Ухвала суду № 82835295, 01.07.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2064/19

Провадження № 2-з/0203/50/2019

УХВАЛА

01 липня 2019 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, треті особи – Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» ДМР, Дніпровської міської ради, треті особи – ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та відшкодування моральної шкоди.

06 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» ДМР в межах ціни позову – 1 449 283,09 гривень, накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать Дніпровській міській раді в межах ціни позову – 1 499 283,09 гривень. Заяву обґрунтовано тим, що позивач вважає, що в разі задоволення позовних вимог, відповідачі можуть відчужити власне майно, за рахунок якого можливе задоволення вимог позивача, що ускладнить або навіть може зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши подані матеріали, доходжу висновку, що заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при подачі заяви про забезпечення позову фізичній особі необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проте при подачі заяви не було сплачено судовий збір у повному обсязі.

До заяви про забезпечення позову долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що витрати, пов`язані зі зверненням до суду за захистом порушених прав є завеликими для нього через фінансову неспроможність, оскільки він є пенсіонером та єдиним джерелом його доходу є встановлена пенсія.

Так, в силу ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних в кримінальних справ від 17.10.2014 за № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 136 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В той же час у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Наведені у клопотанні доводи заявника не дають підстав для його задоволення та звільнення його від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, оскільки посилання позивача про відстрочення сплати судового збору мотивоване лише загальними посиланнями на те, що відповідач є пенсіонером, що не є тотожним незадовільному майновому стану, який не дозволяє сплатити встановлений законом судовий збір за подання до суду заяви. При цьому будь-яких доказів незадовільного, скрутного чи важкого майнового стану позивача до його позову не додано, та не надано навіть доказів дійсності наведених в клопотанні обставин.

Безпідставне звільнення сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Так, суд, дослідивши матеріали заяви, не знайшов підстав для звільнення заявника від сплати судового збору.

Отже, приписами статті 153 ЦПК встановлено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, треті особи – Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та відшкодування моральної шкоди повернути заявникові.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.О. Католікян