Ухвала суду № 82829118, 01.07.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

01 липня 2019 року Справа № 915/690/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури (пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500)

в інтересах держави до відповідачів:

1. Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404);

2. Фермерського господарства "АГРОСФЕРА+" (вул. Леніна, 161, с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 39451416),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про: визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

за участі представників учасників справи:

від 1-го відповідача: не з`явився

від 2-го відповідача: Ютовець О.О.

від третьої особи: Дзисюк Ю.О.

прокурор Бескровна І.І.

присутній: Крутій Ю.П.,

встановив:

25.03.2019 заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури (надалі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №(15-33) 2146 вих.19 від 21.03.2019 в інтересах держави до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Фермерського господарства "АГРОСФЕРА+", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про:

1) визнання поважними причин пропуску позовної давності для звернення до суду з даним позовом;

2)визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 03.07.2015 №3856-сг, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 8,5 га для ведення фермерського господарства в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району;

3) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 22.03.2016 № 14-2140/14-16-СГ, яким ОСОБА_1 . надано в оренду земельну ділянку площею 7,6704 га (кадастровий помер НОМЕР_2 ) для ведення фермерською господарства в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району;

4)визнання недійсним укладеного 29.04.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області та ОСОБА_1 договору про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 7,6704 га (кадастровий номер 4821783000:02:000:0431) в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №14566143 та скасування його державної реєстрації;

5)зобов`язання Фермерське господарство "Агросфера+" (код ЄДРПОУ 39451416) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянкусільськогосподарського призначення державної власності площею 7,6704 га зкадастровим номером НОМЕР_2 , нормативною грошовою оцінкою 228471,06 грн., розташовану в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/690/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 28.03.2019 позовну заяву залишено без руху, заявнику встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Ухвалою суду від 12.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 13.05.2019 о 10:00 та встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті.

26.04.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області подано до суду відзив на позов з доказами його надіслання іншим учасникам справи. Відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволені позову відмовити.

11.05.2019 прокурором подано до суду відповідь на відзив, якою вважає, що прокурором заявлено позов відповідно до вимог законодавства з обґрунтуванням належними та допустимими доказами, який підлягає задоволенню.

За результатами підготовчого засідання 13.05.2019, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.06.2019.

13.05.2019 відповідачем - Фермерським господарством "АГРОСФЕРА+" подано до господарського суду відзив на позов з доказами надіслання іншим учасникам справи. Відзивом відповідач позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити прокурору у позові у повному обсязі.

07.06.2019 на адресу суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, яким третя особа просить суд визнати неповажними причини пропуску строку позовної давності, відмовити у позові.

07.06.2019 на адресу суду надійшла відповідь прокурора на відзив ФГ "АГРОСФЕРА+", якою прокурор вважає позовну заяву обґрунтованою та законною, такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

10.06.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у порядку п.1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, як позов, що поданий особою, яка не має процесуальної дієздатності.

За результатами підготовчого засідання 10.06.2019, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 01.07.2019.

14.06.2019 третьою особою подано заперечення на відповідь на відзив, просить у задоволені позову відмовити.24.06.2019 на адресу суду від прокурора надійшли заперечення (вих. №05/1-437 вих19 від 21.06.2019) на клопотання про залишення позову без розгляду. Прокурор вважає клопотання відповідача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заперечує проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду, вважає, що підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Прокурор зазначив, що на даний час відсутня єдина правова позиція з приводу вирішення спорів у подібних правовідносинах, Великою Палатою Верховного Суду розглядається справа №587/430/16-ц за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури до ГУ Держгеокадастру у Сумській області та особи про визнання незаконними та скасування наказів, недійсним договору оренди і повернення земельної ділянки, предметом розгляду якої є саме питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем при заявлені вимог до територіального органу Держгеокадастру. Зазначені обставини є підставою для зупинення провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Представник відповідача позовні вимоги заперечує з підстав викладених у відзиві, не заперечує проти зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду подібної справи.

Третя особа заперечує позовні вимоги з підстав, викладених у відзиві.

На підставі ст. 233 ГПК України, в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-202 ГПК України, з урахуванням особливостей підготовчого засідання.

За змістом статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Частиною 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів; 2) з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 5) може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; 6) з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 11) направляє судові доручення; 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; 15) встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; 16) з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; 17) вирішує питання про колегіальний розгляд справи; 18) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Разом з тим, під час розгляду матеріалів справи установлено, що у зв`язку з необхідністю формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 587/430/16-ц (провадження №14-104цс19) разом із касаційною скаргою у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).

Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

Вивчивши процесуальні документи у справі №587/430/16-ц, наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд констатує, що правовідносини у справі №915/690/19 є подібними правовідносинам у справі №587/430/16-ц за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури до ГУ Держгеокадастру у Сумській області та особи про визнання незаконними та скасування наказів, недійсним договору оренди і повернення земельної ділянки, судові рішення за якою переглядаються Великою Палатою Верховного Суду саме з питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем при заявлені вимог до територіального органу Держгеокадастру.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи та дотримання єдності судової практики, суд з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №915/690/19 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №587/430/16-ц.

Керуючись ст. ст. 177-185, 196, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Провадження у справі №915/690/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду судового рішення у справі №587/430/16-ц.

2.Дану ухвалу надіслати учасникам справи.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 05.07.2019.

Суддя В.О.Ржепецький