Рішення № 82828232, 25.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1207/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гладкової А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки медичної академії", м. Дніпро

до Обласного комунального підприємства "Фармація", м. Дніпро

про визнання договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 01.11.2015 № 480 (48-3/VII-25) продовженим на той самий строк і на тих самих умовах

Представники:

від позивача: Кім Г.В., дов. № б/н від 18.12.2018, адвокат;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптеки медичної академії" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обласного комунального підприємства "Фармація", в якому просить визнати договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 01.11.2015 № 480 (48-3/VII-25), укладений між Обласним комунальним підприємством "Фармація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптеки медичної академії", продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 10 місяців 29 днів, тобто до 28.08.2021 року, на тих самих умовах.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на відсутність заяви відповідача, як орендодавця, протягом визначеного законодавством строку щодо припинення дії договору, продовження користування орендованим майном, сплату орендної плати. Таким чином, на думку позивача, на підставі ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" спірний договір є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Однак 05.12.2018 конкурсною комісією Дніпропетровської обласної ради проведено конкурс на право укладання договорів оренди, предметом якого є право укладення договору оренди нежитлового приміщення, яке орендоване позивачем. За результатами цього засідання складено протокол № 203/18 від 05.12.2018, згідно із яким право оренди приміщення, яке займає позивач, передано іншій особі. Позивач зазначає, що чинним законодавством не вимагається ані укладення додаткової угоди, ані будь-якого іншого письмового підтвердження продовження дії договору, оскільки таке продовження відбувається автоматично. Однак, з огляду на незаконне проведення конкурсу щодо даного приміщення, всупереч наявності діючого договору оренди, укладеного із позивачем, позивач вважає, що відповідач не визнає договір продовженим.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 24.04.2019.

22.04.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнавав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач зазначав, що додатковою угодою № 1 від 01.10.2018 сторони змінили строк дії договору до 30.12.2018. Проте після закінчення строку дії договору відповідач не узгоджував із позивачем питання щодо укладання договору на новий термін. Відповідач наголошує, що спірний договір містить застереження, зазначене в п. 12.5., про те, що наявність чи відсутність заяви однієї із сторін договору про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії не призведе до продовження цього договору на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені ним. Крім того, Дніпропетровська обласна рада, як власник нерухомого майна, листом за № 371/0/2-18 від 09.02.2018 повідомила позивача про те, що орендоване ним майно після закінчення дії договору буде використовуватись для господарських потреб ОКП "Фармація". Також заявою за № 04/11 від 04.01.2019 відповідач додатково повідомив позивача про припинення договору оренди 30.12.2018 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, та просив негайно звільнити орендоване приміщення і передати його за актом приймання-передачі. На даний час нерухоме майно з оренди позивачем не повернуто та останній продовжує незаконно ним користуватися. Відповідач просив суд визнати подання цього завідомо безпідставного позову зловживанням процесуальними правами та залишити його без розгляду, зазначаючи, що аналогічний позов у справі № 904/5764/18 між тим ж сторонами і про той же предмет було залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2019 за клопотанням позивача продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладене на 04.06.2019, у зв`язку із неявкою представника відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних судом документів.

06.05.2019 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій він просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві, та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначає, що застосування положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема ч. 2 ст. 17, є обов"язковим незалежно від умов договору. Позивач стверджує, що не отримував від відповідача жодних листів, заяв, повідомлень, спрямованих на припинення дії договору. Крім того, з опису поштового вкладення, наданого відповідачем, не вбачається, щодо якого договору останній надіслав заяву про припинення дії договору. Позивач наголошує, що про підписання відповідачем додаткової угоди № 1 від 01.10.2015 йому стало відомо лише із отриманого відзиву, у зв`язку з чим загальний строк дії договору оренди є довшим, аніж зазначено у позові, та з 01.11.2015 по 30.12.2018 становить 3 роки 1 місяць 28 днів, а отже, продовження договору на той самий строк та на тих самих умовах відбулось не до 28.08.2021, як зазначено у позові, а до 27.02.2022. Також позивач вважає безпідставними доводи відповідача щодо зловживання позивачем процесуальними правами.

Представник відповідача у підготовче засідання 04.06.2019 не з`явився, 03.06.2019 подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника у зв"язку із неможливістю забезпечити участь представника у судових засіданнях.

Ухвалою господарського суду від 04.06.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 25.06.2019.

Відповідач явку повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 04.06.2019 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 04.06.2019 або конверт із вказаною ухвалою на адресу господарського суду не надходили.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На підтвердження направлення відповідачу ухвали суду від 04.06.2019 до матеріалів справи долучені належним чином засвідчена копія реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленням від 11.06.2019 № 134 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якого станом на 24.06.2019 на сайті наявна інформація про вручення під час доставки 15.06.2019 поштового відправлення адресату.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки він повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином.

У судовому засіданні 25.06.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2015 між Обласним комунальним підприємством "Фармація" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптеки медичної академії" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 480 (48-3/VII-25) (далі - договір).

Згідно п. п. 1.1, 2.1, 2.4. договору, з метою ефективного використання комунального майна, орендодавець на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради від 25.03.2016 № 48-3/ VII передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення (далі - об"єкт оренди), загальною площею 38,1 кв. м, розташоване за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 541 (будівля КЗ "Павлоградська міська лікарня №4" ДОР"). Об`єкт оренди належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 2.2. договору вартість об`єкта оренди згідно зі звітом про експертну оцінку нерухомого майна станом на 25.06.2015 складає 196 066 грн. 00 коп.

Згідно п. п. 4.1., 2.3. договору орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі об`єкта оренди. Опис технічного стану об`єкта оренди на дату його передачі орендареві, його склад зазначається в акті приймання-передачі об`єкта оренди, що є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання наведених положень договору сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.11.2015 (а.с. 30).

У п. п. 3.1., 3.2., 3.5., 3.7. договору визначено, що за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно з чинним законодавством. Орендна плата за базовий місяць оренди (липень 2015) згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору та за результатами конкурсу, становить 19 000 грн. 00 коп. (з ПДВ).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції у наступному місяці.

Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об`єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата в повному обсязі перераховується орендарем один раз на місяць не пізніше 01 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пп. 5.1.4. п. 5.1. договору орендодавець зобов`язаний щомісячно до 25 числа звітного місяця надавати орендареві рахунок на сплату орендної плати.

У випадку незвільнення (несвоєчасного звільнення) об`єкту оренди у разі припинення або розірвання цього договору, орендар відповідно до п. 8.9. договору сплачує штрафні санкції за весь час фактичного користування об`єктом оренди у таких розмірах: за перший місяць фактичного користування об`єктом оренди - подвійний розмір орендної плати, розрахованої за останній місяць оренди; за другий місяць фактичного користування об`єктом оренди - потрійний розмір орендної плати і т. д. При цьому, в жодному разі договір оренди не вважається продовженим на новий строк.

Згідно п. 12.1. договору кожна сторона цього договору зобов`язана отримувати поштові відправлення (поштове відправлення з оголошеною цінністю, реєстроване поштове відправлення, рекомендоване поштове відправлення), надіслані їй на її поштову адресу іншою стороною. Сторони погодились з тим, що у разі, коли такі поштові відправлення повертаються стороні - відправнику у зв`язку з їх неврученням стороні - адресату, то незалежно від причин їх повернення, такі поштові відправлення вважаються врученими стороні - адресату.

Відповідно до п. 12.5. договору договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Сторони погодились, що незалежно від наявності чи відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії цього договору він не буде вважатись продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а користування об"єктом оренди орендарем після закінчення терміну дії цього договору визнається незаконним заволодінням об"єктом оренди.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 01.11.2015 до 30.09.2018.

Додатковою угодою № 1 від 01.10.2018 сторони змінили строк дії договору до 30.12.2018.

17.05.2018 позивач звернувся до відповідача із листом за № 386 від 17.05.2018, в якому просив продовжити строк дії договору (а.с. 32), на який жодних заперечень з боку відповідача не отримав.

У березні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптеки медичної академії" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обласного комунального підприємства "Фармація", в якому просить визнати договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 01.11.2015 № 480 (48-3/VII-25), укладений між Обласним комунальним підприємством "Фармація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптеки медичної академії", продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 10 місяців 29 днів, тобто до 28.08.2021 року, на тих самих умовах.

Посилаючись на заяву за № 04/11 від 04.01.2019 про припинення дії договору, відповідач наполягає на відсутності підстав вважати спірний договір продовженим.

Як вбачається зі змісту заяви за № 04/11 від 04.01.2019, направленої на адресу позивача згідно опису вкладення до цінного листа № 4910009548948 від 09.01.2019, фіскального чеку № 215600426655 від 09.01.2019 та накладної № 4910009548948 від 09.01.2019, відповідач повідомляв позивача про припинення 30.12.2018 договору у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, та просив негайно звільнити орендоване приміщення і передати його за актом приймання-передачі (а.с. 63-64).

Позивач, у свою чергу, вказує на неотримання ним заяви відповідача про припинення дії договору та повернення цього поштового відправлення відповідачу.

Згідно з відомостями з вебсайту ПАТ "Укрпошта" поштове відправлення № 4910009548948 дійсно не було вручене позивачу і 01.02.2019 повернено органом поштового зв`язку відповідачу (а.с. 94).

Отже матеріалами справи встановлено, що позивач не отримав заяву за № 04/11 від 04.01.2019 про припинення дії договору.

Позивач вважає, що відповідач у встановлений законом місячний строк після закінчення терміну дії договору не заявив про припинення договору, у зв`язку з чим відбулось автоматичне продовження дії договору, на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на той самий термін і на тих самих умовах. Однак, враховуючи незаконне проведення конкурсу щодо нежитлового приміщення, всупереч наявності діючого договору оренди, укладеного із позивачем, позивач вважає, що відповідач не визнає договір продовженим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 та частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ч. 1 ст. 763, ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи те, що орендоване майно є комунальним, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У п. п. 4.1., 4.2., 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього. Господарським судам слід відмовляти в позові про визнання договору оренди продовженим (пролонгованим), оскільки така позовна вимога (без подання доказів наявності спору стосовно такого продовження), є, по суті, вимогою про встановлення юридичного факту, а це не відповідає передбаченим законом (стаття 20 ГК України, стаття 15, частина друга статті 16 ЦК України) способам захисту порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2018 конкурсною комісією Дніпропетровської обласної ради проведено конкурс на право укладання договорів оренди, предметом якого є право укладення договору оренди нежитлового приміщення, яке орендоване позивачем. За результатами цього засідання складено протокол № 203/18 від 05.12.2018, згідно якого право оренди приміщення, яке займає позивач, було передано іншій особі (а.с. 45-46).

Отже, враховуючи наявність невизнання відповідачем продовження договору, суд вважає, що позовна вимога позивача про визнання договору оренди продовженим (пролонгованим), не є, по суті, вимогою про встановлення юридичного факту, що відповідає передбаченим законом (ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 15, ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України) способам захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, господарським судом враховані правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17.

Відповідно до вказаних правових висновків норма ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

При цьому, як зазначила Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 02.09.2015 за № 6-813цс15, під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені. Отже, за загальним змістом термін "повідомлення" включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

Отже висновок Верховного Суду України щодо необхідності на підставі ч. 2 ст. 17 Закону не лише встановити факт направлення заяви, але й визначити, чи була вона отримана іншою стороною - обов`язковий для врахування судом.

Як вбачається з опису вкладення до цінного листа № 4910009548948 від 09.01.2019, фіскального чеку № 215600426655 від 09.01.2019 та накладної № 4910009548948 від 09.01.2019, копії яких подані відповідачем на підтвердження його заперечень щодо продовження строку дії договору на той самий строк та на тих самих умовах, а також із офіційної інформації, розміщеної на вебсайті ПАТ "Укрпошта" щодо руху поштових відправлень - поштове відправлення за № 4910009548948 позивачу вручене не було, і 01.02.2019 було повернуто відправнику.

Відтак, враховуючи, що на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку було відсутнє заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк (через відсутність факту його отримання орендарем, що має істотне значення у даному випадку), договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 01.11.2015 № 480 (48-3/VII-25), укладений між сторонами, не є припиненим.

Крім того, дії орендодавця, пов`язані з виставленням рахунків про сплату орендної плати після грудня 2018 та їх сплата орендарем додатково свідчать про волевиявлення сторін на продовження дії договору.

Посилання відповідача на те, що виставлення рахунків про сплату орендної плати після грудня 2018 та їх сплата позивачем не свідчать про волевиявлення сторін на автоматичне продовження договору, адже за п. 3.5 договору позивач зобов`язаний сплачувати орендну плату до повернення об`єкту оренди, суд не бере до уваги, оскільки у випадку незвільнення об`єкту оренди у разі припинення договору, орендар відповідно до п. 8.9. договору зобов`язаний сплачувати штрафні санкції за весь час фактичного користування об`єктом оренди у розмірах, які значно перевищують розмір орендної плати, який фактично виставлявся орендодавцем і який відповідав умовам саме діючого договору.

Отже, виходячи з приписів ч. 1 ст. 763, ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та враховуючи, що позивач продовжував користуватися майном після закінчення строку договору оренди, і відсутність заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, суд дійшов висновку, що договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 01.11.2015 № 480 (48-3/VII-25), укладений між сторонами, вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

На підставі викладеного позовні вимоги про визнання договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 01.11.2015 № 480 (48-3/VII-25), укладеного між позивачем та відповідачем, продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 10 місяців 29 днів, тобто до 28.08.2021 року, на тих самих умовах - підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на п. 12.5. договору суд не бере до уваги, оскільки відносини, що склались між сторонами, врегульовані спеціальним законом - Законом України "Про оренду державного та комунального майна", і його застосування, зокрема положень ч. 2 ст. 17, є обов`язковим для сторін.

Доводи відповідача щодо зловживання позивачем процесуальними правами суд вважає безпідставними, оскільки згідно вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також чинного законодавства України кожному гарантується право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Щодо посилання відповідача на справу № 904/5764/18, то слід зазначити, що право на подання заяви про залишення позову без розгляду прямо передбачено ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, яка також визначає, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутись до суду повторно, а отже, дії позивача, який користується процесуальними правами, наданими ГПК України, на власний розсуд, не є та не можуть бути визнані зловживанням.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 01.11.2015 № 480 (48-3/VII-25), укладений між Обласним комунальним підприємством "Фармація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптеки медичної академії", продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 10 місяців 29 днів, тобто до 28.08.2021 року, на тих самих умовах.

Стягнути з Обласного комунального підприємства "Фармація" (49057, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 171, код в ЄДРПОУ 01976358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптеки медичної академії" (49000, м. Дніпро, площа Соборна, 4, код в ЄДРПОУ 30011521) 1 921 грн. 00 коп. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 05.07.2019