Ухвала суду № 82848794, 28.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8231/18

1-кп/755/355/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "28" березня 2019 р.

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Федосєєва С.В.

при секретарі Неділько Л.Л.

за участю прокурора Лубіна О.О.

захисників Камінської М.П., Мацули М.Б., Житнікової Ю.В.

представника потерпілих Тарасенка О.М.,

розглянувши у судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 під вартою, обвинуваченого ОСОБА_3 під домашнім арештом в межах кримінального провадження відомості відносно якого внесені до ЄРДР № 12018100040005246,

В С Т А Н О В И В:

Дніпровським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 так як закінчується раніше визначений ухвалою суду строк.

При обговоренні питання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених мотивуючи тим, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зникли, а строк дії запобіжних заходів закінчується.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Захисник Житнікова Ю.В. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, одночасно заявила клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби, однак якщо суд не знайде підстав для змінити запобіжного заходу, просила зменшити розмір застави з урахуванням суми завданих збитків, та визначити розмір застави 20 прожиткових мінімуму для працездатних осіб.

Захисник Камінська М.П. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, при цьому просила врахувати що прокурором не було доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України, просила застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімуму для працездатних осіб.

Захисник Мацула М.Б. просив змінити запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з домашнього арешту на особисте зобов`язання, оскільки він демонструє бездоганну поведінку, з`являється в судові засідання, у зв`язку з чим на сьогодні відпала доцільність домашнього арешту.

Обвинуваченні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили обрати на час судового розгляду запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Обинувачений ОСОБА_2 просив задовольнити клопотання захисника та змінити йому обмеження визначені раніше, а саме, змінити цілодобовий домашній арешт на нічний домашній арешт, у зв`язку з тим що у нього на утриманні перебуває дружина та діти йому необхідно влаштуватись на роботу.

Суд вислухавши думку учасників судового розгляду приходить до наступного:

відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Розглядаючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених, суд враховує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких. Перевіряючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального правопорушення та тяжкість інкримінованих обвинуваченим правопорушень, на даний час існують ризики того, що знаходячись на волі обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 можуть переховуватися від суду, впливати на свідків, потерпілого перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутні.

Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у разі визнання їх винуватими, їх вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці їх постійного проживання, у тому числі наявність або відсутність у обвинувачених родини й утриманців, постійного місця роботи, репутацію обвинувачених, їх майновий стан, відсутність або наявність судимостей.

Дослідивши доводи викладенні у клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , суд вважає, що клопотання є обґрунтованим, так виходячи з наявних матеріалів, є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків. Однак, враховуючи особу обвинуваченого, його соціальні зв`язки, стан здоров`я, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, вважає за можливе обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 199, 331, 376 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів, тобто до 25 травня 2019 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів, тобто до 25 травня 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на 60 діб тобто до 25 травня 2019 року включно.

Заборонити ОСОБА_2 залишати кв. АДРЕСА_1 , в період з 21-00 год. до 07-00 год. наступного дня.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- прибувати до Дніпровського районного суду м. Києва за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатись з місця проживання без дозволу суду;

- в разі необхідності зміни місця проживання повідомляти суд про такі наміри.

Працівники Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали в частині здійснення контролю за дотриманням обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків відповідно до даної ухвали суду покласти на Дніпровське УП ГУ НП у м. Києві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя