Рішення № 82828241, 24.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2019м. ДніпроСправа № 904/269/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Солом`яний C.C.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВАЯ ГРУППА "МИЛИХ", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державне агентство резерву України, м. Київ

про стягнення заборгованості у розмірі 78 589,20 грн. за договором купівлі - продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву № Юр-2в/185моб-2018 від 11.09.2018 року.

Представники:

від позивача: Івановський Ю.О., посвідчення адвоката № 0369 видане 18.06.2012 року, адвокат;

від відповідача: Охріменко А.А., довіреність № 14-34 юр. від 29.01.2019 року, представник;

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговая группа "Милих" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" заборгованість у розмірі 65 491,00 грн. за договором купівлі - продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву № Юр-2в/185моб-2018 від 11.09.2018 року та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі - продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву № Юр-2в/185моб-2018 від 11.09.2018 року, а саме відповідач не відвантажив матеріальні цінності в повному обсязі (різниця ваги складає 3,1 т).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговая группа "Милих" залишено без руху та зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати згідно вимог п. 5.27 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" належним чином засвідчені копії документів, що є доказами до позову.

01.02.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 01.02.2019 року про усунення недоліків в позовній заяві на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2019 року про залишення позовної заяви без руху.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно положень ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (65 491,00 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.02.2019 року о 11:00 год.

22.02.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. б/н від 22.02.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/269/19 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, у зв`язку зі складністю цього спору, необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Відповідно до п. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, та залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державне агентство резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392), та призначено підготовче судове засідання на 28.03.2019 року о 12:00 год.

01.03.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 28.02.2019 року про залучення третьої особи.

28.03.2019 року від третьої особи до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 1028/0/4-19 від 27.03.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2019 року підготовче судове засідання відкладено на 08.04.2019 року о 12:00 год.

03.04.2019 року від третьої особи до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 1028/0/4-19 від 27.03.2019 року.

05.04.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 05.04.2019 року про витребування доказів.

05.04.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 05.04.2019 року про витребування і огляд доказів, а саме:

- витребувати у позивача для огляду і ознайомлення особам, які беруть участь у справі та уповноваженим працівникам Господарського суду Дніпропетровської області, а також для використання під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, дослідженні та використанні згідно вимог Господарського процесуального кодексу України документів (інформації) щодо поводження ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" з цінностями державного матеріального резерву - феромарганцем за період 2008-2018 р.р., який підлягав відвантаженню позивачеві, що має гриф "Для службового користування":

- "Методичні рекомендації про порядок формування, розміщення та виконання завдань (замовлень) з накопичення матеріальних цінностей у мобілізаційному резерві міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, підприємствами, установами, організаціями України", затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.12.2001 № 305-дск.;

- Акт № 2 від 30.05.2008 р. на закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у порядку повернення самовільно відчужених (Форма Імр.), а також супровідний лист до акту в Міністерство промислової політики України та в Державний комітет України з Державного матеріального резерву від 06.06.2008 № 4бдск.;

- Акт № 1 від 15.11.2018 р. на відпуск матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у порядку розбронювання (Форма Імр.), а також супровідний лист до акту в Міністерство економічного розвитку та торгівлі України і в Державне агентство резерву України від 16.11.2018 № М 35 ДСК.;

- Номенклатура і норми накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та матеріальні цінності, що розброньовуються (витяг з додатку до розпорядження КМУ від10.09.2012 № 643-рт), а також супровідний лист від Державного агентства України з управління Державними корпоративними правами та майном від 04.12.2012 № 10/1-7-1948;

- Довідка зустрічної звірки від 12.07.2010 № бОдск;

- Довідка зустрічної звірки від 19.06.2013 № 23-2дск;

- Довідка зустрічної звірки від 09.10.2015 № 850-40/ 141-з-ДСК, з питань підтвердження фактичної наявності мобілізаційного резерву, дотримання законодавства при його зберіганні за період з 01.05.2013 по 30.09.2015, наданого ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" Державним агентством резерву України;

- Звірювальна відомість щодо перевірки фактичної наявності матеріальних цінностей у мобілізаційному резерві ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" станом на 01.02.2010 року від18.02.2010 № ІЗдск (Форма 9мр.), а також супровідний лист в Державний комітет України з державного матеріального резерву від 18.02.2010 № 17дск; Звірювальна відомість щодо перевірки фактичної наявності матеріальних цінностей у мобілізаційному резерві ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" станом на 01.07.2010 року, від 12.07.2010 № 55дск, у додатках до довідки зустрічної звірки від 12.07.2010 № бОдск (Форма 9мр.);

- Копія звірювальної відомості щодо перевірки фактичної наявності матеріальних цінностей у мобілізаційному резерві ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" станом на 01.07.2011 року від 12.07.2011 № 23дск (Форма 9мр.), а також супровідний лист в Державне агентство резерву України від 12.07.2011 № 29дск;

- Копія звірювальної відомості щодо перевірки фактичної наявності матеріальних цінностей у мобілізаційному резерві ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" станом на 01.06.2013 року від 20.06.2013 № 78дск (Форма 9мр.), у додатках до довідки зустрічної звірки від 19.06.2013 № 23-2 ДСК Криворізької об`єднаної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області;

- Копія звірювальної відомості щодо перевірки фактичної наявності матеріальних цінностей у мобілізаційному резерві ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" станом на 01,10.2015 року від 09.10.2015 № 28дск (Форма 9мр.), у додатках до довідки зустрічної звірки від 09.10.2015 № 850-40/141-3- ДСК, Криворізької об`єднаної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області;

Витребувати зазначені у переліку п. 1 цієї заяви документи (інформацію), що має гриф "Для службового користування" та запросити згоду для їх огляду у наступних осіб (за належністю відповідних документів):

- Державного агентства резерву України;

- ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (в особі Спецвідділу Департаменту надзвичайних ситуацій, пожежної безпеки і цивільного захисту), які є розпорядниками інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 9 Закону № 2939-VІ документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "Для службового користування".

Доступ до таких документів надається відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VІ (далі - Закон № 2939-VІ) встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації" може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (ч. 3 - 7 ст. 6 Закону № 2939-VІ).

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону № 2939-VI встановлено, що відповідно до вимог частини другої статті б цього Закону до службової може належати така інформація: 1} що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Типова Інструкція про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 736 (далі -Інструкція №736) визначає єдині вимоги до ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану під час провадження оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, діяльності у сфері оборони держави, та іншу службову інформацію (далі - службова інформація), в органах державної влади, інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим.

Згідно п. 84 Інструкції №736 працівник іншої установи може ознайомитися із змістом документа з грифом "Для службового користування", отриманим від іншої установи, лише за письмовою згодою установи - розробника такого документа. Зазначена вимога не поширюється на представників органів державного нагляду (контролю) під час виконання ними відповідних функцій згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 8 Господарського процесуального Кодексу України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні. Використання систем відеоконференц-зв`язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Статтею 41 ГПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно зі ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Суд може уповноважити на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану сторону. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Як встановлено п. 9 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2019 року заяву відповідача вих. № б/н від 05.04.2019 року про витребування і огляд доказів задоволено та продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 08.05.2018 року, та підготовче судове засідання відкладено на 07.05.2019 року о 11:00 год. Розгляд справи буде здійснюватись у закритому судовому засіданні, у зв`язку з тим що, документи, які необхідно витребувати містять гриф "Для службового користування".

У підготовчому судовому засіданні 07.05.2019 року відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних до матеріалів справи документів за реєстром № 2.

07.05.2019 року позивачем та відповідачем у підготовчому судовому засіданні було надано заяву, в якій просять суд продовжити строк розгляду справи з перевищенням 90 днів у підготовчому судовому засіданні.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВАЯ ГРУППА "МИЛИХ" та Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" задоволено, та продовжено строк розгляду підготовчого провадження з перевищенням 90 днів до 20.06.2019 року включно, та підготовче судове засідання відкладено на 06.06.2019 року о 15:30 год., здійснюватиметься за правилами закритого судового засідання.

11.05.2019 року від третьої особи до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов супровідний лист вих. № 72/0/5-19 ДСК від 03.05.2019 року про долучення до матеріалів справи витребуваних документів.

27.05.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява № б/н про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 78 589,20 грн. та витрати пов`язані з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу) - 6 000,00 грн. та суму судових витрат.

06.06.2019 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 06.06.2019 року щодо поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог та заява вих. б/н від 06.06.2019 року про виклик та допит свідків, а саме:

- ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Дзержинським РВ Криворізького МУ МВС України 25.06.1996 року, адреса місця роботи: 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1;

- Калишенко ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Саксаганським РВ Криворізького МУ МВС України 27.10.1995 року, адреса місця роботи: 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1.

Розглянувши дану заяву господарський суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 87 Господарського процесуального кодексу України визначено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

За приписами ст.ст. 66, 68 Господарського процесуального кодексу України, свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з`явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин. У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов`язаний завчасно повідомити про це суд. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також право на компенсацію витрат, пов`язаних з викликом до суду. Свідок, який з`явився на вимогу суду, не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Свідок, який з`явився на вимогу суду та відмовляється давати показання, зобов`язаний повідомити причини відмови.

У підготовчому судовому засіданні 06.06.2019 року сторонами обговорені питання, які виникли з приводу спору по даній справі, та зазначено, що ними були надані всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 8, 66, 68, 87, 88, 89, 185, 203, 206, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалою суду від 18.06.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 18.06.2019 року о 14:30 год. та здійснювати за правилами закритого судового засідання.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

У судовому засіданні 18.06.2019, відповідно до статті 183 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 24.06.2019. Після перерви розгляд справи продовжено.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговая Группа "Милих" (далі - позивач, покупець) та Державним агентством резерву України (далі - третя особа, продавець) було укладено договір купівлі - продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву № Юр-2в/185моб-2018 від 11.09.2018.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець продає (відпускає) матеріальні цінності державного резерву, а покупець купує матеріальні цінності державного резерву, на умовах ЕХW "Франко-склад" відповідно до ІНКОТЕРМС-2010 (далі - матеріальні цінності).

Згідно п. 1.2. договору найменування матеріальних цінностей:

- матеріальні цінності мобілізаційного резерву;

Кількість: по позиціям вказана у таблиці 1.

Місце зберіганні: ПАТ "Арселор Мітал Кривий Ріг".

Відносини сторін, що виникають при зберіганні матеріальних цінностей державного резерву регулюються Законом України "Про державний матеріальний резерв" (далі - Закон), який є спеціальним до даних правовідносин та визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження запасів державного матеріального резерву

В розумінні статті 1 названого законодавчого акту, державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 2 цього Закону відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - це зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника або одержувача без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Відповідно ж до п. 3 ст. 11 даного нормативно-правового акту, перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами. Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов`язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами.

Статтею 5 Закону встановлено, що номенклатура матеріальних цінностей державного резерву і норми їх накопичення, в тому числі незнижуваного запасу, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2.1. договору вартість матеріальних цінностей, які реалізуються за договором, визначається за результатами проведеного аукціону та відповідно до протоколу засідання аукціонного комітету Держрезерву від 04.09.2018 № 248/моб. лот № 320 та складає:

Феромарганець доменний 224,840 тонн, загальна вартість 5 700 000,00 грн. в т.ч. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. договору грошові кошти, внесені Покупцем на рахунок Продавця в якості гарантійного внеску, зараховуються як останній платіж в оплату вартості матеріальних цінностей, вказаної в п. 2.1 даного Договору, відповідно до п.16 Порядку реалізації на підставі листа-звернення Покупця.

Покупець може здійснювати оплату за матеріальні цінності частинами (п. 3.1. договору).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що протягом 30-ти календарних днів з дати укладення договору Покупець здійснює повну оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, вказаний у реквізитах Договору.

На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату матеріальних цінностей (гарантійний внесок), що підтверджується платіжним дорученням № 398 від 30.08.2018 на суму 569 400,00 грн. та здійснив остаточний платіж, що підтверджується платіжним дорученням № 416 від 27.09.2018 на суму 5 130 600,00 грн. (т. 1 а.с. 19-20).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Умовами п. 3.3. договору встановлено, що протягом 5-ти робочих днів з дати отримання коштів, продавець передає покупцю (уповноваженому представнику покупця за довіреністю) два примірники розпорядження (наряду) на відпуск проплачених матеріальних цінностей.

На виконання договору Державне агентство резерву України видало розпорядження (наряд) № 050/62 від 28.09.2018 (т. 1 а.с. 18), згідно якого позивач має право на отримання матеріальних цінностей зазначених в переліку даного наряду.

- матеріальні цінності - феромарганець доменний;

- одиниця виміру - тонн;

- кількість - 224,840;

- ціна.

Так, Державне агентство резерву України повідомило ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (зберігач матеріальних цінностей), що згідно розпорядження (наряду) на відпуск № 050/62 від 28.09.2018 необхідно здійснити відпуск переможцю аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговая Группа "Милих", матеріальні цінності - "Феромарганець доменний" у кількості 224,840 т.

На виконання розпорядження (наряду) на відпуск № 050/62 від 28.09.2018 відповідачем відвантажено матеріальних цінностей у кількості 221,740 т., що підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 21-40):

- Товарно-транспортна накладна №2 від 08.11.2018 року, кількість - 14,330 т;

- Товарно-транспортна накладна№3 від 08.11.2018 року, кількість - 11,800 т;

- Товарно-транспортна накладна№4 від 12.11.2018 року, кількість - 24,010 т;

- Товарно-транспортна накладна№5 від 12.11.2018 року, кількість - 24,115 т;

- Товарно-транспортна накладна№6 від 13.11.2018 року, кількість - 24,105 т;

- Товарно-транспортна накладна№7 від 13.11.2018 року, кількість - 24,395 т;

- Товарно-транспортна накладна№8 від 14.11.2018 року, кількість - 24,205 т;

- Товарно-транспортна накладна№9 від 14.11.2018 року, кількість - 24,005 т;

- Товарно-транспортна накладна№10 від 15.11.2018 року, кількість - 25,040 т;

- Товарно-транспортна накладна№11 від 15.11.2018 року, кількість - 25,735 т.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач не відвантажив матеріальних цінностей в повному обсязі, різниця заявленої в наряді та відвантаженої ваги складає 3,1 т.

Відповідно до приписів частини 2 статті 25 Постанови "Про затвердження порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву" у разі невиконання відповідальним зберігачем розпорядження Держрезерву до переможця аукціону переходять усі права Держрезерву щодо відповідального зберігача як до боржника.

Позивач направив відповідачу претензію № б/н від 11.12.2018, якою просив повернути вартість не відвантажених матеріальних цінностей у сумі 65 491,00 грн. протягом 5 робочих днів з дня отримання даної претензії (т. 1 а.с. 41-42).

Претензія була отримана відповідачем 14.12.2018, що підтверджується копією поштового повідомлення № 4900066407603 з відміткою "отримано за довіреністю" (т. 1 а.с. 44).

Проте, відповідач відповіді на претензію надано не було, вимоги викладені в претензії залишені без задоволення.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідач, за твердженням позивача, зобов`язання з відвантаження матеріальних цінностей, а саме "Феромарганець доменний" у кількості 224,840 т., виконав неналежним чином, здійснивши відвантаження не в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у позові в повному обсязі, посилаючись на те, що матеріальні цінності, а саме "Феромарганець доменний" відвантажено у кількості 224,840 т., яка передбачена розпорядженням (нарядом) на відпуск № 050/62 від 28.09.2018 матеріальних цінностей.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до Положення про Державне агентство резерву України, затвердженого Указом Президента України №463/2011 від 13 квітня 2011р., Державне агентство є центральним органом виконавчої влади, основним завданням якого є реалізація державної політики у сфері державного матеріального резерву.

З метою виконання покладених на нього завдань Держрезерв України, поряд з іншим організовує відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного, в тому числі мобілізаційного, резерву відповідно до встановлених мобілізаційних та інших спеціальних завдань, а також повноваженнями щодо контролю за виконанням підприємствами - відповідальними зберігачами зобов`язань щодо зберігання, освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, за дотриманням порядку їх відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також за відповідністю даних цінностей затвердженій номенклатурі.

Із аналізу законодавства, що діяло на час виникнення та існування спірних правовідносин (в тому числі, Порядку організації проведення конкурсу на право постачання і відпуску матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі мобілізаційного, затвердженого наказом Державного комітету України по матеріальних резервах N 86 від 18.06.98р.) слідує, що закладені до держрезерву матеріальні цінності повинні відповідати вимогам стандартів, інструкцій Держкомрезерву, правил сертифікації та іншої чинної нормативної документації.

У свою чергу, інструкцією "Про порядок проведення контролю за станом роботи з матеріальними цінностями державного резерву", яка затверджена наказом Державним комітетом України з Державного матеріального резерву 08.09.2009 № 239, передбачена відповідальність за відповідність зазначених цінностей затвердженій номенклатурі, встановленим стандартам і технічним умовам.

Таким чином, до державного резерву можуть бути закладені виключно ті матеріальні цінності, що відповідають діючим державним стандартам, технічним умовам та іншій нормативній документації (ГОСТ ам, ДСТУ, ТУ та ін.).

