
Провадження № 2/754/4876/19
Справа № 754/3579/19
У Х В А Л А
Іменем України
05 липня 2019 року м.Київ
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого-судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин Валентина Геннадіївна про визнання заповіту недійсним,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин В.Г. про визнання заповіту недійсним.
До суду надійшла заява представника відповідачів ОСОБА_3 про забезпечення позову.
В своїй заяві представник відповідачів посилається на те, що предметом спору є квартира АДРЕСА_1 , яка здається в оренду третім особам на підставі договору, укладеного дружиною позивача, яка не має ніякого законного відношення до спірної квартири. Відповідачі вважають, що позивач має перед собою мету не повертати спірне майно, що може призвести до незаконних правочинів, а також відчуження квартири, що може унеможливити або утруднити виконання рішення суду у даній справі.
Зважаючи на те, що даною квартирою заволоділи сторонні особи без наявного права власності, для збереження спірного спадкового майна та неможливості посягання на нього до розгляду справи по суті, представник відповідача просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказану квартиру, а також в порядку зустрічного забезпечення заборонити позивачу та відповідачам користуватись квартирою у будь-який спосіб, в тому числі й укладати договори оренди, найму тощо з будь-якими іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до п.п.1 та 2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права, про захист яких просить заявник, та інтересів інших учасників судового процесу.
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_5 від 06.12.2012 року. До складу спадкового майна, що охоплюється вказаним заповітом входить квартира АДРЕСА_1 .
За таких обставин, накладення арешту на спірну квартиру у забезпечення даного позову є правомірним. Зазначений захід забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам, так як предметом спору є оспорювання заповіту, що тягне за собою визначення кола спадкоємців та визначення розміру їх часток у власності на квартиру. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог, ускладнить поновлення порушених прав та інтересів сторін, тому обраний відповідачами вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру спрямований на запобігання відчуженню нерухомого майна, яке є предметом спору, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та не порушують права та інтереси сторін.
Однак, вимоги заяви про забезпечення позову в порядку зустрічного забезпечення шляхом заборони позивачу та відповідачам користуватись квартирою у будь-який спосіб, в тому числі й укладати договори оренди, найму тощо з будь-якими іншими особами, належним чином не обґрунтовані, та заявником не зазначено, як саме невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу на вчинення вищевказаних дій може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Крім того, встановлення заборони сторонам будь-яким чином користуватись квартирою виходить за межі передбачених положеннями ЦПК України допустимих заходів вжиття забезпечення позову. Відповідно застосування такого заходу забезпечення не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Також слід зазначити, що в даному випадку одночасне вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на майно і забороною вчиняти певні дії не є необхідним.
Таким чином, дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню в частині накладення арешту на квартиру. В іншій частині заяви необхідно відмовити.
Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5 .
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.
Ухвала є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи - протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали до Київського апеляційного суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Боржник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя:
Судове рішення № 82848759, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 05.07.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 754/3579/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: