Рішення № 82836490, 04.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.07.2019

Справа № 320/3492/19

2/320/2281/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого – судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що спільне життя між ними не склалося через відсутність поваги один до одного та втрату взаєморозуміння. Від даного шлюбу вони з відповідачем мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що з квітня 2019 року вони почали мешкати окремо один від одного та шлюбні відносини між ними були припинені. Подальше продовження спільного проживання та збереження сім`ї вважає неможливим, тому просить суд розірвати шлюб.

Крім того, позивач зазначає, що після припинення шлюбних відносин відповідач не виконує свої батьківські обов`язки по утриманню дитини, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі ј частини з усіх видів заробітку /доходу/, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня звернення до суду із вказаним позовом і до повноліття дитини.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на її користь суму сплаченого нею судового збору у розмірі 768,40 гривень та витрат на правничу допомогу, яка полягає у послугах адвоката зі складання позовної заяви у розмірі 1000 гривень.

У судове засідання позивачка не з`явилася, але від неї надійшла заява з проханням слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, прізвище після розірвання шлюбу просить змінити на дошлюбне « ОСОБА_4 ». Від позовних вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовилася.

Відповідач у судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України уразі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не порушує прав та законних інтересів інших осіб.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 28 квітня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 286, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб (а.с.9).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.10).

Судом встановлено, що з квітня 2019 року шлюбні відносини між сторонами припинені, разом вони не мешкають та спільне господарство ними не ведеться.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідноч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами неможливо, суперечить інтересам сторін, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, на утриманні позивачки знаходиться неповнолітня дитина, відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.

Згідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними або визначаються судом.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнями учасників справи, їхніх представників.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів суд приймає до уваги матеріальне становище дитини та відповідача, відсутність у відповідача інших аліментних зобов`язань, та вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання сина у заявленому позивачкою розмірі.

Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи від дня пред`явлення позову, а саме з 03 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно із ч. 6ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів і позовні вимоги позивачки задоволено в повному обсязі, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Частиною 1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем за подання позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 768,4 грн. за вимогу щодо розірвання шлюбу, що відповідає встановленому абз.3 п.1 ч.2 ст.4 Закону «України «Про судовий збір розміру» на час його сплати.

Враховуючи, що у підготовчому засіданні відповідач визнав позов, що стало підставою для ухвалення рішення суду в підготовчому засіданні, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, інша частина судового збору відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 18, 247, 258, 264, 265, 268,294, 352-356 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити у повному обсязі.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 28 квітня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 286.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне - ОСОБА_4 .

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, а саме з 03 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з Державного бюджету України в особі Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області на користь ОСОБА_1 50% від сплаченої суми судового збору, що становить грошову суму у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок, сплачену згідно квитанції №39 від 03 травня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 768 /сімсот шістдесят вісім/ гривень 40 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , працює водієм у ФОП « ОСОБА_6 ».

Суддя: Т.В.Юрлагіна