Відповідно до ч. 2, ч. З ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" частина запасів матеріальних цінностей державного резерву може зберігатися на промислових, транспортних, сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

Між Державним агентством резерву України (далі - третя особа, комітет) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач, зберігач) було укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № 5/7 від 18.08.2010.

Згідно п. 1.2. договору комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності згідно з специфікацією (затвердженою номенклатурою) у кількості та за вартістю згідно з актом форми № 1. Передбачені цим договором форми актів затверджуються комітетом.

Відповідно до п. 2.5. договору зберігач зобов`язаний проводити відпуск цінностей тільки за нарядами комітету.

Згідно акту прийому-передачі № З від 27.05.2008 на зберіганні у відповідача знаходилось 221,74 тони (після перевіски фізично тон) феромарганцю FeMn 78 згідно наказу № 295 від 18.03.2008. Зазначена маса феромарганцю, а саме 221,74 тони, згодом відповідно до Розпорядження (наряду) № 050/62 від 28.09.2018, у повному обсязі була відвантажена на адресу позивача.

Згідно довідників та ГОСТ 4755-91 Феромарганець. Технічні вимоги і умови поставки:

Фізична тонна - фактична маса сплаву, не залежно від процентного вмісту в ній основного елемента.

Базова тонна - штучна величина, але проводити розрахунки в ній зручніше. Базова тонна, в основному, для феросплавів з низьким вмістом основного елементу, вимірюється у відсотках.

У акті прийому-передачі № 3 від 27.05.2008 кількість феромарганцю масою 221,74 тони зазначена у графі "кількість після перевіски фізично тон", наявність якого на день виконання наряду відповідала обліковим даним підприємства ї Держрезерву України і яка фактично була відвантажена позивачу, в той же час позивач, у своїй позовній заяві, посилається на те, що за договором йому повинно бути відвантажено 224,84 тон, кількість якого зазначено у графі "кількість базових тон після перевірки".

Відповідно до Звірювальної відомості щодо перевірки фактичної наявності матеріальних цінностей у мобілізаційному резерві ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" "Феромарганець ФМн78 (наявність за даними обліку на 01.07.2011) у кількості 221,74 т.

Так, факт закладення відповідних матеріальних цінностей підтверджується актом приймання-передачі № 3 від 27.05.2008 (т. 1 а.с. 103).

Натомість, у долучених до матеріалів справи відповідачем документів зазначено що на зберіганні на ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" знаходиться "Феросплав доменний" в т.ч. "Феромарганець ФМн78.

Таким чином, встановлення фактичних обставин щодо виду закладеної до державного матеріального резерву продукції, має суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Позивач помилково визначає, що відповідачем відвантажено матеріальні цінності не в повному обсязі.

Так, дійсно в договорі купівлі - продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву № Юр-2в/185моб-2018 від 11.09.2018 та в розпорядженні (наряді) № 050/62 від 28.09.2018 зазначено найменування матеріальних цінностей: Феромарганець доменний у кількості 224,840 т. який підлягає відвантаженню ТОВ "Торгова Группа "Милих".

Проте, ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" поставило ТОВ "Торгова Группа "Милих" матеріальні цінності, а саме: "Феромарганець ФМн78" у кількості 221,74 т., як це передбачено звірювальною відомістю, з якої вбачається, що "Феромарганець доменний" включає в себе:

- Феромарганець ФМнД70;

- Феромарганець ФМн78.

Як вбачається х товарно-транспортних накладних позивачу поставлено саме Феромарганець ФМн78 у кількості 221,74 т., що відповідає кількості такого феромарганцю, закладеного на зберігання згідно зварювальної відомості (т.1 а.с. 184).

У відповідача неодноразово проводились перевірнки наявності, якісного стану та умов зберігання матеріальних цінностей матеріального резерву, якими підтверджено факти належного зберігання у відповідній кількості феромарганцю доменногго.

Зважаючи на наведене, безпідставними є вимоги позивача про стягнення вартості непоставленого товару. з огляду на відсутність підстав для такого стягнення, оскільки факт відвантаження не в повному обсязі позивачем не доведено.

Відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00грн.

За п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 130, 178, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВАЯ ГРУППА "МИЛИХ" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченко, буд. 37, код ЄДРПОУ 35544103) до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державне агентство резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392) про стягнення заборгованості у розмірі 65 491,00 грн. за договором купівлі - продажу (відпуску) матеріальних цінностей державного резерву № Юр-2в/185моб-2018 від 11.09.2018 року - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2019

Суддя В.Г. Бєлік