Ухвала суду № 82850455, 01.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5871/19

1кс/755/4521/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Балагура Т.В., за участю адвоката Соколовської О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , прокурора Спесивцева Д.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Соколовської О.В. в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року,

в с т а н о в и в :

адвокат Соколовська О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулась в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на повідомлення слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року.

Особа, яка подала скаргу, вимоги обґрунтовує тим, що 09 квітня 2019 року слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесником В.О. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцевим Д.В. вручено повідомлення про підозру ОСОБА_1 , громадянину Азербайджанської Республіки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України із значним порушенням норм кримінального процесуального законодавства. В матеріалах відсутні докази вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України мовою якою він володіє в достатньому обсязі для розуміння її суті, які і відсутні докази участі перекладача при повідомленні його про підозру у порядку ст. 278 КПК України.

Із зазначених підстав особа, яка подала скаргу просить скасувати повідомлення про підозру від 09 квітня 2019 року у кримінальному правопорушенні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України щодо ОСОБА_1 ; зобов`язати компетентну особу у кримінальному провадженні № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України; зобов`язати прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцева Д.В. закрити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України щодо ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.

В судовому засіданні адвокат Соколовська О.В. вимоги скарги підтримала у повному обсязі, крім того надала роздруківки ТОВ «лайфселл» абонентського номеру НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та надані відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2019 року про тимчасовий доступ до речей і документів. Згідно вказаної роздруківки ОСОБА_1 у період часу, в який вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України не знаходився на місці вчинення злочину, а перебував на значній відстані від вул. Каховської, 64 у м. Києві. Крім того, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2019 року також надано право на тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у володінні Управління зв`язку та телекомунікацій Головного управління Національної поліції у м. Києві, а саме: інформації з камер відеоспостереження щодо пересування транспортного засобу марки «Ауді А8», н/з НОМЕР_2 , сірого кольору, за кермом якого перебував ОСОБА_1 в місті Києві в період часу з 10 год 00 хв по 15 год 00 хв 08 квітня 2019 року та з 17 год 00 хв по 18 год 30 хв 08 квітня 2019 року, з відображенням місцезнаходження автомобіля, зафіксованих в автоматичному режимі, шляхом копіювання інформації на будь-який носій інформації. Проте, на даний момент зазначена ухвала слідчого судді перебуває на виконанні Управління зв`язку та телекомунікацій ГУ НП у м. Києві і зазначені дані, на її думку у повному обсязі спростують причетність ОСОБА_1 до кримінального провадження № 12019100040002839.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги скарги у повному обсязі, крім того зазначив, що на момент його затримання та повідомлення про підозру, у зв`язку із значною кількість юридичних термінів він потребував послуг перекладача з азербайджанської мови на українську, якого йому слідчими органом не було надано. Однак на даний момент, у зв`язку з наявністю у нього захисника, він у достатній мірі розуміє українську мову та послуг перекладача не потребує.

Прокурор у судовому засіданні надав матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_1 , підтвердив, що дійсно з інформації отриманої від ТОВ «лайфселл» щодо телефону, який вилучений під час затримання ОСОБА_1 , то він знаходився на значній відстані від місця вчинення злочину. Також надав скріншоти з відео, на якому ніби зафіксовано особу схожу на ОСОБА_1 . Однак залишив на розсуд суду вимоги скарги в частині скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_1 , проте заперечував, щодо вимог скарги про зобов`язання його закрити кримінальне провадження № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, оскільки це відноситься до повноважень прокурора.

Вивчивши доводи скарги, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, підозрюваного та прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, слідчий суддя дійшов такого висновку.

08 квітня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Як вбачається з короткого викладу обставин, зазначених у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 08 квітня 2019 року, приблизно о 10 год 00 хв група осіб, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64 (овочева база) вчинила грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, із застосуванням предметів спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3

09 квітня 2019 року слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесником В.О. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцевим Д.В. вручено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Згідно даного повідомлення ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, 08 квітня 2019 року, приблизно о 10 год 05 хв, приїхали до овочевої бази, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64 , де здійснює свою діяльність потерпілий ОСОБА_3

Приїхавши на місце роботи ОСОБА_8 ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановленими досудовим розслідуванням особами вступили з останнім у словесну перепалку під час якої користуючись малозначним приводом з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок в присутності працівників овочевої бази почали наносити удари руками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , який намагався захистити батька, що укрився від нападників у власному кабінеті в приміщені овочевої бази по вул. Каховська, 64 у м. Києві . Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , невідомі особи використали предмет відстрілу набоїв, зовні схожий на пістолет.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення хуліганства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної та фізичної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання ОСОБА_4 переслідуючи ОСОБА_8 забіг до його кабінету, де використовуючи заздалегідь заготовлений придмет схожий на пістолет марки «ПМ» здійснив постріл у ногу ОСОБА_8 , внаслідок чого йому було завдано поранення лівої ноги.

Після цього, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановленими досудовим розслідуванням особами з місця вчинення злочину зникли.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме в тому, що він своїми діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненого групою осіб, із застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого або прокурора про повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року, скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15 липня 1982 року, скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію ЄСПЛ у справі «Фоті та інші проти Італії » (рішення від 10 грудня 1982 року) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Комісія та Суд визнали, що такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук.

З огляду на вищезазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов`язане із наявністю підозрюваного.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, аналіз змісту ч. 1 ст. 42 КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Згідно ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до вимог ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Нормами ст. 277 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Згідно ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2019 року задоволено клопотання адвоката Соколовської О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 та надано право тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться у володінні оператора стільникового (мобільного) зв`язку ТОВ «лайфселл» стосовно зв`язку, абонентів, надання телекомунікаційних послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання щодо абонента за номером НОМЕР_1 в період часу з 10 год 00 хв 07 квітня 2019 року по 22 год 00 хв 08 квітня 2019 року, а також: інформацію про ідентифікаційні ознаки початкового обладнання (міжнародний ідентифікатор початкового обладнання ІМЕІ), з якого відбувався сеанс зв`язку абонента НОМЕР_1; адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв`язок абонента НОМЕР_1 ; тип з`єднання абонента НОМЕР_1 , вхідні та вихідні дзвінки, SMS (короткі текстові повідомлення), MMS (мультимедійні повідомлення), GPS (передача інформації по незайнятій голосовим зв`язком смузі частот), Інтернет з`єднання, службові з`єднання, без тарифікації тощо; дати, час, та тривалість з`єднання, у тому числі з`єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонентом НОМЕР_1 ; ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, ІМЕІ), з яким відбувався сеанс зв`язку абонента НОМЕР_1.

Як вбачається з роздруківки телефонних дзвінків та Інтернет з`єднань здійснених з мобільного номеру НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , в період часу з 09 год 18 хв по 12 год 00 хв 08 квітня 2019 року він перебував у зоні дії базових станцій у місті Києві за адресами: вул. Ніжинська, 29 д, вул. Бориславська, 54, просп. Відрадний, 103 .

Зазначені базові станції мобільного зв`язку знаходяться на значній відстані від місця вчинення кримінального правопорушення, а саме: м. Київ, вул. Каховська, 64 .

Також в судовому засіданні прокурор підтвердив, що згідно з отриманою органом досудового розслідування інформацією від операторів мобільного зв`язку за номером телефону ОСОБА_1 , останній в момент вчинення кримінального правопорушення не потрапляв у зону дії базових станцій мобільного зв`язку, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул . Каховська , 64 .

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погоджується із твердженнями сторони захисту, що повідомлення ОСОБА_1 про підозру від 09 квітня 2019 року, а саме в стислому викладі фактичних обставин кримінального правопорушення містить суперечливі відомості, щодо місця перебування ОСОБА_1 під час вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Оскільки зазначені у повідомленні про підозру фактичні обставини спростовуються наданими адвокатом Соколовською О.В. доказами, а саме роздруківкою телефонних дзвінків та Інтернет з`єднань мобільного телефону ОСОБА_1 , які зокрема визнані і стороною обвинувачення.

Щодо факту впізнання потерпілим ОСОБА_8 підозрюваного ОСОБА_1 , то існують обґрунтовані сумніви щодо точності цього факту, оскільки як вбачається з протоколу допиту потерпілого бійка тривала близько 20 секунд, осіб, які її вчинили було 15-17. Крім того, згідно наданих прокурором матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_1 на скріншотах з відеокамер овочебази, на яких зафіксовано бійку, вказано на одного з нападників, як на ОСОБА_1 , однак на фотознімках відразу після затримання, які пред`явлені потерпілому для впізнання ОСОБА_1 одягнений у зовсім інший одяг.

Таким чином, слідчим не було встановлено об`єктивно та в повному обсязі обставини подій, не надано належної правової оцінки усій сукупності зібраних під час досудового розслідування доказам.

Отже, слідчий повідомив про підозру у кримінальному провадженні № 12019100040002839 із порушенням вимог КПК, не встановивши всі об`єктивні обставини подій, за відсутності доведеного умислу на вчинення кримінального правопорушення, недоведеності виключення інших можливих версій події та не давши їм правової оцінки.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає наявними підстави для задоволення скарги та скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні № 12019100040002839 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 квітня 2019 року, та зобов`язати уповноважену особу у кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Окрім того, скасування повідомлення про підозру згідно кримінального процесуального законодавства не позбавляє орган досудового розслідування, слідчого/прокурора можливості виправити недоліки, встановлені в ухвалі слідчого судді про скасування підозри, зазначити беззаперечні факти та зібрані докази й вручити повідомлення про підозру повторно.

Щодо тверджень адвоката Соколовської О.В., про повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України мовою якою він не володіє, то слід зазначити таке.

Згідно із ч. 2 ст. 29 КПК України особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 КПК України слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 68 КПК України у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Право підозрюваного або обвинуваченого користуватися послугами перекладача є обов`язковим та невід`ємним елементом права останнього на справедливий суд.

Так, у відповідності до підпункту «е» пункту 3 статті 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1978 року у справі «Лудіке, Белкасем і Коч проти ФРН», в якому визначено, що право на допомогу перекладача стосується, як усних виступів, так і документальних матеріалів кримінального провадження. Ці гарантії надані з метою реалізації права на справедливий суд

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24 лютого 2005 року по справі «Гусейн проти Італії», Суд вказує, що гарантія, передбачена підпунктом "e" пункту 3 статті 6 Конвенції не застосовується настільки широко, щоб включати в себе вимогу про надання обвинуваченому у кримінальній справі письмового перекладу будь-яких документальних доказів або офіційних паперів, долучених до матеріалів справи. При цьому Європейський Суд зазначив, що в даній нормі Конвенції вказується "усний перекладач", а не "письмовий перекладач". Це дає підставу вважати, що надання лінгвістичної допомоги обвинуваченому в усній формі може відповідати вимогам Конвенції. Проте усний переклад повинен бути таким, щоб дати можливість обвинуваченому бути ознайомленим з порушеною проти нього справою і здійснювати свій захист та особливо мати можливість викладати суду свою версію подій.

Отже, перекладу підлягають не всі документи кримінального провадження, а тільки основні, що надають можливість обвинуваченому/підозрюваному бути ознайомленим з порушеною проти нього справою та мати можливість викласти суду свою версію подій.

Твердження захисника Соколовської О.В. про відсутність перекладача при повідомленні про підозру ОСОБА_1 спростовується доказами, зокрема копією повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 09 квітня 2019 року у якій серед інших учасників кримінального провадження наявна розписка перекладача Атаєва Е .Е . про усний переклад повідомлення про підозру з української на азербайджанську мову підозрюваному ОСОБА_1

У зв`язку із чим слідчий суддя вважає, вище зазначені твердження захисника Соколовської О . В . є необґрунтованими.

Щодо вимоги захисника Соколовської О.В. про зобов`язання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцева Д.В. закрити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України відносно ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, то слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Згідно із ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК України прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.

Враховуючи вище зазначене слідчий суддя при здійсненні судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування, враховуючи самостійним статус прокурора у його процесуальній діяльності, позбавлений можливості зобов`язувати прокурора вчинити дії, які віднесені до його дискреційних повноважень. Крім того, слід звернути увагу на те, що скасування повідомлення про підозру не є безпосередньою підставою для закриття кримінального провадження, оскільки, як було зазначено вище, орган досудового розслідування не позбавлений можливості після виправлення недоліків, повторно вручити повідомлення про підозру ОСОБА_1

У зв`язку із чим вимоги захисника Соколовської О.В. в даній частині є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 2, 3, 7, 29, 36, 42, 68, 111, 276, 277, 283, 284, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

скаргу адвоката Соколовської О.В. в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року - задовольнити частково.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні № 12019100040002839 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 квітня 2019 року, складене 09 квітня 2019 року слідчим Дніпровського УП ГУНП у місті Києві Колесником В.О. - скасувати.

Зобов`язати уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12019100040002839 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 квітня 2019 року вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В іншій частині в задоволенні скарги - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 00 хв 04 липня 2019 року.

Слідчий суддя: В.Б. Левко