Ухвала суду № 82835219, 27.06.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/496/18

Провадження № 1-кс/202/6687/2019

У Х В А Л А

Іменем України

27 червня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Шишляннікова О.В.,

представника заявника - адвоката Піщенкова К.К.,

прокурора Гаподченка Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі скаргу адвоката Бондаря Іллі Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018042630000011 від 27.01.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Бондарь І.Л. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із клопотанням про встановлення процесуального строку проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018042630000011 від 27.01.2018 року.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що 23.04.2019 він звернувся до керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області зі скаргою на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні № 42018042630000011 від 27.01.2018 року, в якій просив винести постанову, якою встановити розумний строк для закінчення кримінального провадження № 42018042630000011 в один місяць з моменту її винесення, та зобов`язати прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Гаподченка Є.Ю. вчинити протягом цього строку одну з дій, передбачених ст. 283 КПК України.

Своїм листом від 02.05.2019 року №85-1549вих.9 заступник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Ковтун О.В. відмовив у задоволенні вказаної скарги.

Вказану вище відмову заявник вважає неправильною з наступних підстав.

Звертаючись з вищенаведеною скаргою, він послався на наступні об`єктивні обставини, які прокурор Ковтун О.В. залишив без уваги та не надав їм ніякої оцінки.

По-перше, стороні обвинувачення в кримінальному провадженні № 42018042630000011 від 27.01.2018 року відомі усі обставини, що є предметом досудового розслідування, та усі особи, дії або бездіяльність яких мають ознаки злочину.

Зокрема він, заявник, навів письмові докази того, що «невстановленою особою», яка отримала заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.07.2017 року про визнання за ним права власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєструвала це право за собою у встановленому законом порядку - ОСОБА_2 , а особа, яка «з метою заволодіння грошовими коштами виставила вказану квартиру на продаж та отримала від гр. ОСОБА_3 грошові кошти як завдаток за купівлю об`єкта нерухомості вартістю 2238739грн.» - це ОСОБА_1 , який купив вказану вище квартиру у ОСОБА_2 та хотів продати її ОСОБА_3 .

Вищенаведені обставини підтверджуються витягом з Державного реєстру прав власності, з якого видно, що ОСОБА_2 є першим власником вказаної вище квартири як новоствореного майна, а ОСОБА_1 - другим, та наразі останнім її власником.

Він також навів безсумнівні докази того, що вищенаведені обставини були відомі процесуальному керівнику в цьому кримінальному провадженні прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Гаподченку Є.Ю. , якому він про них письмово повідомляв.

В своїй скарзі він підкреслив, що з вищенаведеного виходить, що час, необхідний для закінчення досудового розслідування, потрібен лише для того, щоб надати правову оцінку відомим прокурору фактам та прийняти одне з рішень, передбачених ст. 284 КПК України.

Вищенаведені доводи прокурор проігнорував, пославшись на необхідність всебічного повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та, не відповів на питання про те, які саме обставини кримінального провадження залишилися не дослідженими до цього часу.

Більше того, прокурор Ковтун О.В. сам підтвердив той факт, що усі обставини кримінального провадження стороні обвинувачення відомі, повідомивши, що ПАТ «Дельта Банк» визнаний потерпілим в ньому. Отже, стороною обвинувачення встановлено, якій особі спричинена шкода злочинними діями, якими саме та яким чином. Отже, є достатньо підстав для пред`явлення цій особі підозри.

По-друге, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018042630000011 триває вже один рік та п`ять місяців, тобто майже максимальний строк для досудового розслідування, який законодавець наразі вважає розумним.

По-третє, прокурор Ковтун О.В. не взяв до уваги відомий йому факт, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42018042630000011 з самого початку здійснюється неналежним чином, що підтверджується ухвалами слідчих суддів Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про відведення від вказаного кримінального провадження вже двох процесуальних керівників: Захарчука В.О. та Кравцова А.С. , а також слідчої Малієнко В.В.

У зв`язку з викладеним, заявник просив визнати неправомірною відмову заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Ковтуна О.В. у встановленні розумних строків у кримінальному провадженні № 42018042630000011 від 27.01.2018 року неправомірною та встановити розумний строк для закінчення кримінального провадження № 42018042630000011 в один місяць з моменту винесення відповідної ухвали.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заявлене клопотання та наполягав на його задоволенні.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42018042630000011 від 27.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до положень ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Стаття 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, практика Європейського суду з прав людини тлумачить норму ст. 6 Конвенції достатньо поширювальною і «розумні строки» розгляду справи починають відліковуватись від дати обвинувачення чи моменту, коли стало відомо, що органи державної влади сприймають особу як підозрюваного, навіть якщо офіційного повідомлення про підозру не було.

Поняття «обвинувачення» також трактується достатньо широко: як «офіційне повідомлення, виходить від компетентного державного органу та містить вказівку на вчинення кримінально-караного правопорушення». Це може бути і арешт, і початок слідства, коли особу притягують як підозрювану, і повідомлення про кримінальне переслідування.

Крім того, «у ряді випадків воно може приймати форму інших заходів, що передбачають таке твердження і що таким чином впливають на положення підозрюваного» (рішення ЄСПЛ від 27.02.1980 по справі Deweer, Series A: Judgements and Decisions, Volume 35 (1980), P.24; рішення ЄСПЛ по справі Eckle v. Germany, 1982).

У справі «Меріт проти України» (див. п.70, рішення від 30.03.2004) ЄСПЛ зазначив, що обґрунтування, надане Урядом в оцінці тривалості провадження, не відповідає прецедентній практиці Суду. Він нагадує, що у кримінальних справах «розумний строк», передбачений статтею 6 § 1 Конвенції, починається з того часу, коли особі було пред`явлено обвинувачення; це може статись як до моменту розгляду справи в суді (Deweer v. Belgium, judgemnt, p. 22, § 42), так і з дня арешту, дня, коли відповідна особа була офіційно повідомлена, що проти неї висунуте обвинувачення у справі, або з дня, коли було розпочато попереднє слідство (досудове розслідування) (рішення ЄСПЛ від 27.06.1968 по справі Wemhoff, P. 26; рішення ЄСПЛ від 27.06.1968 по справі Neumeiser, Р 41; рішення ЄСПЛ від 16.07.1974 по справі Ringesein, P.45).

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства").

У розумінні ЄСПЛ для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює весь період провадження.

У справі «Антоненков проти України» Європейський суд наголосив, що «розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника (рішення у справі «Антоненков та інші про України» від 22 листопада 2005 року, остаточне).

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження, відповідно до ч. 3 ст. 28 КПК України, є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що на момент розгляду скарги на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні № 42018042630000011 від 27.01.2018 року до закінчення строку досудового розслідування лишалося менше місяця відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України, а заявник просив у поданій скарзі прокурора встановити розумний строк для закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні в один місяць з моменту її винесення, а також враховуючи той факт, що досудове розслідування здійснювалося неналежним чином, про що свідчать ухвали слідчих суддів про відводи двох прокурорів та слідчого у вказаному кримінальному провадженні, вважаю, що скарга в частині визнання неправомірною відмови заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Ковтуна О.В. у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. З тексту відмови прокурора у задоволенні скарги на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні вбачається, що прокурор обмежився лише загальними формулюваннями підстав для відмови у задоволенні скарги без належного їх обґрунтування.

За таких обставин, вважаю необхідним зобов`язати заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Ковтуна О.В. повторно розглянути скаргу адвоката Бондаря І.Л. в інтересах ОСОБА_1 на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні № 42018042630000011 від 27.01.2018 року з урахуванням викладених у вказаній ухвалі обставин.

Стосовно вимог скарги в частині встановлення розумного строку для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Згідно зі статтею 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Отже, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до слідчого судді з клопотанням про встановлення строків досудового розслідування та про необхідність здійснення кримінального провадження у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України. Однак чинний КПК України не передбачає розгляд даного клопотання в одному провадженні разом зі скаргою, поданою порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, тому вважаю за необхідне роз`яснити заявнику, що він має право на звернення з вказаним клопотанням до слідчого судді окремо, у зв`язку з чим в цій частині вимоги скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 28, 114, 369-372, 376 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу адвоката Бондаря Іллі Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Ковтуна О.В. у задоволенні скарги на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні № 42018042630000011 від 27.01.2018 року.

Зобов`язати заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Ковтуна О.В. повторно розглянути скаргу адвоката Бондаря Іллі Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 на недотримання розумних строків в кримінальному провадженні № 42018042630000011 від 27.01.2018 року.

У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.