягнути з відповідача - Головного управління Національної поліції в Луганській області, на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаного із затриманням видачі трудової книжки в сумі - 410574,19 гривень;

- стягнути з відповідача Головного управління Національної поліції в Луганській області на мою користь моральну шкоду у сумі 30000 гривень;

- зобов`язати Відповідача видати новий наказ про звільнення та зробити новий запис у трудовій книжці, датований днем отримання трудової книжки.

У судовому засіданні 19.06.2019 оголошено перерву за клопотанням представника відповідача, яке було мотивовано тим, що заява про збільшення позовних вимог надійшла до відповідача напередодні судового засідання, у зв`язку з чим представник відповідача не встиг її опрацювати, а тому питання про прийняття судом заяви про збільшення позовних вимог не вирішувалось.

У судовому засіданні 04.07.2019 позивач підтримав подану ним заяву, вважав, що ним фактично додано лише одну нову позовну вимогу, а саме вимогу про стягнення моральної шкоди. Вимогу про видачу нового наказу про звільнення та внесення нового запису у трудовій книжці, датованого днем отримання трудової книжки, вважав похідною від вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки.

Представник відповідача вирішення питання про прийняття до провадження заяви про збільшення позовних вимог залишив на розсуд суду.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог суд дійшов такого.

Відповідно до положень частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частинами другою та третьою вказаної статті передбачено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

З поштового штампу на конверті, у якому до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, вбачається, що її здано на пошту 13.06.2019, а тому суд вважає, що позивачем дотримано строк подачі вказаної заяви.

Аналіз зазначених вище положень статті 47 КАС України свідчить, що при новому розгляді справи після скасування судового рішення визначена можливість зміни предмета або підстав позову лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Такі зміни можливі в строки - до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, під предметом позову слід розуміти вимогу позивача, звернену через суд до відповідача, в якій встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках.

Зміною підстав позову є зміна юридичних обставин, які були зазначені позивачем у первісній позовній заяві, з метою доведення тих обставин, на яких ґрунтувалась вимога, на нові юридичні обставини, під час збереження первісного предмета позову. Тобто, під час заміни підстав позову предмет позову зберігається і особа досягає своєї первісно поставленої мети.

Збільшення або зменшення розміру позовних вимог полягає у зміні кількісної характеристики позовних вимог з об`єктом, який вимірюється у грошах.

Отже, заява від 18.06.2019 за вх. № 32417/2019 в частині вимог про збільшення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаного із затриманням видачі трудової книжки, до 410574,19 грн є заявою про збільшення позовних вимог, оскільки збільшено саме суму відшкодування з 111113,92 грн до 410574,19 грн, і підлягає прийняттю до розгляду.

Заява від 18.06.2019 за вх. № 32417/2019 в частині стягнення з відповідача Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача моральної шкоди у сумі 30000 гривень та зобов`язання Відповідача видати новий наказ про звільнення та зробити новий запис у трудовій книжці, датований днем отримання трудової книжки фактично є заявою про зміну предмету позову, звернутися з якою при новому розгляді справи після скасування судового рішення позивач має право лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Позивач посилається лише на те, що 11.05.2019 відповідач таки видав йому трудову книжку, що є підставою для збільшення позовних вимог в частині розміру середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки.

Жодних інших змін фактичних обставин справи позивачем не наведено, а тому підстави для прийняття заяви від 18.06.2019 за вх. № 32417/2019 в частині зміни предмету позову при новому розгляді справи відсутні.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що заява позивача від 18.06.2019 за вх. № 32417/2019 в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача моральної шкоди у сумі 30000 гривень та зобов`язання Відповідача видати новий наказ про звільнення та зробити новий запис у трудовій книжці, датований днем отримання трудової книжки, подана як заява про зміну предмету позову при новому розгляді справи, а тому є очевидно безпідставною та необґрунтованою.

Статтею 166 КАС України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Звернення позивача із заявою про зміну предмету позову при новому розгляді справи, можливість подання якої не передбачена частиною другою статті 47 КАС України, має наслідками застосування положень статті 167 КАС України, що визначає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до приписів частини другої статті 167 КАС України якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 47, 167, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 від 18.06.2019 за вх. № 32417/2019 про збільшення позовних вимог в частині вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Луганській області, на його користь середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки в сумі - 410574,19 гривень прийняти до розгляду.

Заяву ОСОБА_1 від 18.06.2019 за вх. № 32417/2019 в частині вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача моральної шкоди у сумі 30000 гривень та зобов`язання Відповідача видати новий наказ про звільнення та зробити новий запис у трудовій книжці, датований днем отримання трудової книжки повернути заявнику без розгляду як заяву про зміну предмету позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в частині повернення заяви без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повний текст ухвали складено 04 липня 2019 року.

Суддя Т.В. Смішлива