Рішення № 82847952, 05.07.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 696/507/18

2/703/388/19 .

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Харченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради Черкаської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тимошівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області про встановлення факту родинних відносин, факту належності сертифіката на право на земельну частку (пай) та визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4,35 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв позивач, однак нотаріус не в змозі видати йому свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, а також документи, які підтверджують родинні відносини позивача та ОСОБА_2 . Тому звернувся до суду з даною позовною заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання за ним права власності на спадкове майно за законом, оскільки позбавлений можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

25 червня 2019 року позивач уточнив позовні вимоги та просив встановити факт родинних відносин з померлою ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 4,35 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2019 року замінено відповідача Тимошівську сільську раду Кам`янського району Черкаської області на Кам`янську міську раду Черкаської області, оскільки Тимошівська сільська рада Кам`янського району Черкаської області припинила свої повноваження шляхом реорганізації та приєднання до Кам`янської міської ради Черкаської області.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомив. Відзив на позов не надав.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За згодою позивача, викладеної в письмовій заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Тимошівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області 02 вересня 2015 року (а.с. 9).

Із посвідки про народження № 1374879 вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 06 вересня 1958 року вбачається, що матір`ю ОСОБА_1 , 1958 року народження вказана ОСОБА_3 (а.с. 11).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00019696046 від 03 березня 2018 року вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).

Як вбачається із листа відділу у Кам`янському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21 березня 2018 року ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на адмінтериторії Тимошівської сільської ради (ділянка № 423), площею 4,35 га, документи не пройшли державної реєстрації (а.с. 17).

З виписки з погосподарськогї книги Тимошівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області з 1958 по 1985 роки вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала с. Тимошівка АДРЕСА_1 району Черкаської області, разом з нею був зареєстрований та проживав її внук ОСОБА_1 (а.с. 19).

З довідки Тимошівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області № 144 від 27 квітня 2018 року вбачається, що на території Тимошівського старостинського округу ОСОБА_2 , 1910 року народження , не проживала та не значиться. За біометричними даними по с. Тимошівка значиться ОСОБА_2 (а.с. 20).

Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 березня 2018 року, ОСОБА_1 через свого представника, звернувся до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом, посвідченим Тимошівською сільською радою Кам`янського району Черкаської області 19 травня 1994 року за реєстровим № 55, після смерті баби ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, цією постановою нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом, оскільки ним не надано правовстановлюючого документу на спадкове майно померлої ОСОБА_2 та не підтверджені родинні відносини ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_2 (а.с. 21).

З копії спадкової справи приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу № 485-01/16 від 14 червня 2018 року, вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 (а.с. 34-41).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із Законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчинюють нотаріальні дії, Свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 1 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту родинних відносин підлягає до задоволення, факт, який просять встановити заявник має юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить вирішення його особистих майнових прав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільний кодекс України в редакції 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як передбачено ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 548 ЦК (в редакції 1963 року) визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вступивши в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

П. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно – правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

З матеріалів справи вбачається належність на праві приватної власності спадкового майна, а саме земельної ділянки площею 4,35 га ОСОБА_2 .

Однак, відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно та державної реєстрації права власності на нього позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відтак його звернення до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Окрім того, відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на спадкове майно, а саме, на земельну ділянку.

Враховуючи визнання позову відповідачем та норми ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, суд знаходить можливим розглянути справу по суті та ухвалює рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 15, 16, 181, 182, 334, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1266, 1269, 1270 ЦК України, ст. 125 ЗК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради Черкаської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 4,35 га, що розташована в адмінмежах Тимошівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Тимошівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області № 12-2 від 16 березня 2001 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його проголошенняшляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення протягом 30 днів з дня його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Строни по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та житель РФ, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Кам`янська міська рада Черкаська область, місцезнаходження: вул. Шевченка, 81 а, м. Кам`янка, Черкаська область.

Головуючий О.П.Опалинська