Вирок № 82850356, 03.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/29998/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Сазонової М.Г., суддів Чех Н.А., Яровенко Н.О., при секретарях Євсєй Ю.М., Ламбуцькій Т.О.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Вигівського М.І.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Шевчука В.С.

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100040009207 від 20 липня 2014 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-13.12.2013 року Голосійвським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

-22.06.2017 року Апеляційним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що 19.07.2014 року, дві особи, а саме: Особа №1 та Особа №2, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та ОСОБА_2 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 в якій проживала ОСОБА_1 , з метою вчинення нападу направленого на заволодіння чужим майном та для вчинення кримінального правопорушення. При цьому, Особа №2 матеріали відносно якої виділені в окреме провадження приготувала знаряддя вчинення кримінального - правопорушення, а саме предмет схожий на пістолет.

Перебуваючи за вищевказаною адресою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, згідно з розподілених заздалегідь між собою ролей, Особа №1 матеріали відносно якої виділені в окреме провадження піднялась до квартири АДРЕСА_4 , в якій проживає потерпіла ОСОБА_1 , під приводом клієнта для отримання послуг сексуального характеру, де зайшла до квартири, щоб перевірити обстановку у вищевказаній квартирі та в подальшому повідомила потерпілій про необхідність вийти з приміщення квартири.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з проникненням в житло, діючи з корисливих спонукань, з метою власного протиправного збагачення, особа №1, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження вийшла з квартири відчинивши вхідні двері, таким чином надавши змогу безперешкодно проникнути особі №2 матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_2 , до приміщення квартири АДРЕСА_4 .

Після чого особа №1 матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, виконавши покладену на нього злочинну роль покинула приміщення квартири.

Перебуваючи в приміщенні квартири, невстановлена особа №2 дістала предмет схожий на пістолет, який заздалегідь приготувала для вчинення кримінального правопорушення та під погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи приставила під скроню потерпілої предмет схожий на пістолет та закрила рукою рот, з метою подолання волі до опору, тобто для того щоб потерпіла не змогла кликати на допомогу.

ОСОБА_1 , усвідомлюючи реальність загрози її життю та здоров`ю, не стала чинити опір. В цей момент, скориставшись тим, що потерпіла не чинить опір, ОСОБА_2 згідно розподілених ролей заволодів наступними речами, а саме:

-нетбуком «ASUS», вартістю 2000 гривень

-мишкою до нетбука, темно - білого кольору, вартістю 150 гривень

-мобільним телефоном марки «НОКІА», вартістю 100 гривень, в якому знаходилась сім - карта оператора «лайф», вартість якої становить 20 гривень, з залишком грошових коштів на рахунку 100 гривень.

-мобільним телефоном марки «САМСУНГ», вартістю 300 гривень, в якому знаходилась сім - карта оператора «лайф», вартість якої становить 20 гривень, без залишку грошових коштів на рахунку та сім - карта оператора «лайф», вартість якої становить 20 гривень, без залишку грошових коштів на рахунку.

-мобільним телефоном марки «НОКІА», вартістю 400 гривень, в якому знаходилась сім - карта оператора «лайф», вартість якої становить 20 гривень, з залишком грошових коштів на рахунку 100 гривень та сім - карта оператора «МТС», вартість якої становить 20 гривень, без залишку грошових коштів на рахунку.

-мобільним телефоном марки ««НОКІА», вартістю 400 гривень в якому знаходились сім - карти оператору «лайф», загальна вартість за 2 одиниці сім картки становить 40 гривень, без залишку грошових коштів на рахунку.

В цей момент особа №2, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка тримала потерпілу ОСОБА_1 , зняла з її вух золоті сережки, вартість яких становить 1000 гривень та з руки зняла 5 золотих обручок, загальною вартістю 20 000 гривень.

Після цього особа №2, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, висловивши словесну погрозу потерпілій, відпустила її та разом з ОСОБА_2 з викраденими речами з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викрадене обернули на свою користь та розпорядилися ними на власний розсуд.

Всього своїми злочинними діями, Особа № 1 та Особа №2, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та ОСОБА_2 , завдали потерпілій ОСОБА_1 матеріального збитку на загальну суму 24 690 гривень.

Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 . вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України визнав повністю, показав що дійсно в липні 2014 року він та ще двоє маловідомих йому чоловік вчинили цей злочин. Зокрема зазначив, що особисто він просто погодився вчинити відкритий напад на потерпілу. Під час нападу він заволодів золотими прикрасами потерпілої, які були на тумбочці. Викрадене майно потім було ними продано, а гроші розподілені. У скоєному щиро розкаявся.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що впевнено впізнає ОСОБА_2 , як одного із осіб які вчинили щодо неї напад. Зокрема зазначила, що вона надавала послуги інтимного характеру та напередодні до неї зателефонували та домовились про зустріч. Коли вона відкрила двері, то до її квартири увійшло троє осіб, в тому числі й ОСОБА_2 . Особисто він їй пістолетом не погрожував, він їй взагалі не погрожував та насильство не застосовував. Пістолет був у іншої особи. Зазначила, що обвинувачений був у рукавичках та шукав цінності. Підтвердила суду, що квартира в якій відбувся напад є однокімнатною, а також навела перелік майна яке було в неї викрадено, в тому числі й золоті вироби.

Так, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 19.07.2014 року, складеного слідчим Дніпровського управління поліції ГУ МВС України в м. Києві, в присутності понятих, та ілюстративної таблиці до протоколу огляду, в АДРЕСА_4 було зафіксовано факт нападу, а також виявлено та вилучено 1 слід структурного матеріалу та 6 слідів папілярних узорів (т. 3 а.с. 75-82).

Відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.08.2014 року в квартирі АДРЕСА_1 18.08.2014 року було проведено обшук, під час якого було виявлено та вилучено нетбук «ASUS», мишка «Logitech», три закладні з Ломбардів , згідно яких останній закладав жіночу каблучку та кулон, сім-картки стільникових операторів, золоті вироби, мобільні телефони «Нокіа», «Samsung», «Sony Ericsson Z 310i» та інше (т. 3 а.с. 85-90), які у подальшому оглянуті відповідно до протоколу огляду предметів від 20.08.2014 року (т.3 а.с. 91-98) та від 22 серпня 2014 року (т. 3 а.с. 110-118) та визнані речовими доказами (т. 3 а.с. 99-101, 119).

Відповідно до пред`явлення речей для впізнання від 20 серпня 2014 року в присутності понятих, потерпіла ОСОБА_1 під номером 2 впізнала нетбук «ASUS» (т. 3 а. с. 102-105).

Відповідно до пред`явлення речей для впізнання від 23 серпня 2014 року в присутності понятих, потерпіла ОСОБА_1 під номером 1 впізнала комп`ютерну мишку «Logitech (т. 3 а. с. 106 -109).

Відповідно до пред`явлення речей для впізнання від 23 серпня 2014 року в присутності понятих, потерпіла ОСОБА_1 серед мобільних телефонів та золотих прикрас, належних їй речей, що були викрадені під час нападу не впізнала (т. 3 а. с. 120 -129).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 20.08.2014 року в присутності понятих потерпіла ОСОБА_1 впізнала ОСОБА_2 , як особу яка вчинила щодо неї розбійний напад (т. 3 а.с. 130-133).

Відповідно до листа Заставного товариства «Скарбниця» від 05.09.2014 року на імя ОСОБА_4 з 28.07.2014 року по 13.08.2014 року закладались золоті вироби, на частину з яких було звернуто стягнення, а частина відкуплена (т. 3 а.с. 135-136).

Відповідно до висновку експерта №1110 від 22.07.2014 року, слід рукавички, який був вилучений під час ОМП від 19.07.2014 року за адресою АДРЕСА_4 є придатним для встановлення групової приналежності (т. 3 а.с. 138-142).

Відповідно до висновків експерта №1111 від 22.07.2014 року та № 1317 від 02.09.2014 року, відповідно, сліди пальців рук, вилучені з дверей до ванної кімнати та ручки крану, залишені не ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 144-156).

Відповідно до протоколу затримання від 20 серпня 2014 року ОСОБА_2 було затримано відповідно до ст. 208 КПК України (т. 1 а.с. 128-130).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив, що дійсно разом із двома маловідомими йому особами вчинили напад на потерпілу Лопушенко, під час якого він заволодів її майном. Такі його покази цілком кореспондуються із показами потерпілої ОСОБА_5 , яка впевнено та послідовно вказувала на обвинуваченого як на особу, яка заволоділа її майном. Про це також свідчить й той факт, що під час обшуку, який проводився за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 було виявлено та вилучено майно яке належить потерпілій та яке вона впізнала.

За таких умов, враховуючи викладене, суд встановив, що своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із погрозою застосуванням насильства, що було небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаному із проникненням у житло, тобто злочин передбачений ч. 3 ст. 187 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винуватого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обставиною, згідно ст. 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття.

Обставин, згідно ст. 67 КК України, що обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено, тому суд їх також не встановлює.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий.

Визначаючи необхідну міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання лише у виді позбавлення волі із конфіскацією майна, проте у мінімальних межах, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчиненні нових злочинів.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України, яким ОСОБА_2 було засуджено до трьох років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання із випробуванням у три роки та слід призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі із конфіскацією майна.

Крім того, відповідно до Вироку Апеляційного суду міста Києва від 22 червня 2017 року за ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обраховувати з 20.01.2017 року. На підставі п.5 ч. 2 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 20.01.2017 року по 20.06.2017 року, включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Крім того, оскільки злочин, за яким ОСОБА_2 засуджується цим вироком, було вчинено до постановлення вироку Апеляційним судом міста Києва, суд призначає покарання за сукупністю злочинів, згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

При цьому в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Призначаючи остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд керується висновком, наведеним у Постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.06.2018 року, згідно якої коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч.4 ст. 70 КК, потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 цього Кодексу.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 у строк відбуття призначеного покарання, строк попереднього ув`язнення з 20 серпня 2014 року (т. 1 а.с. 128-130) по 24 травня 2016 року (т. 2 а.с. 123-124) із розрахунку, що 1 (один) день попереднього ув`язнення відповідає 2 (двом) дням позбавлення волі.

Після звільнення ОСОБА_2 з-під варти у цьому кримінальному провадженні (24.05.2016 року), останньому запобіжний захід у виді тримання під вартою було обрано лише 02.07.2019 року.

Однак він на час судового розгляду відбував вже покарання за вироком Апеляційного суду міста Києва та на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2018 року був етапований в Київський слідчий ізолятор для здійснення судового розгляду обвинувального акту за ч.3 ст. 187 КК України (т. 3 а.с. 59-60). Прибув до слідчого ізолятора 28.12.2018 року (т. 3 а.с. 221).

Враховуючи правовий висновок, викладений в постанові Великої палати Верховного Суду від 29.08.2018, в даному випадку підлягає застосуванню ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015. Відповідно до останньої у строк попереднього ув`язнення зараховується перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі в судовому розгляді. Оскільки ОСОБА_2 перебував у слідчому ізоляторі у зв`язку з судовим розглядом кримінального провадження по обвинуваченню його у вчиненні злочину (час вчинення липень 2014 року), строк такого перебування підлягає зарахуванню в строк покарання у виді позбавлення волі один день за два відповідно.

Крім того, в строк призначеного покарання підлягають зарахуванню терміни попереднього ув`язнення, визначені за попереднім вироком Апеляційного суду міста Києва від 22.06.2017 року, а також покарання відбуте повністю або частково за попереднім вироком за правилами, передбаченими в статті 72 цього кодексу, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» залишити без зміни до набрання вироком законної сили та вважати продовженим до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 03.07.2019 року.

Процесуальні витрати відповідно до ст. 124 КПК України частково слід стягнути із ОСОБА_2

Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

У відповідності до ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинівзгідно вироку Апеляційного суду міста Києва від 22 червня 2017 року шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворимза цим вироком та у відповідності ст. 71 ч. 1 КК України за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2013 року у виді одного місяця позбавлення волі та за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_2 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі із конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 у строк відбуття призначеного покарання, строк попереднього ув`язнення з 20 серпня 2014 року (т. 1 а.с. 128-130) по 24 травня 2016 року (т. 2 а.с. 123-124) та із 28 грудня 2018 року по 03 липня 2019 року із розрахунку, що 1 (один) день попереднього ув`язнення відповідає 2 (двом) дням позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» залишити без зміни до набрання вироком законної сили та вважати продовженим до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 03.07.2019 року.

Речові докази: нетбук «ASUS», мишка «Logitech» - повернути потерпілій ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1206 грн 24 коп. процесуальних витрат за проведення експертизи у справі.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя М.Сазонова

Суддя Н.Чех

Суддя Н.Яровенко