Рішення № 82854616, 05.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2356/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 21.05.2019 ВП № 59166358,

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - позивач) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області щодо винесення постанови у виконавчому провадженні ВП № 59166358 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 21 травня 2019 року, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області у виконавчому провадженні ВП № 59166358 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.05.2019 до відповідача надійшла постанова від 21.05.2019 ВП № 59166358 про стягнення виконавчого збору, в якій зазначено, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 21.05.2019 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 360/3836/18, виданого Луганським окружним адміністративним судом 03 квітня 2018 року та постановлено відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 пенсії з 01 червня 2018 року. Відповідно до зазначеної постанови, позивача зобов`язано сплатити виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн. Управління вважає дії відповідача неправомірними з огляду на наступне. 27.12.2018 на адресу управління надійшло рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі № 360/3836/18 щодо зобов`язання управління поновити з 01 червня 2018 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання, шляхом перерахування пенсії на його особовий рахунок в «Ощадбанку». Розпорядженням від 17.01.2019 рішення суду виконано. Пенсія за лютий 2019 року нарахована та виплачена на додаткову відомість лютого 2019 року у розмірі 3186,18 грн. Дата виплати 25 лютого 2019 року. 19.02.2019 на адресу управління надійшла ухвала Першого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2019 у справі № 360/3836/18 про повернення апеляційної скарги управлінню. Розпорядженням управління від 22.02.2019 виконано остаточне рішення суду. Пенсія ОСОБА_1 за період з червня 2018 року по січень 2019 року у сумі 25427,34 грн була нарахована на додаткову відомість березня 2019 року. Позивач вважає, що пенсія є періодичним платежем, а відтак державний виконавець протиправно стягнув виконавчий збір з управління, отже постанова про стягнення виконавчого збору від 21.05.2019 № 59166358 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Ухвалою суду від 07 червня 2019 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 21.05.2019 ВП № 59166358 залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви (арк. спр. 20-21).

Ухвалою суду від 19 червня 2019 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на три календарних дні з дати отримання даної ухвали (арк. спр. 30).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1-2).

Від відповідача 04 липня 2019 року надійшов відзив (арк. спр. 43-45), у якому представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 21.05.2019 державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 21.05.2019 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення виконавчого збору. При винесенні постанови державним виконавцем, помилково зазначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. При визначені розміру виконавчого збору за виконавчим документом державний виконавець, діяв відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. 03.07.2019 державним виконавцем, керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі. Відповідно до розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Розмір мінімальної заробітної плати на 2018 рік затверджений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII, складає 4173,00 грн. Крім того вищезазначене судове рішення, не відноситься до рішень про стягнення періодичних платежів, а є немайновим рішенням за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії.

Відповідач зазначає, що вищезазначене судове рішення, не відноситься до рішень про стягнення періодичних платежів, а є немайновим рішенням за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії.

Відповідач вважає, що дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області є правомірними та не підлягають скасуванню відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».

Представники позивача та відповідача у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (арк. спр. 38-42).

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі № 360/3836/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 12 червня 2018 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2018 року. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , пенсії з 01 червня 2018 року на рахунок, відкритий у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (арк. спр. 62-66).

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі № 360/3836/18 набрало законної сили 08 лютого 2019 року.

Виконавчий лист у справі № 360/3836/18 видано 03 квітня 2019 року (арк. спр. 48-49).

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 21 травня 2019 року за наслідком розгляду заяви стягувача про примусове виконання винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59166358 (арк. спр. 47, 51).

Також 21 травня 2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області у виконавчому провадженні ВП № 59166358 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн (арк. спр. 53).

Також в постанові про стягнення виконавчого збору державним виконавцем зазначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору надіслані позивачу супровідними листами від 21.05.2019 (арк. спр. 50, 52).

Постанова про стягнення виконавчого збору від 21.05.2019 ВП № 59166358 отримана позивачем 28.05.2019, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі (арк. спр. 7).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області 03.06.2019 надіслано головному державному виконавцю лист № 5078/07-33 з інформацію про виконання рішення додавши до нього рішення про перерахунок пенсії та протокол за період з 01.06.2018 по 31.03.2019 (арк. спр. 54-59).

Позивач зазначив, що пенсія за лютий 2019 року нарахована та виплачена на додаткову відомість березня 2019 року. Пенсія за період з червня 2018 року по січень 2019 року нарахована на додаткову відомість березня 2019 року та згідно з постановою КМУ від 25.04.2018 № 335 буде виплачена на умовах окремого порядку.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 03.07.2019 винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі ВП № 59166358, відповідно до якої постановлено внести виправлення до документу «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 21.05.2019, вважати вірним, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території' України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (арк. спр. 61).

Зазначена постанова надіслана боржнику (арк. спр. 60).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

З аналізу зазначених норм закону, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком державного виконавця.

Конкретний розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника-юридичної особи при виконанні рішення немайнового характеру, визначений частиною третьою статті 27 Закону № 1404-VIII, відповідно до якої за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до статті 8 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про державний бюджет на 2019 рік» установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні.

Водночас, частиною дев`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Позивач у позовній заяві стверджує, що постанова суду виконана ним до відкриття виконавчого провадження, а тому, на його думку, у відповідача не було підстав для стягнення з нього виконавчого збору.

Проте, вказані доводи позивача не підтверджуються жодним належним доказом.

03 червня 2019 року позивач письмово повідомив відповідача про добровільне виконання постанови суду, надавши лише докази поновлення виплати пенсії та нарахування заборгованості за період з червня 2018 року по січень 2019 року, однак, не надавши при цьому доказів фактичної виплати пенсії за період починаючи з червня 2018 року.

Судом встановлено, що на час розгляду даної справи виконавче провадження № 59166358 не завершено. Відомості про фактичну виплату позивачем коштів ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII в аспекті спірних правовідносин суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.

З огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, з яких виник цей спір, суд дійшов висновку що на дату відкриття виконавчого провадження, у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим листом № 360/3836/18, виданим Луганським окружним адміністративним судом 03.04.2019.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 295/13991/16-а, від 20.02.2019 у справі № 712/5014/17.

Необґрунтованими є посилання позивача на те, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, незважаючи на те, що боржником є управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, тобто державний орган, вказаний виконавчий лист № 360/3836/18, виданий Луганським окружним адміністративним судом 03.04.2019, містить вимогу щодо зобов`язання вчинити певні дії (нарахувати та виплатити пенсію за певний період), а не стягнення.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 703/1086/17.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області діяв на підставі та в межах своїх повноважень, тому вимога позивача про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є безпідставною, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку позивачем не доведено ґрунтовності своїх вимог.

На підставі вищевикладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 21.05.2019 ВП № 59166358 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В. Смішлива