Рішення № 82828961, 25.06.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/306/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Рябуха Л.М., Ордер № 262655, дата видачі : 24.06.19р.;

від відповідача: не з`явився.

розглянувши справу №916/306/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» про розірвання договору та стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

11.02.2019 року позивач – Приватне акціонерне товариство “Українське Дунайське пароплавство” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №320/19) до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛ Україна” про розірвання договору та стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2019р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 05.03.2019р. о 10:20 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2019р. справу №916/306/19 прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 02 квітня 2019р. о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2019р. було відкладено підготовче засідання на "25" квітня 2019 р. о 10:30 год.

24.04.2019р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява за вх.ГСОО№2-1932/19 про збільшення розміру позовних вимог, яку 25.04.2019р. господарським судом у підготовчому засіданні було задоволено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2019р. було продовжено строк розгляду підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 16 травня 2019р. о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2019р. було закрито підготовче провадження у справі №916/306/19 із призначенням справи до судового розгляду по суті на 06.06.2019р. о 09:45 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2019р. було відкладено судове засідання на 25 червня 2019р. о 09:45 год.

Представник відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» в судові засідання по справі не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

25.06.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

09 вересня 2014 року між Приватним акціонерним товариством «Українське

Дунайське пароплавство», (далі — ПрАТ «УДП», Позивач) та Товариством з обмеженою

відповідальністю “ДСЛ Україна” (надалі — ТОВ “ДСЛ Україна”, Орендар, Відповідач) було

укладено договір оренди нерухомого майна №229 ГУИ (надалі — Договір). Відповідно до умов якого, пунктом 1.1. Договору визначено, що ПрАТ ”УДП” передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, (надалі - Майно), металевий склад загальною площею 2 100,47 кв. м, який розташований на території другого вантажного району ДП «Ренійський морський торговельний порт», за адресою: м. Рені, вул. Дунайська, 188, та знаходиться на балансі ПрАТ «УДП». Договір було укладено за погодженням із Міністерством Інфраструктури України, лист від 11.08.2014р. №5159/16/14-14.

Відповідно до п. п.2.1, 2.2 Договору Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами акту приймання – передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Орендодавець, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п.3.1, п.3.3 Договору, орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р., №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку орендної плати - серпень 2014р. - 5009,56 грн. (п`ять тисяч дев`ять грн. 56 коп.), орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

19.09.2014р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору №229ГУИ від 09.09.2014р., відповідно до якої орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку орендної плати 8743,08 грн., а строк дії договору продовжено до 08.07.2020р. Додаткову угоду №1 було укладено за погодженням із Міністерством інфраструктури України, лист від, 29.09.2017р. №9664/16/10-17.

Розділом 5 Договору передбачені обов`язки Орендаря, в тому числі: своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2. Договору); забезпечувати збереження орендованого майна (п.5.3.); у випадку припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря (п.5.7).

На виконання умов Договору Приватне акціонерне товариство «Українське

Дунайське пароплавство» за оренду нерухомого майна виставило Товариству з обмеженою відповідальністю “ДСЛ Україна” рахунки-фактури №СІ/166 від 30.07.2018р., на суму 11 507,30 грн., №СІ/194 від 30.08.2018р., на суму 11 346,19 грн., №СІ/226 від 28.09.2018р., на суму 11 426,75 грн., №СІ/251 від 30.10.2018р., на суму 11 860,96 грн., №СІ/289 від 30.11.2018р., на суму 12 039,73 грн., №СІ/308 від 28.12.2018р., на суму 12 173,89 грн., №СІ/20 від 30.01.2019 р. на суму 12 199,69 грн., №СІ/44 від 28.02.2019 р. на суму 12 345,70 грн., №СІ/72 від 29.03.2019 р. на суму 12346,92 грн.

У зв`язку з порушенням терміну оплати по рахунках №СІ/166 від 30.07.2018, №СІ/194 від 30.08.2018, №СІ/226 від 28.09.2018, №0/251 від 30.10.2018, №СІ/289 від 30.11.2018р., та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 ГК України та п. 3.6 Договору, Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» був направлений лист Товариству з обмеженою відповідальністю “ДСЛ Україна” від 28.12.2018р., №СІ/116, з розрахунком пені за несвоєчасну сплату орендної плати згідно рахунків та рахунок-фактура №СІ/320 від 28.12.2018р.

У відповідності до вимог п. 3.6 Договору, Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» були направлені Товариству з обмеженою відповідальністю “ДСЛ Україна” листи Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»: вих. №СІ/16 від 28.02.2019 р., вих. №СІ-40 від 01.04.2019 р. з рахунками-фактурами №СІ/48 від 28.02.2019 р., №СІ/7б від 01.04.2019 р. (пеня за несвоєчасну сплату орендної плати згідно рахунків №СІ/308 від 28.12.2018'р., №СІ/20 від 30.01.2019р., №СІ/44 від 28.02.2019 р.).

Згідно п. 3.4. Договору, орендна плата перераховується Орендодавцеві щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставленого рахунку та підписаного акту приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що Орендар зобов`язується щомісяця до 15 числа місяця надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати)

Відповідачем, в порушення прийнятих зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна №229ГУИ від 09.09.2014р. протягом 2018 року внесення орендної плати здійснювалось із затримкою за користування майном, яке є предметом названого Договору оренди, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість перед Орендодавцем - Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» у сумі 49 065,66грн.

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

З огляду на викладене, у зв`язку із неодноразовим порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю “ДСЛ Україна” строків оплати орендної плати нарахована пеня по рахункам-фактури №СІ/166 від 30.07.2018р., №СІ/194 від 30.08.2018р., №СІ/226 від 28.09.2018р., №СІ/251 від 30.10.2018р., №СІ/289 від 30.11.2018р., №СІ/308 від 28.12.2018р., №СІ/20 від 30.01.2019р., №СІ/20 від 30.01.2019р. та №СІ/44 від 28.02.2019 р. у сумі 3 146,90 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, позивачем Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 243,02грн. та індекс інфляції у сумі 1 496,39грн.

Відповідно до п. 8.3 Договору Орендодавець має право вимагати розірвання Договору, якщо Орендар не сплачує або несвоєчасно сплачує орендну плату.

Відповідно п. 10.4 Договору за ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвання рішенням господарського суду у випадках передбачених чинним законодавством України.

Позивачем Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» 06.12.2018р. було направлено лист № ЧЗК-148 на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» щодо погашення наявної заборгованості та пропозицію щодо припинення дії Договору та повернення орендованого майна Орендодавцю по акту прийому-передачі.

Також, 22.01.2019р. позивачем на адресу відповідача було повторно направлено лист №ЧЗК-09 щодо погашення заборгованості та вимогу розірвання Договору та повернення орендованого майна Орендодавцю по акту прийому-передачі.

Проте, вищевказані листи були залишені відповідачем без відповіді.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» суму заборгованості у розмірі 49 065,66 грн., суму пені у розмірі 3146,90 грн., суму 3% річних 243,02 грн., суму індексу інфляції -1 496,39 грн. та розірвати Договір оренди нерухомого майна № 229 ГУИ від 09.09.2014 року.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення прийнятих зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна №229ГУИ від 09.09.2014р. протягом 2018 року внесення орендної плати здійснювалось із затримкою за користування майном, у зв`язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Орендодавцем - Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» у сумі 49 065,66грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

В зв`язку з порушенням строків оплати, на підставі п. 3.6. договору відповідачу позивачем нарахована пеня у розмірі 3 146,90 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, позивачем Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» було нараховано відповідачу 3% річних у сумі 243,02грн. та індекс інфляції у сумі 1 496,39грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та індекс інфляції, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до п. 8.3 Договору Орендодавець має право вимагати розірвання Договору, якщо Орендар не сплачує або несвоєчасно сплачує орендну плату.

З огляду на вищевикладене, а також встановлені обставини справи щодо несвоєчасної сплати протягом тривалого часу орендарем орендної плати, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, а тому задовольняються господарським судом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» про розірвання договору та стягнення – задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» (68802, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188В; код ЄДРПОУ 35549599) на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна (Краснофлотська), 28; код ЄДРПОУ 01125821) суму заборгованості у розмірі 49 065 /сорок дев`ять тисяч шістдесят п`ять/ грн. 66 коп., суму пені у розмірі 3 146 /три тисячі сто сорок шість/ грн. 90 коп., суму 3% річних у розмірі 243 /двісті сорок три/ грн. 02 коп., суму індексу інфляції у розмірі 1 496 /одна тисяча чотириста дев`яносто шість/ грн. 39 коп.

3.Розірвати договір оренди нерухомого майна № 229 ГУИ від 09.09.2014р., укладений між Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна (Краснофлотська), 28; код ЄДРПОУ 01125821) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» (68802, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188В; код ЄДРПОУ 35549599).

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Україна» (68802, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188В; код ЄДРПОУ 35549599) на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна (Краснофлотська), 28; код ЄДРПОУ 01125821) судовий збір в сумі 3 842 /три тисячі вісімсот сорок дві/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 05 липня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут