Рішення № 82853913, 03.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року Справа № 160/3298/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії та рішення Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови оформити довідку про склад грошового забезпечення ОСОБА_1 (станом на 01.03.2018 у відповідності з постановою КМУ №704 від 30.08.2017) для обчислення пенсії, з урахуванням раніше сплачуваних до перерахунку пенсій (до 01.03.2018) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15%), премія (10%)), які повинні бути враховані ГУ ПФУ в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії позивача;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення для нарахування ОСОБА_1 пенсії із зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15%) та премії (33,3%);

- визнати неправомірними дії та рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо:

відмови від проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії у її основному розмірі 77% від суми грошового забезпечення;

зменшення основного розміру пенсії, за рахунок здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 50% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з перерахованої пенсії за січень 2018 року;

відмови від компенсування ОСОБА_1 щомісячних недоплат до пенсії, у її основному розмірі - 77% від суми грошового забезпечення, починаючи з перерахованої пенсії за січень 2018 року, з урахуванням 100% сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року.

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у її основному розмірі - 77% від суми грошового забезпечення, з урахуванням 100% сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що до його грошового забезпечення внаслідок неправомірних дій Дніпропетровського обласного військового комісаріату невключено всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які він отримував та з урахуванням яких йому було обчислено пенсію. Як наслідок це призвело до невірного розрахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розміру його пенсії під час її перерахунку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

06.05.2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522, з 01.01.2007 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової службі та деяких інших осіб». Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якою визначаються розміри пенсій за вислугу років, визначено що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання, постанова КМУ № 103, на час звернення позивача до суду, є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин оскільки, на час розгляду судом справи, Кабінетом Міністрів України, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, не було невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опубліковано резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт. Крім того, Кабінетом Міністрів України, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, до постанови КМУ № 103 відповідні зміни не внесені. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як орган державної влади, діяло в межах чинного законодавства та з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Відповідно до пункту 9 Порядку № 45 Головне управління має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, Головне управління не має. Таким чином, Головне управління не наділено повноваження визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, відповідальність за внесення тих чи інших складових грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладається на установу, якою видавалась довідка. Оскільки Головне управління є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку № 45 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства, а отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правомірними, оскільки Головне управління діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

08.05.2019 року від Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складає списки за формою згідно з додатком 1 та подає їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (абз. 2 п. 2 Порядку Постанови КМУ №45). В свою чергу на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (п. 3 Порядку). Відтак, Дніпропетровським ОТЦК та СП при надходженні списків з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відповідності до Порядку були підготовлені довідки для проведення перерахунку пенсії з урахуванням відповідних нормативних актів. Згідно до Постанови КМУ №103 визначено складові грошового забезпечення які враховуються при обчислені та перерахунку пенсії. Так при обчислені береться розмір окладу за посадою, військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років, яку особа займала на дату звільнення із служби, зокрема на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів. Відтак, складові які беруться при перерахунку пенсії визначені тільки з трьох складових грошового забезпечення: посадовий оклад, військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років. Дніпропетровський ОТЦК та СП відповідно до вимог чинного законодавства надав довідку для перерахунку пенсії позивачу, встановленого зразка до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Надання інших довідок з іншими даними, вимогами чинного законодавства на теперішній час не передбачено. Таким чином, з огляду на вищевказане вбачається, що вимоги до Дніпропетровського ОТЦК та СП щодо визнання дій протиправними позивачем недоведені та безпідставні, а отже є незаконними. Крім цього, розмір пенсії позивача після перерахунку не є меншим за раніше призначену пенсію, що виключає порушення з боку Дніпропетровського ОТЦК та СП статті 63 Закону №2262-ХІІ.

Одночасно із відзивом на позовну заяву, 08.05.2019 року відповідачем надано до суду клопотання про заміну сторони правонаступником. Так, у вказаному відзиві відповідач просить замінити відповідача з Дніпропетровського обласного військового комісаріату його правонаступником на Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, оскільки у зв`язку з проведенням реорганізаційних заходів щодо переходу органів місцевого військового управління на штати згідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 24.05.2018 р. №Д-322/1/9дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2018 році», директиви Командувача військ оперативного командування «Схід» від 01.12.2018 р. № Д-17дск «Про проведення організаційних заходів у військах оперативного командування «Схід» в 2018 році», Дніпропетровський обласний військовий комісаріат було переформовано у Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. А отже, керуючись приписами ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне здійснити заміну первісного відповідача по справі на належного - Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У період з 13.06.2019 року по 27.06.2019 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, а в період з 01.07.2019 року по 02.07.2019 року перебував на лікарняному.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , пенсіонер Міністерства оборони України з 09 листопада 2004 року, підполковник у відставці, перебуває на обліку в органі пенсійного фонду та отримує пенсію за вислугу років.

Позивач, відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522, з 01.01.2007 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової службі та деяких інших осіб».

З метою відновлення своїх законних прав, ОСОБА_1 було надано заяву на адресу військового комісара Дніпропетровського ОВК від 05.03.2019 року щодо підготовки та надання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідки про розмір його грошового забезпечення (станом на 01.03.2018 р. у відповідності з постановою КМУ №704 від 30.08.2017 р.) для обчислення пенсії, з урахуванням раніше сплачуваних до перерахунку пенсій (до 01.03.2018 р.), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) .

Однак, за результатами розгляду означеної заяви, військовим комісаріатом надано письмову відмову №7/10740/3 від 20.03.2019 року.

Так, Дніпропетровський обласний військовий комісаріат пояснив свою відмову тим, що дійсно, до складу грошового забезпечення, з якого обчислювалась пенсія ОСОБА_1 , 01.01.2018 року були включені додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за роботу, що передбачає допуск до державної таємниці, надбавка за класну кваліфікацію, надбавка за виконання особливо важливих завдань та премія. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 чітко зазначено, про те, що необхідно перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби. Отже, на виконання вимог означеного пункту військовим комісаріатом і було складено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2018 року.

Також, позивачем було надано заяву про перерахунок пенсії на адресу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 05.03.2019 року № 1844/ В-09 щодо проведення перерахунку йому пенсії у розмірі 100% з 01.01.2018 року на підставі ст. ст. 8, 10, 43, 63 Закону України № 2262-12 від 09.04.1992, в її основному розмірі 77 % грошового забезпечення, з урахуванням раніше сплачуваних до перерахунку пенсій (до 01.03.2018), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і компенсування йому щомісячних недоплат до пенсії, починаючи з 01.01.2018року.

Однак, на означену заяву, пенсійним органом надано письмову відмову № 1844/В-09 від 21.03.2019 року. Мотивуючи відмову у перерахунку пенсії, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області покликалося на те, перерахунок пенсії проведено у відповідності до вимог Постанови №103 та Постанови №45, які є підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262- XII; перерахунок пенсії позивача проведено із розрахунку її основного розміру -70% відповідних сум грошового забезпечення, у відповідності до вимог Постанови №103 та чинною на цю дату редакцією Закону №2262-XII, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби; на виконання Постанови №103 з 01.01.2018 позивачу було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка надана Дніпропетровським ОВК, у основному її розмірі, з наступних видів грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та 50% надбавки за вислугу років для направлення запиту до Дніпропетровського ОВК щодо заміни раніше наданої довідки про розмір грошового забезпечення, правові підстави відсутні.

Вважаючи такі відмови відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

У свою чергу, ч. 1 ст. 46 Конституції України, передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року (далі Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

З врахуванням вищевикладеного, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена у порядку та розмірах, передбачених суб`єктом владних повноважень, якому надано таке право.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Судовим розглядом справи встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 (далі - Постанова № 704), яка набула чинності 01.03.2018 року, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до п.2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії") та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати: надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

На підставі Постанови №704 Міністерством оборони України визначено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам якій затверджено наказом Міноборони від 07.06.2018 року № 260 (далі - Порядок №260), який набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Постановою №704.

