Рішення № 82853920, 05.07.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2019 р. Справа№200/5596/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства «Максімус-1» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.12.2018 року № 0037874203 у сумі 189128,40 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Максімус-1» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.12.2018 року № 0037874203 у сумі 189128,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 28.12.2018 року № 0037874203, відповідно до якого до позивача застосовано штраф в розмірі 189128,40 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітний період - березень 2018 року.

Позивач вважає, що вищевказана податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.12.2018 року № 0037874203.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Представник відповідача своїм правом не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з чим суд приходить висновку про необхідність вирішення спору за наявними матеріалами справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 23 травня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про розгляд справи № 200/5596/19-а за правилами загального позовного провадження..

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - Фермерське господарство «Максімус-1», зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код 34433392; 84528, Донецька обл., Бахмутський район, село Званівка, вул. Миру, 32), є сільськогосподарським товаровиробником, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Фермерське господарство «Максімус-1», є платником податку на додану вартість з 06.12.2007 року.

Відповідач - є юридичною особою публічного права - установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб`єкта податкових відносин, як «контролюючий орган», визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.

15.11.2017 між позивачем та ТОВ «САТЕЛЛИТ» укладений Договір поставки № Р60632-МРЕ, предметом якого є продаж Фермерським господарством «Максімус-1» соняшника врожаю 2017 року.

За накладною № 67 від 20.11.2017 позивач продав ТОВ «САТЕЛЛИТ» товар - соняшник врожаю 2017 року на суму 2500002 грн., у тому числі ПДВ - 416667 грн.

Позивач 23.11.2017 року направив відповідачу для реєстрації податку накладну № 4 від 20.11.2017 року.

Згідно квитанції № 1 від 24.11.2017 року про реєстрацію податкової накладної від 20.11.2017 року № 4 при її реєстрації податковим органом виявлено помилки: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 12.06. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу».

Відповідно до повідомлення від 21.12.2017 № 4 позивачем до контролюючого органу за місцем обліку надано пояснення, в яких він просив зареєструвати податкову накладну № 4 від 20.12.2017 року, оскільки послуги з продажу соняшника є реальною операцією. Позивач пояснив, що він займається вирощуванням зернових культур (крім рису), відповідно до звіту від 01.11.2017 було зібрано 1765т соняшника. Для реалізації власного вирощеного соняшника у 2017 році був заключний договір поставки № Р60632-МРЕ від 15.11.2017 року на кількість 500т. Соняшник знаходився на зберіганні у ТОВ «Комінвест-Агро» згідно договору № 29/09/2017 від 29.09.2017 року. Згідно складської квитанції № 560 від 20.11.2017 року було вирішено переоформити соняшник, який знаходився на зберіганні в ТОВ «Комінвест» в кількості 500т на ТОВ «САТЕЛЛИТ». Згідно Акта прийому передачі соняшника № 1 від 20.11.2017 року була виписана видаткова № 67 від 20.11.2017 року у кількості 500т на загальну суму 2500002 грн. 20.11.2017 року була здійснена оплата згідно договору поставки у сумі 80% - 2000001,60 грн.

Разом із поясненнями позивачем надано скановані копії документів: договір поставки № Р60632-МРЕ від 15.11.2017 року, довіреність № 1923 віл 15.11.2017 року, додаткову угоду № 1 від 15.11.2107 року до договору Р 60632-МРЕ від 15.11.2017, рахунок № 29 від 29.11.2017 року, накладну № 67 від 20.11.2017 року, виписку по рахунку від 22.11.2017 року, складську квитанцію на зерно від 20.11.2017 року, договір складського зберігання № 29/09/2017 від 29.09.2017 року, тарифи на послуги зернового складу від 29.09.2017 року, звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.11.2017 рік, звіт про реалізацію продукції за жовтень 2017 року, звіт про посівні площі сільськогосподарських культур. 29.12.2017 року комісією ДФС прийнято рішення № 511949/34433392 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 20.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою прийняття даного рішення контролюючим органом визначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Податковим органом зазначено про можливість оскарження прийнятного рішення в адміністративному або судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, адміністративний позов Фермерського господарства «Максімус-1» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 29.12.2017 року № 511949/34433392 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 20.11.2017 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну виписану Фермерським господарством «Максімус-1» від 20.11.2017 року № 4.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 805/639/18-а - залишено без змін.

