Ухвала суду № 82851775, 21.06.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30990/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., при секретарі Брачуна О.О., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМ-БУД» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2019, у рамках кримінального провадження № 42017000000004299,

В С Т А Н О В И В:

Директор ТОВ «УКРПРОМ-БУД» ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2019 на кошти ТОВ «УКРПРОМ-БУД» (код ЄДРПОУ 38333991), що знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 відкритих в Хмельницькій філії ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 315405), що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30; № НОМЕР_3 відкритих в Криворізькій філії ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305750), що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 21; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт кошті на рахунку ТОВ «УКРПРОМ-БУД» було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України, також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що кошти, які знаходяться на рахунках, не відповідають ознакам визначених ст. 98 КПК України. Окрім того, вказує, що товариство не має відношення до розслідуваного кримінального провадження № 42017000000004299, службовим особам товариства про підозру у вчиненні будь-якого злочину їм не оголошено. Також, органом досудового розслідування не доведена можливість використання як доказів арештованих грошових коштів та не вказано, які саме сліди кримінального правопорушення містять на собі безпосередньо грошові кошти на рахунках вищевказаних товариств, яке, як суб`єкти підприємницької діяльності, здійснюють реальну господарську діяльність, з якої сплачують обов`язкові соціальні платежі та податки. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням товариства права користування та розпорядження майном, негативно впливає на господарську діяльність, платоспроможність і виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань. Вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

У судове засідання особа, яка звернулась із клопотанням не з`явилась, до суду надійшла заява представника заявника Єрмілової К.В. про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у ньому підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Слідчий та (або) прокурор у судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлялась належним чином.

Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів провадження, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000004299 від 17.11.2017 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2019 накладено арешт на кошти ТОВ «УКРПРОМ-БУД» (код ЄДРПОУ 38333991), що знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 відкритих в Хмельницькій філії ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 315405), що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30; № НОМЕР_3 відкритих в Криворізькій філії ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305750), що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 21; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вирішуючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя враховує положення частини 1 статті 170 КПК, згідно якої арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, частиною другою статті 170 КПК визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу(частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому норми частини другої статті 173 КПК зобов`язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Між тим, під час розгляду даного клопотання про скасування арешту органом досудового розслідування не надано слідчому судді доказів, які б доводили, що грошові кошти на банківських рахунках, на які накладено арешт, відповідають критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.

З ухвали слідчого судді від 17.05.2019 вбачається, що підставою для накладення арешту на грошові кошти є необхідність збереження речових доказів.

В той же час будь-які об`єктивні дані, що грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «УКРПРОМ-БУД», на які накладено арешт, зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, були об`єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, матеріали кримінального провадження не містять.

Слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні не зібрані достатні докази, які б підтверджували причетність вказаного підприємства до незаконної діяльності, а також не встановлено будь-яких відомостей, які б виправдовували подальшу необхідність збереження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

На переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна ТОВ «УКРПРОМ-БУД» як арешт грошових коштів на банківських рахунках товариств, оскільки з огляду на викладене арешт на майно накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, клопотання необхідно задовольнити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2019 на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «УКРПРОМ-БУД».

Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМ-БУД» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2019, у рамках кримінального провадження № 42017000000004299 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2019 на кошти ТОВ «УКРПРОМ-БУД» (код ЄДРПОУ 38333991), що знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 відкритих в Хмельницькій філії ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 315405), що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30; № НОМЕР_3 відкритих в Криворізькій філії ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305750), що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 21; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Проголошення повного тексту ухвали відбудеться 26.06.2019 о 17-50 год.

Слідчий суддя С.В. Вовк