Як передбачено положеннями п.4 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до положень Розділу XI Порядку №260 військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов`язки в умовах режимних обмежень у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов`язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.

Розмір надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Згідно із положеннями Розділу XVI Порядку №260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Також, Розділом VI Порядку №260 визначено порядок виплати надбавки за особливості проходження служби, а виплата надбавки за кваліфікацію передбачена положеннями Розділу VІІІ Порядку №260.

Положеннями п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21 лютого 2018 року затверджено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Як передбачено приписами п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21 лютого 2018 року виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01 січня 2018 року.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановами Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21 лютого 2018 року та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 р. № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

З огляду на вищевикладене враховуючи обставини того, що постановою Кабінету Міністрів України № 103 при перерахунку пенсії не передбачалось врахування надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці та премії, які отримував позивач, на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, останні було правомірно не включено до довідки про розмір грошового забезпечення.

При цьому, суд зазначає, що станом на момент складення Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом такої довідки Постанова №103 була чинною та не була скасована.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до положень Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Як встановлено під час судового розгляду справи відповідачем з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 на ім`я ОСОБА_1 у березні складено довідку №ФД104716 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішення Кабінету Міністрів України, розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018 року за посадою командир окремого ремонтно-відновлювального батальйону, що включає: посадовий оклад, оклад за військовим званням підполковник, надбавка за вислугу років (50 %).

Сторонами у справі не заперечуються обставини направлення такої довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про те, що Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом у складеній довідці, зазначені усі види грошового забезпечення, передбачені пунктом 5 Порядку від 13.02.2008 року №45 та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, а тому вимога позивача щодо визнання протиправними дії та рішення Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови оформити довідку про склад грошового забезпечення ОСОБА_1 (станом на 01.03.2018 у відповідності з постановою КМУ №704 від 30.08.2017) для обчислення пенсії, з урахуванням раніше сплачуваних до перерахунку пенсій (до 01.03.2018) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15%), премія (10%)), які повинні бути враховані ГУ ПФУ в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії позивача є безпідставною та необґрунтованою.

При цьому, суд враховує обставини того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабміну від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", які затверджені відповідною постановою Уряду. Зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року

Однак, суд зазначає, що положеннями ч.2 ст. 265 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

З огляду на вищевикладене, слід дійти висновку, що пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з дати набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції від 05.03.2019 року.

Проте, станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто складення відповідачем довідки у березні 2018 року №ФД104716, зазначена Постанова №103 була чинною та не скасована, а отже у відповідача були відсутні підстави для включення до останньої відомостей про додаткові види грошового забезпечення.

Також суд зазначає, що положеннями діючого законодавства не передбачено наявності у відповідача додаткових або нових підстав для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу у зв`язку з обставинами скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Стосовно позовної вимоги позивача щодо зобов`язання Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення для нарахування ОСОБА_1 пенсії із зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15%) та премії (33,3%) суд зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що 11.04.2019 року позивач звернувся до суду із даним позовом та 12.03.2019 року до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для нарахування ОСОБА_1 пенсії із зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15%) та премії (33,3%), тобто після набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3858/18 - 05.03.2019 року, однак суд зазначає, що на відповідача покладено обов`язок з підготовки довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, на підставі списків, що надаються Головними управліннями Пенсійного фонду України, та у місячний строк подаються останньому.

Отже, у даному випадку відповідачем було складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, після виконання умов, що передують підготовці такої довідки та визначені Порядком №45.

Водночас, Порядок №45 або інший нормативний акт не надає відповідачу як уповноваженому органу, що видає довідки про розмір грошового забезпечення, права самостійно встановлювати розміри грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби, віднімати чи додавати до розміру вказаного у довідці грошового забезпечення окремі види грошового забезпечення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги в цій частині.

Аналогічна правова позиція з подібних правовідносин висловлена Верховним Судом в рішенні від 13.03.2019 року по зразковій адміністративній справі № 240/6263/19.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дії та рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови від компенсування ОСОБА_1 щомісячних недоплат до пенсії, у її основному розмірі - 77% від суми грошового забезпечення, починаючи з перерахованої пенсії за січень 2018 року, з урахуванням 100% сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року, судом встановлено наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ПІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16.

Однак, в даному випадку перерахунок пенсії позивача у розмірі 77 % грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 є саме предметом позову, відповідні нарахування відповідачем не здійснені, строк їх виплати не настав, з огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена позивачем вимога про проведення розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача в частині визнання неправомірними дії та рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови від компенсування ОСОБА_1 щомісячних недоплат до пенсії, у її основному розмірі - 77% від суми грошового забезпечення, починаючи з перерахованої пенсії за січень 2018 року, з урахуванням 100% сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 р.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2018 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача, виходячи з наступного грошового забезпечення: посадовий оклад - 5220 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 1 410,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 3 315 грн., всього 9 945,00 грн.

Відповідачем було встановлено такий порядок виплати підвищення до пенсії позивача: у період з 01 січня по 31 грудня 2018 року - 50 % щомісячно; у період з 01 січня по 31 грудня 2019 року - 75 % щомісячно; з 01 січня 2020 року - 100 % щомісячно.

Отже, суд з даного приводу зазначає, що встановлюючи такий порядок виплати пенсії у новому розмірі, відповідач керувався п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Зазначена норма передбачає, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 01 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 01 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Разом з тим, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 не відповідає акту вищої юридичної сили, а саме - ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У відповідності до ч. 3 ст. 52 зазначеного Закону, виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Суд враховує, та вже зазначалось вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, що залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, п. п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» були визнані протиправними та нечинними. Означене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.

Як зазначає позивач, керуючись вказаним пунктом постанови № 103, пенсійний орган з 01.01.2018 року виплачував позивачу лише 50 % від суми підвищення, з огляду на що, суд вважає, що позивач має право на виплату пенсії у повному розмірі з дня проведення її перерахунку, без відтермінування, передбаченого п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.

При цьому, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31).

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону, чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, у статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "90" замінено цифрами "80".

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Також пунктом 23 Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" в частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" замінено цифрами "70".

Відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII, в редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивача, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто обов`язковою підставою для здійснення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тоді як Кабінету Міністрів України делеговано визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за вказаним Законом.

При цьому, зміни до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Згідно пункту 1 Постанови № 103 підлягають перерахунку пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до пункту 4 якого перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені 2 і 3 статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. При цьому, Постанова Кабінету Міністрів України № 45 і Постанова Кабінету Міністрів України № 103 не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє суду дійти висновку, що внесені Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін у зв`язку з прийняттям Закону України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні не зазнала.

Отже, зміна розміру пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при призначенні такої відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 квітня 2018 року (справа № 175/1665/17), від 24 квітня 2018 року (справа № 686/12623/17), від 19 червня 2018 року (справа № 583/2264/17), а також у рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18.

Відтак, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_3 протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 , задовольнити позовні вимоги частково, шляхом визнання протиправними дії та рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови від проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії у її основному розмірі 77% від суми грошового забезпечення та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у її основному розмірі - 77% від суми грошового забезпечення, з урахуванням 100% сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в загальному розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № МР_АВ210495PLA_6830872 від 11.04.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 384,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 241-242, 245-246, 255, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови від проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії у її основному розмірі 77% від суми грошового забезпечення.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у її основному розмірі - 77% від суми грошового забезпечення, з урахуванням 100% сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок), сплачені згідно квитанції МР_АВ210495PLA_6830872 від 11.04.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник