Рішення № 82847769, 03.07.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/302/19

номер провадження 2/695/656/19

03 липня 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю:

секретаря – Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про скасування обтяження по іпотечному договору з нерухомого майна, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 , про скасування обтяження по іпотечному договору з нерухомого майна.

Свої вимог позивач мотивує тим, що відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів №23-0026/12-1 від 12.05.2012 року квартира АДРЕСА_1 була продана переможцю торгів, позивачу по справі, ОСОБА_1 .

Вказана квартира перебуває в іпотеці, за договором іпотеки, який був укладений 05.03.2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та попереднім власником квартири ОСОБА_2 .. В подальшому ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги за вказаним договором та став іпотекодержателем на підставі договору купівлі-продажу прав вимог, серії та номер 1441 виданим 26.06.2013 року приватним нотаріусом Шевченком Д.Г..

Позивач наполягає, що вона придбавши вказану квартиру на підставі прилюдних торгів, отримала вказану квартиру, однак в подальшому іпотекодержателем не було знято заборони на неї у встановленому законодавством порядку, а тому позивач не може розпоряджатися своїм майном.

Будь-які звернення позивача відповідачем були проігноровані, а тому позивач, вважаючи свої права порушеними звернулася до суду із даним позовом.

Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали суду від 07.02.2019 року.

Ухвалою суду, яка була направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.

Відповідач та третя особа по справі відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотання про розгляд справи за участю сторін до суду не направили. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 травня 2012 року позивача було визнано переможцем прилюдних торгів, стосовно квартири АДРЕСА_1 , що стверджується протоколом №23-0026/12-1 проведення прилюдних торгів.

За наслідками проведення вказаних прилюдних торгів, на підставі акту державного виконавця від 17 липня 2012 року про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником ВДВС Золотоніського МРУЮ у Черкаській області 17.07.2012 року, приватним нотаріусом Золотоніського міського нотаріального округу Сахно В.І. 09.08.2012 року під реєстровим № 2245 позивачу було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, що стверджується вказаним свідоцтвом від 09.08.2012 року.

Таким чином, вищевказане нерухоме майно позивач придбав ще в 2012 року, відтак, таке перебуває у його власності вже більш, ніж 6 років.

Разом з тим із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 19 жовтня 2018 року № 141900496 щодо об`єкта вищевказаного нерухомого майна вбачається, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявний запис про обтяження вищевказаного майна, тобто квартири АДРЕСА_1 . Так наявні записи про заборону на нерухоме майно на підставі іпотечного договору серії та номер 788 виданим 05.03.2008 року та договору купівлі-продажу прав вимог, серії та номер 1441 виданим 26.06.2013 року, який виданий приватним нотаріусом Шевченком Д.Г..

Окрім цього, як вбачається із відомостей зазначеного вище Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, придбана позивачем квартира перебуває в іпотеці, де іпотекодержателем є ПАТ «Дельта Банк», а боржником ОСОБА_2 .

Як вбачається із заяви позивача по справі від 31.10.2018 року, остання зверталась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» із вимогою вжити відповідних заходів щодо виключення запису відносно належної їй квартири з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (іпотечний договір №788 виданий 05.03.2008 року) щодо об`єкта нерухомого майна та забезпечити зняття будь-яких обтяжень і заборон.

Вказана заява відповідачем по справі була отримана 31.10.2018 року, що стверджується відміткою про присвоєння вхідного номеру документу, однак залишилася відповідачем проігнорованою.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що на даний час продовжує існувати не припинена іпотека щодо вищевказаного майна та заборона на нерухоме майно, які накладені на підставі іпотечного договору та договору купівлі-продажу прав вимоги, де боржником є ОСОБА_2 .

Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» регламентує підстави припинення іпотеки. Так, іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про іпотеку» після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається із ч. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент придбання майна з прилюдних торгів), державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов`язаний подати протягом п`яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів. У разі придбання (передачі) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 затверджено «Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п.35 Порядку, державна реєстрація обтяжень, накладених під час Примусового виконання рішень відповідно до закону, державна реєстрація припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а також державна реєстрація прав на підставі рішень судів проводиться виключно державним реєстратором, визначеним законом, без подання заяви заявником.

Однак у судовому засіданні встановлено та не спростовано відповідачем, що ні відповідач ні державний виконавець, ні боржник за основним зобов`язанням не вжили будь-яких заходів з метою здійснення державної реєстрації припинення іпотеки щодо майна, яке придбав позивач 12 травня 2012 року з прилюдних торгів, та вилучення запису з реєстру іпотек, відтак, на даний час права позивача, як власника вищенаведеного майна, зокрема, право розпоряджатися таким майном, порушено.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, у зв`язку з припиненням договору іпотеки, фактично припинилося обтяження нерухомого майна іпотекою, оскільки всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні, а запис про іпотеку на майно, що є власністю позивача, порушує його права як власника, а саме право розпоряджатись належним майном на власний розсуд.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У судовому засіданні встановлено, що право власності на вище вказане нерухоме майно позивачем було набуто у спосіб, визначений законом. Правовий режим власності, відповідно до ст.92 Конституції України визначається виключно законами України. Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки неприпинення обтяження, накладеного на належне йому на праві власності нерухоме майно, порушує його права, як власника майна.

Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, що стверджуються квитанцією №6 від 25.01.2019 року.

Керуючись ст.,ст. 10, 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 17, 50, Закону України "Про іпотеку", ст. 16Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про скасування обтяження по іпотечному договору з нерухомого майна – задовольнити.

Скасувати обтяження №28498830 від 05.03.2008 року та запис про іпотеку № 28499141 від 05.03.2008 року по іпотечному договору №788 від 05.03.2008 року обтяжувала ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020 на нерухоме майно, реєстраційний номер НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_2 .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп., – в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Середа Л.В.