Ухвала суду № 82838844, 05.07.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №348/2050/16-к

05 липня 2019 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю прокурора - Лозінського Б.В., Богака А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

його захисника - Романишина Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна кримінальне провадження №12014090120000219 за обвинувальним актом від 02.11.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження №12014090120000219 за обвинувальним актом від 02.11.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення військової експертизи з метою встановлення відповідності дій (бездіяльності) посадових осіб Надвірнянського-Богородчанського ОРВК вимогам керівних документів (покладених обов`язків) щодо здійснення призову ОСОБА_1 і вручення останньому мобілізаційного розпорядження.

Дане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 , у період часу з 31.07.1999 року по 20.06.2011 року проходив військову службу у Збройних силах України і останньою посадою, яку він займав була - заступник військового комісара Надвірнянсько-Богородчанського ОРВК Івано-Франківської області. За ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом «а» частини шостої (у зв`язку із закінченням терміну контракту), у зв`язку з чим є суб`єктом часткової мобілізації та не мав, передбачених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав, які надавали йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

На виконання Указу Президента України №607/2014 від 21.07.2014 року «Про часткову мобілізацію», та Закону України про затвердження Указу Президента «Про часткову мобілізацію» № 1595 VІІ від 22.07.2014 року ОСОБА_1 , 05.08.2014 року прибув для проходження медичного огляду до Надвірнянського-Богородчанського ОРВК, що за адресою м.Надвірна, вул.Шевченка, 96, Івано-Франківської області та висновком військово-лікарської комісії був визнаний придатним до військової служби.

Цього ж числа, 05.08.2014 року ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, а саме отримав мобілізаційне розпорядження про вручення якого розписався в журналі обліку вручення мобілізаційних розпоряджень призначених військовозобов`язаних та був попереджений про відповідальність, за невиконання конституційного обов`язку по захисту Вітчизни, територіальної цілісності та недоторканості.

Згідно даного розпорядження ОСОБА_1 повинен був прибути до Надвірнянського-Богородчанського ОРВК, що за адресою м.Надвірна вул.Шевченка, 96, Івано-Франківської області, на протязі 6 годин.

Однак, ОСОБА_1 , вказує сторона обвинувачення, всупереч вимог ст.65 Конституції України, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.10 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України №607/2014 від 21.07.2014 року «Про часткову мобілізацію», будучи придатним за станом свого здоров`я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, будучи належним чином повідомленим про прибуття, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ухилився від призову на військову службу за мобілізацією, а саме прибувши до Івано-Франківського обласного військового комісаріату Дех В.В. мотивуючи тим, що не бажає проходити службу, втік із вище вказаного приміщення, на телефонні дзвінки працівників військового комісаріату не відповідав, та двері по місцю свого проживання в АДРЕСА_2 , для отримання повісток не відчиняв.

Як вбачається з обвинувального акту, своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від призову за мобілізацією, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.336 КК України.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження встановлено, що основним документом, який регулює питання заповнення та вручення мобілізаційного розпорядження є директива Генерального штабу ЗСУ, яка містить гриф таємності з обмеженим доступом, у зв`язку з чим немає можливості та правових підстав для її дослідження в судовому порядку.

Прокурор зазначив, що з метою встановлення відповідності дій (бездіяльності) посадових осіб Надвірнянського-Богородчанського ОРВК вимогам керівних документів (покладених обов`язків) щодо здійснення призову ОСОБА_1 та вручення останньому мобілізаційного розпорядження виникла необхідність у проведенні військової експертизи.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні з доводами клопотання прокурора про призначення по кримінальному провадженні військової експертизи не погодились про що подали письмові заперечення.

Зазначили, що клопотання сторони обвинувачення є необґрунтованим та задоволенню не підлягає з підстав, наведених запереченнях від 15.04.2019 року та 04.07.2019 року.

Суд, розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

У відповідності до ч.4 ст.332 КПК України після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

На переконання суду для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, а саме встановлення відповідності дій (бездіяльності) посадових осіб Надвірнянського-Богородчанського ОРВК вимогам керівних документів (покладених обов`язків) щодо здійснення призову ОСОБА_1 і вручення останньому мобілізаційного розпорядження, необхідні спеціальні знання, у зв`язку з чим виникла необхідність у проведенні військової експертизи.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання та призначення військової експертизи.

Керуючись ст.ст.242, 332, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про призначення військової експертизи - задоволити.

Призначити по кримінальному провадженні №12014090120000219 за обвинувальним актом від 02.11.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України, військову експертизу з метою встановлення відповідності дій (бездіяльності) посадових осіб Надвірнянського-Богородчанського ОРВК вимогам керівних документів (покладених обов`язків) щодо здійснення призову ОСОБА_1 і вручення останньому мобілізаційного розпорядження.

Проведення даної експертизи доручити експертній установі Київського НДІСЕ, що за адресою: м.Київ, вул.Смоленська, 6.

Перед експертом поставити наступні питання:

1. Чи є обов`язковою вимогою, відповідно до директиви Генерального штабу ЗСУ (настанови про мобілізацію), зазначення районним військовим комісаріатом в мобілізаційному розпорядженні номера призовної команди військовозобов`язаного? Чи може зазначатись номер призовної команди обласним військовим комісаріатом?Які наслідки не зазначення в мобілізаційному розпорядженні номера призовної команди? Якими нормативно-правовими актами регулюється питання заповнення та вручення мобілізаційного розпорядження військовозобов`язаному?

2. Чи зобов`язаний прибути військовозобов`язаний до призовного пункту під час часткової хвилі мобілізації, якщо у мобілізаційному розпорядженні не зазначено номер команди? Чи можливе вручення мобілізаційного розпорядження посадовими особами районного військового комісаріату військовозобов`язаному, який не призначений в команду з подальшим його розписом в книзі призначених військовозобов`язаних? Якими нормативно-правовими документами регулюються вказані питання?

3. Чи має право особа, яка прибула на призовний пункт, самовільно його покинути? Які наслідки настають, якщо особа самовільно покинула призовний пункт? Чи вважається особа такою, що ухилилася від мобілізації, якщо вона після прибуття до призовного пункту в обласний військовий комісаріат покинула призовний пункт? Якими нормативно-правовими документами регулюються вказані питання?

4. Яким чином здійснюється повідомлення особі, яка підлягає мобілізації в ЗС України під час часткової хвилі мобілізації про необхідність прибуття в районний військовий комісаріат? Чи вважається особа, яка підлягає мобілізації в ЗС України під час часткової хвилі мобілізації належним чином повідомлена про необхідність прибуття в районний військовий комісаріат у телефонному режимі? Якими нормативно-правовими документами регулюються вказані питання?

5. Яким документом (актом, протоколом, рапортом, і т.д.) працівниками районного військового комісаріату повинен фіксуватись факт відсутності особи, яка підлягає мобілізації по місцю проживання?

6. Чи мають фіксуватись факти вручення повісток особам, які підлягають мобілізації в журналі районного військового комісаріату про вручення повісток?Якими нормативно-правовими документами регулюються вказані питання?

На вимогу експертів надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від виконання покладених на експерта обов`язків за ст.ст.384, 385 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Грещук Р.П.