Постанова № 82833993, 02.07.2019, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/498/19

Провадження № 2-а/240/5/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Шинкаренко А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Ламєкіна С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , до сержанта поліції поліцейської роти батальйону патрульної поліції в містах Краматорська та Слов`янська Управління патрульної поліції в Донецькій області - Гарцева Олексія Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Державного агенства рибного господарства у Донецькій області, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

07.06.2019 року позивач - ОСОБА_1 , звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить скасувати постанову серії НК № 512709 від 04.06.2019 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену відносно нього за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 червня 2019 року він керував автомобілем ВАЗ 212140 державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухався по вулиці Олекси Тихого в м.Краматорськ. Зробив зупинку транспортного засобу, о 00.04 години, біля магазину АТБ - будинок № 102, на місці для паркування. Поряд з ним зупинився службовий автомобіль працівників поліції. Двоє поліцейських підійшли до автомобіля, один з них представився, та повідомив йому, що в нього не працює задній правий габарит. В свою чергу він повідомив, що це порушення усуне на місці. Працівник поліції почав цікавитись чи не зловживав він сьогодні алкогольними напоями, на що, він відповів, що він так само, як і вони, здійснює правоохоронні заходи, пересуваючись на службовому автомобілі в форменому одязі, і взагалі не вживає алкоголь. Після цього поліцейський витребував його водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і поліс обов`язкового страхування на службовий автомобіль ВАЗ 212140 державний номерний знак НОМЕР_1 . Після пред`явлення ним усіх документів, поліцейський йому повідомив, що поліс обов`язкового страхування не дійсний, так як його не зазначено в якійсь базі і склав на нього постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Зазначає, що правилами дорожнього руху передбачена обов`язковість підтвердження інформації в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України лише електронного договору зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії). Поліс №АО/0846605 від 31.05.2019 на автомобіль ВАЗ 212140 не є електронним договором, а отже його підтвердження в єдиній централізованій базі даних, ані правилами дорожнього руху, ані іншими діючими нормативно - правовими актами України - не

вимагається. Крім того, ОСОБА_2 не визнав його винним в скоєнні адміністративного правопорушення, а тільки постановив притягнути його до адміністративної відповідальності. В

порушення статті 285 КУпАП постанова не була оголошена після закінчення розгляду справи. Справа була розглянута на місці зупинки автомобіля, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції, а також враховуючи час розгляду справи (00 год. 04 хв.) позбавив його скористатись правами, передбаченими статтею 286 КУпАП.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 10 червня 2019 року року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено до слухання о 10 годині 30 хвилин 02 липня 2019 року.

02.07.2019 року на виконання вимог ухвали Олександрівського районного суду Донецької області від 10.06.2019 року надійшла заява приватного акціонерного товариства ""Українська транспортна страхова компанія з додатками.

Позивач в судовому засіданні, підтримав заявленні позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. В обгрунтування своєї позиції по справі зазначив, 04.06.2019 року перебував у рейді і 00 год 04 хв в м. Краматорську під`їхав до магазину АТБ, поряд з ним зупинився службовий автомобіль працівників поліції. Працівник поліції витребував його водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і поліс обов`язкового страхування на автомобіль. Після пред`явлення ним усіх документів, поліцейський йому повідомив, що його поліс обов`язкового страхування чомусь не дійсний, так як його не зазначено в базі, і склав на нього постанову. Зазначив, що працівники поліції його не зупиняли, він сам зупинився.

Представник третьої особи - Ламєкін С.М., в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що згідно відзиву та відеозапису, жодного доказу в підтвердження інкримінованого правопорушення відповідачем не було надано. З відео не вбачається, що у ОСОБА_1 відсутній поліс обов`язкового страхування та не зафіксовано факт перевірки полісу, якою встановлено його недійсність. Зазначив, що для здійснення правоохоронних заходів, групи виїжджають з наявністю всіх необхідних документів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте надіслав клопотання про розгляд справи без його участі та відзив, відповідно до якого, позов просить залишити без задоволення, посилаючись на те, що ним під час патрулювання 04.06.2019 року, було виявлено порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ 212140, н.з. НОМЕР_2 , в м.Краматорську по вул. О. Тихого, біля буд. 102, який керував транспортним засобом, в темну пору доби та на якому не горіла лампа правого заднього габаритного ліхтаря, чим порушив п. 31.4.3-а ПДР України. Також, водій в порушення п. 2.1г ПДР України не мав при собі поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів але запевняв, що він існує, саме це твердження змусило поліцейських звернутися до бази Моторно (транспортного) страхового бюро України, яка на той момент не відображала чинність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, шляхом пошуку за номерним знаком транспортного засобу. У разі наявності страхового полісу, додаткова перевірка його за базами МТСБУ була б не потрібна. Вважає, що постанова від 04.06.2019 серії НК № 512709 у справі про адміністративне правопорушення є обгрунтованою та законною, водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи та відзив, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що поліцейським роти №1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Гарцевим Олексієм Сергійовичем, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.06.2019 року серії НК №512709, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп. За змістом вказаної постанови, позивач - ОСОБА_1 , 04.06.2019 року о 00:04 годині в м. Краматорську, по вул. О. Тихого, біля буд. 102, керував транспортним засобом, в темну пору

доби на якому не горіла лампа правого заднього габаритного ліхтаря, чим порушив п. 31.4.3-а

ПДР України. Також, водій в порушення п. 2.1г ПДР України не мав при собі поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і таким чином, вчинив правопорушення, передбачені ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень, щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» основним повноваженням патрульної поліції є, серед іншого, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Нормами статті 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 4 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 7 листопада 2015 року (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що в порушення норм законодавства працівниками поліції справа була розглянута за місцем його вчинення, а не за місцем знаходження органу, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 виходячи з наступного.

У пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 КУпАП, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 КУпАП, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 КУпАП, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Тому, винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, де КУпАП не передбачено процедуру скороченого провадження, є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

Разом із тим, слід враховувати, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.2015 № 596-VIII, який був прийнятий після винесення рішення Конституційним Судом України 26.05.2015 по справі № 5-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП.

В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що у частинах 1, 2 ст. 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Разом з тим, зміни до ст. 258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, якою урегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України.

Отже, приписи рішення Конституційного Суду України по справі № 5-рп/2015 від 26.05.2015 повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 № 596-VІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху та вищевказаною Інструкцією.

Що стосується притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, встановлено наступне.

Підпунктом «г» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України передбачено обов`язок водія мати при собі, зокрема поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно інформації наданої ПАТ "Українська транспортна страхова компанія", поліс №АО/846605 від 31.05.2019 на автомобіль ВАЗ 212140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , вступив в дію 01.06.2019 року по 31.05.2020 року, дата запису в службових системних полях 04.06.2019 року. Тобто на момент складання оскаржуваної постанови, страховий поліс на даний автомобіль був дійсним.

Пунктом 55.2 статті 55 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність за відсутність у централізованій базі даних МТСБУ інформації про його страховий поліс, оскільки чинне законодавство не покладає на нього обов`язок щодо подання інформації про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до такої бази даних або внесення до неї відповідної інформації.

Належних доказів того, що ОСОБА_1 не мав при собі страхового полісу суду не надано, та твердження позивача про те, що він пред`явив страховий поліс в судовому засіданні спростовані відповідачем не були.

Таким чином, суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

Що стосується порушення ОСОБА_1 п. 31.4.3 а ПДР України за що передбачена відповідальність за ст. 125 КУпАП, встановлено наступне.

Згідно положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки

дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КпАП.

Відповідно до п.п. 31.4.3 розділу 31 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Як свідчать матеріли справи, фактично позивача притягнуто до відповідальності за те, що в нього не працював задній правий габаритний ліхтар. Однак правила дорожнього руху не забороняють експлуатацію транспортного засобу з такими несправностями.

Посилання в оскаржуваній постанові на підпункт «а» пункту 31.4.3 ПДР в даному випадку є безпідставним, оскільки зазначений пункт правил, передбачає відповідальність за переобладнання транспортного засобу таким чином, що внаслідок цього змінюється кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів, що в цілому не відповідає вимогам конструкції транспортного засобу.

Щодо випадків, коли під час руху виникає така несправність як «не горить задній габаритний ліхтар», то це врегульовано пунктом 31.5 Правил, а саме: у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Повна заборона подальшого руху може бути лише у випадках, коли у темну пору доби не горять лампи усіх фар чи задніх габаритних ліхтарів (пункт 31.6 Правил).

Щодо випадків несправності одного габаритного ліхтаря, то Правила дорожнього руху не забороняють рух транспортного засобу з такою несправністю і не вимагають виконувати вимоги пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що позивач рухався з непрацюючим заднім правим габаритним вогнем.

Виходячи з вище встановленого, суд дійшов висновку, що позивача безпідставно притягнуто до відповідальності за порушення п.31.4.3 "а" розділу 31 Правил дорожнього руху України, оскільки останнім таке правопорушення здійснено не було.

До того ж, відповідачем неправильно кваліфіковано дії позивача та притягнуто його до відповідальності за частиною ст. 125 КУпАП, відповідно до якої, адміністративна

відповідальність за цією статтею настає за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.

При цьому, санкція за порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів передбачено ч. 1 ст.121 КУпАП.

Тобто, стаття 125 КУпАП є загальною, а стаття 121 КУпАП - спеціальною, якою і передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби).

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та постанова серії НК № 512709 від 04.06.2019 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Керуючись положеннями статей 9, 139, 242 - 246, 254, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , до сержанта поліції поліцейської роти батальйону патрульної поліції в містах Краматорська та Слов`янська Управління патрульної поліції в Донецькій області - Гарцева Олексія Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Державного агенства рибного господарства у Донецькій області, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії НК № 512709 від 04.06.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 ( чотириста двадцять п`ять) гривень 00 коп. у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, передбачені ст.125, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Справу про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду або чарез Олександрівський районний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: сержант поліції поліцейської роти батальйону патрульної поліції в містах Краматорська та Слов`янська Управління патрульної поліції в Донецькій області - Гарцев Олексій Сергійович, вул. Магістральна, буд. 20, м. Краматорськ, 84391;

Третя особа - Управління Державного агенства рибного господарства у Донецькій області, юридична адреса - вул. Поштова, буд. 5, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 40850816.

Повний текст рішення виготовлений 05.07.2019 року.

Суддя А.І. Шинкаренко