Рішення № 82853904, 02.07.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 р. Справа№200/5421/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі: Синиці М.І.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Голуба М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2019 року позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003204003 від 19.10.2018 року про нарахування штрафних санкцій у розмірі 16800 грн. за платежем «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено порядок проведення фактичної перевірки, оскільки вона проведена за відсутності позивача, який в цей час перебував у відрядженні, чим порушено його право на не допуск до проведення перевірки.

Щодо суті встановлених порушень зазначає, що сам факт здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці під час перевірки не встановлено. Враховуючи, що позивач має діючу ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), то в даному випадку має місце продаж алкогольних напоїв, який є різновидом роздрібної торгівлі, а не продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Крім того вказує на той факт, що відповідачем в порушення порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» замість рішення про застосування фінансових санкцій складено податкове повідомлення - рішення.

Згідно відповіді на відзив вказує на те, що за 2 місяці 2018 року проведено 3 фактичні перевірки позивача. Крім того, вказує на те, що за результатами спірної перевірки не складено матеріали про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав 20 травня 2019 року відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що працівниками Головного управління ДФС у Донецькій області було у повній мірі дотримано умови та порядок допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, передбачені п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України. Крім того, щодо доводів позивача стосовно відсутності об`єктивності посилання на здійснення у кафе продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці продажу, оскільки даний факт під час перевірки не встановлений, зазначає, що дане твердження спростовується безпосередньо актом перевірки, яким встановлено дане порушення.

Вказує, що ст.113 Податкового кодексу України передбачає, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи (в тому числі на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи ДФС України), то контролюючий орган, розрахувавши суму грошового зобов`язання, надсилає (вручає) платнику податків саме податкове повідомлення - рішення у відповідності до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 08.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 22.05.2019 року.

22.05.2019 року судове засідання відкладено на 30.05.2019 року у зв`язку з неявкою сторін.

22.05.2019 року судове засідання відкладено на 30.05.2019 року у зв`язку з неявкою сторін.

30.05.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2019 року.

Ухвалою суду від 19.06.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

19.06.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 02.07.2019 року.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є фізичною особою - підприємцем та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДФС в Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі наказу №1729 від 28.09.2018 року (арк. с.8) та направлень на перевірку від 28.09.2018 року № 2087, №2088 (арк. с.38-39) 02.10.2018 року у кафе, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 було проведено фактичну перевірку з питань дотримання суб`єктами господарювання порядку здійснення обігу підакцизних товарів вимогам діючого законодавства.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 0253/05/99/22/40/1999715751 від 03.10.2018 року (арк. с. 29-32).

Вказаною перевіркою встановлені наступні порушення:

-ч.10. ст.18 , ч. 6 ст.15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів «(із змінами та доповненнями);

-п.22. Постанови КМУ від 30.07.1996 року «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

-п.85.2 ст.85, п.226.11 ст. 226 Податкового кодексу України, а саме:

1.здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімально встановлених роздрібних цін на таки напої:

А) роздрібна торгівля коньяком «Оквин» 40% об.од., 5 зірок, об`ємом 0,1 л за ціною 27 грн. згідно чеків від 14.09.2017 року, від 20.09.2017 року №6047(мінімальна роздрібна ціна становить 27,7 грн.);

Б) роздрібна торгівля коньяком «Потьомкін» » 40% об.од., 3 зірки, об`ємом 1,0 л за ціною 135 грн. згідно чеків від 31.12.2017 №7385, від 02.01.2018 року №7405 (мінімальна роздрібна ціна становить 238,92 грн.);

2.Здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживання на місці продажу без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування та без наявності статусу підприємства ресторанного господарства (продаж 50 гр коньяку «Воlgrad»

40% об.од., 3 зірки на розлив для споживання на місці продажу за ціною 16,00 грн. (згідно чеку №11052 від 02.10.2018 року);

3.Ненадання у повному обсязі документів, що були предметом перевірки, а саме не було надано накладні на придбання алкогольних напоїв, реалізація яких була встановлена під час перевірки, не надано контрольну стрічку РРО ф.н. 3000242221 за період з 01.09.2017 року по 02.10.2018 року.

Продавець від підписання акту перевірки відмовилась, про що зазначено в акті перевірки, на підставі якого відповідачем по справі прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003204003 від 19.10.2018 року, відповідно до якого застосовано штрафну санкцію у розмірі 16800 грн. на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз.10, 14 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) (6800 грн. - на підставі абз.10 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР, 10000грн. - на підставі абз.14 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР).

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд виходить з наступного.

Згідно із п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензії, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) на підставі п.80.1 ст. 80 Податкового кодексу України.

Згідно п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності таких підстав;

-отримання в установленому законодавстві порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п.80.2.5. п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно зі ст.81 Податкового кодексу України (п.80.5 ст.80 ПК України).

Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці- адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ на проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено, що 28.09.2018 року відповідачем по справі винесено наказ №1729 про проведення фактичної перевірки позивача на підставі ст.ст.19-1, 20, 75, п.п. 80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України та Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) за адресою: АДРЕСА_2 з 01.10.2018 року тривалістю не більше 10 діб, перевірку провести за період діяльності з 01.09.2017 року по 10.10.2018 року.

02.10.2018 року о 10 год. 17 хв. ОСОБА_3 , що працює у позивача продавцем (тобто особою, яка фактично проводить розрахункову операцію) згідно трудового договору від 16.01.2017 року (арк. с. 36-37), отримала копію вищезазначеного наказу та їй також було пред`явлено службові посвідчення та направлення на проведення перевірки від 28.09.2018 року № 2087 та № 2088, про що зазначено в направленнях.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі в повній мірі дотримано умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки, передбачені п.81.1 ст.81 ПК України.

Суд також звертає увагу на той факт, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абз.5 п.81.1 ст. 81 ПК України не дозволяється згідно абз.6 п.81.1 ст. 81 ПК України, що спростовує твердження позивача щодо обмеження його права на не допуск до проведення фактичної перевірки.

Наказ про проведення фактичної перевірки №1729 від 28.09.2018 року позивачем не оскаржений.

Крім того, суд не приймає посилання позивача на проведення фактичної перевірки всупереч обмеження щодо кількості фактичних перевірок, встановлених п.80.3 ст.80 ПК України, оскільки надані накази на проведення фактичних перевірок стосуються різних об`єктів, а саме:

1. наказ №1729 від 28.09.2018 року про проведення фактичної перевірки позивача за адресою: АДРЕСА_2 ;

2. наказ №1728 від 28.09.2018 року про проведення фактичної перевірки позивача за адресою: АДРЕСА_4 ;

3. наказ №1351 від 03.08.2018 року про проведення фактичної перевірки позивача за адресою: АДРЕСА_3 .

Стосовно форми спірного рішення суд зазначає наступне.

Від часу набрання чинності ПК України (01 січня 2011 року) у контролюючих органів в розумінні ПК України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов`язання, оскільки відповідно до п.10 підрозділу 10 розділу XX ПК України ("Перехідні положення") нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Ст. 113 ПК України передбачає, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи (в тому числі, на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України), то контролюючий орган, розрахувавши суму грошового зобов`язання (якою є, в тому числі, щтрафна санкція за порушення вимог іншого законодавства, пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України) такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків саме податкове повідомлення-рішення, у відповідності до п.58.1 ст.58 ПК України.

З огляду на наведене, суд вважає доводи позивача щодо необхідності прийняття спірного рішення у вигляді рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій, а не податкового повідомлення - рішення такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Актом перевірки № 0253/05/99/22/40/1999715751 від 03.10.2018 року встановлено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживання на місці продажу без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування та без наявності статусу підприємства ресторанного господарства (продаж 0,05 л коньяку «Воlgrad» 40% об.од., 3 зірки на розлив для споживання на місці продажу за ціною 16,00 грн. (згідно чеку №11052 від 02.10.2018 року)), що є порушенням, передбаченим статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яким встановлена заборона щодо продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, який дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, суб`єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

В акті зафіксовано, що коньяк був налитий продавцем покупцю з пляшки 0,5 л, дата виробництва 12.07.2018 року, виробник ПАТ «Південна винокурня», марка акцизного податку №068790, сума акцизного податку 25,392 грн. П.10 розділу 2 «Описова частина» акту від 03.10.2018 року також зазначено про придбання алкогольного напою саме на розлив для споживання на місці продажу.

Згідно з абзацом десятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями регулюється також Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (далі - Правила №854).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Правил роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів (пункт 22 Правил).

Зазначені норми законодавства встановлюють, що торгівля алкогольними напоями з метою їх споживання на місці дозволена лише суб`єктам господарювання, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів. Недотримання таких умов є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі, визначеному Законом.

Матеріалами справи підтверджується, що фактична перевірка проводилась в кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно пояснень представника позивача зазначене приміщення (кафе) має столи та стільці, тобто є спеціально обладнані місця для споживання у тому числі алкогольних напоїв одразу після їх придбання.

Доказів наявності у позивача погодження продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці з органами місцевого самоврядування та установами державної санітарно-епідеміологічної служби та доказів, що зазначене кафе має статус підприємства ресторанного господарства відповідно до Закону України №481/95-ВР, Правил №854 та Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства від 24.07.2002 року №219 позивачем до суду не надано.

Наявність у позивача ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 25.06.2018 року жодним чином не спростовує факту реалізації алкогольних напоїв для споживання на місці продажу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003204003 від 19.10.2018 року про нарахування штрафних санкцій у розмірі 16800 грн. за платежем «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, враховуючи доведеність відповідачем обґрунтованості прийняття спірного рішення, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС в Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003204003 від 19.10.2018 року про нарахування штрафних санкцій у розмірі 16800 грн. за платежем «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 липня 2019 року. Повний текст судового рішення складено та підписано 05 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая