Рішення № 82854455, 04.07.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2019 року о/об 09 год. 43 хв.Справа № 280/2697/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, буд.25-А; код ЄДРПОУ 41248943)

про визнання протиправним та скасування Рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (надалі - відповідач, Правобережне ОУПФУ м.Запоріжжя), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя від 28.05.2019 за №135/р, яким ОСОБА_1 відмовлено у поновлені виплати пенсії за віком; 2) зобов`язати Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя поновити ОСОБА_1 виплату пенсію за віком, починаючи з 24.05.2019.

Позивач у позові зазначив, що з 12.12.2012 він виїхав на постійне проживання до держави Ізраїль, що підтверджується копією паспорту позивача. До цього позивач проживав у АДРЕСА_2 ) і йому була призначена пенсія за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням від 03.12.2011. Після виїзду за межі України виплата пенсії позивачу була припинена. 24.05.2019 позивач (особисто) звернувся до Правобережного ОУПФУ м.Запоріжжя із заявою про поновлення виплати пенсії за віком. Рішенням відповідача від 28.05.2019 позивачу відмовлено у поновлені виплати пенсії через те, що фактично позивач постійно проживає за межами України і у нього відсутня реєстрація місця проживання на території України. Позивач вважає, що має такі самі права, у т.ч. право на пенсійне забезпечення (отримання пенсії), як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження права на пенсійне забезпечення у зв`язку із зміною місця проживання громадянина, його виїздом за кордон. Відповідач приймаючи рішення про відмову призначенні пенсії позивачу діяв необгрунтовано, недобросовісно, нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, його рішення є дискримінаційним стосовно позивача.

Позивач просив позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з 16.08.2011 Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя (правонаступником якого є Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя) було призначено пенсію за віком на загальних умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, що підтверджується протоколом 3731 від 26.09.2011. На підставі особистої заяви позивача від 29.11.2012 виплату пенсії припинено у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон. Пенсію виплачено по 31.05.2013, що підтверджується атестатом №274. 24.05.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003. До заяви були надані наступні документи: копія закордонного паспорту, копія ідентифікаційного коду. Згідно закордонного паспорту від 06.10.2011 позивач є громадянином України та постійно проживає в Ізраїлі. Розглянувши надані документи, відповідачем прийнято рішення від 28.05.2019 за №135/р про відмову у поновленні виплати пенсії за віком, оскільки ОСОБА_1 фактично постійно проживає за межами України в Ізраїлі, реєстрація місця проживання на території України відсутня.

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою судді від 06.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

До 31.05.2013 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримувала призначену з 16.08.2011 пенсію за віком, надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю (протилежного відповідачем не доведено).

Призначення пенсії підтверджується пенсійним Посвідченням Серії НОМЕР_2 виданим 03.12.2011 Пенсійним фондом України (а.с.10).

Позивач особисто 24.05.2019 звернувся до відповідача із Заявою про призначення/перерахунок пенсії (а.с.20-зворот).

За вказаною Заявою позивача від 24.05.2019 Правобережним ОУПФУ м.Запоріжжя прийнято Рішення про відмову в поновленні виплати пенсії №135/р від 28.05.2019, в якому зазначено: «… Згідно п.1.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1, заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. Згідно ст.47 п.1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, включно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України. Управлінням прийнято рішення: відмовити ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за віком згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 та ст.47 п.1 ЗУ «Про загальнообов`язкове пенсійне державне страхування», оскільки ОСОБА_1 фактично постійно проживає за межами України в Ізраїлі, реєстрація місця проживання на території України відсутня. …» (а.с.7).

Позивач не погодившись з відмовою органу Пенсійного фонду України у поновленні пенсії за віком, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи по суті переданий на розгляд публічно-правовий спір суд з урахуванням зазначеного вище виходить з наступного.

Суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду припиняється: на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.51 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду №25-рп/2009 від 07.10.2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Зазначені положення Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення №25-рп/2009 від 07.10.2009.

