Ухвала суду № 82840402, 04.07.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6299/16-к

Провадження №1-кп/369/131/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

суддів Лисенка В.В., Медведського М.Д.

за участю секретаря Шкіренко Т.А.

прокурора Сідашова О.В.

захисників Березуцького Ю.В., Мишка Ю.М.,

Святогора О.А.

представника потерпілих Стойчева Р.В.

під час судового розгляду у кримінальному провадженні № 12015110200004619 за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

На розгляді суду перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якій строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою в ДУ «Київський СІЗО» відповідно до ухвали суду від 07.05.2019 року був продовжений до 06.07.2019 року, також до 06.07.2019 року було тимчасово поміщено до Київського СІЗО обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки останній тримається під вартою як особа, яка засуджена до покарання у виді позбавлення волі.

01.07.2019 року до суду надійшло клопотання захисника Березуцького Ю.В. в інтересах ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 – за місцем проживання ОСОБА_5 , яка є матір`ю доньки ОСОБА_2 – ОСОБА_6 , на підтвердження батьківства якої надано копію висновку генотипоскопічного дослідження від 24.04.2019 року № 21874 (том 6 а.с. 218-221).

Також 01.07.2019 року до суду надішли заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про особисту поруку за обвинуваченого ОСОБА_1 , які поручились, у випадку звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти, доправити його в суд за першою вимогою.

В судовому засіданні у зв`язку з відкладенням розгляду кримінального провадження поза межами 06.07.2019 року головуючою на обговорення були поставлені заявлені клопотання, а також вирішення питання про подальше поміщення обвинуваченого ОСОБА_3 до ізолятора тимчасового тримання на час судового розгляду кримінального провадження № 1201511020004619.

При обговоренні вказаного питання прокурор вважав, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні утримуватися під вартою, оскільки, перебуваючи під іншим запобіжним заходом, не пов`язаним з триманням в СІЗО, наявний ризик того, що обвинувачені вчинять спроби ухилитися від суду, оскільки 04.11.2016 року Генеральною прокуратурою України прийнято рішення про видачу ОСОБА_1 до Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п «а» ч. 3 ст. 111 КК Російської Федерації (умисне спричинення тяжкої шкоди здоров`ю особі, вчинене групою осіб) та фактична передача Бутнару В.В. відстрочена до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, судовий розгляд якого здійснюється Києво-Святошинським районним судом Київської області. Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 прокурор вважав, що в інший спосіб, ніж залишити останнього в ДУ «Київський СІЗО», неможливо забезпечити безпосередню участь обвинуваченого в судовому провадженні, тому вважав необхідним ухвалити таке рішення. У клопотаннях про зміну запобіжного заходу та передачу обвинуваченого на поруки просив відмовити.

Представник потерпілих Штронди В.В., ОСОБА_9 І ОСОБА_10 та ОСОБА_11 – адвокат Стойчев Р.В. підтримав позицію прокурора та просив відмовити у клопотаннях про зміну застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_3 – поклався на розсуд суду та звернув увагу, що до суду за вх. № 21814 від 06.06.2019 року надані документи з приводу того, що за постановою від 04.11.2016 року заступника Генерального прокурора України Єніна Є.В. – ОСОБА_1 підлягає видачі в Російську Федерацію для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого «а» ч. 3 ст. 111 КК Російської Федерації, та така видача відстрочена до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, яке слухається Києво-Святошинським районним судом. Щодо поручительства повідомив інформацію, яка на думку адвоката Стойчева Р.В. дискредитує довіру до ОСОБА_7 , а також вказав на відсутність будь-якої інформації, яка доводить позитивну суспільну репутацію ОСОБА_8

Захисник Святогор О.А. підтримав клопотання, заявлене в інтересах ОСОБА_2 , та надав ряд документів, які, на думку адвоката, гарантують проживання ОСОБА_1 у випадку звільнення з-під варти в АДРЕСА_2 Київської АДРЕСА_3 .

Захисник Березуцький Ю.В. підтримав доводи поданого ним клопотання та клопотання інших захисників, проти продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою заперечував.

Захисник Мишко Ю.М. в цілому підтримав сторону захисту та поручителів, щодо вирішення питання про продовження перебування ОСОБА_3 в умовах Київського СІЗО поклався на розсуд суду.

За таких обставин, вислухавши думку учасників судового засідання, суд, наразі, не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки ОСОБА_1 не має гарантованого місця проживання на території України, щодо нього прийнято рішення про передачу в порядку екстрадиції в Російську Федерацію (том 7 а.с. 26) у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п «а» ч. 3 ст. 111 КК Російської Федерації (умисне спричинення тяжкої шкоди здоров`ю особі, вчинене групою осіб) та фактична передача Бутнару В.В. відстрочена до прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Підстав для передачі ОСОБА_1 на поруки ОСОБА_7 та/або ОСОБА_8 відповідно до поданих ними заяв (том 7 а.с. 76-85) не встановлено. Так, законодавство не обмежує право особи виступати поручителем, в силу положень ст. 180 КПК України особиста порука може бути забезпечена особами, що заслуговують на довіру. Така довіра, виходячи з практичного застосування норми закону, може бути продиктована соціальним статусом особи, характером чи родом занять. Натомість, крім письмового бажання громадян України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 бути поручителями, будь-яких вагомих доказів суспільної репутації цих осіб суду не надано, у зв`язку з чим колегія суддів не може вважати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 такими, що заслуговують на довіру.

За наведених обставин суд відмовляє у передачі обвинуваченого ОСОБА_1 на поруки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та продовжує термін тримання ОСОБА_1 в умовах Київського СІЗО терміном на 60 (шістдесят) днів.

Разом з тим, з огляду на тривалість тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 при продовженні терміну тримання під вартою заставу у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн.), що становить 576300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) грн. з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, у разі внесення застави: проживати за адресою АДРЕСА_3 , повідомляти про зміну місця проживання, прибувати за кожним викликом до суду.

У відношення обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає, що доводи захисника Березуцького Ю.В. та власне обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що останній, перебуваючи на волі, не вчинить спроби ухилитися від суду, спростовуються поведінкою обвинуваченого ОСОБА_2 , якому вдалося втекти з-під варти, у зв`язку з чим він був оголошений в розшук, затриманий та наразі щодо останнього триває судовий розгляд кримінального провадження за ч. 2 ст. 393 КК України (втеча з-під варти).

Разом з тим, з огляду на тривалість тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_2 при продовженні терміну тримання під вартою заставу у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн.), що становить 576300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) грн. з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, у разі внесення застави: проживати за адресою: АДРЕСА_1 , повідомляти про зміну місця проживання, прибувати за кожним викликом до суду.

Отже, суд вважає, що відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому продовжує строк їхнього тримання під вартою в ДУ «Київський СІЗО» на 60 (шістдесят) діб з альтернативою внесення застави щодо кожного в розмірі 576300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) грн. з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Також суд вважає необхідним тимчасово залишити обвинуваченого ОСОБА_3 в умовах ДУ «Київський СІЗО» у зв`язку з розглядом кримінального провадження № 1201511020004619, оскільки останній є особою, яка фактично відбуває покарання за вироком від 29.09.2017 року Київського районного суду м. Одеси за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 331, ст. 537 КПК України, суд, -

постановив:

Продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський СІЗО» обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коштангалія Чимишлійського району Республіки Молдова, строком на 60 (шістдесят днів), починаючи з 04 липня 2019 року, а саме до 02 вересня 2019 року, включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 576300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області: для внесення застави (код ЄДРПОУ 26268119, отримувач – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, банк отримувача – Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 37312095018661, призначення платежу – застава на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається Києво-Святошинському районному суду Київської області та адміністрації Київського СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, вважається, що до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на ОСОБА_1 у випадку внесення застави, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; проживати за адресою: АДРЕСА_3 та не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський СІЗО» обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Коштангалія Чимишлійського району Республіки Молдова, строком на 60 (шістдесят днів), починаючи з 04 липня 2019 року, а саме до 02 вересня 2019 року, включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 576300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області: для внесення застави (код ЄДРПОУ 26268119, отримувач – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, банк отримувача – Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 37312095018661, призначення платежу – застава на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається Києво-Святошинському районному суду Київської області та адміністрації Київського СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, вважається, що до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на ОСОБА_2 у випадку внесення застави, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; проживати за адресою: АДРЕСА_1 та не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Тимчасово залишити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, в умовах ДУ «Київський СІЗО» строком на 60 (шістдесят днів), починаючи з 04 липня 2019 року, а саме до 02 вересня 2019 року, включно.

Копію ухвали направити для здійснення перекладу.

Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині продовження терміну тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, в решті – ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Омельченко М.М.

Судді Лисенко В.В.

Медведський М.Д.