Рішення № 82837852, 05.07.2019, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/937/19

Провадження №2/283/454/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 липня 2019 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Міхненка С.Д.

за участю

секретаря судового засідання - Ільніцької С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 24 квітня 2014 року в розмірі 32469,72 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 квітня 2014 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує повністю, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Зазначив, що відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 1600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Свої зобов`язання за кредитним договором банк виконав в повному обсязі.

Відповідач свої зобов`язання за фактичне використання кредиту та погашення кредиту не виконував, істотно порушивши умови договору, внаслідок чого станом на 31 березня 2019 року заборгованість перед банком становить 32469,72 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог повністю за безпідставності вимог.

Так, у відзиві ОСОБА_1 стверджує, що повністю погасив тіло кредиту в сумі 1600,00 грн.

Отже, нараховану суму заборгованості по тілу кредиту відповідач вважає безпідставною та неправомірною.

Суд, дослідивши надані докази в межах позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Встановлено, що між сторонами 24 квітня 2014 року укладено кредитний договір, за яким АТ КБ «Приватбанк» зобов`язувався надати грошовий кредит, а ОСОБА_1 повернути отримані в кредит грошові кошти в строки, вказані в договорі та сплатити кредитору проценти нараховані в період всього терміну використання грошових коштів. (а.с.10,11).

Свої зобов`язання за договором відповідач виконував неналежним чином, порушуючи графік розрахунків, внаслідок чого станом на 31 березня 2019 року утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку позивача, становить 32469,72 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 0,00 грн.; заборгованість за простроченим тілом кредиту – 3915,36 грн., заборгованість по нарахованим відсоткам – 0,00 грн.; заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання – 23832,27 грн.; пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 2699,72 грн.; а також 500 грн. штрафу (фіксованої частини) та 1522,37 грн. штрафу (процентної складової) ( а.с.6-9).

Розміром заборгованості позичальником не спростований.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 13 та ст. 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, у задоволенні вимог про стягнення штрафу (фіксована частина) - 500 грн. та 1522,37 грн. (процентна складова) слід відмовити, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Оскільки умови договору передбачають різні види цивільно-правової відповідальності (пеню та штраф) за несвоєчасне погашення заборгованості (за порушення строків внесення платежів), то одночасне застосування таких заходів відповідальності свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому вимоги щодо стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.5 ст.12 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Відповідна правова позиція Верховного Суду України з приводу даних правовідносин, викладена у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14.

Оскільки розмір розмірі пені (26531,99 грн.) значно перевищує розмір збитків (3915,36 грн.), тому суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 3915,36 грн.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 7830,72 грн. а саме: заборгованість за простроченим тілом кредиту – 3915,36 грн. та заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання – 3915,36 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 463,29 грн.

Керуючись ст. ст. 12,23,76,81,258,259,263,265,273,354 ЦПК України, на підставі ст.ст.549,551, 1054 ЦК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса підприємства: 01001, м. Київ, вул. Грушевського,1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 квітня 2014 року в розмірі 7830 (сім тисяч вісімсот тридцять) гривень 72 копійки, а саме: заборгованість за простроченим тілом кредиту – 3915,36 грн. та заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання – 3915,36 грн. та судові витрати в розмірі 463 (чотириста шістдесят три) гривні 29 копійок.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С. Д. Міхненко