Рішення № 82829673, 05.07.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1234/19

Господарський суд Одеської області, м. Одеса у складі:

судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тіщенко Д.І.,

розглянувши справу №916/1234/19

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (73008, м. Херсон, селище Чкалова, 37)

до відповідача: Приватного підприємства “Артек-Союз” (65017, м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2) про стягнення 150 520,37грн., в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Приватного підприємства “Артек-Союз” заборгованості за спожиті послуги теплопостачання в період з листопада 2018р. по січень 2019р. в сумі 138 997,21грн., на яку нараховано пеня, 3% річних.

Підставою для подання позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань по укладеному між ними договору на відшкодування витрат за теплопостачання, що було надано в процесі організації послуг з харчування особового складу ЗС України (КЕКВ 2271) в частині оплати боргу за спожиту теплову енергію.

Так, відповідно до Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона, затвердженого Наказом начальника Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління за №266 від 15.12.2017р., Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона (далі - КЕВ м. Херсона, Позивач) є державною військовою бюджетною установою та юридичною особою, має свою печатку, утримується за рахунок коштів державного бюджету, веде відокремлене господарство, має самостійний кошторис доходів та кодів економічної класифікації видатків, а також відокремлені рахунки у банківських установах. Майно, матеріальне і грошове забезпечення КЕВ м. Херсона є державною власністю, яке входить до сфери управління Міністерства оборони України та закріплено за Позивачем на праві оперативного управління.

14.03.2017р. між КЕВ м. Херсона та Приватним підприємством «Артек-Союз» (далі - Відповідач) укладено Договір №509 на відшкодування витрат за теплопостачання, що було надано в процесі організації послуг з харчування особового складу Збройних Сил України (КЕКВ 2271).

Відповідно до п.1.1 Договору Позивач, забезпечує тепловою енергією об`єкти Відповідача необхідні для надання послуг з харчування особового складу ЗС України. В свою чергу, Відповідач, керуючись п. 1.2. Договору, зобов`язався відшкодовувати КЕВ м. Херсона витрати на постачання теплової енергії, спожитої в процесі організації послуг з харчування військових частин, а саме: військової частини А 1836 (військове містечко №1), військова частина А 1836 (військове містечко №2), військова частина А 1604 (військове містечко № 4).

Пунктом 2.3.3. Договору передбачено, що Відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування за спожиту теплову енергію протягом 10 банківських днів з моменту отримання від Позивача рахунку-фактури та акту виконаних, робіт.

Так, з метою здійснення своєчасної оплати за Договором, Відповідачу надсилались рахунки, а саме: № 128 від 21.11.2018, № 138 від 11.12.2018, № 4 від 01.02.2019.

На виконання зазначених умов Договору, КЕВ м. Херсона свої зобов`язання з надання теплової енергії та рахунків-фактури ПП «Артек-Союз», виконано у повному обсязі.

Проте, незважаючи на отримання вищезазначених рахунків, за період з листопада 2018 року по січень 2019 року, у Відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 138 997, 21грн., на яку позивач нарахував пеню та 3% річних.

Згідно витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2019р., справу розприділено на суддю Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2019р. відкрито провадження у справі №916/1234/19, ухвалено розглядати справу №916/1234/19 в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Копії ухвали про відкриття провадження по справі були направлені на юридичні адреси сторін.

Позивач повідомлений належним чином за юридичною адресою (73008, м. Херсон, селище Чкалова, 37) , про що свідчить поштове повідомлення, повернуте на адресу суду із відміткою про вручення.

Відповідач повідомлений належним чином за юридичною адресою (65017, м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2), про що свідчить поштове повідомлення, повернуте на адресу суду з відміткою про вручення.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст.248 ГПК України.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

Відповідно до Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона, затвердженого Наказом начальника Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління за №266 від 15.12.2017р., Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона (далі - КЕВ м. Херсона, Позивач) є державною військовою бюджетною установою та юридичною особою, має свою печатку, утримується за рахунок коштів державного бюджету, веде відокремлене господарство, має самостійний кошторис доходів та кодів економічної класифікації видатків, а також відокремлені рахунки у банківських установах. Майно, матеріальне і грошове забезпечення КЕВ м. Херсона є державною власністю, яке входить до сфери управління Міністерства оборони України та закріплено за Позивачем на праві оперативного управління.