04 вересня 2018 року на виконання рішення суду від 26 квітня 2018 року по справі № 805/639/18-а згідно квитанції № 1 податкова накладна № 4 від 20.11.2017 року ДФС України була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

17 вересня 2018 року позивач отримав квитанцію № 1 про прийняття ДФС України розрахунку коригування кількісних і вартісних показників 07.03.2018 року № 3 до податкової накладної від 20.11.2017 року № 4.

12 грудня 2018 року позивач по пошті отримав Акт № 720/05-99-4203/34433392 від 10.12.2018 року «Про результати камеральної перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість ФГ «Максімус-1» за період: березень 2018 року.

Згідно вказаного Акту перевірки, податкова на підставі даних бази даних Державної фіскальної служби України: дані з Єдиного реєстру податкових накладних. ІС «Податковий блок», перевірив своєчасність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН, після чого було визначено, що ФГ «Максімус-1» зареєстровано рахунок коригування у ЄРПН з порушенням граничного терміну реєстрації, чим порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, а саме: реєстрація розрахунку коригування, складеного у березні 2018 року на суму ПДВ 472821,00 грн. із затримкою від 61 до 365 календарних днів.

Позивачем були подані заперечення на вищевказаний Акт.

04 січня 2019 року ФГ «Максімус-1» отримало податкове повідомлення - рішення від 28.12.2018 року № 0037874203, складене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області. Згідно вказаного податкового повідомлення - рішення, податковим органом на підставі акту перевірки від 10.12.2018 року № 720/05-99-42-03/34433392 встановлено порушення ст. 201, 120 Податкового кодексу України і застосовано штраф в розмірі 189128,40 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітній період - березень 2018 року.

Позивач звернувся до ДФС України із скаргою на спірне податкове - рішення.

Рішенням ДФС України від 14 березня 2019 року № 11889/6/99-99-11-06-01-25 скарга позивача на податкове повідомлення - рішення № 0037874203 від 28.12.2018 року залишена без задоволення, ППР без змін.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України), який відповідно до пункту 1.1 статті 1 цього Кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з положенням п. 41.1, 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 4.1.4 ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Системний аналіз п. 4.1.4 ст. 4, ст. 109, 120-1 Податкового кодексу України дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість, яка первинно не була зареєстрована, саме з вини податкового органу, лише за наявності його вини. Відсутність вини платника податків є відсутністю підстав для застосування до ФГ «Максімус-1» наслідків несвоєчасної реєстрації розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість від 07.03.2018 року № 3 до податкової накладної від 20.11.2017 року від № 4.

Отже, у спірному випадку, податковий орган протиправно відмовив позивачу в реєстрації податкової накладної № 4 від 20.11.2017 року та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників 07.03.2018 року № 3, тобто, в строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 ПК України і саме протиправні дії податкового органу щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 4 від 20.11.2017 року та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників 07.03.2018 року № 3 призвели до порушення позивачем строків реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників 07.03.2018 року № 3.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі 805/639/18-а, ТОВ «Максімус-1» своєчасно первинно подав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 07.03.2018 року № 3 до податкової накладної № 4 від 20.11.2017 року, для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення з позивача суми штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної, необхідно наявність усіх елементів складу податкового правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) позивача - у вигляді не реєстрації податкової накладної у ЄРПН; шкідливого результату такої поведінки; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та наслідками; вини особи платника податків у не реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної.

У разі відсутності хоча б з одного із вищезазначених елементів - відповідальність для платника податків у вигляді застосування податковим органом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної настати не може.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до ФГ «Максімус-1» штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників 07.03.2018 року № 3 та відповідно, податкове повідомлення - рішення від 28.12.2018 року № 0037874203 підлягає скасуванню.

Вказану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 815/2745/17 та від 30.01.2018 року у справі № 816/390/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства «Максімус-1» (місцезнаходження: 84528, Донецька область, Бахмутський район, с. Званівка, вул. Миру, 32, код ЄДРПОУ 34433392) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.12.2018 року № 0037874203 у сумі 189128,40 грн. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.12.2018 року № 0037874203.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Фермерського господарства «Максімус-1» (місцезнаходження: 84528, Донецька область, Бахмутський район, с. Званівка, вул. Миру, 32, код ЄДРПОУ 34433392) судовий збір у сумі 2836 (дві тисячі вісімсот тридцять шість) 93 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко