Рішення № 82831487, 02.07.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13223/16-ц

Провадження № 2/521/2798/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання – Бендери О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду цивільну справу ОСОБА_1 до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, за участю третіх осіб – представницького органу працівників Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України - Костіна Олега Юрійовича, про визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та їх скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2019 року ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого – Стрільчука В.А., суддів: Кузнєцоваї В.О., Погрібного С.О., Ступака О.В., Усика Г.І. справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019 року, вищевказана цивільна справа була передана на розгляд судді Бобуйку І.А

Враховуючи все вищенаведене, суддя прийняв справу до свого провадження та призначив слухання справи у спрощеному провадженні з викликом сторін.

ОСОБА_2 ОСОБА_3 01 серпня 2016 року звернувся до суду з позовом до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, підстави позову за яким у подальшому були змінені, про визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та їх скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, у якому просив: скасувати як незаконні накази директора ОНДЕКЦ від 10 травня 2016 року № 61, від 30 травня 2016 року № 83 та від 02 липня 2016 року № 55 про звільнення з ОНДЕКЦ, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн, покласти відповідно до статті 237 КЗпП України матеріальну відповідальність на директора ОНДЕКЦ ОСОБА_4 як на особу, винну в незаконному звільненні.

Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що з 15 травня 1998 року працював на посаді експерта, 06 листопада 2015 року у зв`язку з реформуванням Експертної служби МВС України і звільнення атестованих працівників органів МВС України у запас, був призначений на посаду службовця - заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують ОНДЕКЦ.

Наказом директора ОНДЕКЦ Костіна ОСОБА_5 . ОСОБА_6 . від 02 липня 2016 року № 55 о/с «По особовому складу», ОСОБА_2 ОСОБА_3 звільнений із займаної посади за пунктом 3 статті 40 КЗпП України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим колективним договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Позивач не згоден зі звільненням, так як воно відбулося всупереч вимогам частини другої статті 43 КЗпП України, де зазначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 2-5 статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборчого органу профспілкової організації, членом якої є працівник. Також, позивач зазначає, що відсутні підстави для його звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, а саме: системність невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Позивач заявляє, що згадані накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності також ухвалені з порушенням норм чинного трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку і колективного трудового договору. У наказах за змістом неможливо встановити, які конкретні нормативні вимоги порушено позивачем, наявність та ступінь вини у скоєнні цих порушень з його боку, яку це спричинило шкоду.

Згідно позовної заяви, Наказом від 10 травня 2016 року № 61 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Одеського НДЕКЦ МВС України» Новаку- ОСОБА_3 оголошено догану за результатами перевірки роботи працівників сектору криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, який розташовано на території Територіального сервісного центру № 5141 в м. Одесі на вулиці Корольова, буд. 5. В описовій частині наказу від 10 травня 2016 року зазначено, що встановлені факти неналежного виконання ним своїх обов`язків всупереч вимогам затверджених посадових інструкцій та пункту 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених наказом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 04 лютого 2016 року № 6-н. Які порушення допущені позивачем, чи є в цьому його вина, яка шкода спричинена, в наказі не зазначено. Позивач стверджує, що всупереч вимогам законодавства від позивача не отримано письмових пояснень до складання зазначеного наказу, крім того, на час складання наказу він хворів і перебував на лікарняному.

Позивач зазначає, що Наказом від 30 травня 2016 року № 83 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_7 ОСОБА_3 » позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності, йому оголошено догану. В описовій частині наказу від 30 травня 2016 року всупереч правила частини третьої статті 149 КЗпП України зазначено лише факт проведення працівниками ОДНДЕКЦ МВС України в термін з 25 до 29 квітня 2016 року перевірки та встановлення фактів нібито неналежного виконання службових обов`язків з боку позивача всупереч вимогам затверджених посадових інструкцій та пункту 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку. За вчинення яких саме діянь він притягувався до відповідальності, обставини вчиненого проступку, ступінь тяжкості його, яка шкода заподіяна, а також врахування показників попередньої роботи, у наказі також не визначено.

Позивач зазначає, що 02 липня 2016 року у наказі № 55 о/с «По особовому складу» в описовій частині лише зазначено «Про звільнення ОСОБА_8 з Одеського НДЕКЦ МВС України». В резолютивній частині наказу наведено те, що він звільняється з посади у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Серед підстав наказу наведено перелік наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та доповідна записка заступника директора - завідувача відділу ЗДЦ ОСОБА_9 від 02 липня 2016 року, відповідно до якої він визнаний винним у невиконанні вимог директора ОНДЕКЦ МВС України за протокольним дорученням від 04 червня 2016 року щодо підготовки узагальнення статистичних даних та результатів роботи підпорядкованого сектору за 6 місяців. Між тим, відповідно до протокольних доручень директора ОНДЕКЦ МВС України за червень 2016 року на нього не покладені обов`язки у цьому напрямку і він не розписувався за виконання цього зобов`язання керівництва. Позивач не вважає, що він умисно не виконував своїх обов`язків по службі та порушував розпорядження своїх керівників Центру, а отже необґрунтовано звільнений за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

ОНДЕКЦ позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що під час звільнення позивача порушень трудового законодавства не допускалося, а обставини звільнення, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності. Заявник зазначає, що в ОНДЕКЦ відсутня профспілкова організація, повідомлення з інших профспілкових організацій до заявника як роботодавця про членство позивача у профспілкових органах не надходило, а тому під час звільнення позивача заявник керувався правилами статті 43-1 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні, проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа - директор Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України - ОСОБА_4 подав до суду заяву, у якій просив слухати справу, без його особистої участі та просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа - представницький орган працівників Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце належним чином та своєчасно, голова представницького органу працівників ОНДЕКЦ МВС України подав до суду заяву, у якій просив слухати справу, без його особистої участі та просив відмовити у задоволенні позову

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 18 ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин - суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду - є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.

Судом встановлені наступні факти та правовідносини.

Судом встановлено, що з 15 травня 1998 року ОСОБА_10 працював в ОНДЕКЦ на посаді експерта.

26 листопада 2015 року у зв`язку з реформуванням Експертної служби МВС України і звільнення атестованих працівників органів МВС України у запас ОСОБА_11 - ОСОБА_3 призначений на посаду службовця - заступника начальника відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, ОНДЕКЦ.

У лютому 2016 року директором ОНДЕКЦ ОСОБА_4 . затверджена посадова інструкція заступника завідуючого відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності НДЕКЦ МВС України, відповідно до якої ОСОБА_10 забезпечує організацію заходів організаційно-управлінського забезпечення та контролю за станом діяльності сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності НДЕКЦ МВС України відповідно до завдань та обов`язків, визначених цією інструкцією.

Частиною першою зазначеної інструкції врегульовано, що позивач несе особисту відповідальність за виконання покладених на сектор завдань, розподіляє обов`язки між експертами секторів; координує роботу сектору та відповідає в межах компетенції за напрямками: організації виконання нормативно-правових актів, рішень оперативних нарад, службових доручень керівництва МВС, директора центру, планових заходів; несе персональну відповідальність за стан службової, транспортної та виконавчої дисципліни особового складу; здійснює контроль за об`єктивним формуванням статистичних звітів підлеглого підрозділу, зокрема форми 1-ЕКЦ, забезпечує формування статистичної звітності центру; за кожним фактом порушення дисципліни підлеглим особовим складом у межах наданих прав проводить детальні службові перевірки, надає пропозиції керівнику щодо застосування до винних заходів дисциплінарного впливу; розробляє та вносить на розгляд керівництва центру пропозиції щодо управлінських рішень, щодо удосконалення організації та посилення контролю, організації та посилення контролю, координації та взаємодії, матеріально-технічного забезпечення; відповідає за стан та ефективність взаємодії НДЕКЦ з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» та Інструкції з організації взаємодії підрозділів Експертної служби МВС із територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, затвердженої наказом МВС України від 18 січня 2016 року №28; організовує та координує проведення внутрішніх перевірок, між лабораторних порівняльних досліджень, професійних тестів, перевірку контрольних завдань; контролює виконання графіка виїздів посадових осіб НДЕКЦ до ТСЦ, наявність документів, які б висвітлювали мету візиту (затверджені завдання), перевіряє записи у відповідних журналах про виявлені недоліки, здійснює контроль щодо їх усунення та розглядає пропозиції щодо покращення роботи. Згідно з посадовою інструкцією відповідає за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки, якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов`язків, організацію своєї роботи, кваліфіковане виконання наказів, доручень і вказівок директора центру.

24 березня 2016 року наказом № 35 директора ОНДЕКЦ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Одеського НДЕКЦ МВС України», Новаку- ОСОБА_3 . - заступникові завідувача відділу - завідувачу сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ оголошено догану та позбавлено преміальних виплат у розмірі 50% за березень 2016 року.

У наказі, зокрема, зазначено про те, що 10 березня 2016 року заступниками директора центру здійсненні перевірки службової діяльності працівників сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності центру, в результаті, яких встановлені факти неналежного виконання своїх обов`язків в порушення затверджених посадових інструкцій та пункту 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених наказом ДНДЕКЦ МВС України від 04 лютого 2016 року.

Враховуючи, що позивач в ході судового розгляду не заперечував, що про наказ № 35 від 24.03.2016 року він дізнався одразу після його прийняття, тому суд погоджується з позицією відповідача щодо пропуску ОСОБА_12 ОСОБА_3 строку передбаченого законом для оскарження даного документу.

Судом встановлено, що наказом ОНДЕКЦ від 10 травня 2016 року № 61 Новаку- ОСОБА_3 - заступникові завідувача відділу - завідувачу сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, - оголошено догану.

Відповідно до зазначеного наказу 12 та 13 квітня 2016 року заступником директора центру ОСОБА_13 здійснені перевірки роботи працівників сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності центру, які розташовані на території ТСЦ № 5141 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, за результатами яких встановлені факти неналежного виконання своїх обов`язків всупереч затверджених посадових інструкцій та пункту 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Підставою для прийняття зазначеного наказу стала доповідна записка заступника завідувача відділу забезпечення діяльності центру ОНДЕКЦ ОСОБА_14 , в якій зазначено, що відповідальним за організацію роботи експертів визначено заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, - ОСОБА_15 -Кривчука ОСОБА_16 .

Згідно з цією доповідною 12 квітня 2016 року ОСОБА_13 проведено перевірку, якою встановлено, що на території ТСЦ №5141 облаштований майданчик для проведення огляду транспортних засобів, з метою недопущення здійснення оглядів на приватній території, як при державній реєстрації транспортних засобів, так і при проведенні експертних досліджень транспортних засобів, а також за межами цього майданчика. У доповідній зазначено, що пояснення працівників центру ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 підтверджують використання колишньої приватної території, яка знаходиться поряд зі спеціально облаштованим майданчиком на території ТСЦ №5141, для огляду транспортних засобів та проведення експертих досліджень. Працівник центру підтвердив проведення ним на приватній території 12 квітня 2016 року експертного дослідження автомобіля марки «Мерседес-Бенц», який зазначений у доповідній записці.

Посадова інструкція Новак-Кривчука ОСОБА_20 , яка введена в дію 20.01.2016, передбачає забезпечення контролю за станом діяльністю сектору, несення особистої відповідальності за виконання покладених на сектор завдань, персональної відповідальності за стан службової дисципліни та виконавчої дисципліни особового складу та відповідає за стан ефективності взаємодії сектору з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС України.

Тому здійснення судовими експертами Одеського НДЕКЦ МВС України оглядів транспортних засобів на приватній території, за межами встановленого спеціального майданчика територіального сервісного центру № 5141 для проведення вказаного огляду обмежено. Вказаний факт підтверджено працівниками центру у поясненнях та свідчить про неналежний контроль за організацію роботи підлеглих експертів з боку позивача.

За результатами виявлених під час перевірки порушень були вжиті заходи дисциплінарного впливу щодо працівників, які допустили виявлені недоліки у ТСЦ №5141, а саме завідувача сектору ОСОБА_11 -Кривчука Р.В. та судових експертів ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , а саме Наказом Одеського НДЕКЦ МВС України від 13.05.2016 № 66 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Одеського НДЕКЦ МВС України» за вказані недоліки судовим експертам Одеського НДЕКЦ МВС Кеосаку І ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 були оголошені догани кожному.

В період з 10.05.2016 по 19.05.2016 ОСОБА_2 ОСОБА_3 знаходився на лікарняному, тому він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказом Одеського НДЕКЦ МВС України від 30.05.2016 № 83.

Вказаний наказ свідчить про те, що позивача у даному випадку притягнули до дисциплінарної відповідальності як керівника сектору КТЗД за відсутність контролю за діями підлеглих, що призвело до виявлених недоліків, ігнорування вимог інструкції з організації взаємодії підрозділів Експертної служби МВС, затвердженої наказом МВС України від 18.01.2016 № 28 та систематичне невиконання без поважних причин вимог посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Щодо пропуску строку притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у наказі Одеського НДЕКЦ МВС України від 30.05.2016 № 83, то згідно ч. 1 ст.148 КЗпП України «дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці». Тому строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності Одеським НДЕКЦ МВС України при застосуванні стягнення у виді догани не пропущений.

Судом встановлено, що наказом ОНДЕКЦ від 30 травня 2016 року №83 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків відповідно до посадових інструкцій та правил внутрішнього трудового розпорядку, ігнорування вимог Інструкції з організації взаємодії підрозділів Експертної служби МВС із територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, затвердженої наказом МВС України від 18 січня 2016 року №28, керівництва НДЕКЦ МВС України, протокольних доручень керівництва ОНДЕКЦ та за відсутність контролю за діями підлеглих, що призвело до виявлених при перевірці недоліків, заступникові завідувача відділу - завідувачу сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ Новаку- ОСОБА_3 оголошено догану.

Підставами прийняття такого наказу зазначено - протокол оперативної наради ОНДЕКЦ від 25 травня 2016 року № 35, доповідна записка заступника директора центру ОСОБА_13 , копія довідки ОНДЕКЦ МВС України.

Відповідно до зазначеної доповідної записки завідувачем сектору контролю за діяльністю НДЕКЦ ОНДЕКЦ МВС України від 04 травня 2016 року № 19/7-1/4203 ОСОБА_25 , сектором контролю за діяльністю НДЕКЦ та відділом КДТЗ і РД лабораторії ІЕТДтОД ДНДЕКЦ МВС України в період з 25 квітня 2016 року до 29 квітня 2016 року здійснено виїзд до ОНДЕКЦ. Під час виїзду вивчався фактичний стан організації діяльності ОНДЕКЦ, надавалася практична та методична допомога у вирішенні проблемних питань. Особливу увагу приділено виконанню своїх обов`язків судовими експертами сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, зазначеного територіального експертного центру, які беруть участь у проведенні державної реєстрації транспортних засобів у територіальних сервісних центрах регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області. З 11 ТСЦ вивчено діяльність судових експертів 7 ТСЦ. У довідці розписані результати перевірки по всіх ТСЦ, які перевірялися, зазначено, що у ТСЦ № 5141 (м. Одеса) у державній реєстрації транспортних засобів беруть участь: заступник завідувача відділу - завідувач сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів, що їх супроводжують, ОСОБА_10 , головний судовий експерт ОСОБА_21 , головний судовий експерт ОСОБА_26 , старший судовий експерт ОСОБА_27 , судовий експерт ОСОБА_28 О.

Крім того, підставою для прийняття зазначеного наказу став протокол від 25 травня 2016 року № 35 «Про засідання оперативної наради Одеського НДЕКЦ МВС України». Відповідно до цього протоколу на нараді виступив ОСОБА_4 , який запропонував за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовими інструкціями та правилами внутрішнього трудового розпорядку, ігнорування вимог Інструкції з організації взаємодії підрозділів Експертної служби МВС із територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, затвердженої наказом МВС від 18 січня 2016 року № 28, керівництва ОНДЕКЦ МВС України, протокольних доручень керівництва ОНДЕКЦ та за відсутність контролю за діями підлеглих, що призвело до виявлених при перевірці недоліків, ОСОБА_29 оголосити догану.

У наказі про притягнення ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності від 30 травня 2016 року також зазначено про невиконання ним протокольних доручень керівництва ОНДЕКЦ, на ці ж порушення звертав увагу і керівник центру ОСОБА_4 на нараді 25 травня 2016 року, проте документами не підтверджено надання протокольного доручення на виконання позивачу, не конкретизовано, які саме протокольні доручення не виконував, або відмовлявся виконувати позивач та з яких причин.

У подальшому, наказом від 02 липня 2016 року № 55 о/с, прийнятим ОНДЕКЦ, Новака- ОСОБА_3 звільнено з посади заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Підставами для прийняття зазначеного наказу стали накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 24 березня 2016 року № 35; від 10 травня 2016 року № 61 та від 30 травня 2016 року № 83, а також доповідна записка заступника директора - завідувача відділу ЗДЦ Щербиніної О. В. про результати перевірки від 02 липня 2016 року.

У доповідній зазначено, що проведеною перевіркою встановлено неналежне виконання своїх посадових обов`язків та порушення пункту 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених наказом ДНДЕКЦ МВС України від 04 лютого 2016 року № 6-н (виконувати своєчасно та в повному обсязі свої посадові інструкції, вчасно виконувати накази і розпорядження керівництва та безпосередніх керівників) заступником завідувача відділу - завідувачем сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Новаком- ОСОБА_3 . Беручи до уваги неодноразове оголошення доган заступнику завідувача відділу - Новаку-Кривчуку Р. В. (накази від 24 квітня 2016 року №35, від 10 травня 2016 року №61 та від 30 травня 2016 року № 83) та за систематичне ігнорування вимог керівництва, невиконання посадових інструкцій, самоусунення, пропонує розглянути питання про звільнення з посади ОСОБА_2 ОСОБА_3

Підставою для звільнення позивача також стали: доповідна записка завідувача СОМЗ та ОНР відділу забезпечення діяльності ОНДЕКЦ Кравець ОСОБА_30 від 30 червня 2016 року, в якій вона доповідає директорові ОНДЕКЦ Костіну О. Ю. про те, що 22 червня 2016 року ОСОБА_31 на ім`я директора надана доповідна записка з проханням щодо перенесення виконання протокольних доручень до 24 червня 2016 року, однак станом на 30 червня 2016 року ОСОБА_2 ОСОБА_3 не надав до СОМЗ та ОНР інформацію про виконання протокольних доручень; доповідна записка завідувача СОМЗ та ОНР відділу забезпечення діяльності ОНДЕКЦ Кравець ОСОБА_30 від 01 липня 2016 року, в якій вона доповідає директорові ОНДЕКЦ Костіну О. Ю. про те, що заступник директора ОСОБА_13 та заступник завідувача відділу Новак-Кривчук Р. В. не надали відповідні матеріали за підсумками роботи за 6 місяців. У зв`язку з цим узагальнити інформацію не було можливим. У доповідній зазначено, що вона особисто 30 червня 2016 року в телефонному режимі попереджала ОСОБА_32 про необхідність надання таких матеріалів.

Позивач посилався на те, що з квітня 2016 року він за жодне протокольне доручення особисто не розписувався. Відповідачем у справі не надано належних письмових доказів спростування доводів позивача.

Сторонами у справі не оспорювалося, що ОСОБА_31 як заступником завідуючого відділу складалися щотижневі звіти та після узгодження з керівництвом центру, однак у червні 2016 року позивач направив щотижневий звіт до ОНДЕКЦ МВС України без розгляду, погодження та підпису керівництва.

Як пояснив ОСОБА_2 ОСОБА_3 , дійсно він помилково відправив проект звіту до ОНДЕКЦ МВС України, проте, помітивши помилку, зателефонував до ОНЕКЦ МВС України та вибачився.

У довідці зазначені виявлені перевіркою недоліки, які безпосередньо стосуються роботи кожного експерта, із зазначенням прізвища експерта, у якого виявлено порушення. У довідці зазначено, що як загальний недолік усіх перевірених працівників ОНДЕКЦ, виявлено те, що всупереч вимогам доручення ОНДЕКЦ МВС України від 23 грудня 2013 року №19/17-666 «Про удосконалення роботи підрозділів комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводжують» у журналі обліку досліджень транспортних засобів та реєстраційних документів, що їх супроводжують, у графі «у зв`язку з чим проводилося дослідження» проставляються відмітки «реєстрація ТЗ», «зняття з обліку ТЗ», тощо, передбачені у разі надання адміністративної послуги. Не повною мірою використовуються можливості АІПС «Автоексперт».

Перевіркою окремих питань фінансово-господарської діяльності НДЕКЦ встановлено порушення постанови Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України», зокрема виявлено, що укладені договори цивільно-правового характеру не відповідають вимогам ЦК України, зміст та порядок складання яких містять умови, які передбачені трудовим договором на штатного працівника.

Відповідно до колективного договору між ОНДЕКЦ та Представницьким органом працівників ОНДЕКЦ на 2016 рік у підпункті 1.1.2 зазначено, що договір укладений в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про колективні договори і угоди», з врахуванням положень Кодексу Законів про працю України, Законів України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про соціальний діалог в Україні», «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про охорону праці», інших законів та нормативно-актів України наказів МВС та Експертної служби МВС України, положень Галузевої Угоди між Міністерством внутрішніх справ України та Професійною спілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ України і Професійною спілкою працівників державних установ України на 2012-2014 роки та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 року №155 «Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів».

Відповідно до пункту 1.2 договір укладено з метою дотримання державних гарантій у сфері регулювання службових, трудових і соціально-економічних відносин, посилення соціального захисту працівників ОНДЕКЦ, створення умов для підвищення ефективності трудової діяльності працівників центру, реалізації їх професійних, трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Відповідно то до підпункту 2.2.3 сторона представника зобов`язується надавати або обґрунтовано відмовляти у наданні згоди на розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця у випадках, передбачених законодавством України. Відповідно до підпункту 7.2.4 ОНДЕКЦ зобов`язується погоджувати зі стороною Представника проекти наказів, що стосується звільнення працівників ОНДЕКЦ з ініціативи роботодавця.

Судом встановлено, що голова Представницького органогену не заперечував, що керівництво ОНДЕКЦ не зверталося до нього з пропозиціями щодо погодження проектів наказів про звільнення позивача з посади за ініціативи роботодавця, а тому проект наказу про звільнення ОСОБА_32 з ним не погоджувався.

Судом встановлено, що ОСОБА_33 підтвердив, що на заяву голови правозахисної громадської організації «Захист військовослужбовців» 21 липня 2016 року надав відповідь відповідно до якої до нього як до голови представницького органу працівників ОНДЕКЦ подання директора центру про звільнення з посади 02 липня 2016 року не надходило, а тому таке подання про звільнення не розглядалося. Згоди на звільнення стосовно працівника ОСОБА_7 ОСОБА_3 він не надавав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (частина перша статті 43 КЗпП України).

Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації; звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.

Відповідно до частини третьої статті 39 Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності» у разі, якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору дає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів профспілки згідно зі статутом.

Згідно листа голови Одеської обласної організації Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ від 26 липня 2016 №125, відповідно до якого з керівництвом НДЕКЦ ведуться переговори про створення у них профспілкових організацій (а.с. 140 т. 1), тобто на момент звільнення ОСОБА_8 в НДЕКЦ не було створено первинної профспілкової організації.

Трудові відносини між Одеським НДЕКЦ (в особі директора) та працівниками (в особі уповноваженого представника), обраного загальними зборами Трудового колективу, були врегульовані Колективним договором між Одеським НДЕКЦ МВС України та трудовим колективом Одеського НДЕКЦ МВС України від 10.03.2016 № 08/76-016.

Вказаний Колективний договір був затверджений Протоколом загальних зборів Трудового колективу Одеського НДЕКЦ МВС України від 05.02.2016 №1 та зареєстрований у Департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради 10.03.2016 за № 08/76-16 у відповідності до вимог Законів України «Про колективні договори і угоди», «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про охорону праці», Кодексу Законів про працю України, наказів МВС та Експертної служби МВС України та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 № 115.

Представницький орган працівників Одеського НДЕКЦ не є профспілковою (первинною профспілковою) організацією, який не передбачений статутом із зобов`язанням сплати членських внесків.

Пунктом 2.1.7 колективного договору передбачено, що Одеський НДЕКЦ МВС України в обов`язковому порядку погоджує звільнення працівників з головою Представницького органу.

Пункт 2.2.3 колективного договору зобов`язує сторону Представника надавати або обґрунтовано відмовляти у наданні згоди на розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця у випадках, передбачених законодавством України.

Надання згоди представника на розірвання трудового договору з працівником здійснюється шляхом ознайомлення з відповідним наказом та його подальшим візуванням або зазначенням обґрунтованої незгоди щодо звільнення такого працівника.

Саме ж візування наказів здійснюється до вимог п. 57 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55.

Головою Представницького органу працівників Одеського НДЕКЦ МВС України Карандюком ОСОБА_34 у відповіді позивачу від 08.09.2016 № 19/116-14232 за матеріалами справи ( том 1, а. 234) було підтверджено, що ним було надано згоду на розірвання трудового договору з ініціативи власника, про що свідчить резолюція (погодження) наказу Одеського НДЕКЦ МВС України від 02.07.2016 № 55 о/с (том 2 а.с. 261-262), так як підставами звільнення позивача передували накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

У матеріалах справи наявна відповідь голови представницького органу працівників ОНДЕКЦ від 08 вересня 2016 № 19/116-14232 щодо невстановлення обґрунтованих підстав для ненадання згоди у випадку звільнення ОСОБА_32 із займаної посади відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України (том 1 а. с. 234). Де зазначено, що по-перше, у випадках, передбачених законодавством України, в обов`язковому порядку звільнення працівників Одеського НДЕКЦ МВС України здійснюється за погодженням стороною Представника (голови Представницького органу працівників Одеського НДЕКЦ МВС України). У відповідності до п. 2.1.7. колективного договору, укладеного між керівництвом установи та головою Представницького органу Одеського НДЕКЦ від 10.03.2016 № 08/76-16, звільнення з посади заступника завідувача відділу-завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОСОБА_11 - ОСОБА_3 погоджувалось з стороною Представника, про що свідчить відповідна резолюція (погодження) в наказі на його звільнення від 02.07.2016 № 55 о/с. Голова Представницького органу працівників Одеського НДЕКЦ МВС України Д.В. Карандюк у даному листі зазначає, що відповідно до наказу від 02.07.2016 № 55 о/с на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України передували накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 24.03.2016 № 35, від 10.05.2016 № 61, від 30.06.2016 № 83, а також доповідна записка заступника директора центру - завідувача відділу ЗДЦ про результати перевірки від 02.07.2016. Відповідно до вищевикладеного ОСОБА_33 зазначає, що порушень вимог п.2-1.7. колективного договору, укладеного між керівництвом установи та головою Представницького органу Одеського НДЕКЦ від 10.03.2016 № 08/76-16 не допущено. По-друге, у листі ОСОБА_33 стверджує, що надання згоди Представника на розірвання трудового договору з працівником здійснюється шляхом ознайомлення з відповідним наказом та його подальшим візуванням або зазначенням обґрунтованої незгоди щодо звільнення. ОСОБА_33 наголошує, що ним, як стороною Представника, була надана згода на розірвання трудового договору з ініціативи власника (том 2 а.с. 261-262). По-третє, щодо порушень умов договору згідно п.8.1.4, Голова Представницького органу працівників Одеського НДЕКЦ МВС України Д.В. Карандюк у даному листі зазначає, що порушень законодавства в сфері трудових відносин в частині їх розірвання між Одеським НДЕКЦ МВС України та позивачем, як працівником, цієї установи не відбувалось. Підставами для розірвання слугували накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності, які були перераховані вище. Також позивачем не здійснювались письмові звернення на адресу ОСОБА_33 згідно п.п. 2.2.1. та 2.2.2. Колективного договору, щодо порушення трудових прав позивача під час проведення службових перевірок, відповідно ОСОБА_33 , як стороною Представника не подавались жодних письмових звернення до сторони керівництва Одеського НДЕКЦ МВС України щодо порушення вимог Колективного договору.

У матеріалах справи наявна відповідь голови представницького органу працівників ОНДЕКЦ від 10 жовтня 2016 № 19/116-16384 щодо невстановлення обґрунтованих підстав для ненадання згоди у випадку звільнення ОСОБА_7 ОСОБА_3 із займаної посади відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України (том 1 а. с. 234). У даній відповіді ОСОБА_34 Карандюк повторно повідомляє інформацію, що містилася у його відповіді від 08 вересня 2016 № 19/116-14232, а також дадає, що згідно колективного договору ведення документації щодо звільнення працівників не передбачено, тому жодних документів, які б складались Представницьким органом працівників ОНДЕКЦ не проводилось; підставами для розірвання трудового договору слугували накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності, які були перераховані вище; щодо надання директором установи подання на ім`я голови Представницького органу працівників ОНДЕКЦ МВС України щодо дисциплінарних стягнень працівників та їх звільнення – дана процедура колективним договором не передбачена (том 4 а.с. 24).

Також згідно припису Головного управління Держпраці в Одеській області від 21 вересня 2016 року № 15-01-016/0595-0526 щодо додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі звернень ОСОБА_15 - ОСОБА_3 від 26 липня 2016 року та від 29 серпня 2016 року, а також акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 21 вересня 2016 року № 15-01-016/0595, суду вдалось встановити наступні обставини справи. ОСОБА_7 ОСОБА_3 ознайомлено під особистий підпис 14.03.2016 з Колективним договором та відомості ознайомлення з наказом ОНДЕКЦ МВС України від 09.02.2016 року №6-н «Про затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку» (Новака - ОСОБА_3 ознайомлено під особистий підпис 22.02.2016 року). З посадовою інструкцією, затвердженою директором Установи ОСОБА_4 від 17.12.2015 року ОСОБА_7 ОСОБА_3 ознайомлено під особистий підпис в грудні 2015 року. Згідно з вищевказаним актом перевірки та приписом ГУ Держпраці в Одеській області порушень трудового законодавства в Одеському НДЕКЦ МВС України при звільненні позивача не виявлено.

Враховуючи все вище викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та їх скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Згідно ст. 273 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 21, 40, 43-1, України, ст.ст. 10, 11, 76-83, 133, 141, 246, 258, 259, 263- 265, 268, 273 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, за участю третіх осіб – представницького органу працівників Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України - Костіна Олега Юрійовича, про визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та їх скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 05.07.2019 року.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.