Рішення № 82854119, 27.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/13/19

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови в призначенні пенсії незаконною та зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах,

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить:

- визнати дії відповідача у відмові нарахувати пенсію на пільгових умовах незаконними;

- скасувати рішення заступника начальника Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах від 10.05.2018;

- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком відповідно до ст.ст.45,114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно заяви від 28.12.2017 та поданих до Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області документів для призначення пенсії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та надав трудову книжку та інші необхідні документи, однак отримав відмову у призначенні вказаної пенсії, яка мотивована, зокрема, тим, що подані документи не містять достатньої інформації необхідної для призначення пенсії.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Андрушівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі, направлено до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач стверджує, що в довідках, наданих позивачем та витребовуваних управлінням для призначення пенсії, неможливо встановити та документально підтвердити послідовність реорганізації підприємств на яких працював позивач, а також зазначено, що у поданих документах наявні копії наказу, які не завірені в установленому порядку, тому їх не прийнято до уваги.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в листопаді 2017 року позивачу виповнилося 57 років.

28.12.2017 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про призначення пенсії на пільгових умовах.

Листом №1076/03-03 від 10.05.2018 Андрушівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії. При цьому вказано на те, що у поданих документах наявні копії наказу по Виробничому об`єднанню "Запорізька АЕС" "Про результати атестації робочих місць" від 25.06.1997 №1067к та Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, робітникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку 1 і 2, що не завірені в установленому порядку, тому прийняти їх до уваги неможливо. Зазначено, що копія картки форми Т-2 завірена печаткою архівного відділу Енергодарської міської ради Запорізької області. Необхідно з`ясувати чи передавались підприємством накази про результати атестації робочих місць та Висновок державної експертизи умов праці до вказаного архівного відділу для можливості витребування їх завірених копій. У зв`язку з цим, для можливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", запропоновано додати вищевказані документи в стилі терміни.

22.05.2018 позивач звернувся до заступника начальника Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо надання допомоги у отриманні необхідних документів, шляхом направлення відповідних запитів. Разом із заявою позивачем подано архівний витяг Енергодарської міськради.

Листом №1382/03-03 від 26.06.2018 Андрушівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що подані документи не мітять достатньої інформації для призначення пільгової пенсії. При цьому зазначено, що 10.05.2018 прийнято рішення заступника Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначенні пільгової пенсії відповідно до ст.114 розділу XIV-1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У рішенні заступника начальника Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №21 від 10.05.2018 підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 зазначено відсутність повної інформації про роботу електрозварником ручного зварювання з 17.11.1986 по 29.05.1995 в ДП "Атомбудрекнструкція" ВАТ "Енергодарбуд" (відсутня повна інформація про правонаступництво, накази про результати атестації робочих місць та Висновок державної експертизи умов праці).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом ураховано наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 19.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону № 1788-XII , громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Загальні умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12 вказаного Закону та частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV.

Положеннями ч.1 ст.114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до п. 10 згаданого Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-XII, яка кореспондується із пунктом 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У пункті 20 Порядку N 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, зокрема відповідно до ст. 114 Закону 1058-IV, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження періоду роботи на відповідних посадах або за професіями та відповідних умов праці.

Водночас суд наголошує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разі її відсутності або відповідних відомостей у ній уточнюючі довідки або рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач під час звернення про призначення пенсії подав до органу Пенсійного фонду України трудову книжку, завірену архівним відділом Енергодарської міськради копію особової картки форми П-2, уточнюючу довідку, видану Відокремленим підрозділом "Атоменергомаш"НАЕК "Енергоатом", виписку з наказу про атестацію робочих місць, архівний витяг розпорядження Енергодарської міськради народних депутатів від 09.12.1994 №404-р.

Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 (серія НОМЕР_1 від 13.01.83), остання містить, зокрема, такі періоди роботи позивача:

- 06.08.1984 прийнятий слюсарем на Управлінні будівництва Запорізької АЕС «Енергодарський експериментальний завод спеціальних будівельних конструкцій»

- 17.11.1986 по 17.09.1992 переведений електрозварювальником ручного зварювання 4 розряду;

- 17.09.1992 переведений на ЭЭЗСКК "Энергострой" без зміни професії і розряду;

- 29.05.1995 звільнений за власним бажанням з дочірнього підприємства "Атомбудреконструкція" ВАТ "Енергодарбуд".

Професія (посада) електрозварювальник ручного зварювання у вищенаведені періоди роботи позивача, була включена до Списку №2, чинного у відповідний період роботи останнього.

У періоди роботи ОСОБА_1 за вказаною професією застосовувався "Список №2 производств, цехов, профессий и должностей с тяжелыми условиями труда, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, "Список №2 производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях", затверджений постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 № 10 та Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року.

Так, у розділі "XXXII. Общие профессии." "Списка № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах", затвердженого постановою Радою Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, передбачено професію "газосварщики и их подручные"; "электросварщики и их подручные".

Відповідно до розділу "23200000 XXXIII. Общие профессии." "Списка №2 производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 № 10 визначено професію "23200000-19906 Электросварщики ручной сварки".

У розділі XXXІІІ "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року, передбачено такі професії як "електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, та електрозварники ручного зварювання".

Андрушівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, відмовляючи позивачу в призначенні пільгової пенсії, вказує на відсутність повної інформації про роботу електрозварником ручного зварювання з 17.11.1986 по 29.05.1995 в ДП "Атомбудреконструкція" ВАТ "Енергодарбуд", яким видано довідку про підтвердження стажу, що дає право на пільгову пенсію, а саме у зв`язку із відсутністю повної інформація про правонаступництво, наказу про результати атестації робочих місць та Висновок державної експертизи умов праці.

Як було вказано раніше, записи трудової книжки позивача підтверджують його роботу з 17.11.1986 по 29.05.1995 електрозварювальником ручного зварювання. Також трудова книжна містить запис від 03.01.1995 про перейменування ЭЭЗСКК "Энергострой" (мовою оригіналу) в дочірнє підприємство "Атомбудреконструкція" ВАТ "Енергодарбуд".

Відповідно до довідки національної атомної енергогенеруючої компанії ВП "Атоменергомаш" № 3658/02 від 16.08.2017, наказом Міністерства Енергетики та Електрифікації СРСР від 23.10.1981 № 228 був створений Енергодарський експериментальний завод спеціальних будівельних конструкцій управління будівництва Запорізької АЕС (ЭЭЗССК), наказом управління будівництва Запорізької АЕС від 17.09.1992 № 304 к\а з 17.09.1992 Енергодарський експериментальний завод спеціальних будівельних конструкцій управління будівництва Запорізької АЕС був перейменований на Енергодарський експериментальний завод спеціальних будівельних конструкцій орендного управління будівництва "Енергодарбуд", наказом ВАТ "Енергодарбуд" від 03.01.1995 № 02 назва Енергодарського експериментального заводу спеціальних будівельних конструкцій орендного управління будівництва "Енергодарбуд" з 03.01.1995 була змінена на Дочірнє підприємство "Атомбудреконструкція" ВАТ "Енергодарбуд", розпорядженням КМУ № 125-р від 01.03.1995 і наказом генерального директора ЗАЕС № 5 від 14.04.1995 на базі Енергодарського експериментального заводу спеціальних будівельних конструкцій з 01.04.1995 створено структурний підрозділ "Завод будівельних конструкцій виробничого об`єднання ЗАЕС", наказом Міністерства енергетики України від 22.09.1997 № 22 назву виробничого об`єднання "Запорізька АЕС" було змінено на відособлений підрозділ "Запорізька АЕС" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", наказом президента ДП НАЕК "Енергоатом" від 07.11.2003 № 666 створено відособлений підрозділ "Атоменергомаш" шляхом виділення зі складу ВП ЗАЕС заводу будівельних конструкцій, наказом генерального директора ВП ЗАЕС від 26.03.2004 № 868-ос з 01.04.2004 персонал заводу був переведений в ВП "Атоменергомаш" ДП НАЕК "Енергоатом", наказом генерального директора від 08.12.2005 з 08.12.2005 завод будівельних конструкцій перейменовано в завод спеціальних конструкцій ВП "Атоменергомаш" ГПНАЕК "Енергоатом" (ЗСК ВП "Атоменергомаш").

У довідці відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" №5738/04 від 12.12.2017 "Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній" зазначено, що ОСОБА_1 працював на повний робочий день, повний робочий тиждень на Енергодарському експериментальному заводі спеціальних будівельних конструкцій Міністерства енергетики і електрифікації СРСР, дочірньому підприємстві "Атомбудреконструкція" ВАТ "Енергодарбуд" в період з 17.11.1986 по 31.03.1995, виконував роботи із зварювання металоконструкцій, по професії, посаді - електрозварювальник ручного зварювання четвертого розряду, що передбачено Списком №2 розділ XXXII, завтердженим постановою Радою Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, Списком №2 розділ XXXIIІ, завтердженим постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 № 10, Списком №2 розділ XXXIIІ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994. В додаткових відомостях вказаної довідки зазначено, що на підприємстві проведена атестація робочих місць: наказ від 25.06.1997 №1067-к ВО "Запорізька АЕС".

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області проведено перевірку первинних документів, згідно яких надана довідка №5738/04 від 12.12.2017, про що складено акт перевірки даних довідки щодо підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 16.05.2018.

У змісті вказаного акту зафіксовано, що відповідно до даних особових рахунків з нарахування та сплати заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 17.11.1986 по 31.03.1995 працював повний робочий день, інших робіт не виконував. Користувався відпусткою без збереження заробітної плати 1 місяць (у липні 1993 року).

За результатами перевірки рекомендовано видати нову довідку, з урахуванням встановленого факту перебування у липні 1993 року працівником у відпустці без збереження заробітної плати.

18.05.2018 Відокремленим підрозділом "Атоменергомаш" видано довідку № 2378/04 "Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній", в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював на повний робочий день, повний робочий тиждень на Енергодарському експериментальному заводі спеціальних будівельних конструкцій Міністерства енергетики і електрифікації СРСР, дочірньому підприємстві "Атомбудреконструкція" ВАТ "Енергодарбуд" в період з 17.11.1986 по 31.03.1995, виконував роботи із зварювання металоконструкцій, по професії, посаді -електрозварювальник ручного зварювання четвертого розряду, що передбачено Списком №2 розділ XXXII, завтердженим постановою Радою Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, Списком №2 розділ XXXIIІ, завтердженим постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 № 10, Списком №2 розділ XXXIIІ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994. В додаткових відомостях вказаної довідки зазначено, що на підприємстві проведена атестація робочих місць: наказ від 25.06.1997 №1067-к ВО "Запорізька АЕС".

Отже, наданими документами підтверджено, що позивач у період з 17.11.1986 по 31.03.1995 виконував роботу із шкідливими умовами праці, передбачену Списком №2.

Крім зазначеного, суд зауважує, що наказом виробничого об`єднання "Запорізька АЕС" №1067к від 25.06.1997 підтверджено проведення атестації робочих місць на вказаному підприємстві та відповідно затверджено з 01.06.1997 "Перелік робочих місць, професій і посад, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам 1 і 2" до якого, зокрема, включена і посада електрозварника, яку в свою чергу, відповідно до записів у трудовій книжці, обіймав позивач у період з 17.11.1986 по 29.05.1995.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, на те, що наказ про атестацію робочих місць та перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, робітникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку 1 і 2 до вказаного наказу не завірений в установленому порядку, суд оцінює критично, позаяк неподання належним чином завірених копій документів не спростовує факту наявності у позивача трудового стажу на посаді електрозварника ручної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та факту проведення атестації робочих місць.

При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача встановити та документально підтвердити послідовність реорганізації підприємства на якому працював позивач, не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки документи, надані ОСОБА_1 для призначення пенсії, видані належним органом та містять усі необхідні реквізити та відомості.

Доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду не надано.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність відмови Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.

З огляду на викладене, суд, з метою повного та належного захисту прав позивача, визнає протиправним та скасовує рішення Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.05.2018 № 21, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та зобов`язує відповідача призначити та нарахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.ст. 45, 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щодо позовної вимоги позивача про визнання дії відповідача у відмові нарахувати пенсію на пільгових умовах незаконними, слід указати, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Суд наголошує, що нарахування та виплата пенсії є наслідком прийняття відповідачем рішення про призначення позивачу пенсії за віком у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відтак права позивача в частині нарахування та виплати пенсії на час розгляду даної справи не порушені, оскільки нарахування та виплата пенсії ще не проведено, спір між сторонами щодо невідповідності розміру призначеної пенсії ще не виник, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на вищевикладене та встановлені у справі обставини, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Відповідно до положення статті 139 КАС України, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 704,80 грн сплаченого судового збору (квитанція № 43 від 07.11.2018) підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Вобяна, 15, м. Андрушівка, Житомирська область, 13401, код ЄДРПОУ 40381604) про визнання відмови в призначенні пенсії незаконною та зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.05.2018 № 21 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Андрушівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.ст.45,114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно заяви від 28.12.2017 та поданих до Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області документів для призначення пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 704,80 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко