Ухвала суду № 82853679, 03.07.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

03 липня 2019 р. Справа № 120/1607/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

Ухвалою від 03.06.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 03.07.2019.

В даній ухвалі також було вказано про те, що питання дотримання позивачем строків звернення до суду буде вирішено судом у судовому засіданні.

У судове засідання 03.07.2019 позивач не прибув, натомість подав клопотання про розгляд даної справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, проте також подав клопотання про розгляд справи без його участі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 КАС України, на думку суду, наявні підстави для вирішення питання дотримання позивачем строків звернення до суду в порядку письмового провадження.

Визначаючись щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, суд виходив із наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

В силу положень пункту 1.3 ст. 1 ПК України, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового rодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Із наведеного слідує, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

В той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019.

В даному ж випадку, оскаржувана позивачем вимога винесена відповідачем 08.11.2018 року, а до суду адміністративний позов підписаний 14.05.2019, надійшов лише 17.05.2019, тобто поза межами 10-денного строку, визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Разом із тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначив, що до суду із даним позовом щодо скасування податкової вимоги від 08.11.2018 він звернувся ще 29.01.2019, однак його було залишено без руху та повернуто йому.

Дана ухвала про повернення позовної заяви не була отримана позивачем своєчасно в зв`язку з відсутністю листоноші, яка обслуговувала вулицю на якій він проживає. Наведені обставини підтверджуються довідкою поштового відділення зв`язку.

При цьому, слід також враховувати, що позивач скористався своїм правом на досудове врегулювання спору шляхом оскарження податкової вимоги в адміністративному порядку, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вище викладені обставини, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували твердження позивача стосовно причин пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про його поновлення (вх. 28823 від 30.05.2019), суд приходить до висновку, що відповідний строк був пропущений позивачем з поважних причин.

Крім того, в даному випадку слід також враховувати, що згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду, адже такий строк був пропущений ним з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 122, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновити такий строк.

Ухвала оскарженню не підлягає набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено 03.07.2019.

Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна

Згідно з оригіналом:

Суддя:

Секретар: