Постанова № 82830486, 02.07.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4207/19

Провадження № 1-кс/487/4431/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2019 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Боброва І.В., при секретарі судового засідання Мазницької Н.Ю., за участю представника скаржника - адвоката Мхітаряна О.С., слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві Белзи А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів безпеки,-

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів безпеки, в якій просив скасувати згадану постанову, зобов`язати відповідних посадових осіб Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, забезпечити його особисту безпеку на весь час проведення досудового та судового розслідування у кримінальному провадженні №62019150000000265 шляхом надання особистої охорони, охорони житла і майна відповідно до поданого адвокатом Мхітаряном О.С. клопотання від 07.05.2019. Свої вимоги мотивував тим, що за його заявою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019150000000265 за ознаками злочину, передбаченому ч.2 ст.364 КК України. Вважає, що є реальна загроза життю та здоров`ю його та його родини, оскільки мав місце випадок, коли під час проведення чергового засідання громадської ради при ГУ ДФС в Одеській області до зали зайшла організована група молодиків спортивної статури та, погрожуючи всім членам громадської ради фізичною розправою, вимагали особисто від нього припинити свою громадську діяльність, спрямовану на боротьбу з корупцією та контрабандою на Одеській митниці ДФС, а також намагалися іншим чином у незаконний спосіб вплинути на поточну діяльність Громадської ради та її членів. Звернувшись із клопотанням про забезпечення особистої безпеки на весь час проведення досудового та судового розслідування шляхом надання особистої охорони, охорони житла і майна, отримав постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів безпеки. Вважає оскаржувану постанову незаконною, невмотивованою та безпідставною.

В судовому засіданні представник скаржника викладене у скарзі підтримав.

Слідчий в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, наполягав на правомірності на обґрунтованості винесеної ним постанови.

Вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя надходить до наступних висновків.

Статтею 303 ч.1 п.6,7 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав мають: а) особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень; б) потерпілий та його представник у кримінальному провадженні; в) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники; г) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; г-1) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; г-2) персонал органу пробації; д)свідок; е) експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; є) члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах "а" - "е" цієї статті, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.

Статтею 20 зазначеного Закону встановлено , що підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров`ю, житлу і майну.

Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути, зокрема, заява учасника кримінального судочинства, члена його сім`ї або близького родича.

Згідно ч. 2 ст. 22 «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов`язаний перевірити цю заяву (повідомлення) і прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. На своє рішення він приймає мотивовану ухвалу і передає її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки.

Таким чином, вжиття заходів безпеки до свідка мають бути співрозмірними з реальною загрозою його життю, здоров`ю, житлу і майну.

В судовому засіданні встановлено, що Першим СВ СУ ТУ ДБР, розташованого в м.Миколаєві, розслідується кримінальне провадження № 62019150000000265 від 15.04.2019 р. за фактом зловживанням протягом 2018-2019 років владою та своїм службовим становищем посадовими особами Одеської митниці ДФС за попередньою змовою зі службовими особами правоохоронних органів та особами, що надають публічні послуги, під час виконання митних формальностей, з метою одержання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки для державних інтересів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

07.05.2019 р. адвокат Мхітарян О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до ТУ ДБР, розташованого в м.Миколаєві, із клопотанням про забезпечення особистої безпеки на весь час проведення досудового та судового розслідування шляхом надання особистої охорони, охорони житла і майна.

Під час розгляду зазначеного вище клопотання слідчим встановлено, що до матеріалів цього кримінального провадження долучено ряд заяв ОСОБА_1 , які містить інформацію про факт звернення ним із заявами до різних правоохоронних органів у зв`язку з вчиненням протиправних дій співробітниками Одеської митниці ДФС , та за якими розпочато кримінальні провадження №420171600000001644 (орган розслідування: прокуратура Одеської області), №42018160000000428 (орган розслідування: прокуратура Одеської області), №42018160000000941 (орган розслідування: ГУНП Одеської області), №32018160000000099 (орган розслідування: ГУ ДФС в Одеській області) та №12018160500003062 (орган розслідування: Приморський ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області). Зважаючи на те, що усні попередження щодо припинення активної громадської діяльності у викритті злочинів та необхідності думати про свою власну безпеку передають від імені співробітника УСБУ в Одеській області ОСОБА_2 , слідчий дійшов висновку, що необхідність застосування заходів безпеки викликана розслідуванням саме кримінальних проваджень №420171600000001644, №42018160000000428, №42018160000000941, №32018160000000099 та №12018160500003062, а він у даному випадку не є уповноваженою особою для прийняття відповідного рішення.

Згідно ч. 2 ст. 220 КПК України, про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова. Конкретні вимоги до змісту постанови слідчого, передбачені ч.5ст.110 КПК України, згідно якої мотивувальна частина постанови повинна містити, зокрема, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Таким чином слідчий суддя приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови від 10.05.2019 року слідчим не було порушено вимоги ст. 110 КПК України, слідчий навів обґрунтовані мотиви, щодо відмови клопотання поданого адвокатом Мхітарян О.С. 07.05.2019 року.

Крім того клопотання про вжиття заходів безпеки, не містить доказів, які свідчать про наявність реальної загрози життю та його здоров`ю, житлу та майну а також не конкретизовано які саме заходи безпеки він вважає за доцільним до нього застосувати в межах досудового розслідування саме кримінального провадження №62019150000000265.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.303,306,307 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів безпеки – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва І.В.Боброва