Вирок № 82837560, 05.07.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1286/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2019 року. Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Скаб В.О.

з участю прокурора Грицишина В.С.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Львові об`єднане кримінальне провадження //№ 12016140050005716 від 17.12.2016 року, № 12018140050003339 від 23.07.2018 року № 12019140050000011 від 02.01.2019 року/ про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , є інвалідом третьої групи, раніше судимої вироком Личаківського районного суду м. Львова від 24.05.2019 за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

обвинувачена ОСОБА_1 16.12.2016 р., приблизно о 01.00 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту, що на пл. Осмомисла, напроти будинку №2 у м. Львові, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрала у потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон «Samsung G360H Galaxy Gore Prime Duos» вартістю 3 000 грн., всередині якого знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар» вартістю 20 грн., на рахунку якої знаходилось грошові кошти в сумі 20 грн., сім-карта мобільного оператора «Водафон» вартістю 15 грн., з чохлом вартістю 100 грн., чим спричинила потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 3 155,00 грн..

Крім цього, обвинувачена ОСОБА_1 22.07.2018 р. приблизно о 18.00 год., перебуваючи на вул.Шота Руставеллі, 11 у м.Львові, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрала у потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон марки «iPhone 4» вартістю 1 500 грн., із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_1 вартістю 20 грн., з чохлом вартістю 80 грн., мобільний телефон марки «Nokia 200» ІMEI: НОМЕР_4 вартістю 500 грн., із сім-карткою мобільного оператора «Лайфселл» з номером НОМЕР_2 вартістю 20 грн., золоте кільце вагою 5 грам вартістю 5 000 грн., золотий кулон вагою 2 грами вартістю 2 000 грн., грошові кошти в сумі 900 грн. та 20 євро (що згідно курсу НБУ станом на 22.07.2018 становило 613,52 грн.), завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 10 633,52 грн.

Крім цього, обвинувачена ОСОБА_1 02.01.2019 р., приблизно о 00.30 год., перебуваючи у приміщенні ресторану «Франкова кузня», що за адресою: м.Львів вул.Катедральна, 3, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрала з вищевказаного ресторану куртку марки «KENZO» вартістю 15 750 грн., яка належить потерпілій ОСОБА_4 , завдавши останній матеріальну шкоду на вказану суму, тобто, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнала повністю, підтвердила обставини вчинення нею крадіжок, зазначивши, що 16.12.2016 р., приблизно о 01.00 год., перебуваючи на зупинці транспорту, що на пл. Осмомисла, у м. Львові, викрала у ОСОБА_2 мобільний телефон.

22.07.2018 р. перебуваючи на вул.Шота Руставеллі, 11 у м.Львові , таємно викрала у ОСОБА_3 мобільні телефони, золоте кільце та золотий кулон; 02.01.2019 р . перебуваючи у приміщенні ресторану «Франкова кузня», що за адресою: м.Львів вул.Катедральна, 3, таємно викрала з ресторану куртку марки, яка належить ОСОБА_4 .. Викрадені речі планувала продати, оскільки гроші їй були необхідні на особисті потреби. У вчиненому щиро розкаялась та просила суворо її не карати, вказавши, що повністю усвідомила протиправність своїх дій, завдану потерпілим шкоду частково відшкодувала, однак зобов`язалась відшкодувати таку в повному обсязі.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченої та кваліфікація її дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності її позиції, роз`яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, повне визнання вини, часткове відшкодування шкоди потерпілим. Обставини, що обтяжують покарання - не встановлено.

Щодо особи обвинуваченої, то встановлено, що характеристика у ОСОБА_1 формальна; на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває; є інвалідом третьої групи.

Відповідно до ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано вчинене нею кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі, оскільки її виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Окрім цього, судом встановлено, що вироком Личаківського районного суду м. Львова від 24.05.2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України та обрано покарання у виді позбавлення волі терміном на 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України звільнено засуджену від обраного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий термін 1 (один) рік. На підставі ст.76 КК України зобов`язано засуджену періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Також, відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

З наведеного вбачається, що призначене реальне покарання та покарання з випробуванням не складаються та не поглинаються, а кожне з них виконується самостійно.

Суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_1 не порушила умов іспитового строку за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 24 травня 2019 року, оскільки злочини вчинені нею до ухвалення даного вироку.

Таким чином, суд вважає за необхідним ухвалити рішення про самостійне виконання вироку Личаківського районного суду м. Львова від 24 травня 2019 року.

Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає. Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Nokia 200» ІMEI: НОМЕР_4 , із сім-карткою мобільного оператора «Лайфселл» з номером НОМЕР_2 слід повернути потерпілій ОСОБА_3 ;

-куртку марки «KENZO» слід повернути потерпілій ОСОБА_4 .

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 на підставі ухвали Галицького районного суду м.Львова від 25.02.2019 р. у вигляді тримання під вартою залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту її затримання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме з 25.02.2019 р..

Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 24.05.2019 року щодо ОСОБА_1 виконувати самостійно.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Nokia 200» ІMEI: НОМЕР_4 , із сім-карткою мобільного оператора «Лайфселл» з номером НОМЕР_2 повернути потерпілій ОСОБА_3 ;

-куртку марки «KENZO» повернути потерпілій ОСОБА_4 .

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Волоско І.Р.