14.03.2017р. між КЕВ м. Херсона (далі, сторона - 1) та Приватним підприємством «Артек-Союз» (далі, сторона - 2) укладено Договір №509 на відшкодування витрат за теплопостачання, що було надано в процесі організації послуг з харчування особового складу Збройних Сил України (КЕКВ 2271).

Відповідно до п.1.1, 1.2. Договору сторона – 1, забезпечує тепловою енергією об`єкти сторони – 2 необхідні для надання послуг з харчування особового складу ЗС України МОУ. Сторона 2, відшкодовує Стороні 1 витрати на постачання теплової енергії, спожитої в процесі організації послуг з харчування, що надаються на підставі Договору від 25.03.2016р. №286/2/16/8 про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (далі - Договір з харчування) військових частин, а саме: в/ч А 1836 (військове містечко №1), в/ч А 1836 (військове містечко №2), в/ч А 1604 (військове містечко №14).

Пунктом 2.3.2., 2.3.3. Договору передбачено, що Сторона 2 зобов`язується здійснювати відшкодування Стороні 1 витрат на постачання теплової енергії, спожитої в процесі організації послуг з харчування згідно встановлених у Додатку 2 вартості 1 Гкал та розрахунку планового використання тепла на опалення, встановлених у Додатку 1 по кожній військовій частіші окремо.

Після отримання від Сторони 1 рахунку-фактури та акту виконаних, робіт протягом 10 банківських днів, здійснювати відшкодування за спожиту теплову енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Сторони 1.

Так, відповідно до п.4.2.1., за порушення термінів оплати вартості спожитої теплової енергії Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. (Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком).

Сторонами договору №509 від 14.03.2017р. укладено, підписано та скріплено печатками сторін додаток №1 (розрахунок планового використання тепла на опалення), додаток №2 (вартість 1 Гкал), додаток №3 (опалювальний об`єм об`єктів, якими користується приватне підприємство «Артек-Союз»), додаткову угоду №1 від 24.11.2017р., додаткову угоду №2 від 22.01.2018р., якою продовжили строк дії договору з 01.01.2018р. по 31.12.2018р., додаткову угоду №3, якою продовжено строк дії договору до 31.03.2019р., додаткову угоду №4, якою з 01.02.2019р. припинили дію договору №509 від 14.03.2017р.

Так, з метою здійснення своєчасної оплати за Договором, Відповідачу надсилались рахунки, а саме: № 128 від 21.11.2018, № 138 від 11.12.2018, № 4 від 01.02.2019.

На виконання зазначених умов Договору, КЕВ м. Херсона свої зобов`язання з надання теплової енергії та рахунків-фактури ПП «Артек-Союз», виконано у повному обсязі.

Проте, за період з листопада 2018 року по січень 2019 року, у Відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 138 997, 21грн.

В досудовому порядку сторонами спір вирішено не було, претензії з вимогою сплатити заборгованість (№2631 від 28.12.2018р., №296 від 04.02.2019р., №591 від 18.03.2019р.), залишені без відповіді та задоволення.

Матеріали справи не містять доказів оплати Відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 138 997,21грн.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Аналогічне правило встановлене статтею 193 ГПК України.

Частиною 2 ст. 193 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, як встановлено судом, 14.03.2017р. між КЕВ м. Херсона та Приватним підприємством «Артек-Союз» було укладено Договір №509 на відшкодування витрат за теплопостачання, що було надано в процесі організації послуг з харчування особового складу Збройних Сил України.

Так, позивач на виконання зобов`язання, які виникли між сторонами, зокрема в частині забезпечення об`єктів Відповідача тепловою енергією необхідною для надання Відповідачем послуг з харчування особового складу Збройних Сил України Міністерства оборони України, виконав у повному обсязі, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, при цьому, відповідач в порушення п.2.3.2., 2.3.3. договору, оплату за надані Позивачем послуги не здійснив, у зв`язку із чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 138 997,21грн.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, що регулюють спірні відносини, визнання відповідачем суми основного боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона до Приватного підприємства “Артек-Союз” (65017, м. про стягнення 150 520,37грн. заборгованості, є законними, обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оцінюючи вимоги про стягнення з відповідача 3% річних від суми боргу в розмірі 886 40грн. суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором, що уклали сторони, інший розмір процентів не передбачений. Отже, наявні підстави для стягнення зазначених штрафних санкцій з відповідача.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунки 3% річних, надані позивачем, суд встановив, що останній здійснено не вірно. Тому, судом здійснено відповідний розрахунок самостійно, відповідно до якого:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентіврахунок №128 від 21.11.2018р. 25492.8207.12.2018 - 31.12.2018253 %52.38рахунок №138 від 11.12.2018р. 53347.0603.01.2019 - 10.03.2019673 %293.77рахунок №4 від 01.02.2018р. 60157.3312.03.2019 - 19.04.2019393 %192.83

Таким чином, за розрахунком суду розмір 3% річних за всіма рахунками становить 538,98грн.

З врахуванням того, що позивачем заявлена до стягнення більша сума 3% річних, ніж та що встановлена судом, задоволенню підлягає сума пені розрахована судом у розмірі 538,98грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі_10 636,76грн. від суми боргу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сплата неустойки передбачена умовами Договору, що був укладений між сторонами.

Так, відповідно до п.4.2.1., за порушення термінів оплати вартості спожитої теплової енергії Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. (Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком).

Так, суд перевіривши розрахунок позивача, встановив, що останній зроблено не вірно, а тому содом здійснено відповідний розрахунок самостійно:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період простроченнярахунок №128 від 21.11.2018р. 25492.8207.12.2018 - 13.12.2018718.0000 %0.099 %*176.01рахунок №128 від 21.11.2018р. НОМЕР_1 14.12.2018 - 31.12.20181818.0000 %0.099 %*452.58рахунок №138 від 11.12.2018р. НОМЕР_2 03.01.2019 - 31.01.20192918.0000 %0.099 %*1525.87рахунок №138 від 11.12.2018р. НОМЕР_2 01.02.2019 - 10.03.20193818.0000 %0.099 %*1999.42рахунок №4 від 01.02.2018р. 60157.3312.03.2019 - 14.03.2019318.0000 %0.099 %*178.00рахунок №4 від 01.02.2018р. НОМЕР_3 15.03.2019 - 19.04.20193618.0000 %0.099 %*2136.00

Таким чином, за розрахунком суду розмір пені за всіма рахунками становить 6467,88грн.

З врахуванням того, що позивачем заявлена до стягнення більша сума пені, ніж та що встановлена судом, задоволенню підлягає сума пені розрахована судом у розмірі 6467,88грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом було досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи та надано оцінку всім доводам сторін.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона обґрунтовані, законні, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають частковому задоволенню, у зв`язку із допущенням позивачем помилок при розрахунку пені та 3% річних.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 138 997,21грн. основного боргу, які за розрахунком суду становлять 6467,88грн. пені, 538,98грн. 3% річних.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2257,81грн., які із врахуванням часткового задоволення позову підлягають стягненню з відповідача у порядку ст.129 ГПК України в розмірі 2190,07грн.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити – частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Артек-Союз” (65017, м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2, код ЄДРПОУ 30741489) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (73008, м. Херсон, селище Чкалова, 37, код ЄДРПОУ 08294952) 138 997 (сто тридцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто сім)грн. 21коп. основного боргу, 6 467 (шість тисяч чотириста шістдесят сім)грн. 88коп. пені, 538 (п`ятсот тридцять вісім)грн. 98коп. 3% річних., 2190 (дві тисячі сто дев`яносто)грн. 07коп. судового збору.

3. В решті позову – відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.07.2019р.

Суддя О.В. Цісельський