Рішення № 8283925, 04.03.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої судді : Величко О.В.,

при секретарі: Шило А.О.

за участю позивача : ОСОБА_1

представника відповідача :

ОСОБА_2 Акціонерного Товариства

« Вугільна компанія « ОСОБА_3

ОСОБА_3 – Західна № 1» ОСОБА_4,

Представника третьої особи –

Відділення виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та

профзахворювань ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красно армійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Акціонерного товариства « Вугільна компанія « ОСОБА_3 – Західна № 1» , третя особа : Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійськ про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням,

В С Т А Н О В И В :

12 січня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Акціонерного товариства « Вугільна компанія « ОСОБА_3 – Західна № 1» , третя особа : Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійськ про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з 04.05.1970 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем, де працював : з 04.05.1970 по 09.03.1971 р. гірним майстром, з 27.07.1981 р по 01.01.1991 р. гірним майстром , помічником начальника дільниці, гірним диспетчером , начальником зміни., з 02.01.1991 року по 28.06.1996 року начальником зміни, з 12.03.2003 року механіком зміни. У зв»язку зі шкідливими умовами праці він захворів професійним захворюванням – пневмоконіоз, антрако-сілікатоз, вузлова форма, хронічне обструктивне захворювання легенів третьої стадії, емфізема легенів ЛН 11 ступені, ХЛСН –два. Згідно висновку ЛЕК Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань № 1097 від 15.05.2009 р. у нього було виявлено вищевказане професійне захворювання. Рішенням МСЕК від 30.07.2009 р. йому було встановлено 70% втрати працездатності у зв»язку з профзахворюванням безстроково , друга група інвалідності , потрібність в санаторно-курортном лікуванні, медікаментозному лікуванні. 12.03.2003 його було звільнено за ч. 2 ст. 40 КЗпП України у зв»язку з інвалідністю 3 групи ( наказ по підприємству відповідача № 645к від 13.03.2003 року). Позивач вважає, що діями відповідача по незабезпеченню безпечних умов праці йому спричинена внаслідок професійного захворювання - пневмоконіоз, антрако-сілікатоз, вузлова форма, хронічне обструктивне захворювання легенів третьої стадії, емфізема легенів ЛН 11 ступені, ХЛСН –два – моральна шкода, яку позивач оцінює в 80000 грн . Позивач просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, 80000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача – ОСОБА_2 Акціонерного Товариства « Вугільна компанія « ОСОБА_3 – Західна № 1» позовні вимоги не визнав та пояснив, що між позивачем та відповідачем мали місце трудові правовідносини. Посилання позивача на ст.. 23 ЦК України , на його думку, є хібним, оскільки відшкодування моральної шкоди відповідно до вказаної статті відноситься до позадоговірної відповідальності. Також вважає, що вимоги позивача про стягнення сум моральної шкоди в порядку, передбаченому ст..ст.1167 та 1187 ЦК України є неправомірними, оскільки вони не поширюються на трудові відносини. Вважає, що позивач пропустив строк звернення в суд з даними позовними вимогами. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійську ОСОБА_5 в судовому засіданні просила вирішити позовні вимоги позивача на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 04.05.1970 року перебував у трудових відносинах з відповідачем . Наказом № 645 к від 13.03.2003 року він був звільнений по ст.. 40 п. 2 КЗпП за станом здоров»я ( а.с. 6-11).

Позивач ОСОБА_1 з 05.05.2009 року по 18.05.2009 року проходив обстеження у лікарні профзахворювань ( а.с. 12) та йому було встановлений діагноз: пневмоконіоз, антрако-сілікатоз, вузлова форма, хронічне обструктивне захворювання легенів третьої стадії, емфізема легенів ЛН 11 ступені, ХЛСН –два.

Висновком МСЕК від 30.07.2009 року позивачу було встановлено 2 група інвалідності, 70% втрати професійної працездатності протипоказана тяжка фізична праця у підземних умовах, рекомендовано лікування в санаторно-курортних установах, медикаментозне лікування.( а.с. 18-19).

Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя

Законом України « Про охорону праці», а саме ч. 1 ст. 9 було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров»я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Згідно пункту 27 статті 77 Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» та пункту 22 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію частини третьої статті 34 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на 2006-2007 роки було призупинено.

Відповідно до змін, внесених до Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Однак, суд вважає, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.. 22 Конституції України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної ( немайнової ) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.. 14 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ( далі- Закону) до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов»язаних з роботою. Втрата потерпілим професійної працездатності завжди пов»язана з неможливістю виконувати роботу за своєю професією ( фахом), про що зазначається у висновку медичного органу, який видається потерпілому відповідно до вимог ч. 3 ст. 34 Закону.

Судом встановлено, що у зв»язку з встановленням у позивача професійного захворювання – пневмоконіоз, антрако-сілікатоз, вузлова форма, хронічне обструктивне захворювання легенів третьої стадії, емфізема легенів ЛН 11 ступені, ХЛСН –два, та втрати, у зв»язку з цим, 70 % професійної працездатності, йому було заподіяно моральну шкоду , яка полягає в тому, що внаслідок професійного захворювання у нього змінилися умови його життя, тобто знизилась життєва активність, систематичне нездужання, послаблення організму, переживання з приводу погіршання свого стану здоров»я.

Оскільки професійне захворювання у позивача – пневмоконіоз, антрако-сілікатоз, вузлова форма, хронічне обструктивне захворювання легенів третьої стадії, емфізема легенів ЛН 11 ступені, ХЛСН –два, виникло у зв»язку з шкідливими умовами праці на підприємстві, суд приходить до висновку, що моральна шкода, яку зазнав позивач, є наслідком дій умов виробництва, пов»язаних з порушенням Закону України « Про охорону праці».

Вищезазначені вимоги законодавства, а також роз»яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року « Про судову практику по справам про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» пов»язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв»язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст.. 237 КЗпП України, роз»ясненням Пленуму Верховного Суду України позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг, інтенсивність і тривалість психічних страждань, а також той факт, що професійна працездатність у зв»язку з професійним захворюванням , втрачена на 70 %.

Доводи представника відповідача відносно пропуску строку давності для стягнення з відповідача моральної шкоди не ґрунтуються на законі, суперечать вищенаведеному, а тому уваги не заслуговують.

Відповідно до ст. 268 ч 1 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_2 Акціонерного Товариства « Вугільна компанія « ОСОБА_3 – Західна № 1» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 25000 грн.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 Акціонерного Товариства « Вугільна компанія « ОСОБА_3 – Західна № 1» на користь держави підлягають стягненню судові витрати : по сплаті судового збору – в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаціно -технічне забезпечення розгляду справи - в розмірі 15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 237-1 КЗпП України, ст.. 23 ЦК України, ст..ст. 3,5,7,8,10,14,57-6-,79,88,208-209,212,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Акціонерного товариства « Вугільна компанія « ОСОБА_3 – Західна № 1» , третя особа : Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійськ про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням- задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства « Вугільна компанія « ОСОБА_3 – Західна № 1» з розрахункового рахунку 26008980102771 в Донбаському філіалі ВАТ « Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 25000 грн. ( двадцять п»ять тисяч грн.) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з з Акціонерного товариства « Вугільна компанія « ОСОБА_3 – Західна № 1» з розрахункового рахунку 26008980102771 в Донбаському філіалі ВАТ « Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красно армійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красно армійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: