Рішення № 82828258, 05.07.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2019м. ДніпроСправа № 904/1885/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Одеська залізниця", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Такт", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 45 802,89 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Такт" про стягнення 61 661,98 грн., з яких: 35 070,10 грн. - штраф, 26 591,88 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № ОД/НХ-18-675НЮ від 27.07.2018 в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою суду від 08.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.05.2019 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що за наслідками розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення пені, але звертає увагу суду, що розрахунок суми пені здійснений позивачем неправильно та безпідставно. Відповідач визнає факт укладання спірного договору, специфікації та строки, умови, обсяги поставок товару, а також зазначає, що позивачем, хоча і не своєчасно, але здійснена оплата за цей поставлений товар. Оскільки строк дії договору сплив, а поставка здійснена в межах тендерного замовлення державних закупівель, то поза строком дії договору така поставка є неможливою, позивач такі вимоги (допоставка товару) повторно не заявляв. У позові мова йдеться про недопоставку товару на суму 31271,02 грн., але розрахунок штрафних санкцій до 17.01.2019 зроблений на суму 173 265,00 грн. вартості не отриманого товару. Позивач зазначив, що лист від 25.09.2018 № НХ12/7742 на товар загальною вартістю 206 286,15 грн., а товар поставлений за видатковою накладною від 26.09.2018 № РН-011805 на суму 204 201,13 грн. Таким чином, розрахунок штрафних санкцій за недопоставку продукції є помилковим та безпідставним (відповідач не вважає прості листи за підписом особи, яка не мала право одноособово вчиняти правочин, замовленнями, як вичинені правочини, які створюють обов`язки для відповідача. Просить суд вважати, що неповна поставка товару відбулася відповідачем в межах 3-4 кварталу 2018 року та останньою граничною датою коли поставка мала відбутися, але не відбулася - вважається 31.12.2018. На переконання відповідача за не поставку продукції нарахування штрафних санкцій за спірним договором має відбутися за період часу з граничної дати поставки товару до граничного строку (терміну) дії договору поставки, оскільки позивач із спливом строку дії договору вже не має зобов`язання приймати товар та не виявив бажання його приймати. При цьому, позивач знав про недопоставку товару, але позов заявив тільки у 2019 році, через декілька місяців після спливу строку дії договору та без вимог зобов`язати відповідача виконати зобов`язання в натурі. Тобто, виключно для штучного збільшення відповідальності відповідача та без реального наміру, за відсутності правових підстав отримати товар поза межами договору, укладеного за наслідками тендеру. Нарахування штрафних санкцій до 27.03.2019 виходить за межі строку дії договору та загального 6 місячного строку (для нарахування пені), оскільки прострочення поставки двох видів товару за листом позивача від 06.08.2018 № НХ12/6638 дублюється листом від 25.09.2018 № НХ12/7742. Відповідач не згодний з тим, що, окрім пені, стягненню за порушення терміну поставки підлягає штраф в розмірі 20% від вартості недопоставленої в строк продукції оскільки це подвійна відповідальність в межах одного виду за одне порушення. На відміну від договору частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України додаткова сплата штрафу в розмірі семи відсотків вартості товару, з якого допущено прострочення передбачена за інше порушення (за прострочення понад тридцять днів). В даному випадку позивач за одне порушення (яке мало місце в перший день невиконання зобов`язання), а не як додаткове (що посилює відповідальність у зв`язку тим що порушення триває 30 днів) застосував і пеню, і штраф та на відміну від закону сторонами не досягнуто згоду, що це додаткова відповідальність яка посилює пеню. Відповідач вважає, що штраф є нерозумним, несправедливим, суттєво порушує баланс інтересів. Сам розрахунок суми штрафних санкцій є помилковим, а позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню. Але, якщо суд не згодний з доводами відповідача щодо стягнення штрафу, то просив зменшити його розмір до розміру, який встановлений ст. 231 ГК України (сім відсотків) оскільки штраф в розмірі 20 % при одночасному стягненні пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ є нерозумний (надвисокий, майже втричі вище ніж встановлено законом в розмір 7%), при одночасному штучному збільшенні позивачем періоду нарахування пені за рахунок 2019 року та відсутності права та наміру в 2019 році отримати непоставлений товар. В протилежному випадку можна дійти помилкового висновку, що відповідач має нести відповідальність на підставі п. 11.3 договору незалежно від свого права та обов`язку здійснити поставку товару після спливу строку дії спірного договору.

11.06.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що твердження відповідача щодо відсутності підстав для виконання своїх зобов`язань за укладеним договором є необґрунтованими та не доведеними. 06.08.2018 позивач направив відповідачеві письмову заявку за вих. № НХ12/6638 щодо поставки кругів на суму 688 577,72 грн. 16.08.2018 відповідач поставив круги за видатковою накладною № РН-010059 від 16.08.2018 на суму 372 870,14 грн. та за видатковою накладною № РН-010061 від 16.08.2018 на суму 142 442,09 грн., тобто на загальну суму 515 312,23 грн. За письмовою заявкою № НХ12/6638 від 06.08.2018 відповідачем не було поставлено круг 52 мм в кількості 5 т. на суму 108 579,00 грн., круг 75 мм в кількості 0,2 т., на суму 4343,20 грн., круг 100 мм в кількості 0,7 т., на суму 15 201,19 грн., відповідно до п. 7, п. 13, п. 17 Специфікації до договору. Загальна сума недопоставленого товару за письмовою заявкою № НХ12/6638 від 06.08.2018 складає 128 123,39 грн. Також, позивач звертає увагу, що не просив поставляти двічі круг 52 мм в кількості 5 т. на суму 108 579,00 грн. (п. 7 Специфікації до договору), а вказав дане найменування у наступній письмовій заявці, з огляду на відсутність поставки зазначеного товару за письмовою заявкою № НХ12/6638 від 06.08.2018. Крім того, твердження відповідача щодо штучно завищеної суми письмової заявки № НХ12/6638 від 06.08.2018 не витримують ніякої критики, оскільки, незважаючи на помилково вказану кількість тонн кругу 70 мм (5т, замість 1т), загальна сума письмової заявки №НХ12/6638 від 06.08.2018, відповідно до Специфікації до договору - 688 577,27 грн. - є правильною. Недопоставка кругів, відповідно письмової заявки за вих. №НХ 12/663 8 від 06.08.2018, складає 128 123,39 грн. Відповідачем не заперечується недопоставка товару на суму 2 085,02 грн., за видатковою накладною № РН-011805 від 26.09.2018. Таким чином, загальна сума недопоставки складає 130 208,41 грн. Отже, загальна сума штрафу та пені, яка підлягає стягненню з відповідача за невиконання умов п. 5.2 договору, становить 45 802,89 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог з 61 661,98 грн., до 45 802,89 грн. та стягнути на користь акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» штрафні санкції у розмірі 26 041,68 грн. та пеню у розмірі 19 761,21 грн.

