Рішення № 82854362, 05.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2019 р. справа № 300/969/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Державного підприємства "Виробниче об`єднання Карпати" про стягнення заборгованості в сумі 59488,53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську 06.05.2019 звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Виробниче об`єднання Карпати" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 95683,33 грн., у тому числі: по списку №2 за період з 01.12.2017 по 31.05.2018 в сумі 59488,53 грн.; по списку №1 за період з 01.11.2016 по 31.01.2017 в сумі 22621,18 грн.; по списку №2 за період з 01.11.2016 по 31.01.2017 в сумі 13573,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено порушення вимог законодавства та невідшкодовано понесених Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених та виплачених працівникам підприємства на пільгових умовах, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 95683,33 грн., у тому числі: по списку №2 за період з 01.12.2017 по 31.05.2018 в сумі 59488,53 грн.; по списку №1 за період з 01.11.2016 по 31.01.2017 в сумі 22621,18 грн.; по списку №2 за період з 01.11.2016 по 31.01.2017 в сумі 13573,62 грн., яку позивач просить стягнути. Зважаючи на те, що Державне підприємство "Виробниче об`єднання Карпати" добровільно в строки, встановлені законодавством, заборгованість не сплатило, а тому борг підлягає стягненню в примусовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.06.2019 замінив позивача Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області належним позивачем Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Ухвалою від 05.07.2019 суд задовольнив клопотання представника Державного підприємства "Виробниче об`єднання Карпати" від 24.05.2019 № 868/16-24 про закриття провадження у справі № 300/969/19 в частині позовних вимог та закрив провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Державного підприємства "Виробниче об`єднання Карпати" в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об`єднання Карпати" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №1 за період з 01.11.2016 по 31.01.2017 в сумі 22621,18 грн., по списку №2 за період з 01.11.2016 по 31.01.2017 в сумі 13573,62 грн.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 27.05.2019, відповідно до якого Державне підприємство "Виробниче об`єднання Карпати" заперечило щодо заявлених позовних вимог (а.с.93-97). Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що на час призначення пенсіонерам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , пенсії на пільгових умовах чинне законодавство України зобов`язувало роботодавця до досягнення жінками пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Представник відповідача вважає, що відшкодування Державним підприємством "Виробниче об`єднання Карпати" витрат на виплату та доставку пенсій вищевказаним особам повинне здійснюватися до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, на час призначення пенсії), тобто до досягнення 55 років. Зважаючи на те, що зазначені особи досягли 55 років, в Державного підприємства "Виробниче об`єднання Карпати" відсутній обов`язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.

31.05.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що з жовтня 2011 року змінено вік, з досягненням якого особи мають право на призначення пенсії за віком. Таким чином, особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , набули право на отримання пенсії на пільгових умовах й надалі продовжують її отримувати, а тому продовжує існувати обов`язок відповідача відшкодовувати пов`язані з цим витрати до досягнення такими особами віку, з якого пенсія призначається на загальних підставах (а.с.135-138).

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Виробниче об`єднання Карпати" відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, зареєстроване, як юридична особа та є платником внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, працівникам відповідача, які отримали право на пільгову пенсію, призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, Списком №2 відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З яких ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , - працювали у відповідача та здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Виключно Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (частина 2 статті 5 цього Закону).

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, крім іншого, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за № 21-1, встановлює обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до пункту 6.4 вказаної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.7. Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на позивача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, а відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах визначених позивачем. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачу надіслані та ним отримані (а.с.33-89).

Однак, зобов`язань по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідачем в передбачені строки не виконано, сума зазначених витрат в повному обсязі не відшкодована.

Відповідно до довідки розрахунку сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій Державного підприємства "Виробниче об`єднання Карпати" - сума заборгованості по відшкодуванню Управлінню Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2017 по 31.05.2018 становить 59488,53 грн., а саме: грудень 2017 року - 30062,46 грн. (сплачено - 19874,46 грн.); різниця між фактичними витратами за 2017 рік та доведеними сумами платнику протягом року - 170,73 грн. (УПФУ в м. Івано-Франківську ОСОБА_30 - 0,02, ОСОБА_1 - 0,01, ОСОБА_9 - 0,01, ОСОБА_11 - 0,13, Тисменицьке ОУПФУ ОСОБА_31 - 150,86, ОСОБА_20 - 0,02, ОСОБА_22 - 0,01, ОСОБА_23 - 9,23, Калуське ОУПФУ ОСОБА_25 - 0,02, ОСОБА_32 - 1,36, ОСОБА_33 - 0,04, Надвірнянське ОУПФУ - ОСОБА_26 - 11,88); січень 2018 року - 30062,46 грн. (сплачено - 19874,46 грн.); лютий 2018 року - 30440,46 грн. (сплачено - 19874,46 грн.); доплата за лютий 2018 року - 1020,60 грн.; березень 2018 року - 29689,70 грн. (сплачено - 16945,20 грн.); квітень 2018 року - 25111,76 грн. (сплачено - 18326,16 грн.); доплата за квітень 2018 року - 123,87 грн.; травень 2018 року - 24760,95 грн. (сплачено - 16718,26 грн.) (а.с.8).

Отже, наявність вказаної заборгованості відповідача по невідшкодованих пільгових пенсіях підтверджується дослідженими у судовому засіданні довідкою розрахунком про встановлення заборгованості, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та іншими матеріалами справи (а.с.8-89).

Щодо доводів відповідача про те, що пенсіонери ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7, досягли 55 років, а тому в Державного підприємства "Виробниче об`єднання Карпати" відсутній обов`язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій пенсії на пільгових умовах, то суд вказує на таке.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та абзацу 4 пункту 1 статті 2, абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону, що діяла до 28 квітня 2013 року) підприємства відшкодовують Пенсійному фонду 100% витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 28.04.2013 - до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та розділом 6 Інструкції встановлено обов`язок підприємств відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві, до досягнення такими особами пенсійного віку.

Статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час призначення пільгової пенсії згаданим пенсіонерам) передбачено, що жінки мають право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Аналогічний пенсійний вік для жінок був передбачений і статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Проте, підпунктом 17 пункту 6 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону №3668 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Наведені положення Закону є імперативними, неконституційними не визнавались.

Разом з тим, особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 станом на 01.10.2011 (час набрання чинності статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону №3668 від 08.07.2011) не досягли пенсійного віку, передбаченого чинною редакцією статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

28.04.2013 набрав чинності Закон України від 04.04.2013 №184-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску", яким відсилочну норму на статтю 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що містилася в абзаці 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", замінено на статтю 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, чинне законодавство України пов`язує обов`язок страхувальника щодо відшкодування вищевказаного виду пенсії не з періодом, на який зменшується загальний пенсійний вік застрахованих осіб, а з настанням відповідної події, а саме досягненням такими застрахованими особами пенсійного віку.

При цьому, частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Тобто, спірні правовідносини регулюються законодавством, яке визначає досягнення пенсійного віку і є чинним на момент відшкодування відповідних витрат, а не на момент призначення пенсії на пільгових умовах.

Окрім цього, Верховний Суд в постанові від 19.06.2018 в справі №809/2798/15 зазначив, що особа, яка раніше набула право на пенсію на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) й надалі продовжує її отримувати, а обов`язком підприємства є й надалі відшкодовувати Пенсійному фонду пов`язані з цим витрати. Умовою для припинення такого обов`язку Закон встановив досягнення особою віку, з якого пенсія призначається на загальних підставах (відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Незалежно від правового регулювання, яке існувало станом на дату набуття особою права на пільгову пенсію, її пенсійний вік (для призначення пенсії на загальних підставах) визначатиметься лише у відповідності з положеннями чинного законодавства, яке регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення і загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Підсумовуючи вищевикладене, а також те, що заборгованість відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, відповідних доказів, які б спростовували наявність заборгованості чи доводи позивача, - відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Державного підприємства "Виробниче об`єднання Карпати" про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2017 по 31.05.2018 в сумі 59488,53 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об`єднання Карпати" (код - 19389809, вул. Галицька, 201, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2017 по 31.05.2018 в сумі 59488 (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 53 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.