Також, у Рішенні Конституційного Суду №25-рп/2009 від 07.10.2009 зазначено, що оспорюваними нормами Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв`язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними та є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно матеріалів справи, суд вважає, що позивачу має бути поновлена виплата пенсії за віком з 24.05.2019.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 30.01.2018 у справі №408/2861/17-а (провадження К/9901/642/17); від 27.02.2018 у справі №523/5348/17 (провадження К/9901/247/17), які відповідно до положень ст.242 КАС України враховуються судом при прийнятті рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.51 Рішення Європейського суд з прав людини від 07.11.2013 по справі «Пічкур проти України» (Заява №10441/06) зазначено: «51.Суд вважає, що цю справу слід відрізняти від вищезазначеного рішення у справі "Карсон та інші проти Сполученого Королівства" (Carson and Offers v. United Kingdom), у якому відмінність у поводженні, що оскаржувалася, стосувалася відсутності індексації існуючих пенсій для тих, хто проживає в інших державах, при тому, що ніхто не ставив під сумнів право заявника на отримання пенсії як таке. Проте у цій справі право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця поживання заявника, що призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України. Дійсно, заявник, який був економічно активним в Україні з 1956 до 1996 року, мав право на отримання пенсії після закінчення трудової діяльності та, як це передбачалося національним законодавством на час події, він знову отримував би свою пенсію після повернення в Україну. Тому Суд доходить висновку, що заявник перебував у відносно схожій ситуації із пенсіонерами, які проживали в Україні, щодо самого права на отримання пенсії».

Також, у п.54 Рішення Європейського суд з прав людини від 07.11.2013 по справі «Пічкур проти України» (Заява №10441/06) зазначено: «54.Вищезазначених міркувань Суду достатньо для висновку про те, що різниця у поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу».

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України №1382-IV від 11.12.2003 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відсутність на даний час механізму виплати пенсій громадянам, які проживають у країнах, з якими не укладено міждержавних договорів щодо пенсійного забезпечення, не може бути підставою для позбавлення громадянина України гарантованого йому державою права на отримання пенсії у старості.

Отже, право позивача на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

За наведених обставин, оскільки позивач з 12.12.2012 виїхав на постійне місце проживання в Ізраїль, а йому пенсія була припинена в період проживання за кордоном, то, враховуючи той факт, що на даний час ОСОБА_1 не втратила громадянство України, вона має право на поновлення її виплати.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пенсії з огляду на те, що до заяви не долучено документів про зареєстроване місце проживання на території України, виходячи з зазначеного вище та наступного.

У п.1.5 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого 25.11.2005 Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 (у редакції Постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 за №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.02.2005 за №1566/11846 (надалі - «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), зазначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. Заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії. Заяву до органу, що призначає пенсію, про запит пенсійної справи особи, яка потребує опіки (піклування), якій опікуна (піклувальника) не призначено і яка перебуває на довготривалому лікуванні у закладі охорони здоров`я, подає адміністрація цього закладу. Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). Адміністрація виправного закладу, де пенсіонер відбуває покарання, надсилає органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням цього закладу повідомлення про прибуття засудженого до закладу та довідку цього закладу із зазначенням реквізитів для перерахування пенсії.

Поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року. При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати: 1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення , а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення; 2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу; 3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо). При переведенні на пенсію по інвалідності з іншого виду пенсії орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про встановлення або зміну групи інвалідності. Особи, які одержували пенсію від інших органів і звертаються до органів, що призначають пенсію, надають документ, що підтверджує розмір пенсії, строки її виплати та дату зняття з обліку за попереднім місцем отримання (п.2.8 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»»).

Як зазначено у п.2.9 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Для дітей, які не мають паспорта, документом, який засвідчує вік, є свідоцтво про народження. До заяви: опікуна (піклувальника) додається копія рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування або відповідне рішення суду; батьків-вихователів додається угода про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу; патронатного вихователя додається копія договору про патронат. Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.

Відповідно до п.2.22 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»» за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

При цьому, як зазначено у п.2.23 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»» документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Враховуючи наведене, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі. Подання позивачем додаткових документів при поновленні виплати пенсії є виключно його правом та не створює відповідного обов`язку щодо їх подачі.

Волевиявлення позивача щодо поновлення виплати пенсії оформлено ним письмово з наданням відповідних документів.

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.47 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Як передбачено п.1.3 «Інструкції про порядок переказування пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які проживають в Україні», затвердженої 23.04.1999 постановою правління Пенсійного фонду України №4-5 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.05.2015 №10-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за №413/3706, переказування пенсій за кордон здійснюється Пенсійним фондом України (далі - Фонд) через публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - уповноважений банк), якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку поновити виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 24.05.2019.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, буд.25-А; код ЄДРПОУ 41248943) від 28.05.2019 за №135/р, яким ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відмовлено у поновлені виплати пенсії за віком.

Зобов`язати Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, буд.25-А; код ЄДРПОУ 41248943) поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) виплату пенсію за віком, починаючи з 24.05.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, буд.25-А; код ЄДРПОУ 41248943) судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 04.07.2019.

Суддя О.О. Прасов