Ухвала суду № 82849641, 14.06.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Кримінальне провадження № 1-кс/760/8911/19

Справа № 760/16708/19

УХВАЛА

СЛІДЧОГО СУДДІ

10 червня 2019 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Агафонов С.А.,

при секретарі Костікові Б.О.

за участю:

прокурора Самченко І.В.

захисника Петрусевича В.В.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП в м. Києві Ткач Г.О. та погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Самченко І.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100090005743 від 07.06.2019 р.

ВСТАНОВИВ:

Як випливає із змісту поданого клопотання, досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_1 , 07.06.2019 року приблизно о 18:30 годин, знаходячись біля будинку № 8 по проспекту Повітрофлотському в м. Києві вирішив таємного викрасти чуже майно шляхом проникнення до квартири вищевказаного будинку. В подальшому ОСОБА_1 заздалегідь підготувавши вигадану історію, піднявся на другий поверх будинку та подзвонив до квартири НОМЕР_1 , двері якої відкрила потерпіла ОСОБА_2 . Після чого, під заздалегідь вигаданим приводом, представившись працівником водоканалу з метою нібито перевірити показники лічильників води, зайшов до приміщення квартири НОМЕР_1 та тим самим проник до житла потерпілої.

Знаходячись в приміщенні вищевказаної квартири приблизно о 18.35 годині, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення майна, ОСОБА_1 помітив біля вхідних дверей жіночу сумку. Після чого, ОСОБА_1 з метою відволікання потерпілої попросив у неї надати йому документи на лічильники та в той момент, коли потерпіла вийшла з кімнати за документами, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з жіночої сумки, яка належить ОСОБА_3 належне їй мано, а саме гаманець «ШХ» вартістю 500 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 646 гривень, 1 долар США, що згідно курсу НБУ на 07.06.2019 року складає 26,7 гривень, 2 євро, що згідно курсу НБУ на 07.06.2019 року складає 30,18 гривень за 1 євро, а всього на загальну суму 60,36 гривень, дві картки «Укрсиббанку», дві картки «Приватбанку», які матеріальної цінності не становлять. Далі тримаючи викрадений гаманець в руці ОСОБА_1 вийшов з квартири. В цей час потерпіла ОСОБА_3 побачивши що ОСОБА_1 в квартирі не має, перевіривши свої речі та виявивши відсутність свого гаманця, вийшла з квартири та біля ліфту на сходовому майданчику побачила ОСОБА_1 , до якого відразу ж звернулась з вимогою повернути викрадене ним її майно. В свою чергу, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його злочинні дії викриті, утримуючи про собі викрадене майно, з метою відкритого викрадення чужого майна, почав тікати та зник з місця вчинення злочину, завдавши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоди на загальну суму 1233, 06 гривні. В подальшому ОСОБА_1 було затримано громадянами та викрадене майно у нього було вилучено.

Таким чином, ОСОБА_1 , згідно пред`явленої підозри своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаними з проникненням у житло, вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 186 КК України.

На підставі наданих слідчим матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя встановив, що 07.06.2019 о 01.20 годині ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України на підставі того, що його застали під час вчинення злочину.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 276 Кримінального процесуального кодексу України, повідомлення про підозру ОСОБА_1 здійснювалось у зв`язку із затриманням особи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення та наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а саме 08.06.2019 року о 17-10 годині ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Прокурор просив суддю обрати підозрюваному запобіжний захід - тримання під вартою.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, а саме:

1.протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 про вчинення кримінального правопорушення.

2.рапортом начальника оперативно-пошукового сектору відділу кримінальної поліції Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта Демченко Д.В. від 07.06.2019 року згідно якого 07.06.2019 року о 18:40 годин по підозрі у вчиненні злочину було затримано ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3.протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 .

4.протоколом огляду місця події від 07.06.2019 року, в ході якого у затриманого ОСОБА_1 було вилучено майно, яке належить потерпілій ОСОБА_2

5.протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;

6.протоколом допиту свідка ОСОБА_5

7.протоколом пред`явлення для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_2 в ході якого остання в особі ОСОБА_1 впізнала особу, яка вчинила відносно неї кримінальне правопорушення.

8.протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 .

Крім того, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, крім того в органу досудового розслідування є підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде:

-переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду.

-може впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний просив в задоволенні клопотання відмовити, захисник проти клопотання прокурора теж заперечував, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки ризики на які посилається прокурор є надуманими.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурор у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, враховуючи доведеність прокурором і слідчим обставин, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, що виправдовують обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_1 та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та таким чином негативно вплинути на хід розслідування кримінального провадження, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, суддею враховано вагомість наявних в матеріалах справи доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, репутацію підозрюваного.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа. Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, що свідчить про те, що підозрюваний може погрожувати фізичною розправою потерпілому та свідкам з метою зміни їх свідчень частині фактичних обставин.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так, Європейским судом з прав людини у справі «Стайков проти Болгарії» від 12 жовтня 2006 року (заява N 49438/99), була висловлена позиція в якій суд нагадав, що у відповідних прецедентних рішеннях він визначив, що сума застави має встановлюватися з урахуванням коштів, якими володіє сам обвинувачений.

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що «застава» розглядається не як гарантія відшкодування шкоди, а як гарантія явки обвинуваченого на слухання. З огляду на це, її розмір повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого (підозрюваного), його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого (підозрюваного) в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу (рішення від 20 вересня 2010 року у справі «Mangouras v. Spain», п. 78; від 27 червня 1968 року у справі «Neumeister v. Austria», п.14).

При цьому, як зауважив Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 листопада 2009 року у справі «Piotrоsuch v. Poland» (п. 40), враховуючи, що на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Аналогічна позиція ЄСПЛ відображена також у рішенні від 15 листопада 2001 року у справі «Iwanczuk V. Poland» (п. 66) та в рішенні від 13 вересня 2005 року у справі «Skrobol v. Poland» (п. 57).

На необхідності враховувати матеріальне становище особи при визначенні розміру застави Європейський суд з прав людини вказав у рішенні від 7 грудня 2006 року у справі «Hristova V. Bulgaria» (п. 111), у рішенні від 22 грудня 2004 року у справі «Bojilov v. Bulgaria» (п. 60. 61).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатен забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного, явку до суду або органу досудового розслідування у визначені дні та зможе запобігти ризикам, що були встановлені та зазначені в ухвалі Солом`янського районного суду при обранні запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити частково.

2. Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

3. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 57630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача 37318005112089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

4. У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати на першу вимогу до слідчого, що здійснює досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, а також прокурора, слідчого судді,суду

5. Крім того, у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступний обов`язок:

- повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

6. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

7. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

8. Виконання ухвали доручити Солом`янському УП ГУНП в м. Києві

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 9.

9. Строк дії ухвали в частині дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою або обов`язків, покладених на підозрюваного пунктом 5 резолютивної частини цієї ухвали, у випадку внесення їм застави - по 8 серпня 2019 р. включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту оголошення.

Слідчий суддя: Агафонов С.А.