12.06.2019 відповідач подав до суду заперечення, в якому зазначив, що заявка на поставку товару є правочином, спрямованим на виникнення прав та обов`язків, підпадає під дію п. 5.7 Положення про Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого наказом № 289 від 04.05.2017. Вона в силу цього нормативного акту не має юридичної сили, в тому числі для відповідача, та не може покладатися в основу його відповідальності, братися до уваги для відліку строку нарахування штрафних санкцій, тощо, а є лише доказом, якому має бути надана правова оцінка, має довідковий для відповідача та суду характер. Тобто, вважається що відповідач виконав свої зобов`язання за згодою позивача у строк (термін) поставки товару (3-4 квартал 2018 р.) Якщо не давати правової оцінки заявкам (прості листи від 06.08.2018 № НХ12/6638 та від 25.09.2018 № НХ12/7742) на поставку товару з огляду на приписи п. 5.7 Положення про Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого наказом № 289 від 04.05.2017, то не треба тоді покладати їх в основу відліку строку виконання зобов`язання відповідачем. Відповідач звертає увагу суду, що у відзиві на позов позивач оминув питання нарахування пені за період, який виходить за межі зобов`язання відповідача поставити товар (строк дії договору з урахуванням особливостей виконання тендерних договорів). На відміну від звичайних господарських договорів із спливом строку дії спірного договору у позивача не має зобов`язання приймати виконання зобов`язання від відповідача (поставки можливі тільки протягом строку дії договору), а відсутність вимог допоставити товар є додатковим доказом цього. А відтак, нарахування пені за цей період який не охоплюється зобов`язанням та бажанням (вимогою) позивача прийняти товар є неправомірним та обмежується строком дії договору, оскільки штрафні санкції в цей період часу не можуть спонукати виконати зобов`язання в натурі та їх нарахування в подальшому не виконують свою функцію (не забезпечують своєчасне виконання зобов`язання в 2019 році за відсутності діючого договору, який відповідає тендерним зобов`язанням та умови чинності договору для його виконання відповідачем в частині поставки). Відповідач не згодний з тим, що окрім пені стягненню за порушення терміну поставки підлягає штраф в розмірі 20 % від вартості недопоставленої в строк продукції, оскільки це подвійна відповідальність в межах одного виду за одне порушення. На відміну від договору частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України додаткова сплата штрафу в розмірі семи відсотків вартості товару, з якого допущено прострочення, передбачена за інше порушення (за прострочення понад тридцять днів). А тому відповідач просить надати правову оцінку положенням пункту 5.7 Положення про Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого наказом № 289 від 04.05.2017 р., та вимогам позивача стягнути з відповідача одночасно за одне порушення (за не поставку товару в перший день прострочення поставки товару) надмірно великий штраф та пеню, а в разі наявності підстав для обґрунтованого відхилення судом доводів відповідача - зменшити розмір штрафу до розміру який встановлений ст. 231 ГК України (сім відсотків).

03.07.2019 позивач подав до суду додаткові пояснення до заперечень, в яких зазначає, що у наданих запереченнях відповідач наголошує, що відповідно до п. 5.7 Положення про регіональну філію «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця». «Будь-які договори, довіреності та інші вихідні документи щодо листування з третіми особами, а також банківські та фінансові документи від імені Товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, Товариства та третіх осіб виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів (скріплені двома підписами щонайменше двох посадових осіб Філії) уповноважених на це посадовими особами Філії, які діють на підставі довіреності, виданої Товариством (керівник та заступник керівника філії, іншого структурного підрозділу Філії або іншою уповноваженою на це посадовою особою Філії тощо). Довіреності, правочини та інші вихідні документи від імені Товариства, адресовані третім особам, вважаються належним чином укладеними (вчиненими) Філією, якщо вони укладені (вчинені) відповідно до Статуту Товариства та внутрішніх документів Товариства.». Договір у встановленому порядку не оскаржений, не визнаний недійсним. Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами згідно з ст. 629 ЦК України. Позивач звертає увагу про надання відповідачем до суду недостовірних даних, оскільки посилання на Положення про регіональну філію «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», затверджене Наказом ПАТ «Укрзалізниця» № 289 від 04.05.2017, є неналежним через втрату чинності даного Наказу № 289 від 04.05.2017 від 19.02.2018. Отже, доводи відповідача щодо відсутності породження для позивача та відповідача будь-яких прав та/або обов`язків є безпідставними та необґрунтованими. Зазначив, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою ст. 231 ГК України, а одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2018 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Такт" (постачальник) було укладено договір поставки № ОД/НХ-18-675НЮ (далі - договір).

Постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - «товар»), які зазначені у специфікації (Додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в договорі (п. 1.1. договору).

Найменування товару; металопрокат сортовий (круги) (п. 1.2. договору).

Виробник товару: «Магнітогорський металургійний комбінат», Росія (поз. 1-4, 6); «Оскольський електрометалургійний комбінат», Росія (поз. 5, 7, 9, 11-15, 18-20); «Білоруський металургійний завод», Білорусь (поз. 8, 10); «ЄВРАЗ-Ніжньотвгільський металургійний комбінат», Росія (поз. 16-17,21) (п. 1.3. договору).

Замовник має право в односторонньому порядку зменшити обсяг закупівлі залежно від реального фінансування (п. 1.4. договору).

Кількість та асортимент товару визначається у Специфікації (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору (п. 3.1. договору).

Товар має бути поставлений в обсягах і строки (періоди), які визначені Графіком поставки (Додаток № 2 до договору) (п. 5.1. договору).

В межах конкретного періоду (кварталу) поставки товару, визначеного Графіком поставки, постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на підставі письмових заявок замовника у строки, визначені в цих заявках, але не пізніше ніж впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання у будь-який спосіб (факсом: +38-056-372-90-99; електронною поштою: info@taktmetal.com; листом за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16А) (п. 5.2. договору).

У разі відсутності письмової заявки замовника в межах конкретного періоду (кварталу) поставки, постачальник самостійно в межах такого періоду визначає дату виконання обов`язку із поставки товару, але не пізніше останнього дня відповідного періоду(кварталу), визначеного Графіком поставки (п. 5.3. договору).

Замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації (п. 6.1. договору).

Ціни в накладних і в рахунках - фактурах вказуються в національній валюті України. (п. 6.2. договору).

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 6.3. договору).

Загальна сума по договору 790 781,18 грн., у тому числі ПДВ 20% 131 796,86 грн. (п. 6.4. договору).

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі (п. 7.1. договору).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником протягом 20 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товару, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН (п. 7.2. договору).

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (п. 7.3. договору).

У разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару, за кожний день затримки; за порушення термінів поставки продукції, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленої в строк продукції (п. 11.3. договору).

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від взятих на себе зобов`язань (п. 11.7. договору).

Всі зміни, доповнення та додатки до цього договору, крім випадків, передбачених цим договором, вносяться сторонами шляхом підписання додаткових угод, які є його невід`ємною частиною та мають юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін (п. 13.1. договору).

Строк дії цього договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2018, а в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по договору - до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями із цього договору (п. 16.2. договору).

Сторони підписали Додаток № 1 до договору «Специфікацію № 1» (а.с. 19-20), в якій визначили товар, що підлягає поставці на загальну суму 790 781,18 грн. з ПДВ.

Сторонами укладено Додаток № 2 до договору «Графік поставки» (а.с. 21), відповідно до якого відповідач повинен поставити товар протягом 3-4 кварталу 2018 року.

Позивач зазначає, що 06.08.2018 направив відповідачу письмову заявку № НХ12/6638 (а.с. 22) електронною поштою на адресу info@taktmetal.com, про поставку товару на суму 688 577,72 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору в межах конкретного періоду (кварталу) поставки товару, визначеного Графіком поставки, постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на підставі письмових заявок замовника у строки, визначені в цих заявках, але не пізніше ніж впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання у будь-який спосіб (факсом: +38-056-372-90-99; електронною поштою: info@taktmetal.com; листом за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16А).

Строк поставки в заявці не зазначено.

Дата отримання заявки № НХ12/6638 відповідачем не заперечується.

Таким чином, оскільки строк поставки в заявці № НХ12/6638 не зазначено, відповідно до п. 5.2. договору відповідач повинен був поставити товар за вказаною заявкою у строк до 20.08.2018 включно (06.08.2018 + 10 робочих днів).

Позивач зазначає, що за заявкою № НХ12/6638 16.08.2018 відповідач поставив товар на загальну суму 515 312,23 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- № РН-010059 від 16.08.2018 про поставку товару на суму 372 870,14 грн. з ПДВ (а.с. 24);

- № РН-010061 від 16.08.2018 про поставку товару на суму 142 442,09 грн. з ПДВ (а.с. 25).

Таким чином, позивач стверджує, що за заявкою № НХ12/6638 від 06.08.2018 відповідачем не було поставлено товар:

- круг 52 мм в кількості 5 т на суму 108 579,00 грн. (п. 7 Специфікації);

- круг 75 мм в кількості 0,2 т, на суму 4 343,20 грн. (п. 13 Специфікації);

- круг 100 мм в кількості 0,7 т, на суму 15 201,19 грн. (п. 17 Специфікації) на загальну суму 128 123,39 грн.

Позивач зазначає, що 25.09.2018 направив відповідачу письмову заявку № НХ12/7742 (а.с. 23) електронною поштою на адресу info@taktmetal.com, про поставку товару на суму 206 286,15 грн. Строк поставки в заявці не зазначено.

Дата отримання вказаної заявки відповідачем не заперечується.

Таким чином, оскільки строк поставки в заявці № НХ12/7742 не зазначено, відповідно до п. 5.2. договору відповідач повинен був поставити товар за вказаною заявкою у строк до 09.10.2018 включно (25.09.2018 + 10 робочих днів).

Позивач стверджує, що за заявкою № НХ12/7742 26.09.2018 відповідач поставив товар на суму 204 201,13 грн., на підтвердження чого надав підписану сторонами та скріплену їх печатками видаткову накладну № РН-011805 від 26.09.2019 про поставку товару на суму 204 201,13 грн. з ПДВ (а.с. 26).

Таким чином, недопоставка продукції відповідно до письмової заявки за вих. № НХ12/7742 від 26.09.2018 складає 2 085,02 грн.

З огляду на викладене, позивач стверджує, що загальна сума недопоставленої продукції складає 130 208,41 грн.

Відповідно до п. 11.3. договору, у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару, за кожний день затримки; за порушення термінів поставки продукції, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленої в строк продукції.

У зв`язку із викладеним позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 26 041,68 грн. та пеню у розмірі 19 761,21 грн. за загальний період з 17.08.2018 по 27.03.2019.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів поставки товару на суму 130 208,41 грн. у встановлений договором строк відповідач не надав.

Відповідач у відзиві зазначає, що заявка на поставку товару є правочином, спрямованим на виникнення прав та обов`язків, яка підпадає під дію п. 5.7 Положення про Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого наказом № 289 від 04.05.2017. Вона в силу цього нормативного акту не має юридичної сили, в тому числі для відповідача та не може покладатися в основу його відповідальності, братися до уваги для відліку строку нарахування штрафних санкцій, тощо, а є лише доказом, якому має бути надана правова оцінка, має довідковий для відповідача та суду характер. Тобто, вважається що відповідач виконав свої зобов`язання за згодою позивача у строк (термін) поставки товару (3-4 квартал 2018 р.) Якщо не давати правової оцінки заявкам (прості листи від 06.08.2018 № НХ12/6638 та від 25.09.2018 № НХ12/7742) на поставку товару з огляду на приписи п. 5.7 Положення про Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», то не треба тоді покладати їх в основу відліку строку виконання зобов`язання відповідачем.

Відповідно до п. 5.7 Положення про Регіональну філію «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затвердженого наказом № 289 від 04.05.2017 будь-які договори, довіреності та інші вихідні документи щодо листування з третіми особами, а також банківські та фінансові документи від імені Товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, Товариства та третіх осіб виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів (скріплені двома підписами щонайменше двох посадових осіб Філії) уповноважених на це посадовими особами Філії, які діють на підставі довіреності, виданої Товариством (керівник та заступник керівника філії, іншого структурного підрозділу Філії або іншою уповноваженою на це посадовою особою Філії тощо). Довіреності, правочини та інші вихідні документи від імені Товариства, адресовані третім особам, вважаються належним чином укладеними (вчиненими) Філією, якщо вони укладені (вчинені) відповідно до Статуту Товариства та внутрішніх документів Товариства.

Договір зі сторони позивача укладено відповідно до вимог п. 5.7 Положення про Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», тобто містить підписи двох посадових осіб.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

В укладеному між сторонами договорі відсутні жодні посилання на те, що всі документі в рамках дії цього договору зі сторони позивача повинні підписуватись двома посадовими особами.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що уклавши спірний договір відповідно до вимог п. 5.7 Положення про Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (за наявністю двох підписів двох посадових осіб Регіональної філії «Одеська залізниця»), сторони, зокрема позивач, визнали його належним чином укладеними (вчиненими) та таким, що має юридичну силу.

Таким чином, оскільки заявки № НХ12/6638 та № НХ12/7742 складені в рамках раніше вже погодженого та укладеного належним чином, в розумінні п. 5.7 Положення про Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», договору та не виходять за межі укладеної специфікації до договору, а також оскільки договором не передбачено необхідність підписання всіх документів в рамках дії договору зі сторони позивача двома посадовими особами, господарський суд дійшов висновку, що наявність підписів двох посадових осіб Регіональної філії «Одеська залізниця» не обов`язкова для надання заявок відповідачу

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Договором передбачено стягнення пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язання.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку позивача, та встановлено, що розмір пені позивачем розраховано неправильно, а саме позивачем визначено неправильні початкові дати періодів нарахування.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню:

- на вартість непоставленого товару за заявкою № НХ12/6638 від 06.08.2018 в сумі 128 123,00 грн. (замість 128 123,39 грн.) за період з 17.08.2018 по 17.01.2019;

- на вартість непоставленого товару за заявкою № НХ12/7742 від 25.09.2018 на суму 2 085,00 грн. (замість 2 085,02) за період з 27.09.2018 по 27.03.2019.

Як вказано вище, відповідно до п. 5.2. договору в межах конкретного періоду (кварталу) поставки товару, визначеного Графіком поставки, постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на підставі письмових заявок замовника у строки, визначені в цих заявках, але не пізніше ніж впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання у будь-який спосіб (факсом: +38-056-372-90-99; електронною поштою: info@taktmetal.com; листом за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16А).

Строки поставки в заявках № НХ12/6638 та № НХ12/7742 не зазначено.

Господарський суд наголошує, що дати отримання заявок № НХ12/6638 та № НХ12/7742 відповідачем не заперечується.

Таким чином, оскільки строки поставки в спірних заявках не зазначено, відповідно до п. 5.2. договору відповідач повинен був поставити товар:

- за заявкою № НХ12/6638 у строк до 20.08.2018 включно (06.08.2018 + 10 робочих днів);

- за заявкою № НХ12/7742 у строк до 09.10.2018 включно (25.09.2018 + 10 робочих днів).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, прострочення виконання зобов`язання з поставки товару:

- за заявкою № НХ12/6638 починається з 21.08.2018;

- за заявкою № НХ12/7742 починається з 10.10.2018.

Враховуючи те, що господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, пеня за прострочення виконання зобов`язання підлягає нарахуванню:

- за заявкою № НХ12/6638 на суму 128 123,00 грн. за період з 21.08.2018 по 17.01.2019;

- за заявкою № НХ12/7742 на суму 2 085,00 грн. за період з 10.10.2018 по 27.03.2019.

Відповідно до здійсненого господарським судом розрахунку, до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 19 243,05 грн.

Розмір штрафу позивачем розраховано правильно.

Відповідач у відзиві зазначив, що не згодний з тим, що окрім пені стягненню за порушення терміну поставки підлягає штраф в розмірі 20% від вартості недопоставленої в строк продукції, оскільки це подвійна відповідальність в межах одного виду за одне порушення, оскільки на відміну від договору частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України додаткова сплата штрафу в розмірі семи відсотків вартості товару, з якого допущено прострочення, передбачена за інше порушення (за прострочення понад тридцять днів). В даному випадку позивач за одне порушення (яке мало місце в перший день невиконання зобов`язання), а не як додаткове (що посилює відповідальність у зв`язку тим, що порушення триває 30 днів) застосував і пеню, і штраф. На відміну від закону сторонами не досягнуто згоду, що це додаткова відповідальність яка посилює пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Можливість передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства, враховуючи умови п. 11.3. договору, в якому сторони чітко визначили, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару, за кожний день затримки; за порушення термінів поставки продукції, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленої в строк продукції, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо необхідності застосування штрафу у розмірі 7%, передбаченого ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідач зазначає, що на відміну від звичайних господарських договорів із спливом строку дії спірного договору у позивача не має зобов`язання приймати виконання зобов`язання від відповідача (поставки можливі тільки протягом строку дії договору), а відсутність вимог допоставити товар є додатковим доказом цього. А відтак, нарахування пені за цей період, який не охоплюється зобов`язанням та бажанням (вимогою) позивача прийняти товар, є неправомірним та обмежується строком дії договору, оскільки штрафні санкції в цей період часу не можуть спонукати виконати зобов`язання в натурі та їх нарахування в подальшому не виконують свою функцію (не забезпечують своєчасне виконання зобов`язання в 2019 році за відсутності діючого договору який відповідає тендерним зобов`язанням, та умови чинності договору для його виконання відповідачем в частині поставки). Оскільки строк дії договору сплив, а поставка здійснена в межах тендерного замовлення державних закупівель, то поза строком дії договору така поставка є неможливою, позивач такі вимоги (допоставка товару) повторно не заявляв. На переконання відповідача за непоставку продукції нарахування штрафних санкцій за спірним договором має відбутися за період часу з граничної дати поставки товару до граничного строку (терміну) дії договору поставки, оскільки позивач із спливом строку дії договору вже не має зобов`язання приймати товар та не виявив бажання його приймати. Нарахування штрафних санкцій до 27.03.2019 виходить за межі строку дії договору та загального 6 місячного строку (для нарахування пені), оскільки прострочення поставки двох видів товару за листом позивача від 06.08.2018 № НХ12/6638 дублюється листом від 25.09.2018 № НХ12/7742.

Господарський суд зазначає наступне.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає твердження наведені відповідачем у відзиві необґрунтованими та безпідставними.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 45 284,73 грн., з яких: 26 041,68 грн. - штраф, 19 243,05 грн. - пеня.

Відповідач у відзиві, якщо суд не згодний з його доводами щодо стягнення штрафу, просить зменшити його розмір до розміру, який встановлений ст. 231 ГК України (сім відсотків), оскільки штраф в розмірі 20 % при одночасному стягненні пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ є нерозумним (надвисоким, майже втричі вище ніж встановлено законом в розмір 7%), при одночасному штучному збільшенні позивачем періоду нарахування пені за рахунок 2019 року та відсутності права та наміру в 2019 році отримати непоставлений товар.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Дослідивши матеріали справи, оскільки розмір штрафу не є надмірно великим та відповідачем не надано доказів винятковості випадку для зменшення розміру штрафу, господарський суд не вважає за можливе зменшити розмір штрафу.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 21,71 грн. (1,13 %), на відповідача - 1 899,29 грн. (98,87 %).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Такт" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16-А, ідентифікаційний код 21858879) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, ідентифікаційний код ВП: 40081200) 45 284,73 грн., з яких: 26 041,68 грн. - штраф, 19 243,05 грн. - пеня, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 899,29 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.В. Мілєва