Рішення № 82847319, 05.07.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/8378/17

Провадження № 2/644/8/19

05.07.2019

РІШЕННЯ

Іменем України

27 червня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ступницького К.В., Задорожного П.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ПрАТ СК «ЕТАЛОН», ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачами в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 було подано позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. За позовом позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , представником якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 було заявлено спільні вимоги в порядку ст.ст. 127, 128 КПК України до Страхової компанії «Еталон», ОСОБА_5 .

Позивачами було зазначено, що внаслідок ДТП, що сталася з вини ОСОБА_5 , відповідальність якого була застрахована в СК «Еталон» їх родині, а саме подружжю Луговець, їх неповнолітньому сину ОСОБА_6 , та матері позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 була завдана матеріальна та моральна шкода, яка виразилась в завданих тілесних ушкодженнях різного ступеню тяжкості, пошкодженням транспортного засобу, витратах на проведення його евакуації та оцінці. На придбання медикаментів, матеріалів та інших засобів і послуг за призначенням лікарів ними було спільно, як родиною витрачено суму 20131 гривню. Вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля ВАЗ складає 35251 гривня, вартість оцінки матеріальної шкоди складає 700 гривень, вартість ксерокопій документів за позовом складає 151 гривня, а всього заподіяна шкода на суму 60472 гривні. Також зазначали, що їх родині спільно завдана моральна шкода, яка ними оцінюється в 40000 гривень. Моральна шкода полягає в тому, що вони були всі травмовані, певний час перебували на стаціонарному лікуванні, зазнавали біль та фізичні страждання. Окрім того, дитина ОСОБА_7 , пропустив багато уроків в шкоді, змушений був навчатись індивідуально, що позначилось на його успішності. Був порушений їх звичний ритм життя, спілкування з друзями, з`явились проблеми у грошах на ліки, проїзд, позивач ОСОБА_1 втрати роботу будівельника, яку виконував в Харкові та за його межами, у зв`язку із тим, що автомобіль вийшов з ладу. Просила стягнути з відповідачів Страхової компанії «Еталон», ОСОБА_5 солідарно суму матеріальних збитків в розмірі 60472 гривні та солідарно моральну шкоду в сумі 40000 гривень.

02.10.2018 року, 08.10.2018 року позивачами подавались заяви про уточнення позовних вимог щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди. В уточненому позові позивачами визначено вимоги про солідарне стягнення з ПрАТ «Страхова компанія Еталон» на їх користь 60332 гривні, з яких 20131 гривень шкода заподіяна здоров`ю, 40191 шкода завдана майну. Просили стягнути з ОСОБА_5 на їх користь солідарно моральну шкоду в сумі 40000 гривень моральної шкоди та 151 гривню судові витрати за виготовлення копії процесуальних документів.

21.03.2019 року позивачами подано заяву про уточнення порядку стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, франшизи. В обґрунтування заяви зазначено, що ст.50 ЦПК України передбачено участь по справі кількох позивачів або кількох відповідачів. При цьому процесуальна співучасть передбачається у разі, якщо предметом спору є спільні права чи обов`язків кількох позивачів чи кількох відповідачів, права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави, предметом спору є однорідні права і обов`язки. Всі позивачі у справі є однією сім`єю. ОСОБА_1 голова сім`ї, ОСОБА_3 дружина голови сім`ї, ОСОБА_2 їх син, ОСОБА_4 – мати голови сім`ї, тому матеріальна та моральна шкода завдана в цілому сім`ї. Не змінюючи позовних вимог щодо розміру завданих збитків та моральної шкоди, уточнювали свої вимоги стосовно порядку стягнення. Просили стягнути з Страхової компанії «Еталон» на користь ОСОБА_3 35251 грн матеріальної шкоди, спричиненої їх автомобілю ВАЗ 21120 реєстраційний номер НОМЕР_1 , послугу евакуатора та стоянки – 4240 гривень, 700 гривень – вартість оцінки матеріальних збитків, спричинених пошкодженням автомобіля. Стягнути з Страхової компанії «Еталон» на користь ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - 20131 гривень за шкоду заподіяну здоров`ю, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 40000 гривень, 151 гривню матеріальних збитків за послуги ксероксу, 1000 гривень франшизи. 28.05.2019 року позивачами подано до суду заяву, в якій зазначено на прийняття пропозиції відповідача ПрАТ «СК Еталон» про врегулювання спору та запропоновано текст мирової угоди.

Відповідачем ПрАТ «СК Еталон» було подано відзив на позовну заяву (з урахуванням змінений та уточнених позовних вимог», в якому зазначено, що заявлені позивачами вимоги з порушенням норм процесуального законодавства. Позивачами заявлено вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди, в даному випадку солідарний характер відповідачів передбачений у разі спільного завдання шкоди. ПрАТ «СК Еталон» не є особою, яка спільно із ОСОБА_5 завдала шкоду, вважали, що позовні вимоги підлягають уточненню. В подальшому позивачами подано заяву про зміну та уточнення позовних вимог в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, якою вони просили стягнути на їх користь 60322 гривень, з яких 20131 гривні за шкоду, заподіяну здоров`ю, 40191 гривні за шкоду спричинену майну. Вважали, що подана заява також подана з порушенням норм процесуального права, оскільки всупереч вимогам ст.50 ЦПК України позивачі не діють кожен самостійно, а тому страховою компанією не може бути подано заперечення із викладенням доводів та міркувань по заявленим позовним вимогам в прохальній частині або підставам позову. Вважали, що є всі підстави для залишення позову без руху та відповідно до вимог ч.2 ст.257 ЦПК України залишити позов без розгляду.

Позивачем ОСОБА_4 подано до суду заяву, в якій вона підтримала спільні з позивачами позовні вимоги про стягнення на їх користь солідарно шкоди з страхової компанії та з ОСОБА_5 моральної шкоди, оскільки вона тяжко хворіє, за станом здоров`я не може прибути до суду для участі у розгляді справи.

Позивачі, їх представник, подали до суду 27.06.2019 року заяву про підтримання позовних вимог викладених в заяві від 21.03.2019 року про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, розгляд справи за їх відсутності. Також просили провести розгляд справи за відсутності відповідачів, які належним чином були повідомлені про розгляд справи, але в судове засідання не з`явились.

В судове засідання представник відповідача ПрАТ «СК Еталон» не прибув, заяв про проведення судового засідання призначеного на 27.06.2019 року в режимі відео конференції не подавав, так само ,як і заяв з приводу можливого врегулювання спору миром та заяв про відкладення розгляду справи, судова повістка була отримана відповідачем 03.06.2019 року, згідно до зворотнього повідомлення. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_5 про час та дату розгляду справи на 27.06.2019 року був повідомлений, причини неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за його відсутності. Відзиву на позов не подавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області від 14.12.2017 року вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 31.05.2017 року був скасований в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 скасований та призначено новий розгляд кримінального провадження в цій частині в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, а в решті вирок залишений без змін.

Із змісту ухвали вбачається, що вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 31.05.20178 року ОСОБА_5 був визнаний винним і засуджений за ч.2 ст.286 КК України, призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки. Застосовано вимоги ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки. В рамках розгляду кримінального провадження було подано цивільний позов потерпілими ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, який залишений без розгляду.

Із змісту вироку Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 31.05.2017 року вбачається, що 11.09.2016 року приблизно об 19.40 годині ОСОБА_5 керуючи технічно справним автомобілем «Geelу JL71162», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по пр.Московському у м.Харкові зі сторони пр.Архітектора Альошина в напрямку пр.Індустріального зі швидкістю 50 км/год, під час руху в районі перехрестя пр.Індустріального та пр.Московського грубо порушив вимоги п.п.10.1, 11.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21120», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_1 , який рухався по лівій полосі для руху по пр..Московському у м.Харкові у зустрічному йому напрямку. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобілю «ВАЗ 21120», державний номер НОМЕР_1 отримали тілесні ушкодження. У ОСОБА_3 мали місце закритий перелом середньої третини ключиці зі зміщенням, закритий вбитий перелом променевої кістки в області метаепіфіза зі зміщенням, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, у неповнолітнього ОСОБА_2 мала місце закрита черепно-мозкова травма з наявністю перелому лобної кістки праворуч з переходом на дах правої орбіти, перелом кісток носу зі зміщенням, забій головного мозку, забійні рани на обличчі, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, у ОСОБА_4 мали місце закрита черепно-мозкова травма з легким клінічним ушкодженням, забійна рана чолової області зліва, закритий перелом правої пьяточної кістки без зсуву, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров`я. Порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 , згідно висновку авто технічної експертизи № 965/16 від08.11.2016р. перебувають у прямому причинному зв`язку з подією та наслідками, що наступили ( а.с.10-12 том 1).

Відповідно до змісту страхового полісу АЕ/6881722 від 22.03.2016 року цивільно-правова відповідальність транспортного засобу автомобіля «Geelу JL71162», державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» (а.с.150 том 1). Визначено страховий ліміт за шкоду завдану життю, здоров`ю в 200000 гривень, за шкоду завдану майну в 100000 гривень, визначено розмір франшизи 1000 гривень.

Позивач ОСОБА_8 04 березня 1954 року уклала шлюб із ОСОБА_9 та змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », що підтверджується копіями свідоцтв про розірвання шлюбу та укладання шлюбу (а.с.50, 51 том 2). Також є матір`ю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.20 том 1, а.с.56 том 2).

Позивач ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_3 є подружжям, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.54 том 2) та батьками неповнолітнього позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ( а.с.55 том 2). Відповідно до копії паспорту позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.17, 19 том 1).

ОСОБА_1 відповідно до витягу із медкартки стаціонарного хворого №26231 перебував на стаціонарному лікуванні з 11.09.2016 року по 19.09.2016 року, внаслідок отриманої травми в ДТП, був виписаний для подальшого лікування у невропатолога за місцем проживання. Також зазначено, що хворий за час перебування в стаціонарі за власний кошт придбавав медичні препарати, наведено перелік (а.с.24-25 том 1).

ОСОБА_3 відповідно до витягу із медкартки стаціонарного хворого №27303 перебувала на стаціонарному лікуванні з 21.09.2016 року по 30.09.2016 року внаслідок отриманої травми в ДТП, в подальшому проходила лікування амбулаторно. За інформацією КЗОЗ «Харківська міська лікарня №3» від 12.12.2016 року №1470 під час амбулаторного лікування отримувала певний перелік медикаментів та матеріалів, наведений перелік, але не за рахунок лікарні. Також, відповідно до довідки КЗОЗ «Харківська міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. Мещанінова» від 30.11.2016 року ОСОБА_3 було проведено операцію, придбавались імпланти, медпрепарати, не за рахунок лікарні (а.с.26 – 30 том 1).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №26229 перебував на стаціонарному лікуванні в КЗОЗ «Харківська міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. Мещанінова» внаслідок травми отриманої в ДТП, після виписки було рекомендовано консультації лікаря в 30 лікарні, спостереження невролога, прийом медпрепаратів по схемі, додатково надано за запит інформацію про придбані медпрепарати за особистий рахунок ( а.с.31-32, 37 том 1). За даними КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка №2» №1797 під час стаціонарного лікування, в подальшому амбулаторно лікування дитина отримувала лікування по схемі, визначено перелік медпрепаратів (а.с.35-36 том 1). Відповідно до довідки №291 виданої Міською дитячою поліклінікою в період з 05.10.2016 року по 02.01.2017 року дитина потребувала домашнього догляду (а.с.84 том 1), за висновком ЛКК №25 був переведений на індивідуальну форму навчання за станом здоров`я (а.с.85 том 1).

ОСОБА_4 відповідно до витягу із медкартки стаціонарного хворого №26230 перебувала на стаціонарному лікуванні з 11.09.2016 року по 20.09.2016 року в нейрохірургічному відділенні внаслідок отриманої травми в ДТП, виписана для подальшого спостереження у травматолога за місцем мешкання (а.с.38-42 том 1). За інформацією КЗОЗ «Харківська міська поліклініка №19 від 07.12.2016 року за час лікування у невропатолога амбулаторно призначено прийом препаратів по схемі (а.с.43 том 1).

Тобто, як вбачається із досліджених та наданих стороною позивача доказів, родина Луговців та мати позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , після ДТП, що мало місце 11.09.2016 року перебувала на стаціонарному лікуванні внаслідок отриманих травм різного ступеню тяжкості, після цього були виписані з рекомендаціями подальшого лікування та спостереження фахівців за місцем мешкання, як вбачається з наданих довідок переліки та схеми медпрепаратів призначених лікарями були забезпечені позивачами за їх рахунок.

Позивачами було надано копії чеків медичних аптечних установ щодо оплати медичних препаратів, медичних послуг щодо проходження СКТ, придбання імплантів на загальну суму 20131 гривня 03 копійки (а.с.44-57 том 1). Відповідні витрати окремо позивачами не розмежовувались, оскільки в лікарні в один і той же період перебувала вся родина, і дитина, і батьки, і матір позивача.

Власником транспортного засобу ВАЗ21120 державний номерний знак НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_3 , право керування наявне також у позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ( а.с.23 том 1).

Відповідно до квитанції №30 від 27.10.2016 року оплату послуг спец стоянку та евакуатора 4240 гривень (а.с. 58 том 1)

Згідно до звіту №71/1/10/16 від 05.12.2016 року визначено вартість завданої матеріальної шкоди за пошкодження автотранспортного засобу в розмірі 35251 гривня 84 копійки (а.с.59-68 том 1). За проведення оцінки транспортного засобу оплачено 700 гривень (а.с.83 том 1).

За загальними правилами статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до вимог ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до вимог ч.1,2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно зі статями 7, 8 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов`язково. Cтрахова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування. Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком. Відповідно до статей 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Відповідно до статті 1194 ЦК України, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що власник автомобіля який постраждав внаслідок ДТП може реалізувати своє право вимоги щодо відшкодування шкоди шляхом звернення з позовом лише до страховика, в якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц. Також згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Велика Палата ВС у постанові від 19.06.2019 року у справі №465/4621/16-к дійшла висновку, що для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим. Відповідно до вимог ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст.266 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Враховуючи, що позивачі у справі є однією родиною, шкода здоров`ю була завдана ним одночасно в момент дорожньо-транспортної пригоди, всі позивачі отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, в один й той же період перебували на стаціонарному лікуванні, медпрепарати придбавались для потреб кожного з позивачів, суд вважає за можливе задовольнити вимоги в частині солідарного стягнення суми за шкоду завдану здоров`ю та моральну шкоду. Позивачі в позові посилались на те, що шкода завдана ДТП, під час придбання медикаментів ними не поділялись витрати, несли їх спільно та придбавали препарати для потреб кожного одночасно. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі. Вартість витрат на відшкодування шкоди завданої здоров`ю повністю підтверджена виписками з мед карт, довідками мед закладів з рекомендаціями схеми лікування, переліків медпрепаратів, квитанціями з аптечних закладів. В ході розгляду повністю підтверджено, що власником транспортного засобу є позивач ОСОБА_3 , були понесені витрати на спец стоянку та евакуатор, звітом визначено вартість завданої матеріальної шкоди та витрати на його проведення. Внаслідок пригоди родина у складі 4 осіб опинилась в лікарні, було пошкоджено автомобіль. Під час перебування в стаціонарні позивачі зазнавали фізичний біль, психологічних страждань за близьких, які також перебувають в стаціонарі, які потребують допомоги. Після ДТП позивачі були змушені вносити корективи в своє життя, вирішувати питання подальшого лікування, навчання індивідуально сина, фактично позбавлені можливості отримувати дохід, оскільки всі потребували лікування, автомобіль був пошкоджений. Суд вважає, що сума визначена позивачами до відшкодування в розмірі 40000 гривень є розумною та справедливою. Також з відповідача ОСОБА_5 підлягає стягненню розмір франшизи в 1000 гривень, що встановлений договором.

Відповідно до вимог ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Тому, при вирішенні питання про стягнення з відповідача ОСОБА_5 витрат понесених на виготовлення копій позову та додатків підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів. Під час підготовки судового позову позивачами витрачено на послуги копіювання 151 гривню 50 копійок, про що надано квитанцію (а.с.87 том 1). Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України при подачі позову позивачі від сплати судового збору були звільнені, у зв`язку із задоволенням позову з відповідачів в рівних частках пропорційно від задоволених вимогою підлягає стягненню судовий збір. Суд враховує, що сума загальна сума вимог складає 101473 гривень. На суму 60322 гривень задоволені вимоги до ПрАТ «Страхова компанія Еталон», а тому з них підлягає стягненню судовий збір в сумі 603 гривні 22 копійки (1% від суми задоволених вимог), на суму 41151 гривень задоволені вимоги до ОСОБА_5 , а тому з нього підлягає стягненню судовий збір в розмірі 411 гривні 51 копійка(1% від суми задоволених вимог).

Керуючись ст.ст.979, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 95, 142, 264-268, п.15.5. розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ПрАТ СК «ЕТАЛОН», ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, - задовольнити .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 40191 (сорок тисяч сто дев`яносто одну) гривню.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» на користь ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 шкоду заподіяну здоров`ю в сумі 20131 (двадцять тисяч сто тридцять одна) гривню в солідарному порядку.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 1000 гривень, судові витрати в розмірі 151 гривня та моральну шкоду в сумі 40000 гривень, а всього 41151 (сорок одна тисяча сто п`ятдесят одну) гривню в солідарному порядку.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» судовий збір на користь держави в сумі 603 (шістсот три) гривні 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір на користь держави в сумі 411 (чотириста одинадцять) гривень 51 копійка.

Повний текст рішення виготовлений 05.07.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивачі – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 , мешкає АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 , мешкає АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , мешкає АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована АДРЕСА_3 , мешкає АДРЕСА_4 .

Відповідач – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та мешкає АДРЕСА_5 .

Відповідач – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕТАЛОН», юридична адреса вулиця Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд, м.Київ, 03057, фактична адреса вулиця Гарматна, 8, м.Київ, 03067, представник відповідача за довіреністю Левківський Микола Анатолійович.

Головуючий: суддя О.В.Бугера