Рішення № 82829318, 04.07.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/369/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н. Ф.,

за участі секретаря судового засідання Оліфер С. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства "Моріон"

до фізичної особи-підприємця Плюти Марії Костянтинівни,

фізичної особи-підприємця Андрошуліка Миколи Івановича

про зобов`язання звільнити торговельні місця

у засіданні приймали участь:

від позивача - Полюхович Л.В.;

від відповідача 1 - Плюта М. К.;

від відповідача 2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до фізичної особи-підприємця Плюти Марії Костянтинівни, фізичної особи-підприємця Андрошуліка Миколи Івановича про зобов`язання звільнити торговельні місця .

Ухвалою суду від 03.08.2018 року постановлено об`єднати справу №918/369/18 за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до відповідача фізичної особи-підприємця Плюти Марії Костянтинівни зі справою №918/377/18 за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до відповідача фізичної особи-підприємця Андрошуліка Миколи Івановича в одне провадження з присвоєнням номеру №918/369/18.

Ухвалою суду від 03.08.2018 року Господарським судом Рівненської області у даній справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

18 квітня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання судового експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз О. В. Венського, в якому останній просив суд погодити дату проведення огляду досліджуваного об`єкта на 12.06.2019 року та надати додаткові матеріали.

Ухвалою суду від 02.05.2019 року клопотання судового експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз О. В. Венського задоволено, зобов`язано Мале приватне підприємство "Моріон", фізичних осіб - підприємців Плюту Марію Костянтинівну та Андрошуліка Миколу Івановича подати через відділ канцелярії та документального забезпечення суду до 20.05.2019 року топографо-геодезичні зйомки фактичного користування об`єктів дослідження з нанесення меж відповідно до правовстановлюючих документів (в електронній *dwg формату та паперовій формах), правовстановлюючі документи на об`єкти дослідження, Зобов`язано Мале приватне підприємство "Моріон", фізичних осіб - підприємців Плюту Марію Костянтинівну та Андрошуліка Миколу Івановича бути присутніми під час проведення огляду об`єктів дослідження, та узгодити з експертом організацію його прибуття з експертної установи (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 16), забезпечити безперешкодний доступ до об`єктів, а також належні умови для його роботи. Огляд об`єкта дослідження було заплановано на 12 червня 2019 року.

Однак, на адресу суду від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи у зв`язку з відсутністю проплати за проведення експертизи.

Ухвалою суду від 10.06.2019 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.06.2019 року. Ухвалою суду від 12.06.2019 року визначено нову дату та час судового засідання, розгляд справи призначено на 25.06.2019 року.

Ухвалою суду від 25.06.2019 року за клопотанням відповідачів розгляд справи відкладено на 04.07.2019 року.

В судове засідання 04.07.2019 року з`явився представник позивача та відповідач - Плюта Марія Костянтинівна. Відповідач Андрошулік Микола Іванович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Водночас, 04.07.2019 року до суду надійшло клопотання від адвоката Овдійчук О.О. про відкладення розгляду справи, оскільки остання зайнята у судових процесах у Рівненському міському суді Рівненської області.

Щодо поданого клопотання суд зазначає, що згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках встановлених ч.2 ст.202 цього Кодексу. Статтею 202 ГПК України передбачено наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Частиною 1 вказаної статті унормовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 вказаної статті унормовано, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданнів межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Частиною 3 вказаної статті унормовано, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Окрім того, суд зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання представника відповідачів та обмеження строків розгляду справи, які встановлені процесуальним законом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами, без участі адвоката Овдійчук О. О., оскільки зібрані матеріали справи містять всі необхідні докази для вирішення спору. При цьому, відповідач 1 особисто присутній у засіданні може висловити свою позицію усно з приводу предмету спору, та викласти свої пояснення та заперечення. Крім того, явка представників сторін у судове засідання не визнавалася судом обов`язковою.

Окрім цього, слід звернути увагу, що адвокат Овдійчук О.О., подаючи клопотання про відкладення слухання справи на іншу дату, у останньому навела перелік дат, у які вона буде зайнята у інших судових засіданнях при розгляді справ у інших судах. Проте, не подала доказів того, що її участь у судових засіданнях визнавалася іншими судами обов`язковою. Також, не обґрунтувала чому справи та участь у засіданнях при їх розглядах, які будуть розглядатися у перелічені нею дні мають для неї більший пріоритет ніж справа №918/369/18.

Тому, суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив - відмовити у задоволенні клопотання адвоката Овдійчук О. О. про відкладення розгляду справи.

Водночас, 04.07.2019 року відповідачем подано клопотання про призначення земельно-технічної експертизи у якому просить суд призначити у справі земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Яка площа та в яких геометричних параметрах та координатах перебувають у користуванні МПП "Моріон" земельні ділянки по АДРЕСА_4 та по АДРЕСА_3 та на підставі яких правовстановлюючих документів?

- Чи знаходяться кіоски які належать фізичній особі-підприємцю Плюті Марії Костянтинівні, на земельних ділянках по АДРЕСА_4 та по АДРЕСА_3, що перебувають в користуванні МПП "Моріон" чи поза ними, та в яких межах? Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Щодо вказаного клопотання суд зазначає, що аналогічне клопотання було подане представником відповідачів 03.08.2018 року та задоволено судом.

Як зазначалося раніше ухвалою суду від 03.08.2018 року Господарським судом Рівненської області у даній справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Окрім того, ухвалою суду від 02.05.2019 року було задоволено клопотання судового експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз О. В. Венського та зобов`язано Мале приватне підприємство "Моріон", фізичних осіб - підприємців Плюту Марію Костянтинівну та Андрошуліка Миколу Івановича подати через відділ канцелярії та документального забезпечення суду до 20.05.2019 року топографо-геодезичні зйомки фактичного користування об`єктів дослідження з нанесення меж відповідно до правовстановлюючих документів (в електронній *dwg формату та паперовій формах), правовстановлюючі документи на об`єкти дослідження, Зобов`язано Мале приватне підприємство "Моріон", фізичних осіб - підприємців Плюту Марію Костянтинівну та Андрошуліка Миколу Івановича бути присутніми під час проведення огляду об`єктів дослідження, та узгодити з експертом організацію його прибуття з експертної установи, забезпечити безперешкодний доступ до об`єктів, а також належні умови для його роботи. Водночас, було погоджено дату проведення огляду досліджуваного об`єкта на 12 червня 2019 року. Однак, на адресу суду від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи, у зв`язку з відсутністю проплати за проведення експертизи. На запитання суду чому не здійснили проплати за проведення експертизи Плюта М.К. пояснила, що у неї немає коштів.

Суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив - відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення земельно-технічної експертизи у справі.

Крім того, від Плюти Марії Костянтинівни 04.07.2019 року надійшли до суду письмові пояснення по справі, у яких серед іншого остання повідомляє суд, що більше ніж пів року не є фізичною особою-підприємцем, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, жодної господарської діяльності не здійснює, а тому звільняти їй немає чого. Зазначає, що в даному випадку відсутні порушені права позивача та просить в позові відмовити.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу (в судовому засіданні оглянуто оригінали), всебічно і повно з`ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Мале приватне підприємство "МОРІОН" є власником (оператором) ринку "МОРІОН", розташованого за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується дозволом на розміщення об`єкта торгівлі №682 від 13.08.2003 року, паспортом ринку від 01.06.2006 року та Експлуатаційним дозволом №17-18-488 від 29.11.2016 року.

Право адміністрації ринку укладати письмові угоди з продавцями про надання торговельних місць на визначений термін передбачено пунктом 20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105. Відповідно до п. 20 вказаних Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Таким чином, безпосередньо Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, саме договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ.

15 липня 2016 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем 1 (орендар) укладено договір оренди торговельного місця №162/16 (далі - Договір 1), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце № 162 загальною площею 3,50 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об`єкт оренди) для провадження торговельної діяльності (п.1.1. Договору 1).

15 липня 2016 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем 1 (орендар) укладено договір оренди торговельного місця №163/16 (далі - Договір 2), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце №163 загальною площею 3,50 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об`єкт оренди) для провадження торговельної діяльності (п.1.1. Договору 2).

31 березня 2017 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем 1 (орендар) укладено договір оренди торговельного місця №256/17 (далі - Договір 3), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце №256 загальною площею 3,1 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об`єкт оренди) для провадження торговельної діяльності (п.1.1. Договору 3).

15 липня 2016 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем 2 (орендар) укладено договір оренди торговельного місця №187/16 (далі - Договір 4), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце №187 загальною площею 4,20 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об`єкт оренди) для провадження торговельної діяльності (п.1.1. Договору 4).

15 липня 2016 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем 2 (орендар) укладено договір оренди торговельного місця №188/16 (далі - Договір 5), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце №188 загальною площею 4,20 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об`єкт оренди) для провадження торговельної діяльності (п.1.1. Договору 5).

Також, 15.07.2016 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем 2 (орендар) укладено договір оренди камери схову №207-кс/16 (далі - Договір 6), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце №207 загальною площею 3,8 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об`єкт оренди) для облаштування камери схову (п.1.1. Договору 6).

Договори підписані сторонами та скріплені відтиском печатки Орендодавця

За змістом п. 1.2. Договорів - 1, 2, 3, 4, 5 об`єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ (КЗТ, ЛП, контейнер), право власності на яку має орендар.

Згідно п. 1.2. Договору 6 об`єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою, право власності на яку має орендодавець.

Відповідно до п. п. 1.3., 1.4. Договорів - 1, 2, 3, 4, 5, 6 місцезнаходження об`єкта оренди зазначається на плані території ринку. Орендар набуває права користування об`єктом оренди з дня набрання чинності цим договором.

Відповідно до актів приймання-передавання від 01.08.2016 року до договорів - 1, 2, 4, 5, 6 та акту приймання передавання від 01.04.2017 року до договору 3 орендодавець передав, а орендарі (відповідачі 1, 2) прийняли у строкове платне користування місця №162 загальною площею 3,50 кв. метрів, №163 загальною площею 3,50 кв. метрів, №256 загальною площею 3,1 кв. метрів, №187 загальною площею 4,20 кв. метрів, №188 загальною площею 4,20 кв. метрів, №207 загальною площею 3,8 кв. метрів, що розташовані на території ринку "Моріон". Вказані акти приймання-передавання підписані сторонами та скріплені відтиском печатки Орендодавця.

Повернення орендарями об`єктів оренди орендодавцеві оформляється двостороннім актом приймання-передавання, що складається у двох примірниках, наділених однаковою юридичною силою, - по одному примірнику для кожної із сторін (п. 6.10. договорів -1, 2, 3, 4, 5 та п. 6.11. договору 6).

Пунктом 6.1. договорів - 1, 2, 4, 5, 6 (з урахуванням додаткових угод від 31.07.2017 року) визначено, що договори набувають чинності з 01.08.2016 року та діють до 31.10.2017 року включно.

Згідно п. 6.1. договору - 3 (з урахуванням додаткової угоди від 31.07.2017 року) визначено, що договір набуває чинності з 01.04.2017 року та діє до 31.10.2017 року включно.

Отже, договори оренди №162/16, №163/16, №187/16, №188/16, №207-кс/16 від 15.07.2016 року та №256/17 від 31.03.2017 року припинені 31.10.2017 року.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволення з наступних підстав.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ст. 760 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Положеннями ч. 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Згідно зі ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту ст. 759, 763 і 764 ЦК України, ч. 2 ст. 291 ГК України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Аналогічну правову позицію висвітлено в п. 4.1. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України, від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

Як вбачається з матеріалів справи, 06-07.11.2017 року позивач направив на адресу відповідачів - 1, 2 повідомлення за вих. №319 та №377 в якому позивач зазначив про закінчення терміну дії договорів 31.10.2017 року, вказав, що на новий термін договори оренди торговельних місць продовжуватись не буде, а тому просив відповідачів - 1, 2 - з 01.11.2017 року звільнити об`єкт оренди. В якості доказу направлення вказаних листів відповідачам - 1, 2 позивачем долучено до позовної заяви копії рекомендованих поштових повідомлень про вручення поштового відправлення та список 1261 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1ст. 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Враховуючи, що договори оренди №162/16, №163/16, №187/16, №188/16, №207-кс/16 від 15.07.2016 року та №256/17 від 31.03.2017 року припинили свою дію 31.10.2017 року, відтак орендарі - відповідачі 1, 2 - зобов`язані звільнити об`єкти оренди (торговельні місця №162 загальною площею 3,50 кв. метрів, №163 загальною площею 3,50 кв. метрів, №256 загальною площею 3,1 кв. метрів, №187 загальною площею 4,20 кв. метрів, №188 загальною площею 4,20 кв. метрів, №207 загальною площею 3,8 кв. метрів) за адресою: м. Рівне. вул. Шевченка, 7, ринок "Моріон" та повернути їх орендодавцю за актами приймання - передачі.

З огляду на норми чинного законодавства, з припиненням дії договору оренди, відповідачі втрачають статус орендарів, а тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про зобов`язання звільнити відповідачів 1, 2 з орендованих ними об`єктів за договорами, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо тверджень Плюти Марії Костянтинівни , викладених у письмових поясненнях, суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 04.12.2013 року у справі № 6-125цс13 та постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 року у справі № 3-788гс17.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву було направлено до суду 06.06.2018 року, 11.06.2018 року відкрито провадження у справі, про що суд виніс відповідну ухвалу. Отже, на час вирішення питання про відкриття провадження у справі стосовно фізичної особи-підприємця Плюти Марії Костянтинівни судом встановлено, що вона належним чином була зареєстрована в Реєстрі як фізична особа-підприємець. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача 1 було здійснено 10.01.2019 року.

У разі коли відповідна зміна статусу відбулася після відкриття провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - закриття провадження у ній, оскільки на час відкриття господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 3-788гс17.

З огляду на викладене вище, втрата фізичною особою статусу суб`єкта господарювання не є правовою підставою для припинення зобов`язань за укладеними договорами, відповідні зобов`язання залишаються за відповідачем 1 як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

Також суд зазначає, що предметом доказування у справі є факт безпідставного продовження використання торговельних місць відповідачем після закінчення дії договорів оренди.

Відповідачами 1, 2 не наведено обставин, які б спростовували факт користування ними торговельних місць на ринку "Моріон" згідно договорів оренди торговельних місць.

Основним видом господарської діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна що згідно затверджених КВЕД відповідає коду 68.20. Вказане підтверджується відомостями, що містяться і Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та випискою із вказаного реєстру щодо МПП "Моріон". Згідно пояснень до даного виду економічної діяльності цей клас 68.20. включає також діяльність ринків.

Вид діяльності із надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції у державному класифікаторі КВЕД відсутній.

Згідно з п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.200 № 57/188/84/105, (надалі - Правила), ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій. Відповідно до п. 2 вказаного вище Наказу від 26.02.2002 № 57/188/84/105 ці Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1.2. Правил торгівлі на ринках міста Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 31.05.2011 року № 841, ринок - це об`єкт торгівлі, на території якого суб`єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.

Аналогічне визначення поняття ринку міститься і в Положенні про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.07.2009р. №868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків".

Ринок "Моріон" розміщений на двох суміжних земельних ділянках. Перша ділянка знаходиться за адресою: м. Рівне, АДРЕСА_4 , на якій також розташований Будинок побуту, та яка перебуває в користуванні Позивача на підставі додаткового договору про поновлення договору оренди землі № 561010004000538 від 12.07.2012р. терміном дії до 25.04.2021р.. Друга земельна ділянка значиться за адресою: АДРЕСА_3, яка знаходиться в постійному користуванні Позивача, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії РВ НОМЕР_1 виданим 04.06.1999р..

Оспорювати законність/незаконність використання земельних ділянок може лише їх власник або законний землекористувач. Відповідачі не є ні власником, ні землекористувачем земельних ділянок на яких розміщений ринок.

Згідно п. 7 Правил торгівлі на ринках затверджених 26.02.2002 та п. 1.7. Правил торгівлі на ринках м. Рівного, Адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно- будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об`єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.

Розміщення ринкових майданчиків біля Будинку побуту (АДРЕСА_4) та лазні (вул. Шевченка,7) в м. Рівне було дозволено з 1998 року, що підтверджується наказом міського управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування "Про надання дозволів на розміщення об`єктів роздрібної торгівлі - торговельних ринкових майданчиків" від 01.07.1998 року № 407. 15 січня 2003 року із головним архітектором м. Рівне було погоджено ескіз генплану ринку, м 1:500, для отримання МПП "Моріон" відповідних дозволів, погоджень, техумов.

Позивач погодив таку схему з начальником ЗДПО-З 20.08.2004 року, згідно якої розміщення торговельних місць Відповідача відповідають своєму місцерозташуванню і на сьогодні.

13 серпня 2003 року видано дозвіл №682 на розміщення об`єкта торгівлі, ринку "Моріон", що підтверджується наказом управління торгівлі громадського харчування та побутового обслуговування від 13.08.2003 року №777 та самим дозволом. В дозволі затверджено режим роботи ринку.

Також, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 14.02.2006 року №39 "Про паспортизацію ринків м. Рівного" керівників ринків було зобов`язано завершити паспортизацію ринків з виготовлення і узгодження у місцевому органі державного пожежного нагляду схем розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток тощо, які розташовані приміщеннях та на відкритих майданчиках.

Крім того, позивач погоджував роботу ринку із територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. Про відповідність потужностей оператора ринку вимогам санітарних заходів підтверджує експлуатаційний дозвіл №17-18-488 виданий Управлінням Держпродспоживслужби в м. Рівному 29.11.2016 року .

Отже, позивач має усі необхідні дозвільні документи для роботи ринку "Моріон".

Вказані обставини (щодо наявності у МПП " Моріон" усіх необхідних дозвільних документів ) також були встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2018 року у справі №918/799/17 за позовом МПП "Моріон" до ФОП Яганова С.П. про стягнення заборгованості в розмірі 1161,60 грн. та звільнення торгівельного місця, яка набрала законної сили та які не підлягають доказуванню згідно ч.4 ст. 75 ГПК України.

Відповідно до п. 13 Правил торгівлі на ринках, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Згідно абз. 2 п. 22 Правил торгівлі на ринках Продавці (суб`єкти підприємницької діяльності) можуть мати свій санітарний чи інший одяг, торговельний інвентар, засоби вимірювальної техніки.

Згідно п. 20 Правил торгівлі на ринках Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Про необхідність укладення договору оренди торговельного місця між адміністрацією ринку та підприємцями вказується також у абз. 4 п. 1.16 та п. 1.20 Правил торгівлі на ринках міста Рівного.

Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно укладав із підприємцями, в т.ч. і відповідачами 1, 2 договори оренди торговельних місць.

Між сторонами у справі існували правовідносини оренди (найму) торгівельних місць на ринку, правове регулювання яких здійснюється правилами торгівлі на ринках, нормами Господарського та Цивільного кодексів України, що не є тотожним користуванню земельною ділянкою на якій розміщенні торгівельні місця та інвентар.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, договорами оренди чітко визначено торговельні місця зазначені на генплані-схемі ринку "Моріон" погодженої 20.08.2004 року із ЗДПО-З, які були передані відповідачам 1, 2 в оренду, їх площа та тип облаштування.

Судом також встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою м. Рівне, АДРЕСА_4, перебуває в оренді позивача, що підтверджується додатковим договором про поновлення договору оренди землі №561010004000538 від 12.07.2012 року терміном дії до 25.04.2021 року. Земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, знаходиться у постійному користування позивача, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії РВ НОМЕР_1 виданого 04.06.1999 року.

На вказаних земельних ділянках знаходиться ринок "Моріон", що підтверджується, зокрема, дозволом на розміщення об`єктів торгівлі, експлуатаційним дозволом та паспортом ринку.

За змістом п. 1.2. договорів оренди 1-6 , тимчасові нестаціонарні споруди типу КЗТ (КЗТ, ЛП, контейнер), які розташовані на території ринку "Моріон" належать орендодавцю чи орендарю.

Вказані договори підписані сторонами та скріплені відтиском печатки Орендодавця.

Суд наголошує, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України),

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст.76,77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи в сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, вимога позивача щодо зобов`язання відповідачів 1, 2 - звільнити торгівельні місця №162, №163, №256, №187, №188, №207 шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ та вивезення належного відповідачу 2 майна, є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат по сплаті позивачем судового збору покладається на відповідача 1 - фізичну особу Плюту Марію Костянтинівну в розмірі 5 286, 00 грн та відповідача 2 - фізичну особу - підприємця Андрошуліка Миколу Івановича в розмірі 5 286, 00 грн.

Керуючись статями 129, 238-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати фізичну особу Плюту Марію Костянтинівну ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) звільнити торгівельні місця №162, №163, №256 шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ, що розташовані на території ринку "Моріон", за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, буд.7.

3. Зобов`язати фізичну особу - підприємця Андрошуліка Миколу Івановича ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) звільнити торгівельні місця №187, №188 шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ, що розташовані на території ринку "Моріон", за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, буд.7.

4. Зобов`язати фізичну особу - підприємця Андрошуліка Миколу Івановича ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) звільнити торгівельне місце №207 шляхом вивезення належного відповідачу майна, що розташоване на території ринку "Моріон", за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, буд.7.

5. Стягнути з фізичної особи Плюти Марії Костянтинівни ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Малого приватного підприємства "Моріон" (вул. Шевченка, буд.7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13990091) 5 286, 00 грн судового збору.

6. Стягнути з фізичної особи - підприємця Андрошуліка Миколи Івановича ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Малого приватного підприємства "Моріон" (вул. Шевченка, буд.7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13990091) 5 286, 00 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 05 липня 2019 року.

Суддя Церковна Н. Ф.