Вирок № 82834984, 05.07.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №308/11019/17

1-кп/303/55/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Гейруша В.Б.

судді Куропятник О.М.

присяжних Смерічка Т.В.

Ковач А.П.

Ковач С.В.

при секретарі Малець В.В.

з участю: прокурора Андришина О.В., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника потерпілих Штефанюка І.М., обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого Музичука Є.А., перекладача Павловець Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Октемберян Вірменія, громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.15 - п.п. 1,5 ч.2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він у невстановленому досудовим розслідуванням місці та в невстановлений час, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, придбав від невстановленої досудовим розслідуванням особи одноразовий протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто» із реактивним кумулятивним пострілом (боеприпасом) та в подальшому умисно, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, зберігав та носив вказаний гранатомет з боеприпасом при собі до 21 год. 19 хв. 27.01.2017, доки не використав його за призначенням, здійснивши постріл в будинок АДРЕСА_2 , в якому знаходився ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , після чого залишив пусковий пристрій РПГ-22 «Нетто» та з місця події зник.

Згідно висновку експерта №12/12 від 03.04.2017 в будинку за адресою АДРЕСА_2 , стався вибух реактивного кумулятивного пострілу з одноразового протитанкового гранатомета РПГ-22 «Нетто». Реактивний кумулятивний постріл (боеприпас) був приведений в дію реактивним протитанковим гранатометом РПГ-22 «Нетто», який відноситься до категорії боєприпасів. Одноразовий реактивний протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто» виготовлений промисловим способом в СРСР у 1988 році. Реактивний кумулятивний постріл до РПГ-22 «Нетто» споряджається бризантними (окфол) та метальними вибуховими речовинами (піроксиліновий порох 7/ГТР ОСОБА_5 А). Предмет, вилучений поблизу будинку за адресою АДРЕСА_3 . Ужгород, вул. Кошицька, 31, є пусковим пристроєм від реактивного протитанкового гранатомета РГТГ-22 «Нетто», який призначений для направлення та запуску реактивного кумулятивного пострілу. Пусковий пристрій виготовлений заводським (промисловим) способом. Металева частина, яка була вилучена в будинку за адресою АДРЕСА_2 є частиною корпусу стартового двигуна від пострілу протитанкового гранатомета РПГ-22 «Нетто», приведеного в дію. Реактивний кумулятивний постріл виготовлявся заводським (промисловим) способом. Металеві частини (осколкові елементи) від пострілу, які були вилучені в будинку за адресою АДРЕСА_2 , ймовірно були пострілом приведеного в дію з пускового пристрою гранатомета РПГ-22 «Нетто», який було вилучено поблизу будинку за адресою АДРЕСА_2 .

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України - носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що він, будучи обізнаним про роботу ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття», які розташовані в с. Соломоново Ужгородського району, де раніше періодично працював, та перебуваючи в конфліктних відносинах із ОСОБА_6 , чоловіком попередньої власниці вказаних підприємств ОСОБА_7 , був залучений для надання консультацій та допомоги у діяльності підприємств новому власнику Оганесяну Арману ОСОБА_8 . ОСОБА_3 був також обізнаним і про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у зв`язку із постійним проживанням за межами України залучили для допомоги і консультацій знайомого ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 консультував ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з приводу юридичних підстав втрати права власності на ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття», а також порядку захисту їхніх прав у правоохоронних органах. Внаслідок послідовної позиції потерпілих та належного юридичного супроводу кримінального провадження за фактом зміни власників ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття», вдалося запобігти подальшому розпорядженню ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття», а тому у ОСОБА_3 виник умисел на вчинення вбивства ОСОБА_1 та його сім`ї з метою помсти та усунення перешкод для розпорядження підприємствами.

З цією метою ОСОБА_3 при невстановлених слідством обставинах придбав одноразовий протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто» із реактивним кумулятивним пострілом (боеприпасом).

Таким чином, 27.01.2017 о 21:19, ОСОБА_3 , знаходячись на вулиці Кошицькій в м. Ужгороді, біля будинку №31, в якому проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , попередньо переконавшись в тому, що в будинку включене світло та знаходяться його мешканці ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , діючи умисно, з метою заподіяння смерті двом особам, які перебувають в будинку, усвідомлюючи, що застосовує спосіб вчинення злочину, небезпечний для життя й інших осіб та небезпека для життя інших осіб, з огляду на місце в житловому кварталі, вечірній час та знаряддя злочину є реальною, привів у готовність для стрільби одноразовий протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто», споряджений реактивним кумулятивним пострілом (боеприпасом) та здійснив з нього один прицільний постріл в освітлене вікно другого поверху будинку АДРЕСА_2 . Внаслідок вибуху реактивного кумулятивного пострілу (боеприпасу) в будинку утворилася пожежа, повалилася частина стелі, а ОСОБА_1 отримав термічні опіки обидвох рук та шкірного покрову голови, однак ОСОБА_3 свій умисел на позбавлення життя потерпілих до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки внаслідок пострілу він не поцілив у вікно, снаряд влучив вище вікна другого поверху у горище, а мешканці вказаного будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одразу після пострілу вибігли на подвір`я і їм була надана допомога.

Згідно висновку експерта №534 від 28.07.2017 при судово-медичній експертизі потерпілого ОСОБА_1 , а також згідно даних медичної документації, яка заповнена на його ім`я у нього були виявлені тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків полум`ям обох кистей І ст. L 4, потиличної та тім`яної ділянок голови. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії полум`ям з захватом вищевказаних ділянок шкіри і по своєму характеру потягли за собою розлад здоров`я на час більше 6 але менше 21 дня і по цій ознаці, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я і вкладаються в час і місце пригоди, яка мала місце 27.01.2017 року.

У результаті вчиненого кримінального правопорушення, згідно висновку експерта №9704 від 28.08.2017, технічний стан будинку за адресою м. Ужгород, вул. Кошицька, 31 віднесений до категорії - «З» не придатний до нормальної експлуатації. Вартість пошкоджень (матеріальних збитків) житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , які виникли в результаті пожежі (вибуху) становить 1 386 587 гривень.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, - у закінченому замаху на вбивство двох осіб, вчиненому способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 - п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України винним себе не визнав та показав, що до березня 2015 року працював на підприємстві свого дядька ОСОБА_9 . Після сварки з останнім в період 2015-2016 років до заводу не мав ніякого відношення. В грудні 2016 року познайомився з ОСОБА_10 , який попросив його допомогти в організації виробництва на підприємстві, на що він погодився. В січні 2017 року був на заводі разом з Шершуном та двома охоронцями. Пробув на підприємстві 20-30 хвилин та розповів Шершуну про те, що потрібно зробити для запуску виробництва.

Приблизно з 19 по 21 годину 27 січня 2017 року разом з ОСОБА_11 та його дружиною ОСОБА_12 перебував в кафе "Чілі-піца", що в Новому районі м. Ужгорода, де вживав пиво, після чого разом з ОСОБА_13 приїхав до себе додому на вул. Залізничну. Від випитого пива почував себе погано, а тому на початку десятої години вечора пішов спати, залишивши дружину ОСОБА_14 з ОСОБА_13 . Вранці слідуючого дня дружина ОСОБА_15 повідомила про те, що вночі приходили особи в цивільному, яким вона сказала, що його немає вдома. Від адвоката дізнався про постріл з гарнатомета по будинку ОСОБА_1 , до події немає жодного відношення. В той же день дав пояснення працівнику поліції Немешу, здав добровільно кров в лікарні на ОСОБА_16 . До часу затримання, 12.06.2017 року не переховувався від правохоронних органів. Між ним та подружжям ОСОБА_17 завжди були приязні відносини. Інкримінованого йому злочину не вчиняв, про що відомо як прокурору, так і ОСОБА_1

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засідані показав, що з 1985 році товаришує з ОСОБА_18 , який на той час працював в Московському карному розшуку. Згодом Саргсян ОСОБА_19 привіз з Росії до ОСОБА_20 , надав йому житло, роботу на своєму підприємстві, познайомив з ним. Восени 2016 році ОСОБА_21 повідомив його, що вигнав з підприємства племінника ОСОБА_22 . 16 січня 2017 року йому зателефонував ОСОБА_23 і повідомив, що рейдерським шляхом захопили його підприємство. Він зателефонував начальнику Ужгородського райвідділу поліції Мацола і попросив прийняти та вислухати директора ОСОБА_24 з приводу подій на заводі і розібратися в ситуації згідно чинного законодавства.

Вечером 27 січня 2017 року разом з дружиною ОСОБА_2 перебував в своєму будинку на вул. Кошицька в м. Ужгороді. Так як в той вечір не приїхали до них ночувати внучки, то вони з дружиною близько 21 години піднялися на другий поверх. В цей час він почув шум, прогримів вибух, внаслідок якого було пошкоджено майно, а він отримав тілесні ушкодження.

Після висновку одорологічної експертизи вважає, що замах на його та дружини життя вчинив ОСОБА_25 , який знав, що тільки він в місті Ужгороді зможе захистити ОСОБА_26 від рейдерського захоплення його підприємств.

Обвинувачений раніше бував в його будинку, знав розміщення кімнат; роздруківки телефонних з"єднань вказують на те, що ОСОБА_25 в період 25-27 січня 2017 року перебував біля його будинку; з відеоспостереження вбачається, що о 21 год. 17 хв. до його будинку підійшов чоловік ззовні схожий на обвинуваченого, який через дві хвилини здійснив постріл з гранатомета в напрямку освітленого вікна його будинку, де в той час перебував він разом з дружиною.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила покази потерпілого ОСОБА_1 та пояснила, що в 2011 році ОСОБА_25 був в їхньому будинку, де займався заміною паркета і знав розташування кімнат.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він керував підприємствами "Едельвейс" та "Дари Закарпаття". З 2004 року по 2018 року справами заводу не займався. З потерпілим ОСОБА_1 знайомий більше 30 років, перебуває з ним та його дружиною в дружніх стосунках. ОСОБА_1 ніколи не був засновником вказаних підприємств, ніколи ними не керував. ОСОБА_3 є його племінником, сином його покійного брата. Раніше мав з ним дружні відносини, допоміг останньому приїхати з Росії в м. Ужгород, де забезпечив його житлом, автомобілем та роботою. ОСОБА_3 згодом став виконував доручення по роботі безвідповідально, зловживав спиртним, у нього з ним почалися конфлікти по роботі, обвинувачений не виправдав його надій. Зараз відносин з ОСОБА_3 ніяких не підтримує. У 2017 році дізнався про рейдерське захоплення підприємств "Едельвейс та "Дари Закарпаття" від знайомого, у зв"язку з чим він зателефонував своєму брату та ОСОБА_1 , які йому підтвердили таку інформацію.

Обвинувачений служив у десантних військах, має військову підготовку, розбирається в різних типах зброї, бував на охоті.

Свідок ОСОБА_24 показав, що з 1995 року працював на заводі під керівництвом ОСОБА_27 , а в подальшому заводом керував не офіційно ОСОБА_3 за дорученням ОСОБА_28 . Щодо конфліктів між обвинуваченим та керівництвом йому не відомо, однак після конфлікту за вказівкою керівництва він забрав у ОСОБА_3 документи і ключі. Автомобіль який перебував у користуванні заводу та належав керівництву, був оформлений формально на нього, в подальшому восени 2017 року за вказівкою ОСОБА_3 від імені керівництва автомобіль було переоформлено на іншу йому невідому особу. З приводу керування заводом, підтримував зв"язок з ОСОБА_18 . 16 січня 2017 року на завод прийшов невідомий чоловік, представився підприємцем зі Львова та надав документи засновника та витяги з Реєстрів, на підставі яких він став новим власником заводу, тоді ж відбулося рейдерське захоплення. Він зателефонував ОСОБА_29 , той порадившивсь з ОСОБА_1 з приводу ситуації на заводі, сказав йому звернутися в райвідділ поліції написати заяву про злочин. Про вибух у будинку ОСОБА_1 дізнався в той же день від колеги ОСОБА_30 , хто скоїв вибух і по якій причині він незнає.

Свідок ОСОБА_31 показав, що в період 2002-2015 років працював в ТОВ "Едельвейс" інспектором по охороні праці, представляв підприємство по різним правовим питанням. Саргсян Мушег влаштував ОСОБА_3 на підприємство. В подальшому ОСОБА_3 став керувати підприємством. ОСОБА_1 перебував у дружніх стосунках з власником підприємства ОСОБА_32 , консультував його по різним питанням. По телефону ОСОБА_33 повідомив про рейдерське захоплення заводу, скаржився на ОСОБА_3 , вважав, що обвинувачений занапастив завод, вимагав ліквідувати доручення на розпорядження ОСОБА_3 та керування ним автомобілем підприємства, що він і зробив.

Свідок ОСОБА_34 показав, що в період 2012-2016 років працював охоронцем. В цей час ОСОБА_24 та ОСОБА_3 керували підприємством "Едельвейс". Через деякий час ОСОБА_24 заборонив пускати на завод ОСОБА_3 , а після зміни керівництва заводу на ОСОБА_10 знову на завод став приходити ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_35 показав, що на початку 2017 року був залученим в якості криміналіста до огляду місця події- вибуху в будинку, який належить ОСОБА_1 Надавав допомогу слідчо-оперативній групі в огляді тубуса від гранатомета, що був виявлений та вилучений на місці події, наклав абсорбент на відрізки стерильних марлевих серветок, обгортав їх харчовою фольгою та помістив в номерні експертні пакети. Виконав всі необхідні дії щодо вилучення запахових слідів.

Свідок ОСОБА_36 показав, що близько 21 години 27 січня 2019 року разом з іншим чоловіком був запрошений жінкою поліцейським в якості понятого при огляді місця скоєння злочину по АДРЕСА_2 Бачив як тубус зеленого кольору обгортали марлею для вилучення запахових слідів, після чого все опечатували в пакети.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_37 показав, що проводив судово-одорологічну експертизу по запаховим слідам, вилученим з тубуса РПГ-22 в ході огляду місця події по вул АДРЕСА_2 в м. Ужгород 27 січня 2017 року. За результатами дослідження всі три собаки-детектори вказали на спільне джерело запаху крові ОСОБА_3 з запаховими слідами, вилученими з поверхні металевої заглушки та частин спускового гачка тубуса РПГ-22.

Свідок ОСОБА_38 показав, що працював у карному розшуку та перевіряв алібі ОСОБА_3 щодо перебування в "Чілі-піцерія". В момент скоєння злочину телефон ОСОБА_3 знаходився за адресою його проживання. Телефон запрацював тільки вечером наступного дня. Свідок ОСОБА_39 показав, що ввечері 27.01.2017 року знаходився разом з дружиною, дітьми та ОСОБА_40 у "Чілі-піцерії". Останній приїхав до них близько 18 години. Близько 20 год. 40 хв. він підвіз ОСОБА_41 додому, вдома на нього чекала дружина та син. Через деякий час вони з дружиною поїхали до себе додому в с.Невицьке.

Свідок ОСОБА_42 підтвердила покази ОСОБА_39

Свідок ОСОБА_43 показала, що 27.01.2017 року близько 21 години додому повернувся її чоловік ОСОБА_25 з подружжям ОСОБА_44 , які побули в них вдома приблизно до 22 години і поїхали додому. Її чоловік ліг спати вдома і не покидав квартиру до ранку. Близько 23 год. 30 хв. до них додому прийшли працівники поліції в цивільному одязі, але вона їх в квартиру не впустила.

Свідок ОСОБА_45 показав, що знає обвинуваченого з позитивного боку, знає, що останній поважав ОСОБА_1 і вважає, що він не міг вчинити злочин відносно нього. ОСОБА_46 не приймав офіційну участь в угодах підприємств "Едельвейс" та "Дари Закарпаття".

На підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинах стороною обвинувачення зібрані письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені судом.

Так стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 суду надано: протоколи тимчасових доступів про вилучення роздруківок телефонних з"єднань, за висновками яких вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3 давав неправдиві покази щодо свого місцезнаходження, а його покази не забезпечують йому алібі; ОСОБА_3 24.01.2017 року їздив в район скоєння злочину з метою кращого орієнтування на місцевості, підшукування вигідного місця для вчинення пострілу; протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_47 по АДРЕСА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено картонну коробку з предметами схожими на запали до гранат, предмети схожі на патрони, мисливські набої, предмет схожий на пістолет з патронами; протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем); протокол огляду відеозапису з камери спостереження, встановленої на будинку №27 по вул. Кошицькій в м. Ужгород, на якому зафіксовано, що о 21 год. 36 хв. на задньому плані вулиці проходить особа чоловічої статті, стрункої статури, одягнена в темний одяг, що зупиняється біля паркану, розвертається та повертаєтьсся в тому напрямку звідки проходила та о 21 год. 29 хв. як проходить та ж особа та тримає в руках продовгуватий предмет схожий на РПГ в сумці, готується до пострілу, після чого відкидає тубус і втікає у напрямку з якого приходив; огляд місця події- провулку в м. Ужгород між будинками №35 та №15 вул. Кошицька з фототаблицями, в ході якого біля місця скоєння злочину- будинку АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено пусковий пристрій гранатомета РПГ-22 «Нетто"; акт про пожежу в будинку АДРЕСА_2 ; огляд місця події- будинку АДРЕСА_2 та прилеглої до нього АДРЕСА_2 ; висновок судово-одорологічної експертизи №34 від 17.02.2017, згідно якого зразок запаху відібраного з крові ОСОБА_3 має спільне джерело зі зразком запаху вилученого з поверхні металевої заглушки тубуса РПГ-22 та зі зразком запаху вилученим з поверхні частини спускового гачка тубуса РПГ-22; висновок судової вибухотехнічної експертизи №12/12 від 03.04.2017, згідно якого в будинку АДРЕСА_2 стався вибух реактивного кумулятивного пострілу з одноразового протитанкового гранатомета РПГ-22 "Нетто"; висновок судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 28.08.2017 року , згідно якого технічний стан будинку АДРЕСА_2 не придатний до нормальної експлуатації, вартість пошкоджень (матеріальних збитків) будинку, які виникли в результаті пожежі (вибуху) становить 1 386 587 грн.; висновок судово-медичної експертизи №534 від 28.07.2017 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров`я і вкладаються в час і місце пригоди, яка мала місце 27.01.2017; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено коробку з мобільним телефоном "Samsung", мобільний телефон "Nokia", блокнот із записами, папку з документами; протоколом обшуку у будинку АДРЕСА_2 , в ході якого на 1-му поверсі будинку було виявлено чохли кольору хакі; висновок комплексної молекулярно-генетичної експертизи №3/671 від 30.08.2017, згідно якого на одному з чохлів виявлених у будинку АДРЕСА_2 наявні сліди суміші вуглеводів, яка характерна для нафтопродуктів та паливно мастильних речовин та дистилятної нафтової оливи; довідки Управління карного розшуку ГУНП в Закарпатській області про проведений аналіз роздруківок з"єднань за 27.01.2017 року абонента мобільного зв"язку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 та абонента ОСОБА_39 , за результатами аналізу ОСОБА_3 24.01.2017 року їздив в район скоєння злочину; протокол слідчого експерименту, проведеного для перевірки показів свідка ОСОБА_39 та встановлення часу, необхідного для руху від місця проживання ОСОБА_3 до потерпілого, та згідно якого відстань місця проживання ОСОБА_3 до місця проживання свідків ОСОБА_39 , ОСОБА_48 становить 20,2 км, для подолання такої відстані знадобилось 20 хв.; ухвали слідчих суддів Ужгородського міськрайонного суду від 18.01.2017 року в межах кримінального провадження №120170701700000069 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України щодо самовільного захоплення ТОВ "Едельвейс" про накладення арешту на майно ТОВ "Едельвейс" та ПСП "Дари Закарпаття".

Дослідивши безпосередньо у судовому засіданні надані учасниками кримінального провадження докази, проаналізувавши їх у сукупності, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 - п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України були вчинені ОСОБА_3

Так, обвинувачення стверджує, що замах на умисне вбивство ОСОБА_1 , ОСОБА_2 був вчинений ОСОБА_3 шляхом здійснення пострілу по будинку АДРЕСА_2 з одноразового протитанкового гранатомета РПГ-22 «Нетто", який обвинувачений незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи у невстановленому місці, невстановлений час.

За версією сторони обвинувачення мотивом вчинення замаху на умисне вбивство ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у ОСОБА_3 була помста ОСОБА_1 та усунення перешкод для розпорядження останнім підприємствами.

Аналізом наданих прокурором доказів та заслуханих в судовому засіданні показів потерпілих та свідків встановлено, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 ніколи не були засновниками ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття», не керували ними, не працювали на вказаних підприємствах та не мали до них жодного відношення, а лише перебували у приятельських стосунках з ОСОБА_18 .

Досліджений безпосередньо у судовому засіданні висновок судово-одорологічної експертизи №34 від 17.02.2017, згідно якого зразок запаху, відібраного з крові ОСОБА_3 має спільне джерело зі зразком запаху вилученого з поверхні металевої заглушки тубуса РПГ-22 та зі зразком запаху, вилученим з поверхні частини спускового гачка тубуса РПГ-22 не може буди допустимим доказом на підтвердження факту вчинення інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, оскільки зазначена експертиза проведена за методикою проведення судово-одорологічної експертизи, яка за даними Реєстру методик проведення судових експертиз станом на 17.02.2017 року відсутня, що підтверджується листом заступника Міністра з питань виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Крім того, за висновком науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення і застосування окремих норм та положень кримінального процесуального права України, на підставі ЗУ "Про наукову і науково-технічну експертизу" проведення судових експертиз у кримінальному провадженні у разі, якщо методика проведення даної категорії судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) не затверджена у встановленому законом порядку не допускається.

Згідно протоколу огляду відеозапису з камери спостереження, встановленої на будинку №27 по вул. Кошицькій в м. Ужгород, зафіксовано, що о 21 год. 36 хв. на задньому плані вулиці проходить особа чоловічої статті, стрункої статури, одягнена в темний одяг, що зупиняється біля паркану, розвертається та повертається в тому ж напрямку звідки проходила. Та ж особа тримає в руках продовгуватий предмет схожий на РПГ, в сумці, готується до пострілу, після чого відкидає тубус і втікає з місця скоєння злочину. Оцінюючи даний протокол, суд доходить висновку, що він не містить доказів, що мають значення для встановлення фактичних обставин даного кримінального провадження, прямо не вказує на причетність до даної події ОСОБА_3 . Будь-якої іншої інформації щодо обставин даного провадження на камерах відеоспостереження не зафіксовано.

Щодо причетності ОСОБА_3 до вчинення безпосередньо замаху на умисне вбивство ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , готування до злочину та його знаходження на місці вчинення злочину прокурором надано довідку Управління карного розшуку ГУНП в Закарпатській області про проведений аналіз роздруківок з"єднань за 24.01.2017 року абонента мобільного зв"язку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 та абонента ОСОБА_39 . За результатами аналізу ОСОБА_3 24.01.2017 року їздив в район скоєння злочину, суд не приймає як належний доказ, так як не вказано конкретний час перебування обвинуваченого в даному районі та незнято інформації з відеокамер станом на 24.01.2017 саме з розташування будинку потерпілих.

Крім того, органом досудового розслідування не було встановлено саме обставин незаконного придбання, зберігання саме обвинуваченим вказаної зброї та боєприпасів, зокрема, не встановлено дати і часу їх придбання, обставин, за яких зброя і боєприпаси були придбані, місця, за яким обвинувачений їх зберігав, тривалість часу такого зберігання.

Стороною обвинувачення не зазначені свідки, які могли би підтвердити, що обвинувачений придбав, зберігав та використав вищезазначену зброю та боєприпаси, а також, що у останнього був відповідний умисел на вчинення таких дій. В обвинувальному акті не було вказано безпосередньо закону, який би передбачав обов`язкове отримання дозволу на придбання та зберігання зброї та боєприпасів.

Фактично обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України ґрунтується лише на тому, що вказана зброя і боєприпаси були віднайдені на місці вчинення злочину. Проте, за відсутності будь-яких об`єктивних даних, що вказані зброя і боєприпаси були придбані та зберігались саме обвинуваченим ОСОБА_3 , не є спроможною версія органу досудового розслідування про винуватість обвинувачених у вчиненні цього злочину.

Недоведеність обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України спростовує версію органу досудового розслідування про те, що вказана зброя та боєприпаси були придбані та зберігались обвинуваченими з метою вчинення замаху на умисне вбивство ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Під час судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не були надані взагалі докази існування між обвинуваченим та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 конфлікту з приводу діяльності підприємств "Едельвейс" та "Дари Закарпаття".

Згідно зі ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання, чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частини другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

Згідно з положеннями статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Дана презумпція невинуватості є одним із основних принципів сучасного кримінального провадження, що в Україні визнана відправною точкою правосуддя. Окрім того, це положення закріплено в пункті 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якій зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання обвинувачених винуватими у вчиненні інкримінованих їм діянь суд керується стандартом доведення, тобто стандартом переконання, визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, зокрема тим, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а також те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 (із змінами), всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення докази, які судом були визнані належними та допустимими, підтверджують саме подію кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15- п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, однак не доводять поза розумним сумнівом причетності обвинуваченого ОСОБА_3 до їх вчинення.

В обвинувальному акті щодо ОСОБА_3 вісутнє належне формулювання обвинувачення, не зазначені всі елементи інкримінованих ОСОБА_49 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15- п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України. Фактично обвинувачення ОСОБА_3 , зокрема, щодо мотиву вчинення злочину, умислу на його вчинення побудовано на припущеннях органу досудового розслідування.

Таким чином, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримавшись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції, вирішивши у вказаному кримінальному провадженні лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність і неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку про необхідність відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України ухвалення у даному кримінальному провадженні виправдувального вироку у зв`язку із тим, що стороною обвинувачення не доведено, що злочини, передбачені ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 - п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України вчинені саме обвинуваченим ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 129 ч.3 КПК України заявлені потерпілим цивільний позов слід залишити без розгляду.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.6, 32, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 7, 8, 9, 17, 23, 41, 94, 214, 223, 246, 258, 260, 278, 284, 291, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 263, ч.2 ст.15 - п.п. 1,5 ч.2 ст. 115 КК України та виправдати за недоведеністю, що це кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - скасувати, звільнивши його негайно з-під варти в залі суду.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 15.06.2017 року (№308/1736/17) на майно: мобільний телефон "Nokia х2”, аркуш блокноту із записами, чоловічі штани чорного кольору, чоловічий светр-гольф чорного кольору, чоловічу балонову куртку чорного кольору - скасувати.

Речові докази: мобільний телефон "Nokia х2”, аркуш блокноту із записами, чоловічі штани чорного кольору, чоловічий светр-гольф чорного кольору, чоловічу балонову куртку чорного кольору, вилучені 13.06.2017 в ході обшуку помешкання

ОСОБА_3 - повернути останньому за належністю; пусковий пристрій від реактивного протитанкового гранатомета РПГ-22 "Нетто", залишки від пострілу, задню частину від пускового механізма, що зберігаються в кімнаті зберігання зброї Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області - знищити.

Цивільний позов ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати по справі віднести за рахунок держави.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий В.Б.Гейруш

Суддя О.М. Куропятник

Присяжні Т.В. Смерічка

А.П. Ковач

С.В. Ковач